bonv

Біткоїн не оговтався після обвалу, але вже готується до нового падіння.
https://economics.segodnya.ua/ua/economics/kriptovalyuta/bitkoin-ne-opravilsya-posle-obvala-no-uzhe-gotovitsya-k-novomu-padeniyu-1560553.html

Покупки в інтернеті час від часу роблять 53% українців. На постійній основі таким чином товари купують 24% громадян. За словами покупців, при виборі товару вони звертають увагу на відгуки про продавця. Так відповіли 53% опитаних українців. Ще 40% вважають за краще продавців, які надають послуги досить тривалий час.
Майже 36% українців орієнтуються на ринкову вартість товару. Якщо ціна низька, то бояться неякісного товару або недобросовісних продавців. 35% респондентів відзначають важливим якість товару.

Якщо росіяни спробують через українців купити в Україні землю, її зможуть конфіскувати — Мінагрополітики.
Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/news/politics/jakshcho-rosijani-sprobujut-cherez-ukrajintsiv-kupiti-v-ukrajini-zemlju-jiji-zmozhut-konfiskuvati-minagropolitiki-1559902.html

«Українці не люблять слова „приватизація“, бо воно в них асоціюється з 1990-ми — часом становлення олігархів. У 2000 році Верховна Рада проголосувала закон щодо приватизації держмайна, яке просто роздали „своїм пацанам“. У Кучми була власна ідеологія — мовляв, „своїх“ ми завжди можемо контролювати, а іноземців — ні. Це те, що відрізняє Україну від Польщі. Польща пішла нормальним шляхом — чесні прозорі конкурси. В результаті в них нема олігархів. В Україні ж контрольовані „свої пацани“ наживаються на державі», — каже він.
Олігархи існували на певному історичному етапі в усіх країнах світу. Україна в цьому не оригінальна, стверджує Сергій Фурса.
«Олігархи завжди заробляють на державі, на платниках податків. Проте, коли ви встановлюєте правила — олігархи просто перетворюються на великих бізнесменів. Робити перерозподіл власності вже не можна — тоді ми повернемось назад у 90-ті й почнеться нове коло сансари. Треба сказати: «Хлопці, настав час грати за правилами. Більше можливостей заробляти на державі не буде», — підсумовує банкір.

Основна відмінність олігархів від політиків — їхній вплив на політику і можливість наживатися на державі. Українські олігархи як явище з’явилися в часи президента Леоніда Кучми. Основний метод боротьби з олігархами — перетворення їх на бізнесменів через примус грати за правилами.
Про це в інтерв'ю журналу «Країна» розповів банкір Сергій Фурса.
«Чим відрізняються олігархи від великого бізнесу? У них є вплив на політику і можливість наживатися на державних компаніях, — каже він. — Якщо людина просто багата і заробляє власним розумом — в цьому немає жодних проблем. Проблема — якщо вона паразитує на державному бюджеті та фінансових потоках. Фірташ за законом про податкову амністію зараз отримає прощення боргів на 3 мільярди доларів. Коломойський вивів гроші з Приватбанку, скориставшись тим, що не працював Національний банк і йому дозволяли все це робити. Це ознаки того, як працює олігархат».
Українська система олігархату була створена в часи президентства Леоніда Кучма через неправильну приватизацію, стверджує банкір.

Чому українці переплачують за комунальні послуги.
https://gazeta.ua/articles/economics/_comu-ukrayinci-pereplachuyut-za-komunalni-poslugi/1039476

Допомога від держави була мізерною: як виживають підприємці в Україні.
27 червня відзначають День мікро-, малих і середніх підприємств. Свято запровадила Організація Об'єднаних Націй в 2017 році, щоб підкреслити важливу роль малого бізнесу в економіці та розвитку всіх країн світу.
https://gazeta.ua/articles/economics/_dopomoga-vid-derzhavi-bula-mizernoyu-yak-vizhivayut-pidpriyemci-v-ukrayini/1039473

Українців очікує збільшення необхідного трудового стажу для виходу на пенсію. З 2028 року, щоб вийти на пенсію в 60 років, необхідно буде мати 35 років офіційного стажу.
Про це розповіла Міністр соціальної політики Марина Лазебна в інтерв'ю «Радіо Свобода»
Зараз в Україні діє тільки солідарна пенсійна система і для виходу на заслужений відпочинок в 60 років необхідно мати не менше 28 років страхового стажу. Гірше точно не буде (с)

Зеленський підписав закон про звільнення від тендерів держзакупівель з будівництва столичної Великої окружної дороги. Розпил без страху і сорому.
Закон окремо передбачає, що тендерні (тобто конкурентні) процедури не потрібно буде застосовувати при будівництві Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва.
За даними видання, мова йде про роботи на суму мінімум 85 млрд грн, близько 3 млрд дол., а це становить майже 10% всіх коштів публічних закупівель за рік в Україні. «Прозоро»…

В Україні з 1 липня прожитковий мінімум найнижчої категорії становитиме 1 854 грн.

Податкова амністія завершиться масовими протестами — економіст.
Закон про податкову амністію, який підтримала Рада 15 червня, не має жодного відношення до справедливості, вважає економіст Борис Кушнірук.
«Спочатку треба було зменшити податкове навантаження на Фонд оплати праці, щоб у людей не було потреби ховати свої доходи. А після того можна було робити амністію. Цинізм у тому, що можновладці мають можливість не платити жодних податків. Вони мовляв і так все задекларували через електронні декларації. Але ні в кого не спитали про походження цього майна. Нічого не платитимуть і дуже багаті люди. Вони все давно легалізували. Мають настільки хороших юристів, що жоден податківець і прокурор їх не дістане», — пояснив.
Законом збираються обібрати малий і середній бізнес та заробітчан.
«Це викличе обурення людей, після 1 вересня 2022 року, коли візьмуться за незареєстроване майно. Це призведе до протестів і отримаємо сценарій, як з „євробляхами“, коли можновладці будуть змушені переписувати закон», — підсумував Кушнірук.

49% українців готові повністю відмовитися від готівки у майбутньому.
Кожен третій готовий зробити це протягом найближчих двох років, йдеться у дослідженні Mastercard, передає «Економічна правда».
52% українців зважають на можливість безготівкової оплати під час вибору торгової точки. 8% опитаних уникають магазинів, де немає можливості розрахуватися карткою.
61% українців хотів би бачити більше можливостей для безготівкових розрахунків на ринках, 47% - в кіосках і невеликих магазинах, в громадському транспорті - 38%, а також в перукарнях і салонах краси.
60% опитаних користувачів сказали, що стали робити покупки онлайн набагато частіше з початком пандемії. 45% роблять замовлення онлайн регулярно кілька разів на місяць.
39% українців хотіли б у майбутньому платити за допомогою сканування QR-коду смартфоном. 16% хотіли б платити криптовалютою, і 13% - за допомогою розумної побутової техніки.

36% громадян всю зарплату або її частину отримують неофіційно. Понад 20% українців працюють на основі усної домовленості з роботодавцем.
Згідно з результатами дослідження, 63,7% українців працюють на основі запису в трудовій книжці або письмового договору.

За словами Реви, тарифна проблема вирішується шляхом активної соціальної політики, форсованим зростанням зарплат та пенсій, платоспроможності людей.
«А вони витрачають гроші на „Велике будівництво“, президентський університет, посадку дерев — на все, що завгодно. Згадаємо навіть ситуацію з обіцянками 22 тисяч гривень зарплати медикам. Тобто, справа не в тому, що немає грошей — на те, що їм цікаве, вони знаходять мільярди, а на соціальну політику — зменшують», — резюмує Рева.

Комунальні тарифи зростатимуть щороку мінімум на 25−30%
«По факту ми бачимо, що за перші чотири місяці цього року комунальні платежі виросли на 35%. У багатоквартирних будинках і великих містах 80% комунальних платежів зростуть на 30%, тому що закінчується дія Меморандуму між урядом та Асоціацією міст України», — пояснює Рева.
Він нагадав, що у січні було підвищення тарифів на газ і тоді ж було підписано Меморандум, що Нафтогаз буде фіксувати ціну на газ. А держава мала компенсувати підприємствам ТКЕ.
«Уряд зобов’язався знайти 20 млрд гривень, щоб погасити цю різницю в тарифах. По факту нічого не зроблено. Вони планують зараз передати питання ціноутворення на гарячу воду і опалення місцевим органам влади. А їм тепер нічого не залишиться, як підіймати ціну», — зазначає ексміністр.
За його прогнозами, щорічне зростання до 2024 року комунальних тарифів буде мінімум 25−30%. Відповідно, доходи населення мають бути сплановані вище цього рівня, тому що крім зростання тарифів на ЖКП, ще ростуть ціни на продукти харчування.