Україна: Go On-line. Be cashless

Висхідний е-commerce

У споживачів кардинально змінюються шопінг-звички (значна частка m-commerce або покупок з мобільними пристроями), зростають продажі у соцмережах, а також зростають вимоги споживачів до торговців і пропонованих ними товарів-послуг, особливо до каналів продажів. Вони не готові до обмежень за часом і способами покупки, але хочуть отримувати те, що їм потрібно, тут і зараз у форматі 24/7.

«Якщо подивитися на тренди у поведінці споживачів, вони давно мобільні і не приймають ніяких кордонів у пошуку інформації та послуг», — стверджує Святослав Комаха, гендиректор компанії portmone.com. Про серйозну міграцію з офлайну в онлайн говорить і співвласник «Нова пошта» В’ячеслав Клімов. «Як тільки споживачеві стає зручно купувати, він купує більше. Навколо електронної комерції формується розвинена інфраструктура, яка забезпечує платіжні сервіси, логістику та доставку. Як тільки з'являються логістична та платіжна інфраструктури, починають розвиватися онлайн-проекти різного формату», — пояснює він.

Якщо проаналізувати динаміку за останні 3 роки, обіг електронної комерції у світі щорічно росте на 15-20%. Згідно з даними E-commerce Foundation and National Association за 2016 рік, у 2014 році обіг електронної комерції склав $ 1,9 трлн., у 2015-му — $ 2,3 трлн., у 2016-му — $ 2,7 трлн. В абсолютних показниках (за даними European B2C E-commerce Report 2016) минулого року ринок електронної комерції в Німеччині склав € 60 млрд., у Нідерландах — € 16 млрд., Швейцарії — € 6 млрд. Україна серйозно відстає від розвинених європейських країн, маючи обіг у € 1,4 млрд. За прогнозами, у 2017 році цей показник у нашій країні складе € 1,6 млрд. (приріст відносно 2016 року обіцяє скласти близько 15%). Разом з тим, динаміка зростання української e-commerce рекордна: + 35% річних.

У розрізі cashless-економіки Україна поки демонструє скромні показники, але вони зростають. Так, за данимиНБУ, за січень-червень 2017 року частка безготівкових платежів з використанням платіжних карток в Україні різко зросла до 38,1% (станом на початок 2017 року – 35,5%). Загальна кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за цей період склала 1,43 млрд. штук, а їх об’єм — понад 908 млрд. грн. Порівняно з першим півріччям 2016 року ці показники зросли відповідно на 23% та 28%.

Українське суспільство змінюється та незмінно йде в cashless, вважає Сергій Францішко, директор з розвитку бізнесу Mastercard в Україні, Молдові, Грузії та країнах Центральної Азії. За його словами, раніше українці використовували переважно для зняття зарплатні, сьогодні ж 74% усіх транзакцій з картками – це безготівкові операції, а не зняття готівки з рахунку. Показово, що найбільша частка платіжних транзакцій за картками відбувається саме онлайн – близько 38%. «Ці цифри наближають нас до розвинених країн світу. І варто навести ще одну цифру: наші дослідження показують, що 72% українців готові здійснювати покупки з мобільного телефону. Для розуміння, за прогнозами, у 2020 році, близько 40% усіх споживацьких витрат у світі будуть відбуватися онлайн», — коментує Сергій Францішко.

У свою чергу, В’ячеслав Клімов вважає, що попри зростання безготівкових показників та еволюцію свідомості, українська cashless-статистика демонструє недовіру до інтернету cashless-платежів. «На жаль, онлайн-економіка та кеш-економіка – це поки що різні планети. Поки частина українського е-кому буде сидіти у чорному кеші, це буде стримувати розвиток онлайн-економіки», — переконаний співвласник «Нова пошта».

Що заважає йти в онлайн

В Україні ще не сформована cashless-інфраструктура. «Варто від’їхати від Києва на 20 км, стикаєшся з проблемою оплати карткою. Очищення банківського сектору та вихід з ринку для багатьох українських банків також зробили свою справу – довіру людей до банківських установ підірвано. Також відображається низька фінансова грамотність та низька купівельна спроможність населення», — коментує В’ячеслав Клімов.

Серйозно заважає і законодавчий вакуум, у якому перебуває e-commerce. Так, Закон «Про електронну комерцію» не відповідає ні на одне запитання про те, як живе e-commerсе. Фінтех – також доволі зрегульована зона. Згадаємо приклад PayPal з виходом на український ринок, що не склався.

Для вирішення цих проблем важливий діалог бізнесу з владою, вважають експерти. «Необхідно давати можливість великим глобальним гравцям виходити на український ринок. Це може означати посилення конкуренції, але в цілому ці зміни позитивно впливають на розвиток ринку. Також важливо пропагувати cashless серед усіх категорій населення, включно з 50 років+. Це помилка – вважати, що люди старшого покоління не входять до цільової аудиторії e-commerce. Насправді вони готові користуватися фінтех-інструментами, їх просто необхідно трішки піднавчити», вважає В’ячеслав Клімов.

Говорячи про розвиток cashless, не можна забувати про важливу роль малого та середнього бізнесу (МСБ). «У цілому в Україні немає проблем з попитом на онлайн-платежі. В Україні понад 30 млн. активних карток, тільки за допомогою нашого сервісу платять 3-4 млн. карток, і ми не єдиний оператор. Попит у населення є і він зростає. Але є проблема з пропозицією, з можливістю оплатити. Лише 30-35% бізнесів приймають безготівкові розрахунки, а серед e-commerce цей відсоток менший. Ключове завдання – як стимулювати пропозицію?», — ділиться Святослав Комаха, гендиректор portmone.com.

Питання переходу на безготівкові операції для бізнесу вимірюються у грошах і часі. Бізнес розмірковує так: як часто я можу почати приймати онлайн-платежі і скільки мені це буде коштувати. І тут величезна проблема.

«Щоб почати обслуговувати нового торговця, ми повинні запросити величезну кількість паперів, хоча спочатку торговець проходить фінмоніторинг та ідентифікацію в банку для відкриття рахунку, а ми можемо зараховувати кошти виключно на рахунки в банку. Ця процедура могла бути здійснена разово, а не повторюватися щоразу. Сьогодні для нас прийняття onboard нового бізнесу займає кілька тижнів, з яких найпростіша тендерна інтеграція може зайняти кілька годин, решта – паперова тяганина, — розповідає Святослав Комаха.

Ще одне важливе питання, яке треба врегулювати – розмір комісій, які сплачуються з МСБ за онлайн-операції (складає до 2,5%). Бізнесу потрібно дати додаткові стимули, які б окупали його витрати на перехід у безготівкову економіку.

Про проблему з переходом в онлайн говорять і представники великого бізнесу. «Йти в онлайн — великий виклик для бізнесу. Особливо для великих і державних компаній. Можна прикрутити онлайн інтерфейси до бізнесу ззовні та навіть збільшити обсяги продажів в онлайн — це не складно. Але якщо при цьому не буде онлайн-культури та процесів всередині самої компанії, то структура з десятками тисяч людей персоналу (як в «Укртелекомі») і внутрішньою бюрократією, не стане більш сучасною. Треба бути онлайн не стільки зовні, скільки всередині свого бізнесу», — коментує Денис Захаренко, директор з маркетингу і продажів «Укртелекому».

Технічні питання

Ще одна серйозна проблема — технічна сторона онлайн-продажів. На думку Сергія Францішко, розвиток онлайн-платежів, зокрема, гальмує складність процесу оплати покупок в інтернет-магазинах. Так, є невтішна статистика, що майже 40% користувачів переривають покупку, якщо їх просять зареєструватися або зробити те, що вони вже робили. «97% покупок онлайн з мобільного залишаються в кошиках неоплаченими через незручний інтерфейс. Виникає запитання, для чого кожен новий сайт просить користувача зареєструвати карту. Цю проблему ми вирішуємо за допомогою платформи цифрових гаманців Masterpass, яку в Україні вже використовують понад 2000 торговців. До сервісу сьогодні підключаються великі платформи, наприклад, Leboutique, portmone.com або сервіс покупок квитків «Укрзалізниці», а перекази з картки на картку вже можна здійснювати у кілька кліків за допомогою Karton.ua», — розповів директор з розвитку бізнесу Mastercard в Україні, Молдові, Грузії та країнах Центральної Азії Сергій Францішко.

На його думку, сьогодні немає простих ліків, що допоможуть побудувати робочу інфраструктуру на шляху Go Online: Потрібна синергія, спрощення законодавчої бази і технічних процедур.

Попри існування описаних проблем, експерти вважають, що розвиток технологій буде відбуватися у геометричній прогресії, життя буде ставати простішим завдяки онлайну, і врешті-решт ми прийдемо до рішень в один клік для мас-маркету.

Концепція грошей застаріла…

Сьогодні жодна дискусія не відбувається без обговорення криптоекономіки та таких проривних технологій як блокчейн і штучний інтелект.

Багато хто вважає, що концепція грошей застаріла. «Сучасна криптоспільнота задається питанням, чому гроші друкує держава? Чому повинна бути інфляційна економіка? І сьогодні як альтернатива пропонується криптоекономіка з капіталізацією у $ 100-150 млрд. (Оцінки змінюються залежно від ринкової ситуації — Авт.). Усі ці фактори не можна розглядати окремо», — переконаний голова венчурного фонду Nextury Ventures Ілля Лаурс.

На його думку, яскрава інновація сьогодні – це хлопці, які паяють графічні чіпи в гаражах. «Сьогодні в Україні я бачу такі інформаційні оголошення на стовпах, і мене це радує, оскільки це говорить про те, що в країні рухаються інновації. Сьогодні криптовалюта, блокчейн і штучний інтелект визначають майбутнє платежів і глобальних економік. Усі, хто швидко це зрозуміє і почне використовувати, отримає величезні Пільги. Говорити про Go online, не розглядаючи дані технології і явище криптоекономіки, непростимо», — підбив він підсумки.

Кейт Щеглова, видавець Future magazine в Україні і редактор The Fintech Times в Великобританії