Цього тижня Національний банк може оголосити про перегляд прогнозу інфляції на 2017 рік. Зростання цін вже перевищило запланований їм показник — 9,1% за підсумками року.
Інфляція зірвалася з ланцюга
У вересні інфляція прискорилася до 2%, а з початку року досягла 10,2% (Нацбанк прогнозував річну інфляцію не вище 10%). Коригування, за попередніми прогнозами експертів, не перевищить декількох процентних пунктів. До того ж в.о. голови Нацбанку Яків Смолій вже встиг заспокоїти — в жовтні інфляція буде нижче, ніж рік тому, а в наступному році — взагалі повернеться до цільових показників — не вище 8%.
Чому ж тоді статистика сімейних бюджетів кричить про протилежне? І головне — чому ціни зірвалися з ланцюга, і чи може влада їх втихомирити?
Продукти псують статистику
Головним інфляційним чинником став шалений ріст цін на продукти харчування. Олексій Блінов, головний економіст Альфа-Банк Україна говорить, що базова інфляція, яка виключає з розрахунку прості продовольчі товари і адміністративно-регульовані ціни, в цьому році коливається в досить вузькому діапазоні 6-8%. Тобто поки що точно вписується в заявлений «таргет» НБУ. Перевищення — внесок продовольчої інфляції.
Однак офіційна статистика не цілком коректно відображає — як зростання цін на продтовари в дійсності впливає на споживчу інфляцію.
Одне з пояснень полягає в тому, що в українській споживчій корзині на продукти харчування припадає приблизно 50% товарів. Однак найбідніше населення витрачає на їжу набагато більше — понад 75% своїх доходів.
За оцінками ООН, 60% українців перебувають за межею бідності. При цьому продукти, які складають основу харчування малозабезпечених споживачів, ростуть в ціні швидше за все. За даними Держстату, у вересні споживча інфляція (до вересня минулого року) склала 16,4%. За цей же період хліб подорожчав на 18,4%, м'ясо — на 30,1%, молоко — на 28,2%, яйця — на 37%, овочі — на 37,6%, масло — на 29,1%.
Перевірити, наскільки об'єктивною є ця інформація, практично неможливо. Дані про нинішній рівень середніх цін і тарифів з'являться лише в наступному році. Тобто порівняти їх самостійно з торішніми і обчислити відсоток подорожчання зараз не можна. До того ж, ціни і через рік будуть представлені тільки по 22 продуктам без детальної розбивки. Втім, навіть наявних даних цілком достатньо, щоб зрозуміти — продовольчі товари все сильніше б'ють по гаманцю пересічного споживача.
Експерти пояснюють це рядом причин.
Перша — зростання виробничих витрат сільгоспвиробників. Підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі (до 3200 грн на початку цього року) змусило підприємства збільшити витрати на фонд оплати праці, а подорожчання ПММ і комуналки (перш за все, електрики) автоматично збільшило витрати на перевезення і зберігання продукції. Втім, ці фактори хоч і спровокували зростання цін на продукти, але точно не могли стати причиною такого стрімкого подорожчання. Адже, наприклад, частка заробітної плати в собівартості української продукції становить всього близько 10-12%, тоді як, скажімо, в європейських країнах цей показник досягає близько 50%.
Правда, Держстат підтверджує значне зростання витрат аграріїв: в січні-серпні витрати на виробництво сільгосппродукції зросли на 22,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року (на 24,3% — в рослинництві, на 18,8% — в тваринництві). Знову-таки, перевірити точність цих даних дуже складно. Оскільки профільні відомства мають досить туманне уявлення про реальну собівартість, в т.ч. і сыльгосптоварів. А тому підприємства можуть собі дозволити зменшувати офіційний прибуток, декларуючи більш високу собівартість. Наприклад, за рахунок підвищення витрат на ту ж оплату праці і транспортування.
Друга причина підвищення цін на їжу, яка часто фігурує в коментарях експертів — неврожай. Наприклад, аналітики вже встигли заявити про те, що в цьому році урожай капусти може впасти до мінімальних за останні п'ять років значень. А ось далі вже ніхто не вдається в подробиці. А вони такі: у сезоні-2017/18 валовий збір капусти в Україні буде в середньому лише на 8% нижче торішнього. Але закупівельні ціни на початку жовтня були майже на третину вище, ніж в цей же час в минулому році. Урожай цукрових буряків нижче торішнього на 6%. При цьому в Мінагрополітики кажуть, що в поточному маркетинговому році виробництво цукру очікується на рівні минулого року — 2 млн т, працювати буде на 4 заводи більше (всього 46). Здавалося б, і продукт в достатній кількості, і конкуренція посилюється. Але при цьому у вересні цього року до вересня 2016- го цукор подорожчав на 14,5%.
Аналогічна ситуація і з м'ясною продукцією. За даними прес-служби Економічного дискусійного клубу, за 9 місяців поточного року було вироблено м'яса всіх видів на 0,2% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Але його споживання на душу населення скоротилося на 0,4 кг. Очевидно саме тому, що навіть за офіційними даними його вартість за рік збільшилася на третину.
Експортери роздувають ціни
Так що ж зіграло вирішальну роль в розкручуванні продовольчої інфляції? Відповідь потрібно шукати в значному розширенні експортних можливостей наших виробників. Офіційна статистика за результатами 8 місяців нинішнього року зафіксувала приріст аграрного експорту на рівні 24,5%. При цьому за січень-вересень сільськогосподарське виробництво скоротилося на 0,7%. Це означає, що, аграрії стали поставляти свою продукцію на зовнішні ринки у збиток ринку внутрішньому і створювати дефіцит товару. Скорочення пропозиції сільгосппродукції на внутрішньому ринку дає можливість підприємствам підтягувати внутрішні ціни до експортних. Особливо відчутно це стає, коли вартість ВКВ (у першу чергу, євро) знову відновлює зростання.
Сміливо роздувати внутрішні ціни виробникам дозволяє і підвищення купівельної спроможності населення. Зростання середньої зарплати по Україні в гривні в цьому році становить 37%, а серед низькооплачуваних працівників цей показник набагато вище. Нова копієчка з'явилася і у пенсіонерів: до кінця року на виплату підвищених пенсій додатково буде витрачено близько 12 млрд грн.
Читайте також: В Україні середній розмір пенсій зріс на 560 грн — Рева
Зростання цін на продовольство для споживачів з невисокими доходами посилюється скасуванням держрегулювання цін на соціально значущі товари. Наявність такого регулювання свого часу не дуже-то покращувало інфляційну картину. Не маючи можливості підвищувати ціни на дешеві товари, роздріб і постачальники відігравалися на товарах преміум-сегмента. Але бідні верстви населення могли купити продукти за доступними цінами. Тепер же нічого не заважає продавцям робити хорошу накрутку на найбільш ходові товари.
Втім, у уряду і зараз є можливість вплинути на цінову картину. Раніше це досягалося шляхом переговорів з ключовими постачальниками продуктів і ритейлерами. За їх результатами зазвичай підписувався меморандум про максимально допустимі рівні накрутки на оптові та роздрібні продажі найбільш затребуваних продовольчих товарів. Збити ціну також допомагали продовольчі інтервенції з Резервного фонду. Але поки урядовці вважають за краще ховати голову в пісок. Така бездіяльність дає можливість продовольчим цінам рости далі. У всякому разі, гарантованого цінового сплеску слід очікувати вже в грудні, коли люди починають масово готуватися до затяжних новорічних свят.
Нацбанк вплинути на ситуацію не в змозі, хоча і позиціонує себе, як головний борець з інфляцією. «З огляду на немонетарний характер основних причин зростання цін (зростання витрат, неврожай, зближення цін на внутрішньому і зовнішньому ринках), у регулятора немає інструментів для безпосереднього втручання в ці процеси», — говорить Вадим Іосуб, старший аналітик Альпарі.
Андрій Шевчишин, старший аналітик ГК Forex Club передбачає, що в поточній ситуації НБУ буде грати на випередження, і звужувати грошову пропозицію для стримування інфляції. На думку Олексія Блінова з Альфа-Банк Україна, інфляція на кінець 2017 року складе 13%: «Наш прогноз, зокрема, заснований на припущенні, що уряд не підвищить ціну на газ для населення до кінця року, — уточнює пан Блінов. — Якщо це станеться, то інфляція до кінця року може скласти і 13,5% ». Рядовому ж споживачеві доведеться ще активніше витрачати свої кровні — тепер не тільки на продовольство, а з початком опалювального сезону — ще і на комуналку.
Коментарі - 58
То есть перестала издеваться над народом, который что-то производит и продает. Почему для вас потребитель — народ, а производитель — не народ?
Тогда и следовало бы говорить что власть издевается. Но власть отменила и таким образом восстановила свободу на рынке продовольствия.
А монополии как раз и образовываются из-за гос регулирования цен. Другие игроки не могут заходить на этот рынок из-за низких цен, им не выгодно. Отмена регулирования приводит к тому, что повышается цена и привлекательность бизнеса. Тогда на него заходят новые люди и теснят монополиста.
Да.
Агрофирмы Порошенко и Ко — «Агропродинвест», «Укрпроминвест агро», «Днипроагролан», «Мас-Агро», продовольча компанія «Поділля» и т. д…
Президент (власть) торгует продуктами!
Привозит валюту.
Какое отношение к магазину и его поставщикам, которые 100% частные имеет государство. Почему у нас всегда манера всё на власть переводить.
Власть я не обвинял, а написал, она руководит тем бардаком, что у нас происходит, а виноват — народ, т. к. заслуживает ту власть, которую имеет.
Многие это не принимают во внимание.
Там просто проще всех уволить и сформировать новое, но:
1. Уволить и сформировать = минимум 6 мес., а скорее 12 парализованного ведомства. Но допустить этого нельзя, всем будет реально плохо.
2. Нужен или очень, очень скурпулезный подбор новых кадров с увеличением з/п раза в 2-3, чтобы набрать адекватов и не набрать неадекватов. А тут реформирование уже будет дольше года.
3. Нужно революционное изменение законодательства по гос. службе, чтобы это вообще провести.
Короче простых решений нет.
Просто есть масса вопросов:
— кто и как будет ловить (это должны быть честные люди, чтобы не «подкинули» и не отпустили за взятку);
— кто и как будет судить (аналогично);
Сама казнь — это вершина айсберга. (Я думаю, что 10 лет без амнистии ничем не хуже). А вот процессы — это сложнее.
Только начинать с головы нужно (как профессор преображенский о разрухе говорил). А для ее, головы, проверки, можно и импортировать кого-то, дешевле чем министров получится, а наши, так и быть, пускай посмотрят как надо (декларации хотя бы проверять), поучатся.
Опять же народ возмущаться начнет, ведь дал (по привычке) или не донес куда следует, тоже соучастник. Но это пол беды. Ведь и порядок везде соблюдать придется соблюдать, а для этого менталитет менять нужно
«Взмахнул волшебной палочкой и поборол коррупцию».
Мало кто понимает, что той же смертной казнью можно и на себя накликать беду. Дал по привычке 200 грн. за справку или за зачёт в университете — пулю обоим!
А потом как так? За что мне/моему чаду?
Или лучше 400, т. к. с порядочными Моисеями напряг сейчас.
1. Давление МВФ и ЕС.
2. Фин. мониторинг.
Так что убрали правильно. А вот на счёт цен напомню несколько моментов:
— эпидемия африканской чумы в этом году (рост цен на мясо, его реально дефицит);
— неурожай овощей в этом году (имею прямое к этому отношение, реально урожая нет);
— рост мировых цен на с/х продукцию = рост внутренних цен, но с другой стороны поддержка платёжного баланса. Можно конечно заставить продавать дешевле, только это будет вести к тенизации продаж или ухудшения качества;
Так что можно уверенно сказать что Инфляция для ЛЮДЕЙ, а не просто по Украине переплетенная с товарами, которами обычно люди в 95-99% не пользуются, выходит на уровень 30%, а еще ноябрь и декабрь, особенно в конце года перед Новым годом цены еще прыгают
Может все таки изучите практику и поймете что оно не применимо к нашей стране и ситуации.
Ххватит защищать докторские и кандидатские ведь люди страдают.
Задачей центробанка является курс нацвалюты,
в основном поддержание его стабильности,
а в некоторых случаях искусственная девальвация.
Правительства как правило занижают уровни инфляции
для своей успешной саморекламы.
А в нынешней ситуации инфляция носит «зарплатный»
характер — при росте номинальной средней зарплаты на 30%
обычно инфляция подтягивается до 15-20%,
тем более что внутренние цены продолжают подтягиваться и обязательно
будут тянуться к своему долларовому эквиваленту 2013 года.
Можно констатировать — уровень жизни в стране
полностью зависит от мировой коньюнктуры на сырьевой экспорт,
т.е. внутренняя экономика не развивается —
строительство жилья падает,
сельское хозяйство на «промежуточном» потолке,
промышленность в попе.
Назовите монополистов например в хлебной отрасли.
Или в молочной отрасли.
«Постмайданный режим» у дураков и ватников в голове (хотя дурак и ватник — это синонимы).
Косюк далеко не монополист. Он один из производителей, да крупный, но полно других.
P.S. Это балабольство говорить о монополизме, если Вы знаете только 1-2 х монополистов, в паре отраслей и то они не монополисты.
Установление предельных цен, это сложный расчётный процесс, который учитывает кучу факторов, и конечно никакие чиновники с этим не справятся. Будет тупо больше коррупции и взяток.