Rebel

Дивно, я думав я один такий у цій державі. :)

Отож. А банкам нема за що ставити мінус, у них своя пісенька: «покуда есть на свете дураки, мы прославлять судьбу свою должны».

Цікаві досліди. :)
Помістіть це у блог — багатьом буде цікаво дізнатися про такий Експеримент.

Тим паче, що для того і створені паперові гроші — щоб красти було легше. Раніше як було — потрібно було йти на війну з сусідньою державою, фізично відбирати золото, срібло. А зараз варто підсадити сусіда на папірець, і красти не залазячи до його кишені фізично.

Це складно. :) Для того аби не красти емісійні гроші, потрібно спочатку навчитись не красти їх до виникнення необхідності емісії.

Напишу я, бо інші дуже… скромні. :)
Етап 1 — «металевий».
Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»), і звали гривна. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.
Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ». Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.
В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова — між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII столітті Гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).
Етап 2 — «паперовий»
Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота).
Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів.
ісля переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.
… 70-річна перерва…
В вересні 1991 року, після розгляду і схвалення Верховною Радою, був запланований випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше замість 3 гривень було випущено 2, 25-ти — 20 гривень.
Але потім «нові-старі комуністи» вирішили познущатися з українців
…
25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні». Безпосередньо виконання грошової реформи було покладене на Національний банк України, який тоді очолював Віктор Ющенко.
Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

К 100-летию со дня смерти Пушкина собрались поставить ему памятник. Как положено, отнесли проекты Сталину.
Третье место занял проект: Пушкин, читает томик Сталина. Сталин:- Это верно политически, но не верно исторически.
Второе место занял проект: Сталин, читает томик Пушкина. Сталин:- Это верно исторически, но не верно политически.
А победил проект «Сталин, читает Сталина»

Там у вас зовсім інші цифри. ;)

Не забувайте, що там держава серйозно стимулювала купівлю вітчизняних авто, наприклад.

40 днів, символічно…

Мой пост про НГ специально для тех, кто считает его банкротом.Скоро НГ будет иметь свой газ и в услугах Газпрома(перекупщика)не будет больше надобности.
— Мій прогноз: скоро НГ збанкрутує, і кредитори заберуть собі не лише трубу, а й «передбачливо» передане йому на шару родовище газу, а якщо Юлєчка встигне, то й облгази на додаток.

Угу, жаль лише що кандидат у президенти з шахтарського регіону повна протилежність.

А він сьогодні щось казав?

Влучно!

Сьогоднішній чих завтра може перетворитись на грип.