Головний ризик для курсової стабільності - це акумуляція значних залишків гривні на рахунках бюджетів всіх рівнів. Частина цих коштів може досить швидко опинитися на валютному ринку в четвертому кварталі цього року.
5 причин для падіння гривні в четвертому кварталі
Прогноз валютного ринку з 30 жовтня по 3 листопада
Минулий тиждень виявився провальним для гривні. Долар дорожчав усі дні та зріс при продажу на 31,5 копійку — з 26,545 / 26,565 гривень до 26,85 / 26,88. Причому він явно прагнув йти вище — до рівня 26,90-27 гривень. Зупинив його тільки «пожежний» вихід Нацбанку з аукціоном з продажу валюти на самому початку п'ятничної сесії.
У попередні 4 дні НБУ мирився з щоденним зростанням котирувань, даючи міжбанку можливість самому знаходити досить умовну рівновагу. Але позиція Нацбанку «я в доміке ...» — не спрацювала. До кінця тижня стало зрозуміло — ажіотаж зростає і втручатися в ситуацію доведеться. Продав Нацбанк чимало — $86,10 млн за ціною відсікання -не нижче 26,86 гривень і заявці банків на $ 100,4 млн. Це стабілізувало ринок, але повністю його не заспокоїло.
Головною причиною такого тиску на курс були значні обсяги відшкодування клієнтам ПДВ. Поява значних гривневих ресурсів спровокувало зростання попиту на валюту з боку імпортерів енергоносіїв при досить стриманої пропозиції долара з боку експортерів. Їх можна зрозуміти — гривня по відшкодуванню ПДВ прийшла та її на все вистачає. Навіщо ж їм продавати валюту дешево? Тим більше, що девальваційні настрої посилюються і потім можна буде продати дорожче.
Рятувати ситуацію знову довелося Нацбанку. Судячи із заяви керівництва НБУ на прес-конференції щодо збільшення облікової ставки до 13,5%, підтримувати гривню регулятору доводиться вже давно. З початку вересня чистий продаж валюти через інтервенції склав $227 млн і це без врахування проданих в п'ятницю ще $ 86,1 млн.
Основні загрози для курсу в найближчій перспективі
1) Накопичення значних залишків гривні на рахунках бюджетів усіх рівнів. Частина цих коштів може досить швидко опинитися на валютному ринку в четвертому кварталі цього року — коли чиновники будуть закривати розрахунки з підрядниками та бюджетними організаціями по звітному періоду. Це вдарить по курсу на міжбанку;
2) Збільшення соцвиплат, пенсій та опалювальний сезон з виплатою значних обсягів субсидій. З одного боку — це збільшить тиск на готівковий ринок, а з іншого — призведе до чергових перекосів у розрахунках з постачальниками послуг ЖКГ в період опалювального сезону.
Заборгованість населення і юросіб зростає, незважаючи на те, що в літній період громадяни оплачували більше 100% своїх рахунків — тобто намагалися скоротити свої раніше накопичені борги.
Причому проблеми з грошовими розрахунками виникають як на вищому рівні — Нафтогазу, так і у генеруючих і постачальних компаній. Це різні державні та комерційні структури, а також самі ЖЕКи (там, де вони залишилися) і ОСББ.
Чергове підвищення цін на газ, електроєнергію та зв'язок ці «дірки» тільки збільшить, що лише поглибить проблему фінансування і касових розривів. Значна частина цих витрат ляже на державу, а жалюгідний стан житлово-комунального господарства буде відображатися на ситуації з гривнею і на бюджеті 2018 года. Схожа проблема виникає і з пенсіями;
3) Збільшення негативного сальдо платіжного балансу, яке зазвичай тільки зростає в період опалювального сезону через зростання витрат на закупівлю палива, вугілля та газу. Тим більше, що подорожчання енергоносіїв (в першу чергу — нафти) буде вимивати все більшу кількість валюти з країни і поки не перекривається зростанням цін на український експорт — сільгосппродукцію та металургію;
4) Зміцнення позицій долара на міжнародних ринках (за рахунок політики ФРС США щодо процентних ставок і позитивних показників американської економіки) та ослаблення євро (після останніх рішень ЄЦБ і проблем в Каталонії) призводять до двох негативних наслідків:
— частина інвесторів починає активно вкладатися в економіку США, забираючи ресурси з ринків, що розвиваються. Ціна запозичень для нашої країни може вирости, а обсяги валютних ресурсів — знизитися;
— збільшення питомої ваги торгівлі України з ЄС при зростанні курсу євро щодо світових валют призводило до додаткового «гривневому бонусу» для наших експортерів в країни ЄС. Тепер починається зворотний процес — євро падає, що скоротить валютний (а в кінцевому підсумку — і гривневий) виграш для українських експортерів. Це буде відображатися як на фінансових потоках наших виробників, так опосередковано і на показниках ВВП України;
5) «Зависання» на досить невизначений час програм співробітництва з МВФ і проблеми з отриманням нових траншів. Чиновники НБУ і Мінфіну вже почали «забувати» про плани отримання чергового траншу МВФ в цьому році і вже говорять про кінець першого кварталу 2018 року. Це створює психологічний та економічний тиск на гривню, тому що значна кількість міжнародних інвесторів орієнтується на дії МВФ при вирішенні питання про глибину співпраці з українськими підприємствами і компаніями.
Всі ці причини працюють проти гривні і суттєво збільшують ризики девальвації в четвертому кварталі цього року.
У такій ситуації бізнес і громадяни побоюються подальшого зростання курсу і вважають за краще зберігати значну частину своїх коштів у валюті.
Що вплине на валютний ринок на цьому тижні:
Закінчення місяця. Компанії будуть закривати свої зовнішньоекономічні операції на звітну дату, що активізує міжбанк. Частина податкових і бюджетних платежів, а також розрахунки по зарплаті у багатьох підприємств — завершуються до 1-го числа. Це збільшить потреби в гривні на цей період.
Крім цього, не пізніше першої декади листопада клієнти банків мають розрахуватися з бюджетом за підсумками за третій квартал. Деякі великі компанії прагнуть їх провести цим місяцем, що вплине на поведінку міжбанку.
Банкам також необхідно закрити місячний баланс і нормативи НБУ. Це змусить їх збільшити свої операції по валютній позиції і забезпечити себе гривневим ресурсом для виконання вимог регулятора щодо формування обов'язкових резервів на коррахунку в НБУ;
Обсяги виплат відшкодування ПДВ. Зазвичай фактор закінчення місяця працює на зміцнення гривні, але в останній декаді жовтня через великі відшкодування ПДВ у клієнтів банків гривні вистачає. Тому курс національної валюти може просідати і далі. Клієнти просто не будуть поспішати з продажем валюти, витрачаючи свої гривню на рахунках;
Надліквідність в банківській системі. Минулого тижня коррахунки банків перебували в межах коридору в 51,5-55,2 млрд гривень, що на 5-6 млрд гривень перевищує необхідний норматив обов'язкового резервування коштів на коррахунку в НБУ.
Такий «навіс» тисне на курс і створює передумови для спекулятивних атак на гривню;
Збереження поки невеликого розриву курсу готівкового і безготівкового долара на валютному ринку. Періодично готівковий курс значно перевищував валютну безготівку і це призводило до спекулятивних переливів з міжбанку на готівковий ринок. На даний час — попит на торгах «розігріває» безготівковий курс і вже потім готівковий ринок «підтягується» під нові котирування міжбанку. Тобто драйвером зростання курсу виступає саме безготівковий ринок.
Але також, як і минулого тижня — стверджувати, що така «послідовність» збережеться — «Мінфін» не може. Причина — значне збільшення соціальних виплат. Це може швидко змінити баланс попиту і пропозиції на всіх сегментах валютного ринку та посилити спекулятивні атаки на гривню;
Валютні ралі по парі долар / євро на світових ринках. Дії ФРС США (потенційне подальше збільшення процентних ставок), позитивні показники американської економіки (зростання ВВП), майже 100% вірогідність зміни глави ФРС на прихильника більш «сильного» долара — роблять долар і економіку США все більш привабливими для інвесторів і спекулянтів.
В ЄС — все не так. Економіка поки не демонструє тих показників, які хоче бачити ЄЦБ. Тому він залишив на нульовому рівні процентні ставки і продовжив на 9 місяців політику кількісного пом'якшення, але зі зниженням щомісячної суми викупу європейських цінних паперів до 30 млрд євро. Додатково — ситуація у Каталонії, яка загрожує певним «сепаратизмом» в масштабах Європи.
Все це істотно послабило позиції євровалюти, яка на момент написання статті вже знизилися щодо долара до рівня 1,1580 долара за євро з подальшим настроєм на падіння. Деякі аналітики вже говорять про мету в 1,11 долара за євро в найближчій перспективі.
«Мінфін» не вірить в таке значне падіння котирувань євровалюти, але очікує корекції курсу в межах коридору 1,145-1,165 долара за євро найближчим часом.
Таким чином, за обома основними валютами для зовнішньої торгівлі України — доларом та євро — період істотних курсових коливань продовжиться. Це знову буде негайно відображатися на курсах українського валютного ринку.
Зростання цін на енергоносії. Ціни на українську сільгосппродукцію і продукцію металургії не ростуть такими темпами, які зараз сформувалися на ринку нафти. Минулої п'ятниці ціна нафти марки BRENT пробила психологічний поріг в $ 58,80 за барель і досягала максимумів з літа 2015 року в районі $ 60,41 за барель.
Такі суттєві коливання цін на енергоносії призводять до того, що українські нафтотрейдери продовжать скуповувати валюту на міжбанку для оплати своїх зовнішньоекономічних контрактів через побоювання подальшого зростання цін на енергоносії.
Це збільшить обсяги купівлі валюти на міжбанку та призведе до потенційного росту котирувань на торгах.
Більшість факторів, описаних вище — працює проти гривні і може привести до її подальшої девальвації.
Динаміка курсу і активність ринку на цьому тижні
За нашими прогнозами на цьому тижні ситуація на валютному ринку продовжить залишатися напруженою. Із загальним трендом на зміцнення долара і метою в 27 гривень в першій половині листопада.
Занадто багато факторів працює проти національної валюти в даний час. І якщо з обсягами відшкодування ПДВ, податковими розрахунками, сумами соцвиплат- Україна може щось змінювати та управляти цим процесом, то з міжнародними викликами — поведінкою пари євро / долар, цінами на нафту та український експорт — так не вийде.
Тому — нас знову чекає період курсової нестабільності з постійними спекулятивними атаками на гривню.
Джерелом вирівнювання попиту та пропозиції буде залишатися Нацбанк, змушений періодично знову виходити на міжбанк з інтервенціями з продажу долара в той момент, коли курс буде перевищувати бажаний для регулятора рівень.
Якщо НБУ не захоче втручатися в ситуацію — то вже до середини листопада курс в 27,1-27,2 гривень і вище за долар на міжбанку стане реальністю.
На готівковому валютному ринку на цей тиждень «Мінфін» прогнозує зростання курсових коливань і розширення спреда. Причому готівковий ринок як буде «жити своїм життям», так і буде уважно «стежити» за ситуацією на міжбанку.
В цілому за тиждень, курс прийому долара буде в межах 26,65- 26,82 гривень, а продажу — на рівні 26,85-27,00 гривень із загальним трендом на подорожчання долара. Спред по долару розшириться: в банках — до 17-35 копійок, в обмінниках фінкомпаній — до 15-25 копійок.
На міжбанку. Активність на торгах буде поступово зростати у понеділок та вівторок (кінець місяця), в середу — недовге зниження обсягів операцій. Потім — знову зростання обсягів в четвер і традиційне зниження в п'ятницю.
Максимальні обсяги операцій ми очікуємо в понеділок, вівторок і четвер. «Мінфін» прогнозує знову як мінімум один-два виходи НБУ на торги з продажем валюти для стримування курсу. Найімовірніше — у понеділок і п'ятницю. Формат в понеділок швидше за все буде більш публічний — аукціон, щоб психологічно дати ринку меседж щодо підтримки гривні. У п'ятницю — «запит кращого курсу», щоб просто «відкоригувати» тренд на міжбанку. Обсяг заявки на аукціон НБУ збереже колишній — $ 100 млн при реальних продажах за фактом — $ 30-60 млн. За «запитом кращого курсу» для обраної двадцятки банків — обсяги швидше за все складуть не більше $ 15-25 млн.
Викупу валюти на ринку Нацбанком ми не чекаємо. Все потенційне зростання пропозиції валюти буде поглинатися самим ринком.
Приблизні обсяги угод на міжбанку по днях будуть наступними:
У понеділок і вівторок (30 і 31 жовтня) — до $ 390-450 млн при укладанні до 630 угод.
У середу (01 листопада) — перший день місяця, клієнти підводять підсумки і формують свою стратегію по зовнішньоекономічній діяльності на листопад. Обсяги знизяться до $ 290-340 млн при укладанні до 430-480 угод.
В четвер (02 листопада) — поступове зростання активності, клієнти входять в звичайний режим роботи. Обсяги в межах до $ 390-450 млн при укладанні до 530-560 угод.
В п'ятницю (03 листопада) — незначне зниження активності через ефект «кінця тижня». Обсяги торгів в межах до $ 310-360 млн при укладанні до 460-510 угод.
В цілому, ситуація на валютному ринку в цей тиждень буде знову не на користь гривні. «Мінфін» прогнозує коридор по курсу долара на міжбанку в цей період в межах 26,80-27,00 гривень і не очікує зміцнення позицій національної валюти. Поступова девальвація гривні продовжиться.
Коментарі - 9
А рост цен как по мне и так будет, в этом году небывалые стихийные беддствия, чего стоят США, Китай, и таже частитчно Европа. Цены будут на высоте.