bonv

Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) в червні скоротився в 2,2 разу з 23,176 млрд гривень (на 1 червня) до 10,397 млрд гривень (на 1 липня).
Про це йдеться в повідомленні Державної казначейської служби.
Мінімальний залишок коштів на єдиному казначейському рахунку в 2021 році становив 10,397 млрд гривень (станом на 1 липня), а максимальний — 30,144 млрд гривень — станом на 1 квітня.
Мінімальний залишок коштів на єдиному казначейському рахунку в 2020 році становив 10,517 млрд гривень (станом на 1 квітня), а максимальний — 75,701 млрд гривень — станом на 1 липня.
У 2020 році залишок коштів на ЄКР скоротився з 17,548 млрд гривень до 12,013 млрд гривень.

МАНИПУЛЯЦИЯ: При Януковиче Украина развивалась, а при Порошенко и Зеленском — нет. Читай и просвещайся.
https://voxukraine.org/ru/manipulyatsiya-pri-yanukoviche-ukraina-razvivalas-a-pri-poroshenko-i-zelenskom-net/

У Кабінеті міністрів озвучили вартість землі. Один гектар сільскогосподарської землі в Україні наразі коштує близько 50 тис. гривень, ціна зростатиме щороку на 7−10%.
Про це під час години запитань до уряду в Верховній Раді повідомив міністр Роман Лещенко.
«Наші аналітичні дані підтверджують, що вартість — близько 50 тис. гривень за гектар. Що стосується зростання вартості, по нашим оцінкам, воно становитиме 7−10% щороку. Українська земля є недооціненою, але є ринкові фактори, які впливають на зростання ціни, а саме: рекордне зростання на світових ринках цін на сільськогосподарську продукцію», — сказав Лещенко.
При цьому міністр зазначив, що Мінагрополітики радить не поспішати з продажем землі.
«Не варто поспішати розпоряждатися своєю власністю. Земля є найкращим банківським депозитом, який постійно зростатиме в ціні та приноситиме додатковий дохід від орендної плати — лише за минулий рік оренда зросла на 16% по Україні і продовжує зростати», — сказав він.

Війна, корупція і високі податки є основними ризиками для становлення України — експерти.
https://www.unian.ua/economics/finance/viyna-korupciya-i-visoki-podatki-ye-osnovnimi-rizikami-dlya-stanovlennya-ukrajini-eksperti-novini-ukrajina-11468470.html

Нові вимоги до використання української мови в сфері культури. Зокрема, вона стає обов’язковою мовою проведення всіх культурних, розважальних і видовищних заходів. А виступи тих, хто не знає української, мають супроводжуватися синхронним перекладом. Також повинні бути забезпечені синхронний переклад вистав і субтитри до фільмів, які демонструють не українською мовою. Причому сумарна кількість сеансів, де фільми показують мовою оригіналу, не має перевищувати 10%. Афіші, квитки, програмки також мають видавати українською мовою. Державною мовою проводитимуть екскурсії, зокрема в музеях.
Кожна друга книга повинна бути українською мовою. Ця норма поширюється на книговидавництва та книжкові магазини. Однак не враховуватиметься книговидавнича продукція кримськотатарською мовою і мовами інших корінних народів і національних меншин України, якщо вона видана державним коштом за програмами реалізації прав корінних народів і національних меншин України. Також зроблено виняток для магазинів і видавництв, які розповсюджують книги тільки на мовах Євросоюзу, підручники та розмовники іноземних мов.

В Україні зростуть податки. Рада зробила перший крок.
Законом передбачається індексація окремих податкових ставок і підвищення рентних платежів.
Таким чином, законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, якими пропонується:
збільшити ренту за видобуток залізної руди, підвищити ставки податків за використання води і лісів, екологічного податку та акцизу на алкоголь.
Законопроект передбачає боротьбу з ухиленням від сплати рентних платежів за видобування корисних копалин та акцизів на тютюнові вироби.
Пропонується ввести мінімальний податок з 1 гектара товарної с/г землі в розмірі 4,5% від вартості землі. Також мова йдеться про обмеження відшкодування ПДВ для посередників з продажу споживчих товарів. Души народ зі всіх сторін податками…

Верховна Рада має намір збільшити податок на дохід фізичних осіб (ПДФО) від продажу третього і наступних об'єктів нерухомого майна з 5% до 18%.
За прийняття законопроєкту № 5600 за основу проголосували 264 депутати при мінімально необхідних 226, передають Українські Новини.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроєктом пропонується ввести оподаткування ПДФО за ставкою 18% доходів, отриманих від продажу за звітний податковий рік третю і наступних об'єктів майна.
У такому ж порядку оподатковуватися буде й дохід від продажу або обміну об'єктів незавершеного будівництва.
При цьому діючі ставки ПДФО для продажу протягом року першого об'єкта нерухомості (0%) і другого (5%) залишаються без змін.
Раніше ПДФО від продажу третього та наступних об'єктів нерухомого майна становив 5%.

Повышение налогов не позволит Украине выйти из экономического кризиса.
https://www.minprom.ua/digest/271240.html

А з олією? Теж у нас дорожче ніж у поляків.

Ціна на цукор в Україні сьогодні у двічі перевищує європейську — учасник ринку.
Через дорогий цукор в Україні подорожчали кондитерські вироби на 15−20%.
«Протягом вже 11 місяців наша переробка отримує цукор за найвищою у світі ціною. Вартість цукру на Лондонській біржі впала до 432 доларів за тонну, в той час, як в Україні ціна зросла до більш ніж 780 доларів за тонну. Тобто сьогодні ціна на цукор в Україні майже у два рази вища, ніж європейська ціна», — повідомив президент асоціації «Укркондпром» Олександр Балдинюк.

За перші три місяці поточного року 831,5 млрд грн українських родин пішли на споживчі витрати. Це на 4,4% більше, ніж за цей період торік. Про це повідомляє Держстат.
Найбільша стаття витрат домогосподарств — харчові продукти й безалкогольні напої. Вони становлять 39,5% усіх купівель.
На житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива пішло 18%. На алкоголь, цигарки й наркотики — 7,5% витрат, кажуть у Держстаті.
На транспорт українці витрачають 7,9%, на власне здоров’я — 6,1%, на одяг і взуття — 4,5%.

Майже чверть українців живуть за межею бідності.
23,2% українців торік отримували менш як 3847 грн на місяць. Це дохід нижче фактичного прожиткового мінімуму. Так жили 8,8 млн громадян України, повідомляє Держстат.
0,6 млн українців 2020 року мали дохід нижче прожиткового мінімуму. Він становив 2078 грн. 2019-го кількість таких громадян була меншою і налічувала 0,4 млн осіб.

З 1 липня в Києві встановлюються нові тарифи на паркування автомобілів у центрі і поблизу з центром міста на муніципальних майданчиках уздовж доріг і вулиць.
Про це повідомляє прес-служба Київської міської держадміністрації з посиланням на відповідне розпорядження від 25 червня 2021 року.
Згідно з документом, з 1 липня в I зоні, яка охоплює центральну частину міста, вартість 1 години паркування становитиме 35 грн (до цього діяв тариф 10 грн), а у в II зоні, на прилеглих до центру територіях, — 25 грн/год (раніше 7 грн). У спальних районах міста вартість залишається без змін — 5 грн/год.
У разі несплати за паркування на водіїв накладатимуть штрафи відповідно до чинного законодавства — у 20-кратному розмірі від вартості години паркування в залежності від зони: 700 грн, 500 грн і 100 грн відповідно.

У НБУ пояснили відмову від підвищення облікової ставки через сплеск інфляції.
«Різке подорожчання окремих складових споживчого набору, на кшталт газу чи олії, не має автоматично призводити до монетарної реакції з боку НБУ. Тим паче, що вже восени очікується сповільнення інфляції через поступове вичерпання ефекту низької бази порівняння та кращі врожаї», — йдеться в повідомленні.
Крім того, позитивом є певна стабілізація інфляційних очікувань громадян і бізнесу останніми місяцями. Надалі поліпшенню очікувань сприятиме також ефект від зміцнення гривні та поступове вичерпання психологічного ефекту від підвищення цін, яке вже відбулося, зазначили в НБУ.
Під час обговорення прогнозної траєкторії облікової ставки думки членів КМП розділилися навпіл.
На думку п’ятьох учасників дискусії, НБУ доведеться надалі підвищувати облікову ставку в цьому році, щоб забезпечити повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році. Натомість інша половина учасників не виключає, що попередні підвищення облікової ставки та згортання антикризових монетарних заходів можуть виявитися достатніми для послаблення інфляційного тиску.

Борги СКМ Ахметова сягають понад 6 мільярдів доларів.
Загальний кредиторський портфель групи СКМ Ріната Ахметова становить близько 6,5 мільярда доларів, у майбутньому його плануть знижувати.
Про це голова групи СКМ Олег Попов розповів в інтерв'ю Економічній правді.
«Кредитний портфель — публічні інструменти (бонди) і кредити в банках — становить десь 6,5 мільярда доларів по всій групі», — повідомив Попов.
Він зазначив, що такий портфель є досить великим для групи та має наслідком недешеве фінансування: «Природно, ми хочемо його знижувати і будемо це робити».