bonv

У США підготували новий санкційний список з найближчого оточення Путіна — Reuters.

«Посилено готуємося до майбутнього економічного зростання», — зазначив Олександр Паращій. Йдеться про те, що виплати за ВВП-варантами прив’язані до зростання ВВП і будуть тривати до 2041 року.
Мінфін на своєму сайті про такий викуп ще не повідомляв.
Україна дозволила собі викуповувати ВВП-варанти, які були випущені в рамках списання в 2015 році 20% єврооблігацій, лише в 2020 році. І одразу в серпні 2020 року вперше оголосила про викуп на ринку приблизно 10% ВВП-варантів. За номінальною вартістю вони коштували $320 млн, а за ринковими котируваннями (на рівні 86% від номіналу) — $275 млн.
Мінфін обіцяв продовжувати викуп ВВП-варантів.
Сумарно Мінфін викупив вже 16,6% емісії, підрахував Олександр Паращій.

Україна в грудні 2021 року викупила 5,6% емісії ВВП-варантів після купівлі 11% у серпні 2020 року.
Про це повідомив керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
«Мінфін у грудні витратив десь $170 млн на викуп ВВП-варантів. Уряд зекономив минулого року на відсотках по держборгу (порівняно з планом), тож міг собі дозволити такі витрати. Було би, звісно, краще зараз купувати, коли вони впали в ціні, але хто ж їм це дозволить сьогодні», — написав Олександр Паращій.
Під час січневого загострення очікувань нападу РФ на Україну котирування ВВП-варантів впали до 73,7% від номіналу.
Згідно файлів Держказначейства, станом на кінець листопаду виплати за державними деривативами становили 997,724 млн грн.
Йдеться про виплату $40,75 млн тримачам ВВП-варантів у травні 2021 року за економічне зростання 2019 року.
Проте вже станом на кінець грудня показник виплат за державними деривативами зріс до 5,633 млрд грн.
Враховуючи, що виплата доходу за ВВП-варантами відбувається лише один раз на рік, зростання витрат у грудні на 4,635 млрд грн (це $170 млн за курсу близько 27,2 грн/$) могло бути викликано лише викупом ВВП-варантів.

Посли G7 назвали головні очікування від реформ в Україні у 2022 році.
Посли чекають на зміни у судовій реформі, протидії корупції та в напрямку ефективного врядування та інституцій.
У зв’язку з цим йдеться про запобігання та протидії корупції в судовій системі, зокрема шляхом належного реформування Вищої ради правосуддя та забезпечення ефективної та безперешкодної роботи Етичної ради.
Також відзначається необхідність проведення комплексної реформи Конституційного суду України, включаючи запровадження нового, прозорого та конкурсного порядку добору суддів КСУ та подальше вдосконалення його регламенту, а також реструктуризація Окружного адміністративного суду міста Києва.
Крім того, відзначається важливість подальшого реформування Офісу генерального прокурора та Державного бюро розслідувань у рамках підтримки ефективної співпраці між правоохоронними органами.
Разом з тим, йдеться про підвищення ефективності, незалежності та доброчесності антикорупційних органів, включаючи НАБУ, САП і АРМА, зокрема шляхом забезпечення своєчасного, прозорого та заснованого на заслугах порядку добору кандидатів на керівні посади.
Також сказано про імплементацію та подальше доопрацювання нового Виборчого кодексу, що має бути завершено за рік до парламентських виборів 2023 року та президентських виборів 2024 року, а також удосконалення законодавства про регламент Верховної Ради України та про фінансування політичних партій.

Нацбанк погіршив прогноз зростання ВВП України. Ще рік толком не розпочався, а вже погіршують і погіршують своїх ж прогнози.
https://news.finance.ua/ua/news/-/507809/natsbank-pogirshyv-prognoz-zrostannya-vvp-ukrayiny

Я пропоную 4 важливі пункти. По-перше, судова та правоохоронна системи, які дуже погано працюють, тому слід навести порядок — це головний пункт. Але тут теж треба, аби знову працювала влада, зокрема Кабмін. По-друге, Зеленський працює за радянським правом: сидять різні люди у президентському офісі, дзвонять міністрам і кажуть, що треба робити, а якщо вони так не роблять — терміново звільняють їх. Україна упродовж двох років мала 7 міністрів енергетичної політики та 5 міністрів економіки. Це просто несерйозно! Люди повинні перебувати там достатньо довго, щоб могти щось робити. А Зеленський просто цього не дозволяє, він постійно призначає-звільняє людей, і компетентність та чесність не грає тут жодної ролі, тільки важлива лояльність і робити, що каже Офіс президента. Не можна так керувати державою. Третє - це просто навести порядок в енергетичному секторі, де влада довго не виплачувала свої борги, там було близько мільярда доларів упродовж останніх двох років. Так, зараз вони це все ж таки оплатили, але довіри вже немає. А четверте — це порядок на державних підприємствах.

Що має робити українська влада, може не тільки українська, щоб наша економіка вистояла у цьому поки що холодному протистоянні?
Я згоден з вами, що, звичайно ж, влада не хоче влаштовувати паніку. Але попри це варто казати правду, залишаючись при цьому достатньо дипломатичними. І так, справді, вже зараз криза, яку ми бачимо, тобто загроза Україні від Росії, дуже заважає українській економіці. Ми бачили, що українські євробонди зараз мають від 14 до 17%, конкретно це означає, що Україна наразі не може взяти гроші в кредит за кордоном, від приватних компаній. Це і для країни, і для підприємств, і для окремих людей дуже серйозно. Це означає менше інвестицій, а отже менше економічного зростання. Ми також бачили, що гривня вже впала на 6% і продовжує падати. Настільки слабкою вона не була із 2015 року. Варто підкреслити, що тут вина не української влади, оскільки резерви зараз 31 мільярд доларів. Стільки не було із 2011 року. До того, як Янукович надто багато вкрав із держрезервів. І маленький дефіцит. І державний борг зараз менший, ніж 50%. Але щось потрібно робити, сьогодні це означає, що потрібно проводити надзвичайну політику — шведсько-американським економіст і дипломат Андерс Аслунд.

Євросоюз готовий до припинення поставок газу з Росії — Боррель. Дуже добре.
За його словами, ЄС розглядає можливість співпраці з США, Катаром і Азербайджаном з питання поставок газу.

У Німеччині засумнівалися в швидкій сертифікації «Північного потоку-2».
Газопровід «Північний потік-2» навряд чи буде сертифікований до кінця першого півріччя.
От вам і до кінця 2021 року:))) Гроші в трубу:)
Голова Федерального агентства з мереж (Bundesnetzagentur, BNetzA) Йохен Хоман сумнівається, що газопровід «Північний потік-2» буде сертифікований до кінця першого півріччя, незважаючи на створення в Німеччині окремої компанії для управління ним.
Про це Хоман сказав в інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, повідомляє Deutsche Welle.
Він зазначив, що, хоча компанія була успішно зареєстрована, «подальші кроки відсутні».
Дивлячись на майбутні перевірки, «можна швидко дійти висновку, що завершення (сертифікації „Північного потоку-2“) в першому півріччі навряд чи буде можливим», додав Хоман.

Як прогнозують експерти, в лютому курс долара в Україні може як опуститися, так і зміцнитися:))))
***
Когда аналитик говорит… => это означает:)
https://minfin.com.ua/blogs/bonv/170642/

У 2021 гарантований державою борг перед держбанками зріс на 22,5 мільярди.
Станом на кінець 2021 року гарантована державою заборгованість перед державними банками становила 30,4 мільярдів, що становило 94,7% від загальної заборгованості перед українськими банками.
Про це йдеться у публікації SOE Weekly для ЕП з посиланням на дані Мінфіну.
А гарантований державою борг перед всіма українськими банками зріс із 7,85 млрд грн у 2020 році до 32,11 млрд грн у 2021 році, збільшившись таким чином на 24,26 млрд грн.
У розрізі держбанків збільшення боргів виглядає так:
«Укрексімбанк» (9,34 млрд грн);
«Ощадбанк» (8,65 млрд грн);
«Укргазбанк» (3,79 млрд грн);

WP: вторгнення в Україну може призвести до зростання світових цін на продукти.
https://www.unn.com.ua/uk/news/1961776-wp-vtorgnennya-v-ukrayinu-mozhe-prizvesti-do-zrostannya-svitovikh-tsin-na-produkti

Андрій Шевчишин уточнив, що гривня, після досягнення в четвер 7-річного максимуму на рівні 29,05 грн/долар, почала зміцнюватися під впливом зміни риторики РФ і різкого покращення настроїв західних інвесторів.
«Ймовірно, курс досяг локального піку, і побоювання інвесторів щодо ескалації відходять на задній план, поки не з’являться нові відомості або жорсткі висловлювання сторін. Ринок розглядає варіант дипломатичного вирішення конфлікту, курс входить до стадії стабілізації», — аргументував Андрій Шевчишин.
Андрій Шевчишин очікує, що в міру вщухання паніки гривня стабілізується на досягнутих рівнях.
«Наступного тижня очікуємо рух у горизонті 28,75−29,1 грн за долар, якщо не буде нового жорсткого потоку новин про ескалацію, яка змусить нерезидентів відновити активні продажі. Населення та експортери, що притримують у період зростання курсу валюту, населення і експортери почнуть її продавати, посилюючи зростання пропозиції», — аналізує Андрій Шевчишин.
«Інвестувати в долари, але на тривалий термін, рік і більше, можна розпочинати, коли курс опуститься нижче за 28,6 грн/долар», — уточнив Андрій Шевчишин.

Експерти кажуть, що причини стрімкого подорожчання долара — політичні, а не економічні. Хоча, якщо ажіотаж не вдасться збити в найближчий тиждень, то настануть економічні наслідки. Зокрема, Україна не зможе запозичувати гроші на зовнішньому ринку — це стане занадто дорого.
«Дохідність за українськими євробондами (цінними паперами, номінованими у валюті) з погашенням у 2023 році злетіла до 18,6%, це дуже багато, а дешевше їх ніхто не купить, надто великі ризики, — аналізує Олег Пендзин. — Також регулятор продав цього тижня ще близько 400 млн доларів, щоб збити ажіотажний попит на валюту. Разом за два тижні 800 млн доларів, щоб курс не полетів за 30 грн. Тим не менш, нерезиденти продовжують позбавлятися українських ОВДП».
«Якщо Нацбанк продовжить продавати валюту, курс утримається у коридорі 28,7−29 грн/долар», — каже Олег Пендзин.
Олег Пендзин, як і раніше, рекомендує витратити надлишки гривні на заплановані великі покупки, наприклад, побутову техніку, поки вони не встигли подорожчати. За його словами, інфляція найближчими місяцями помітно прискориться.

Данія готова надати Україні зброю та військову техніку. Увесь цивілізований світ підтримує Україну проти агресії росії.
Голова данського уряду зазначила, що у випадку подальшого загострення ситуації в Україні Росія також зіткнеться із санкціями «безпрецедентного розміру».