Що буде с поганими кредитами держбанків

Цей законопроект про управління заборгованістю стосується банківської індустрії в цілому. Фактично він пропонує створення нового типу фінансових інструментів на ринку – компаній з управління заборгованістю. Ми, звичайно, будемо вивчати його і максимально швидко дамо позицію міністерства. Загалом ми вітаємо всі ініціативи, які спрямовані на вирішення проблеми непрацюючих кредитів і очищення балансів банків.

Читайте також: Які банки нарощують «погані» кредити

Головне питання – чи після ухвалення законопроекту приватні компанії такого типу насправді будуть створені, почнуть активно працювати, і в результаті — допоможуть нам досягти основної мети – очистити баланси банків і прискорити їхнє повернення до активного кредитування. Щоб відповісти на нього, необхідно проаналізувати, чому наші попередні пропозиції не спрацювали. Адже і зараз на ринку є низка фінансових компаній, в тому числі венчурні фонди, які теоретично могли би займатись врегулюванням цієї проблеми, могли б створюватися КУА саме для дистресових активів. Але ми не бачимо такої активності приватного сектору – ні українського, ні міжнародних компаній.

Ми вже маємо приклади гарних законів, які не запрацювали на повну силу. Зокрема, це закон «Про фінансову реструктуризацію», так званий «український підхід», який понад рік тому був підготовлений Мінфіном і ухвалений парламентом. За весь час його дії на всю банківську систему було зроблено всього 7 реструктуризацій, з яких тільки 4 завершено. Тоді як в Туреччині і багатьох інших країнах через рік після прийняття аналогічних законів було реструктуризовано чи списано майже половину проблемних активів. Ми зараз працюємо з банками над тим, що заважає їм більш активно займатися реструктиразицією, і з урахуванням цього досвіду будемо ініціювати зміни до закону.

Раніше Мінфін сам пропонував створити окрему агенцію з управління поганими активами для держбанків, і два роки тому це було найефективнішим варіантом врегулювання. Ми хотіли створити невелику ефективну структуру з корпоративним управлінням, створеним відповідно до міжнародних стандартів, яка би не потребувала великого капіталу, і якій би передали непрацюючі кредити державних банків для подальшого більш ефективного врегулювання. Ми думали створити таку собі «страшилку», до якої би потрапили безнадійні та погані кредити, і яка би мала більше важелів у стягненні і переслідуванні недобросовісних позичальників. Це стало би стимулом всім, хто може реструктуризуватися, зробити це, щоби не мати справи з цією структурою. Баланси банків було би швидко очищено і вони би зайнялись активним кредитуванням. Якби це було би зроблено раніше, то нам би не довелося докапіталізовувати державні банки. Однак наша ініціатива не була підтримана, а за два роки деякі «плюси» від створення такої структури вже зникли. Але не зникла проблема проблемних кредитів, яку необхідно системно вирішити.

Тому Міністерство фінансів зараз фокусується на чотирьох напрямах, які дозволять системно покращити ситуацію з проблемними кредитами і врегулювати питання проблемних портфелів, які накопичені в державних банках.

Перше – це поліпшення корпоративного управління в державних банках та системи управління ризиками, щоби проблема з масовими проблемними кредитами не виникали в майбутньому. Для цього ми подали пропозиції (законопроект 7180) змін до закону про банки та банківську діяльність, щоби поширити стандарти корпоративного управління, які вже запроваджено в Приватбанку та Укргазбанку, на Ощадбанк та УкрЕксімбанк. Створення професійних Спостережних рад, комітетів в радах та зміна процедур стане запорукою того, що така кількості проблемних активів, навіть у кризових випадках, не зможе утворитися.

По-друге, це посилення захисту прав кредиторів, яке є необхідною умовою для зниження кредитного ризику та для відновлення кредитування. Насправді, проблеми із захистом прав кредиторів є головним чинником, який не дає цього зробити, що чітко видно по динаміці кредитного портфелю банків в 2017 році. Ми спостерігаємо зростання гривневих кредитів населення на майже 10%, водночас загальний обсяг кредитного портфелю з початку року скоротився на 14 млрд грн., в основному за рахунок зменшення кредитів корпоративного сектору. В той же час потенціал зростання ринку є суттєвим, адже сьогодні Україна має дуже низький рівень проникнення банківських кредитів: чисті банківські кредити становлять 20% від ВВП у нас проти 50% від ВВП в країнах Центральної та Східної Європи. Тож ми разом з Національним банком України та парламентським комітетом працюємо над цілим рядом законопроектів (2460а, 3132-д, 4004-д, 6027-д, 3768, 7114 тощо), які дозволять вирішити проблеми, які зараз прямо або опосередковано заважають відновити кредитування.

Третій напрям — вдосконалення закону про фінансову реструктуризацію та інших законів, щоби «український підхід» запрацював на повну силу, і щоби банки мали як повний набір інструментів для фінансової реструктуризації, так і стимули зробити це максимально швидко. Крім цього, необхідно вирішити окремий блок питань для державних банків, щоби навіть за відсутності централізованого інструменту і без передачі кредитів вони могли самі більш ефективно врегульовувати, продавати і списувати кредити, якщо це необхідно, і не наражатися на ризик переслідування за це.

І четверте — завершення обговорення оновленої Стратегії державних банків, яку підготувало Міністерство фінансів. Зараз ми активно обговорюємо її зі спостережними радами державних банків, НБУ, міжнародними партнерами і готуємося виносити на розгляд Кабінету міністрів.