bonv

Кулеба вирішив «технічно з'їхати» від власних гучних заяв, які обернулися дипломатичними проблемами для України
Останній тиждень підтвердив усі проблеми, які спричинило поспішне рішення Міністерства закордонних справ України щодо «тимчасового призупинення» більшості консульських послуг українським чоловікам мобілізаційного віку 18−60 років. Основними проблемами були й залишаються порушення прав та дипломатичні складнощі, які це рішення викликало в європейських столицях. Адже там до заяви пана Кулеби, керівника МЗС України, поставилися цілком серйозно, бо мова йде про десятки чи сотні тисяч українських громадян, що живуть в різних країнах ЄС або отримали там тимчасовий захист від війни.
Щобільше, поспішні заяви окремих представників влади Польщі чи Литви, що вони подумають або сприятимуть поверненню українських чоловіків до своєї Батьківщини, та абсолютно протилежні заяви представників Старої Європи, що ніяких депортацій не буде — наочно демонструють, що європейські дипломати не були завчасно поінформовані про такий кульбіт українського МЗС, і навіть не встигли не те що виробити спільної позиції, але й зрозуміти про що мова?
У результаті Ольга Стефанішина, віцепрем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції, змушена була заявити в Брюсселі, що «обмежень і примусового повернення громадян України будь-якої статі чи віку в країну, яка воює, не буде».

Міністр Кулеба розкритикував підхід США до війни в Україні.
«З Росією краще не палити мости» — чиновник розкритикував такий підхід Вашингтона. Міністр наголосив в інтерв'ю Foreign Policy, що в США голоси на користь цієї риторики досі лунають, тоді як Заходу вже давно слід розцінювати Путіна як прямого ворога. Кулеба закликав США:
«Перестаньте дивитися на Україну через призму відносин із Росією. Я знаю, що досі побутує думка, що за будь-якого результату цієї війни, США будуть змушені підтримувати відносини з Росією, а отже, не повинні „палити мости“. Але ви не зможете дозволити собі жодних нормальних стосунків із Росією за президента [Володимира] Путіна, тому що він зробив свій вибір, і цей вибір — війна».
Глава МЗС України наголосив: помилково думати, що Путін нарощує свою оборонну промислову базу виключно для того, щоб воювати з Україною. «Тому розглядайте Росію при Путіні як ворога», — акцентував Кулеба.
Він вважає, що розробляючи військову стратегію, США повинні шукати проблему в собі, а не в Україні. «Запитайте себе: Що ми робимо не так, якщо не можемо допомогти нашому союзнику здобути перемогу? Перекладати всю відповідальність на плечі України — означає свідомо відмовлятися від відповідальності», — пояснив міністр.
Тобто нелохи з непрофанами бігають за США з простягнутою рукою — дайте грошей та дайте зброї і в той же час вказують Америці що їм робити і як… Провокують на конфлікт щоб при поразці звинуватити США?

Чистий продаж валюти Нацбанком у квітні зріс до $2,28 млрд, порівняно із $1,79 млрд у березні та $1,51 млрд — у лютому. Про цейдеться у даних НБУ.
Валюта користується попитом.
А зе-телемарафон заганяє у гривню/депозити/ОВДП.

Сьогодні гривнева дохідність є значно більшою за доларову. Водночас національна валюта України в окремі періоди послаблюється, а в окремі - посилюється, тож про конкретні прогнози щодо курсу не йдеться.
Про це сказав член Ради НБУ Василь Фурман під час телемарафону.
«Купувати долари — однозначно ні. Сьогодні гривнева дохідність, наприклад, купуючи військові облігації чи кладучи на депозит в банку, вона є значно більшою, ніж доларова дохідність… Так, гривня в окремі періоди послаблюється, гривня в окремі періоди посилюється. Чи може гривня посилюватися?.. Так, однозначно може. Але зараз ніхто вам не скаже конкретних курсів, як воно буде», — сказав Фурман.

«Достатньо велика кількість країн з недемократичними режимами, отак це назвемо, використовують євро для тримання своїх валютних активів. У тих країн може виникнути дуже серйозне побоювання, якщо з’явиться прецедент конфіскації російських активів за дії, що суперечать сьогодні чинному європейському, не міжнародному, законодавству, у них можуть бути конфісковані активи й вони почнуть виходити із європейських валют для того, щоб перевести свої валютні резерви, наприклад, у монетарний метал — золото, це може обвалити фінансову систему Європи й це є основним, скажімо, стримувачем, основними гальмами тих питань, які сьогодні обговорюють з приводу конфіскації російських активів», - підсумував Пендзин.

Конфіскація російських активів: економіст Пендзин про потенційну загрозу для стабільності євро.
Пендзин наголосив, що Європа понесе набагато більші ризики у разі конфіскації 190 млрд євро російських активів, категорично виступає саме Німеччина: «Німеччина чомусь пов’язує можливість конфіскації активів із відновленням питання про репарації за результатами Другої світової війни, в них є дуже специфічне ставлення до тих речей і тому вони надзвичайно обережно ставляться до будь-яких питань, пов’язаних із конфіскацією активів».
Економіст нагадав, що саме Європа ініціювала ідею використання доходів від заморожених активів.
«Росіяни ж не просто тримали в Європі свої гроші, вони вкладали ті гроші в облігації європейських країн, по тих облігаціях відбуваються постійні виплати купонами і там йдуть постійні доходи від тих вкладених грошей. З погляду європейського законодавства після моменту замороження активів вони не можуть використовуватись для отримання прибутку, вони просто мають знаходитися в тому місці, де вони були заблоковані. Так що весь дохід формально від заморожених російських активів Росії не належить і власне Європа активувала ідею з приводу того, щоб ті гроші використати для України. Там правда сума не така велика — порядку 3,5−4 млрд євро на рік, але все одно ці гроші можуть реально бути використані», — пояснив член Економічного дискусійного клубу.
За його словами, проблема європейців у тому, що вони бояться потенційного обвалу фінансової системи.

Спочатку дивляться на реакцію суспільства, а потім включають задню.
Лише дебі*и могли такі штрафи придумати для народу в 200 тис грн…

«Сьогодні Кремль змушений балансувати між так званими „трьома великими китами“. Це економіка, можливість підтримувати рівень життя, а також необхідність підтримки ведення дуже інтенсивної війни. Третє, це соціальна і політична стабільність, баланс у суспільстві. Зрозуміло, що за таких умов їм не виходить дотримуватись рівноваги, тому приходиться чимось жертвувати. Наразі росіяни намагаються балансувати економічними стимулами. Йдеться по величезну кількість доплат під час підписання контракту. Але цей баланс неможливо утримувати постійно, бо війна дуже інтенсивна, окупанти зазнають великих втрат. Війна розтягнута в часі незрозуміло до якого періоду», — додав Шульга.

З цього можна звісно посміятися і робити свою справу. Але Україні воно потім дуже дорого обійдеться. Ми зараз не знаємо, що робити зі зрадниками, колаборантами й ненависниками української мови, чи просто любителями «пожрать і поржать». Їх легіон, вони розкладають суспільство, і прагнуть кожному, що бодай має якийсь вплив, вручити сертифікат аморальності. А як не вдасться, то просто загнати в комірчину і повісити на ній замок. Готовність до компромісів задля особистих амбіцій об'єднує людей не в спільноту, а в зграю, що влаштовує полювання на тих, хто поза зграєю.
Блажен муж, що не йде на суд нечестивих.
І ще одне. Як Павло Богацький не міг змусити «щирих українців» дати гріш на видання «Української хати», так і тепер ніхто з посполитих не квапиться підтримати проукраїнські видання, постановки, музику, виставки, і розчарована творча молодь подається на іноземні гранти й мусить дотримуватися вимог ліберальної цензури. І єдине благо, що не на російські. Але тільки тому, що з Росією війна. Правда, позичають в Сірка очі, коли бачать, що з грантів стирчать московські вуха.
Галина Пагутяк, письменниця, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка.

Як же нам зберегти націю, чия інтелектуальна і культурна еліта знову програє на черговому етапі національного відродження і падає, як гниле яблуко до ніг ймовірного окупанта? Це Відродження вже називають «купленим» за аналогією до «розстріляного», трагедію якого подають зараз на тарілочці невибагливим споживачам наче тістечко, в міру калорійне та естетично привабливе. Дозволити відроджуватись — це спосіб виявити невгодних, аби потім їх позбутися. Стара методика старих імперців та комуністів. То хто тут відсталий?
«Розстрільні» списки мають не лише українці-агенти ворожих спецслужб, які є в кожному населеному пункті, а й ті, хто займає пости як офіційні, так не офіційні у сфері культури.
Наш постколоніальний бомонд за принципом «не пущать» теж уклав такі списки митців, на яких не можна писати рецензій, запрошувати на телебачення, брати в них інтерв'ю, кого не запрошують на міжнародні фестивалі, престижні книжкові виставки, кого не можна перекладати й чиї книги або твори нагороджувати преміями. Тобто тих, хто не отримав сертифікат аморальності.
Списки укладає куратор. Якби це було чимось новим, то можна б було вважати теорією змови, але це старе, як світ. Люстрація навпаки. Тавро «націоналіста» й досі жахає суспільство, якого з пелюшок годують ненавистю до всього українського і захопленням усім чужоземним. Націоналістів навіть не намагаються купити.
Те саме відбувається й зараз, але замість російськомовного проукраїнського маємо космополітичне україномовне.

Українській владі, хоч насправді вона у нас ніколи не була українською, шкода віддавати гроші на освіту, науку та культуру, бо в неї інші плани на цей нарід, що її обрав і обиратиме в майбутньому ще дуже довго
Примітивне, неосвічене, затуркане населення з відповідними потребами — це її електорат і влада зацікавлена в його збільшенні. Як тільки заходить мова про культуру, чиновники удають, що до них в кишеню заліз злодій і кричать «Ґвалт!».
Розподіл бюджетних коштів на гуманітарну сферу відбувається лише з «відкатами», тому природно, що ті, кому вдалось щось отримати, діляться лише зі своїми та вважають це справедливим.
Висновок один — якщо ти це робиш, ти отримуєш сертифікат аморальності та безпринципності. Якщо відмовляєшся працювати на таких умовах — ти ніколи нічого не отримаєш.
Інститут репутації впав настільки низько, що ніхто цього вже не приховує. Ні автори проєктів, ні митці. У них є навіть формула на такий випадок: ви всі невдахи, відсталі та заздрісники, а ми успішні білі пусічки.
Ще донедавна це спрацьовувало — принижена людина ховалась у свою мушлю. Але оскільки війна трохи виявила сутність осіб із сертифікатом аморальності, то суспільство вже менше вірить подібним вердиктам, що мають ефесбешне чи кагебістське походження. Зламати людину морально — це фішка каральних органів. Отже, слід чекати чогось новенького.

У Сенаті Сполучених Штатів проголосували за проект закону щодо заборони імпорту збагаченого урану з РФ, його вже передали на підпис американського президенту. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ забороняє імпорт до Сполучених Штатів збагаченого урану з Росії через 90 днів після набуття чинності. При цьому дозволяються тимчасові винятки до січня 2028 року.
Зазначимо, що в Конгресі передбачили виділення 2,7 млрд доларів, які направлять на розвиток уранової галузі США за умови запровадження обмежень на імпорт сировини з Росії.
Як заявляли у Міністерстві енергетики США, Росія є головним іноземним постачальником збагаченого урану: це приносить російській економіці приблизно один мільярд доларів на рік. На думку експертів, заміщення цих поставок може призвести до збільшення вартості збагаченого урану на 20%.

«Все, що відбувається з гривнею, відбувається за бажанням Національного банку. Курс контрольований, хоч і ходить трошки вправо-вліво. Нацбанк, мабуть, на друге півріччя виведе гривню кудись в діапазон 40−41 і буде тримати там… Ніхто не буде вже приспускати до 39. В принципі, якщо ми подивимося, долар цього року укріпився проти всіх основних валют, проти євро в тому числі», — наголосив Сергій Фурса.
За його словами, нелогічно буде, щоб гривня укріпилася проти євро.
«Тому певне послаблення гривні є цілком логічним. Цього хоче Мінфін, тому що в бюджеті курс передбачений, цього хоче МВФ. Тому Нацбанк дуже плавно відводить гривню до цього діапазону», — підкреслив банкір.

2 МЛРД грн. Бронювання від мобілізації збережено незамінним працівникам марафону «Єдині новини». Того самого, де про Банкову або добре, або дуже добре, де з ефіру не вилазять ті, хто скакали по пеньках в Януковича і працювали на каналах Медведчука. Хто роками розколювали країну, ржали з «а то Путін нападьот».
«Телеканали, які беруть участь у телемарафоні, мають статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період" — йдеться в рішенні Мінкульту.
УП видала статтю, присвячену «Єдиному марафону», в якій ідеться про приховану політичну цензуру і чорні списки проти опозиції. Якої в ефірі олігархічних телеканалів немає протягом 2 років.
ОП створив собі безплатний медіахолдинг, де за свої ж кошти платники податків отримують не інформацію, а пропаганду на користь Банкової.
У когось ще є сумніви, що «марафон» не закриють до кінця війни?
Бо й війни в «марафоні» немає, у зриві мобілізації там винні депутати, з самих депутатів в ефірі тільки «слуги». Ну й про Банкову там тільки добре. Як у часи Януковича.

Наприклад, виробники дронів, які постачають свою продукцію напряму в бойові частини, не можуть забронювати своїх працівників, бо військова частина не є державним замовником. Те саме з благодійними фондами.
Або має не бути не менше 50% продукції для держзамовника за звітний період, інакше також відмовляють у бронюванні.
З цим треба щось робити. Бо перемога у сучасних умовах залежить не лише від сили духу і виучки воїнів, а й від того чим вони оснащені та озброєні.
Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва, експерт із питань зовнішньої та внутрішньої політики України.