Чи довго буде дорожчати гривна

Минулого тижня все склалося дуже добре для гривні, хоча всі пророкували їй швидке падіння до рівня в 27 гривень та вище.

Після тривалого зростання котирувань долара на міжбанку, в період з 6 по 10 листопада гривня рекордно зміцнилася. Долар впав на 46 копійок — з 26,96 / 26,975 гривень до 26,50 / 26,52. Це стало повною несподіванкою для ринку і змусило змінити тактику роботи як самі банки, так і їх клієнтів.

Виграв від цього Нацбанк. Активно і без зайвого інформаційного галасу всі дні, крім минулої п'ятниці, він поповнював ЗВР. Регулятор проводив «запити кращого курсу» з викупу долара і, за підрахунками «Мінфіну», «наколядував» дуже пристойно — не менш $111 млн.

Що ж стало причиною такого зростання нацвалюти?

Головних причин було дві: це різке перевищення пропозиції валюти над попитом на міжбанку та значне падіння ліквідності у банківській системі. Залишки на коррахунках фінустанов, які у жовтні перевищували 50 млрд гривень, за першу декаду листопада впали до мізерних 36,8 млрд гривень.

Винні в цьому як клієнтські проплати податкових зобов'язань за результатами третього кварталу, так і операції банків з депсертифікатами та ОВДП, які відкачали частину ліквідності із системи. Крім цього, Держказначейство також не завжди поспішає повертати в систему ресурси через розрахунки з підрядниками бюджетних організацій.

У самих банків та їх клієнтів виник гривневий голод. Через нестачу нацвалюти і обігових коштів експортери — металурги та сільгоспвиробники — почали активніше продавати валюту на міжбанку. А ось купувати її виявилося особливо нікому- у імпортерів гривні теж небагато. Ситуативне зростання пропозиції валюти на фоні низького попиту і дозволили гривні істотно зміцнитися, а НБУ — поповнити резерви.

Що буде далі

НБУ дуже боїться виходу інфляції з-під контролю, який  і так є дуже умовним. Нацбанк не може вплинути на дії уряду, якому все більше подобаються популісткі рішення, часто не підкріплені економічними ресурсами.

Через рік-два чергові вибори і чиновники з депутатами різко почали перейматися долею громадян та країни. А соціальні вливання — це те, що за їхнім задумом забезпечить їм «тепле місце» ще мінімум на 4 роки. Ініціативи щодо збільшення соцвиплат та інші прожекти, не підкріплені реальними успіхами економіки, ведуть тільки до розкручування інфляційної спіралі.

І якщо раніше депутатів і уряд лякали «злим МВФ» та параметрами меморандуму з ним, то тепер — коли наступний транш все відсувається і відсувається — МВФ стає все меньш стримуючим фактором для чиновників.

Відповідати ж за стан з цінами в країні повинен НБУ, а бути «крайнім» йому дуже не хочеться. Тому Нацбанк повністю влаштовує зниження курсу, так як це хоча б частково компенсує інфляційні стрибки, що вникають через соціальні рішення уряду.

Підвищення Правлінням НБУ облікової ставки до 13,5% збільшує витрати Мінфіну на обслуговування боргу (більшість ОВДП так чи інакше прив'язані до облікової ставки) і це можна розглядати як сигнал уряду про те, що Нацбанк не готовий бути «цапом відбувайлом» в цій ситуації, коли ті ж депутати почнуть його критикувати за галопуючу інфляцію.

Тому «несподіване» зниження курсу дуже на руку Нацбанку, як з точки зору боротьби з інфляцією, так і з точки зору поповнення ЗВР, чого вимагає від регулятора МВФ.

На жаль, зміцнення гривні — це, швидше, ситуативний тренд ніж довгострокова  тенденція.

Ось основні причини, чому ми так вважаємо:

Базові причини: збереження негативного сальдо платіжного балансу країни, фактично мізерні показники зростання ВВП, майже повна залежність експорту від світових цін на метали і сільськогосподарську сировину, відсутність реальної модернізації вітчизняних підприємств та зростання продуктивності праці, відсутність серйозних змін в законодавстві для залучення великих іноземних інвесторів.

Поточні причини: низькі залишки на коррахунках банків і нестача гривні у клієнтів, що пов'язані з короткочасною концентрацією гривні на рахунках Держказначейства та рахунків бюджетів всіх рівнів. Як тільки ці кошти повернуться в банківську систему у вигляді розрахунків держави з бюджетними підрядниками — ситуація різко зміниться не на користь гривні. Багато клієнтів почнуть знову активно скуповувати валюту для оплати своїх контрактів. Що створить знову тиск на гривню і призведе до швидкого повернення курсу до рівня близько 27 гривень за долар.

Основні фактори, які будуть впливати на курс в ці дні:

1. Дефіцит гривні у клієнтів та банків. Експортери продовжать продавати валюту, тому що їм необхідні обігові кошти для підтримки своєї господарської діяльності та майбутніх нових бюджетних платежів по місяцю і кварталу.

Крім цього — скоро час виплати авансу працівникам. Після підвищення мінімальних зарплат це призводить до істотного збільшення бюджетних відрахувань для бізнесу. У імпортерів гривні поки що небагато — вони також повинні забезпечувати свою госпдіяльність та сплату податків. Так що особливих ресурсів для скупки валюти у них немає і це спрацює на користь гривні;

2) Сприятлива кон'юнктура за цінами на український метал і сільгосппродукцію на світових ринках. При відсутності у експортерів зараз вільної гривні — непогані ціни на їх продукцію в світі підштовхують їх до активного продажу своєї продукції на зовнішніх ринках, що збільшує надходження валюти в країну.

Але також дорожчають і енергоносії, що призводить до зростання попиту на валюту з боку нафтотредеров. Це на певному етапі — може поглинати весь надлишок валюти, що заходить від експортерів. Апетити імпортерів поки обмежує тільки відсутність у них вільної гривні з причини, описаної вище в пункті 1.

І чим більше буде падати курс, тим більше охочих буде купити валюту серед імпортерів. Це, в свою чергу, зупинить подальше швидке просідання котирувань на міжбанку і сповільнить цей процес;

3) Існуючий стабільний попит на валюту на готівковому ринку. Поки готівковий ринок тільки уважно стежить за ситуацією на міжбанку і обережно знижує котирування долара пропорційно падінню курсу на торгах.

Але при найменших змінах ситуації — розрив курсу готівкового і безготівкового долара може знову стати головним провокатором зростання котирувань на міжбанку і спекулятивних атак на гривню.

Минулий 11 листопада у США День Ветеранів не відіб'ється на нашому ринку, тому що це був вихідний (субота) як для українських, так і для американських банків. І тому це не створить особливих календарних перекосів на нашому ринку, які зазвичай відбувалося б у разі розбіжності вихідних у наших та західних фінустанов.

В цілому, велика частина описаних вище чинників поки працює на користь гривні.

До головних загроз для курсу гривні на цьому тижні «Мінфін» може віднести дві:

1) значні неконтрольовані повернення в банківську систему гривні з рахунків Держказначейства і місцевих бюджетів;

2) перекоси між готівковим та безготівковими курсами у разі чергового сплеску попиту з боку населення на готівковому ринку.

Динаміка курсу і активність ринку на цьому тижні

За нашими прогнозами на цьому тижні ситуація на валютному ринку буде повністю залежати від дій Держказначейства з поверненням гривневих ресурсів в банківську систему.

Якщо процес буде відбуватися плавно — долар продовжить дешевшати в межах коридору 26,35-26,50 грівен.

Якщо коррахунки банків почнуть рости в значних обсягах — долар дуже швидко повернеться до рівня 26,60-26,80 гривень.

Аналізуючи ситуацію, ми більше схиляємося до розвитку подій за першим сценарієм, тобто коридору по долару в межах 26,35-26,50 грівен.

Допомогати гривні буде низька ліквідність в системі та продовження бюджетних розрахунків за підсумками третього кварталу і місяця.

Як і минулого тижня — головним стабілізатором ситуації при будь-якому з перерахованих вище сценаріїв залишиться Нацбанк, який буде виходити на ринок з відповідною інтервенцією.

Судячи з його поведінки на попередньому тижні — він продовжить працювати з банками в меньш публічному форматі — через «запит кращого курсу».

На готівковому валютному ринку на цей тиждень «Мінфін» прогнозує поступове зміцнення курсу гривні в межах коридору 26,45-26,75 гривень за долар. Причому, як і минулого тижня — готівковий ринок періодично буде «жити своїм життям», але з постійною оглядкою на ситуацію на міжбанку. Спред по долару декілька звузиться: в банках — до 12-20 копійок, в обмінниках фінкомпаній — до 10-17 копійок.

На міжбанку. Активність на торгах буде на відносно високому рівні з максимальним зростанням обсягів у вівторок-четвер та зниженням у п'ятницю. «Мінфін» прогнозує подальші виходи НБУ на торги з відповідними інтервенціями. Збільшення резервів залишиться одним із пріоритетних завдань НБУ, хоча таких обсягів викупу як були минулого тижня (за розрахунками «Мінфіну» близько $ 111 млн), регулятору навряд чи вдасться досягти. Можливості банків з продажу власної валютної позиції і потенціал продажів експортерів — не безмежні.

Приблизні обсяги угод на міжбанку по днях будуть наступними:

У понеділок (13 листопада) — до $ 340-355 млн при укладанні до 500 угод.

У вівторок-четвер (14- 16 листопада) — обсяги поступово зростатимуть до $ 360-390 млн при укладанні до 520-550 угод.

У п'ятницю (17 листопада) — зниження активності перед закінченням тижня. Обсяги торгів будуть в межах до $ 320-330 млн при укладанні до 460-490 угод.

В цілому, ситуація на валютному ринку на цей тиждень залишиться складною і повністю залежною від трьох чинників:

1) дій Держказначейства щодо повернення коштів у банківську систему;

2) тактиці Нацбанка з проведення інтервенцій на міжбанку;

3) клієнтських проплат по бюджетних платежах.

Окремо можна виділити і поведінку готівкового ринку — поки ми не бачимо дуже великої загрози для курсу з цього боку, але будь-які необережні заяви чиновників або зміна тренда на міжбанку будуть відображатися на настроях цього сегмента валютного ринку.

При сприятливому розвитку подій «Мінфін» прогнозує коридор по курсу долара на міжбанку на цьому тижні в межах 26,35-26,50 гривень. Якщо ж станеться одночасний викид в систему коштів з рахунків Держказначейства — курс швидко повернеться до коридору в 26,60-26,80 гривень.