Аномалії української економіки

Але найцікавіше, що як раз ті сектори, за рахунок яких економіка України в минулому дуже швидко відновлювалася після кризи, — промисловість і сільське господарство, зараз її тягнуть її вниз. Чому так відбувається, в своєму блозі написав член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. «Мінфін» публікує скорочений текст статті.

Загадки фундаментальних галузей

Незважаючи на хороші цінові тренди на світових ринках, за 10 місяців 2017 року промислове виробництво в Україні впало на 0,2%, при цьому найбільше постраждали видобувна промисловість (-6,3%) і енергетика (-5,9%). Індекс сільгосппродукції знизився за 10 місяців на 2,3%. Таким чином, дві головні галузі в економіці, які забезпечували зайнятість більш ніж третини населення, протягом усього року перебували в занепаді, у всякому разі, це показувала офіційна статистика. Виникає питання: за рахунок чого тоді забезпечувався приріст ВВП.

Флагманом серед галузей залишалося будівництво. За 10 місяців 2017 року індекс будівельної продукції зріс на 23,4%, при цьому житлове будівництво зростало з темпом 12,8%, нежитловий фонд будувався трохи швидше — 26,6%, а інженерні споруди - 28%. Секрету тут ніякого немає. Побудовані об'єкти потрібно здавати в експлуатацію і по тіньовій бухгалтерії їх провести складніше. Однак тут випливає цікаве протиріччя: комерційна нерухомість і промислове будівництво росли дуже швидкими темпами, в той час як сама промисловість і сільське господарство падали.

Друге аномальне явище — це приріст пасажиропотоку і вантажообігу. За 10 місяців 2017 року приріст пасажиропотоку склав 8%, а вантажообігу — 6,9%. Як таке може бути при стагнації протягом усього року галузей, в яких зайнято більше третини населення, зрозуміти складно, та ще й на тлі дикого зростання будівництва в промисловості при стагнації самої промисловості.

Концепція бюджетного стимулювання і тіні

На тлі стагнації промисловості і с/г, а також зростання транспорту і будівництва в Україні за 10 місяців 2017 року на 8,2% зросла роздрібна торгівля. Секрет розуміння цієї, хоча і офіційної, але все ж аномальної статистики, криється в структурі зайнятості населення за галузями, яка виглядає приблизно наступним чином:

• Промисловість 16,1%
• Сільське господарство 17,2%
• Будівництво 3,9%
• Транспорт і зв'язок 8,3%
• Торгівля і громадське харчування 8,3%
• Медицина 6,7%
• Освіта 12,7%
• Фінанси 6,1%
• Апарат органів управління 6,7%
• Інші галузі 13,9%

Виходить, що в бюджетній сфері було зайнято приблизно стільки ж населення, скільки і в промисловості з сільським господарством, тобто приблизно третина населення. До бюджетників варто додати ще й неабияку армію пенсіонерів.

Боюся, ми всі стали свідками ситуації, коли навіть це слабке економічне зростання було спровоковане збільшенням ролі держави в економіці, зокрема, через підвищення мінімальної зарплати, що автоматично підвищило доходи бюджетників.

Промисловість і сільське господарство на цей бюджетний стимул відреагували негативно і, судячи з суперечливих даних будівельної і транспортної галузей, промисловість і сільське господарство у відповідь на посилення податкового адміністрування йдуть в тінь.

Кругообіг може виглядати приблизно так: через бюджетне стимулювання гроші потрапляють в реальний сектор. Зрозуміло, що це збільшує роздрібну торгівлю. Частина цього стимулювання йде в тінь реального сектора, а частина — на споживання імпорту. Таку гіпотезу підтверджує той факт, що за 8 місяців 2017 року імпорт в Україну зріс на 27,4%, а експорт — лише на 21,1%.

Читайте також: За дев'ять місяців експорт товарів і послуг з України зріс на 18,5%

Таємницю нашого тіньового сектора і дуже ймовірного приросту зайнятості в ньому відкриває порівняння даних Держслужби статистики і Держслужби зайнятості. Держстат стверджує, що у нас в 2016 році було близько 1,6 млн безробітних, а в 2017 році стало 1,7 млн ​​безробітних. Тобто за останні кілька років відсоток безробіття виріс. А ось Держслужба зайнятості стверджує, що на 01.11.2016 в Україні було зареєстровано 316,2 тис. безробітних, а на 01.11.2017 — тільки 281,9 тис. осіб.

Чому ж, за даними однієї Держслужби, число безробітних зростає, а за даними іншої служби, яка їх реєструє для отримання допомоги по безробіттю, падає? Дуже сильно сумніваюся, що звільнені у 2017 році українці відмовилися б від законної держдопомоги. Швидше за все, це зіставлення статистики підтверджує тезу про те, що зайнятість населення насправді зростає, але більшу частину цього приросту поглинає тіньовий сектор або експорт робочої сили за кордон, який з безвізом тільки посилився.

Читайте також: Прибутковий безвіз: відкрита Європа спровокувала зростання зарплат в Україні