bonv

Однак можна знайти кілька відео, де ще рядовий комік Володимир Олександрович запрошує режисера на «Квартал» і називає його «самый молодой, гениальный, красивый, зрячий». Тобто це людина із ближнього гнізда, а не підкинута зозулька.
59-річний уродженець Харкова Олексій Кірющенко є типовим представником малоросійства і плазування перед московськими заробітками. Ще у 2015 році він називав себе «русским украинского происхождения». Мав російське громадянство і чудово почував себе серед телевізійних еліт на підсосі у «Газпрому».
У Росії Кірющенко став знаментим після російської адаптації американського серіалу «Моя прекрасна няня». Утім в оригінальному ситкомі головна героїня Френ — чарівна й енергійна єврейка з нью-йоркського району Квінс, яка випадково стала нянею трьох дітей із вищого світу. Френ мудра і стильна — весь серіал вона ходить в одязі від Mocshino та Versace. У російській версії — все звелось до бидлуватої жлобихи Віки із Маріуполя, яка лише шукала, як оженити на собі московського продюсера.
Кірющенко і сам грав деякі ролі в кіно — алкаша Кірюху в «Сватах». Але більше мені сподобалась роль російського мента в серіалі «Солдати. І офіцери». Там улюбленець Зеленського бідкається, як його «по*мели во все дыры».
Саме Кірющенко був режисером та сценаристом серіалу «Слуга народу», який зробив прості обличчя «Кварталу» політичною елітою.

Припинити розмови про такі «недокументовані функції» можна було б публікацією документації на додаток та його вихідного коду, але «дієві» (як завжди) перетворили це у цирк з конями, опублікувавши якусь туфту замість справжнього коду. Документацію взагалі й не планували публікувати.
Наразі відомо про щонайменше один масштабний злам «Дії» російськими хакерами:
Думаю, таких зламів було більше насправді, але ми про це дізнаємося лише після зміни політичної влади в Україні. Хоча не факт.
Отже, на додачу до безпрецедентної кількості персональних даних, які державний додаток «Дія» вже має про громадян, тепер Федоров & Co хочуть залізти ще й у вашу кишеню та порахувати ваші гроші. І залізуть, і порахують. А нічого з цим не вдієте. Бо «не на часі, атопутіннападе, цеіпсокремля».
Таваріщчь майор та його цифровий куратор задоволено посміхаються.
Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки

І по-третє, українські політичні традиції змушують кожен новий уряд ретельно руйнувати усі «досягнення» попередників, тому знищення або переформатування «Дії» буде асоціюватися зі священною боротьбою проти невігластва та інфантильності «папєредников». І все це буде не «якщо», а «коли».
Між іншим, Бєня теж був впевнений, щоб «Приват» занадто великий, щоб впасти.
А поки «дієві» вигадують" до чого б іще прикрутити свою «Дію», я ще раз нагадаю, чому «Дія» є засобом цифрового стеження за користувачами.
Цей державний (!) додаток, який людина встановлює у свій смартфон, щонайменше має дані про його стільниковий номер, геолокацію, марку та модель смартфона, версію операційної системи та ще безліч метаданих типу роздільної здатності екрана чи версію браузера. А ще точно знає про користувача: його ПІБ, дату народження, місце реєстрації, повні дані паспорта, водійського, все про дітей, по які послуги звертався, які штрафи отримав, навіть за кого голосував на Євробаченні. А ще має доступ до камери. І також має 3D-фото користувача, зроблене ним самим.
Гугли з фейсбуками та амазонами гірко плачуть усі разом від заздрощів.
І це ще невідомо чи має «Дія» (або може мати) якість приховані функції, типу доступу до фотографій чи змісту листування в месенджерах. Навіть якщо таких функцій немає зараз — хтозна-що приїде в телефон з черговим апдейтом від «Дії».

Як «Дію» перетворюють на цифрового шпигуна.
У Федорова чергове загострення манії слідкування за українцями
Тепер він хоче бачити операції з банківськими картками приватних осіб. Участь у цьому перфомансі планується поки що добровільна, для найменш критично мислездатних співгромадян.
Не буду пояснювати ідіотизм самої суті чергової «підтримки вітчизняного виробника», це вже пояснили експерти з економіки. Скажу лише, що «це ж було вже"©, причому десятки раз, і завжди закінчувалося пшиком та корупцією. А ще подібні програми — це демонстративна дискримінація іноземних інвесторів. Історія типу «або труси — або хрестик». Або «національний виробник» — або «залучення інвестицій». Необучаємі.
Але повернемося до «Дії». Вектор розвитку її маркетингової політики цілком очевидний: обманом та/або примусом заманити в «Дію» якомога більше громадян, щоб досягти статусу Too Big To Fail («завеликий, щоб впасти»). Але це не спрацює, Міша.
По-перше, забагато розумово здорових українців відчувають примус і тому ставляться до Дії скоріше негативно.
По-друге, «роль цифровізації дещо перебільшена»: людям це прикольно, але потрібно не настільки сильно, як у вас там малюють у презентаціях. Зможуть обійтися без «Дії», інакше кажучи.

«За інформацією Нацбанку, у квітні депозити населення у гривні досягли історичного максимуму — 723,16 млрд грн, це плюс 2% або 14,5 млрд грн. Однак співгромадяни купують і долари, у квітні ними було придбано валюти на суму 1,94 млрд доларів в еквіваленті. Продали фізособи валюти на 1,28 млрд доларів, тобто чиста купівля склала 660 млн доларів або 26,4 млрд грн. Як видно, валюти придбано майже вдвічі більше, ніж поповнено гривневих депозитів. Та обсяги її купівлі постійно знижуються: якщо порівняти з січнем поточного року та груднем 2023 року, то на той час українці купували щомісячно на 1 млрд доларів більше, ніж продавали», — фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Для тих2222 що в танку з закритим зе-люком ще раз: Якщо головний ідол і бог країни в свій час проігнорував чотири повістки, люди мають підстави вважати, що в праві робити так само…

Печерський районний суд 13 травня наклав арешт на рахунки онлайн-казино Pin-Up і Vbet в межах кримінального провадження Державного бюро розслідувань. Збіг? Не думаю… «Кришування»? Так.
Думаю, найсерйознішими закидами Зеленському за ці його п’ять років президентства стануть не тільки неготовність країни до війни чи небачена досі корупція його «трускавецької команди».
Не менш злочинними виглядають постійні спроби (успішні, на біду!) розсварити українців, поділити їх на «своїх» та «чужих», систематичне підігрівання суспільних чвар та конфліктів, одне слово — застосування принципу «поділяй та владарюй». Бо у мутній водичці відволікання уваги на дріб'язкові сварки Зеленському та його «5−6 менеджерам» легше ловити рибку, тобто провертати свої задуми.
За цим усім бовваніє й інше питання: а чи має намір Зеленський завершувати війну, і як виглядає у його планах наша перемога? Тут я не маю на увазі «формулу миру», з якою всі київські топи поїдуть у Швейцарію на Глобальний саміт. Ви ж розумієте, що першого дня (переможного чи, можливо, просто мирного) Зеленський змушений буде жити з перспективою виборів. З усіма наслідками, що вони передбачають. І відповідальності, не тільки політичної, за ці п’ять (чи скільки там буде) років президентства. Маю сумнівів, що чинний гарант буде з ентузіазмом наближати цей фатальний для нього день…
Ігор Гулик — журналіст.

Питання у тому, що його «монументальність» та ігнор будь-якої критики чи зауважень можуть спричинити набагато катастрофічніші наслідки, ніж те, що було досі.
Днями українські соцмережі бурхливо обговорювали неанонсований візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до Києва. Усі чомусь зосередилися на його вмінні грати на гітарі, на «ексцентричному» вчинку американського високопосадовця у барі Barman Diktat, де той виконав Rockin' in the Free World. Та поміж гітарних переборів не всі розчули слова Блінкена: «Перемога України на полі бою не дасть їй стати частиною Росії. Перемога у війні з корупцією не дасть Україні стати схожою на Росію».
І що? У дні, коли Блінкен грав на гітарі й вчив українців демократії, українці гризлися через недолугу постанову Кабміну, що уможливлювала бронювання від мобілізації «Favbet» та «Glovo». Відтак очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко змушена була алярмово скасовувати цей скандальний наказ через «суспільний резонанс». Але найприкріше не у тому, що команда Зе! постійно множить «суспільні резонанси», а фактично суспільні сварки. А в тому, що робить це на користь «своїх», залишаючи чужим лише «закон». Причому, не завжди ідеальний, а зазвичай, недосконалий закон з корупційними ризиками та іншими ґанджами.
Бо, до прикладу, оберігаючи «Favbet» від прикрощів мобілізації, влада руками суддів переслідує його конкурентів на ринку азартних ігор.

Післязавтра виповниться п’ять років з часу інавгурації чинного президента України
Я не порушуватиму тут проблему виборів, аби не виглядати жертвою кремлівського ІПСО.
Хоча найкращою відповіддю на питання легітимності/нелегітимності Зеленського був би висновок Конституційного суду. Але ні в Офісу, ні в депутатів монобільшості руки до подання з цього приводу чомусь не дійшли, і це теж не тільки викликає низку запитань, а й свідчить про одну чисто людську рису гаранта, яка не змінилась упродовж оцих довгих п’яти років.
Зеленський і тоді, і зараз вважає, що винними в усіх його особистих і суспільних проблемах є хтось інший, але аж ніяк не він сам. Напередодні виборів це чітко звучало з трибуни стадіону, де відбувалися дебати між Зеленським та його опонентом, а нині навіть не варто ходити за прикладами. Буквально вчора, коментуючи російські атаки супроти житлової забудови та критично важливої інфраструктури у Харкові, Володимир Олександрович ні на хвильку не замислившись, заявив: «Це винен весь світ. Вони дали можливість Путіну окупувати. Але тепер світ може допомогти».
І, звісно, «ні обіцянок, ні пробачень» з приводу того, як «весь світ» волав напередодні широкомасштабного вторгнення Росії, і як Зеленський та його почет закликали співгромадян «не дивитися угору».
І питання, далебі, не у тому, що Володимир Олександрович не бажає змінюватися і переосмислювати свої переконання.

Водночас у банку UniCredit заявили, що він був поінформований про подачу позову, і «лише активи, що відповідають справі, будуть підпадати під дію забезпечувальних заходів».
У Deutsche Bank повідомили, що банк «повністю захищений відшкодуванням від клієнта» і створив резерв у розмірі близько 260 млн євро разом з «відповідним активом відшкодування» на своїх рахунках для покриття російського позову.
«Нам потрібно буде побачити, як цей позов буде реалізований російськими судами, і оцінити негайний операційний вплив в Росії», — додали в банку.
Commerzbank не відповів на запит про коментар.

Крім того, суд вирішив арештувати активи Commerzbank, проте деталей рішення ще немає, тому сума арешту невідома. Водночас «Русхімальянс» просив суд заморозити активи кредитора на суму до 94,9 млн євро.
Відомо, що суперечка між сторонами почалася ще у серпні 2023 року, тоді «Русхімальянс» звернувся до арбітражного суду в Санкт-Петербурзі з вимогою виплатити банківські гарантії за контрактом з німецькою інжиніринговою компанією Linde.
«„Русхімальянс“ є оператором газопереробного заводу та виробництва скрапленого природного газу в Усть-Лузі під Санкт-Петербургом. У липні 2021 року він підписав контракт з Linde на проектування, постачання обладнання та будівництво комплексу. Через рік Linde призупинила роботи через санкції ЄС», — пояснили у FT.
Після цього російська компанія звернулася до банків-гарантів, які відмовилися виконувати свої зобов’язання, адже «платіж російській компанії може порушити європейські санкції», йдеться в судовому поданні «Русхімальянсу».
Також до переліку гарантів увійшли Bayerische Landesbank і Landesbank Baden-Württemberg, проти яких «Русхімальянс» теж подав позови до петербурзького суду.

У Санкт-Петербурзі суд наклав арешт на активи трьох західних банків — UniCredit, Deutsche Bank і Commerzbank сумою понад 700 млн євро. Про це йдеться у судових документах, пише Finansial Times.
«Цей арешт є одним з найбільших кроків проти західних кредиторів з того часу, як повномасштабне вторгнення Москви в Україну змусило більшість міжнародних кредиторів вивести або згорнути свій бізнес в Росії. Це сталося після того, як Європейський центральний банк закликав кредиторів єврозони, що працюють у Росії, прискорити плани виходу з країни», — зазначають у матеріалі.
Зазначається, що таке рішення було прийнято через позов дочірньої компанії «Газпрому» — «Русхімальянс».
У виданні розповіли, що російський суд наклав арешт на активи італійського банку на суму 463 млн євро, що еквівалентно близько 4,5% його активів у країні, спираючись на останній фінансовий звіт головної російської дочірньої компанії банку.
Згідно з рішенням суду, яке датовано 16 травня, заморожені активи включають акції дочірніх компаній UniCredit у РФ, а також акції та фонди, якими вона володіла. Також в той день суд наклав арешт на активи Deutsche Bank сумою 238,6 млн євро, включаючи майно та кошти на рахунках у РФ.
«Суд також постановив, що банк не може продати свій бізнес в Росії; для цього йому вже потрібна згода Володимира Путіна. Суд погодився з „Русхімальянсом“, що ці заходи були необхідними, оскільки банк „вживає заходів, спрямованих на відчуження свого майна в Росії“», — додають у матеріалі.

Олександр Сундуков (15:47): З окопу пишеш шурик?

Якщо головний ідол і бог країни в свій час проігнорував чотири повістки, люди мають підстави вважати, що в праві робити так само…

Як реготати на концертах Кварталу та голосувати за Зеленського — так 13,5 млн веселих громадян.
А як підтримувати переможну, військову ходу величного лідера Криворіжжя та світу — так нема охочих.
Пам’ятаю як героїчно Зеленський воював в АТО з 2014−2019 роках. Вороги з КВН знали цього Квартального супермена, складали легенди про його героїзм та незламність.