bonv

За останніми даними Росстату, майже 21 млн росіян живе за межею бідності.
У Росії заявляють про негативне економічне зростання, по всій країні закриваються заводи, але влада запевняє, що рівні безробіття падає.
Журналісти проекту FreeДом проаналізували, що чекає на росіян через удар санкцій.
Безробітна мешканка Нижнього Новгорода Софія Суворова каже, що багато іноземних компаній пішли з РФ, і знайти роботу не дуже просто. Але вона не проти того, що відбувається, адже «є щось більше», ніж, наприклад, бажання сходити в кінотеатр.
Тримають «історично низький» рівень безробіття і роботодавці, але не тим, що дають роботу. А іншим шляхом. Людину запрошують на стажування, обіцяють заплатити, але після двох тижнів з нею прощаються, не заплативши. І це працює як конвеєр.
Крім того, уряд сурмить, що обіцяного багатьма експертами в РФ дефолту не буде. А також повторює постійно про зміцнення рубля, ось тільки долара за оголошеним курсом ніде в Росії не купиш.
«У Росії все йде за планом. Правда, за яким, не зрозуміти. І дуже скоро росіяни зрозуміють, що вони не встають з колін, а лежать. Адже при такому положенні економіки вставати дуже складно», — підсумували журналісти.

30 червня російські окупанти залишили острів Зміїний, назвавши це «жестом доброї волі». Однак насправді росіяни не витримали ударів Збройних сил України, втративши на Зміїному та в навколишніх водах техніки на понад $600 млн.
Про це пише Forbes.
Найбільшою втратою окупаційної армії став флагман Чорноморського флоту — ракетний крейсер «Москва» вартістю $750 млн. Він брав участь в окупації Зміїного, став героєм поштової марки, а 13 квітня був уражений й затонув через день.
На острові було знищено щонайменше вісім зенітних комплексів типів «Тор», «Панцир» і «Стріла» загальною вартістю понад $100 млн та чотири плавзасоби різних класів загальною вартістю близько $50 млн.
17 червня українська армія знищила рятувальне буксирне судно «Василий Бех», спущене на воду всього шість років тому. На борту корабля був зенітно-ракетний комплекс «Тор».
Крім того, росіяни втратили на Зміїному три зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир С1».
«Загальна оцінка знищеної на Зміїному та в навколишніх водах техніки сягає $915 млн. Враховано лише відомі й підтверджені втрати — перелік може не бути вичерпним», — пише Forbes.

На території Києва хочуть встановити мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Він діятиме до повного припинення окупації України.
Про це повідомляється на офіційному сайті Київської міської ради.
Проект рішення за ініціативи депутата Вадима Васильчука вже зареєстровано в Київській міській раді.
Він пояснив це гострою потребою захистити український інформаційний простір від гібридних впливів Російської Федерації, яка намагається знищити українську ідентичність, національну культуру, традиції, звичаї та історію.
Мова йде про заборону публічного використання та демонстрації російських книг, художніх альбомів, аудіовізуальних творів, аудіопродукції, творів та документів на новітніх носіях інформації, вистав, концертів та культурно-освітніх послуг.
«Крім цього в цей складний воєнний час на окремому фронті ми маємо захищати українські об`єкти матеріальної та духовної культурної спадщини, які мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення», — відзначив він.

На п’ятому місяці повномасштабного військового вторгнення Росії на територію незалежної України уряд країни-агресора заявив про намір мобілізувати весь бізнес в інтересах військових.
Камбін країни-агресора вніс до нелегітимної Держдуми законопроект, який дає владі РФ право в період ведення війни за кордоном нав’язувати російським комерційним структурам «держоборонзамовлення».
Відповідно до законопроекту, замовники — Міноборони, спецслужби, інші держустанови — отримають право змінювати умови виконання держзамовлення, збільшити його обсяг або змінити вартість робіт.
У пояснювальній записці та самому документі сказано, що в Росії виникла «короткострокова підвищена потреба в ремонті озброєння і військової техніки та забезпеченні матеріально-технічними засобами», і що необхідно «організувати ресурсне забезпечення поставок в рамках державного оборонного замовлення».
Кабмін РФ планує вводити «спеціальні заходи у сфері економіки», які дозволять залучати приватні компанії до роботи «за межами встановленого робочого часу» примусово (вони позбавляються права відмовитися від виконання таких замовлень).

Через розв’язану в Україні повномасштабну війну президент Р Ф Володимир Путін опинився у повній ізоляції та вигнанні. Якщо він програє цю війну, то йому «кінець».
Таку думку висловив російський політолог Дмитро Орєшкін у колонці на НВ.
«З моєї точки зору, Путін перебуває в ізоляції і вигнанні. У плані соціальної підтримки всередині країни у нього все нормально, але за межами власної держави він може виїхати тільки в такі країни, як Туркменія. Загнав себе в кут у міжнародній політиці», — зазначив він.
Експерт упевнений, що в Путіні починають сумніватися російські силовики, ситуація для Росії погіршується з кожним днем.
«Вже офіційно заявлено, що Фінляндія і Швеція входять у НАТО, підкорити Україну не виходить, представити на блюдечку своїм виборцям перемогу знову не виходить. І тому доводиться займатися досить неприємною для себе роботою — еквілібристикою. Розповідати про те, що не дуже й хотілося, що метою операції був захист Луганської та Донецької областей, при цьому не відповідаючи на резонне питання, а чому і навіщо захист цих областей здійснювалася під Києвом, Харковом, Сумами, Черніговом», — додав Орєшкін.
Політолог вважає, що Путін перебуває e ситуації, до якої не був морально готовий, — «уповільненої неявно вираженої стратегічної поразки».

Стало відомо, що 29 червня 2022 року близько 7 години ранку у лондонському аеропорту «Лутон» британська поліція заарештувала Сергія Тищенка.
Як пишуть Українські новини, раніше Високий суд Лондона у багатомільйонній справі про шахрайство видав указ про арешт Сергія Тищенка, уродженця Житомирщини, відомого в Україні як власника збанкрутілого банку «Фортуна» та групи компаній «Фактор». Відповідний указ було видано Високим судом 19 травня 2022 року.
Англійська компанія WWRT Limited в англійському Високому суді стверджує, що Тищенко разом зі своєю колишньою дружиною Оленою Тищенко викрали з банку близько 100 мільйонів доларів. Справу у Високому суді було розпочато у 2020 році за позовом англійської компанії Ольги Гутовської, WWRT Limited (справа № BL-2020−001416). Раніше указом від 04 вересня 2020 року Високий суд Лондона наклав арешт на майно Тищенків вартістю 65 мільйонів фунтів стерлінгів (81,25 мільйонів доларів США, або близько 2 мільярдів гривень).
Ще у 2019 році про схемне кредитування у Фортуна-Банку повідомляв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
З 19 травня 2022 року Тищенка розшукувала поліція. Його заарештували лише 29 червня 2022 року.
Ольга Гутовська прокоментувала: «Ми вдячні суду та поліції за їхню допомогу. Ми впевнені у перемозі у цій справі та плануємо після отримання рішення подати окремий позов від імені вкладників банку для отримання ними компенсації за втрачені вклади. Вкладники повинні отримати свої кошти».

Ілля Несходовський, економіст:
«Якщо людина відповідатиме критеріям закону, цю інформацію передають в РНБО. А там вже визначають, чи це олігарх. У цьому є загроза політичного тиску. Можна було вдосконалювати законодавство України, за допомогою якого не буде можливості зловживання впливом на політику чи медіапростір. Замість цього пропонують, щоб орган, який підпорядковується президентові України, визначав, хто є олігархом. Це однозначно може бути інструментом для політичної розправи. Тому говорити про те, що це можливість для реальної боротьби з олігархами, не можна. Дія цього закону дуже суб'єктивна.
Цей інструмент можна використовувати, щоб визначати осіб, які не хочуть співпрацювати із чинною партією влади. При чому будь-якою, а не тільки Офісом президента. Правляча партія використовуватиме цей закон, щоб окремі бізнесмени фінансували владу і не спонсорували опозицію. Тому, я думаю, Венеціанська комісія чітко визначить, що цей закон не відповідає принципам права. І сподіваюся, його скасують або внесуть суттєві корективи.
У бізнесменів зі списку олігархів можуть бути проблеми за кордоном. Коли іноземні партнери дізнаються, що є такий список, виникнуть обмеження у діяльності. Наші бізнесмени матимуть більш ретельний контроль від органів влади тієї країни, де ведуть справи, виникатимуть проблеми із укладанням різноманітних договорів».

«Політична боротьба в Україні триває»
Александр Кочетков, політолог:
«Є закон, в якому передбачили створення такого реєстру. Почалася війна, про це забули. Але якщо це прописано, то реєстр треба створювати. Проте є інший момент — це явно підґрунтя для майбутньої політичної боротьби. Треба зважати, що є політики, які постійно думають про владу. Або як її зберегти, або як отримати. Офіс президента планує, як він утримуватиме владу під час війни і після перемоги. Створення такого реєстру — це намагання відсікти „правильних“ олігархів від „неправильних“. Тобто ті, хто співпрацює з Офісом президента, скоріше за все не потраплять до цього реєстру. А ті, хто не співпрацює, мабуть, матимуть певні проблеми, за кордоном також. А у зв’язку із війною багато великого бізнесу змушені переносити свою діяльність за межі нашої держави.
Офіс президент хоче вплинути на схильність олігархів домовлятися. Це інструмент для сортування — на „правильних“ і „неправильних“. Натяк на те, що політична боротьба в Україні триває.
Ті, хто потрапить у список, можуть отримати багато проблем. Від тиску на бізнес до можливої націоналізації, якщо не захочуть домовлятися. Це механізм на потім, бо зараз можна зробити що завгодно із будь-яким. Офіс президента закладає фундамент на політичну боротьбу, коли воєнного стану вже не буде. Це підготовча робота до майбутніх політичних баталій».

Кого можуть визнати олігархом
Олігархом вважатимуть особу, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак — участь у політичному житті, значний вплив на засоби масової інформації, є кінцевим бенефіціарним власником монополії, має підтверджену вартість своїх активів чи активів осіб, бенефіціаром яких вона є, що перевищує мільйон прожиткових мінімумів — 2,38 млрд грн. Визначили і представника олігарха — це «особа, яка проводить зустрічі з пуб­лічними службовцями від імені та/або в інтересах особи, включеної до реєстру». Народні депутати й посадовці всіх рівнів мають декларувати зустрічі з олігархами чи їхніми представниками. РНБО визначатиме, чи був незадекларований контакт. За це посадовця повинні звільняти.
Закон передбачає створення реєстру олігархів. Тим, хто опинився у ньому, заборонять підтримувати політичні партії та виборчі фонди кандидатів, купувати об'єкти великої приватизації, фінансувати політичну агітацію, проводити мітинги з політичними вимогами. Положення, яке підписав президент, визначає порядок формування та ведення реєстру олігархів та порядок занесення даних до реєстру, отримання до нього доступу.
Реєстр вестиметься в електронній формі державною мовою. Він є публічним, але туди не вноситься інформація, яка містить державну таємницю, або є службовою. А внесені до реєстру відомості не можуть визнаватися конфіденційними.

«Підготовка до майбутніх політичних баталій» — що означає створення реєстру олігархів.
В Україні з’явиться реєстр олігархів. Президент Володимир Зеленський 30 червня ввів у дію затверджене Радою нацбезпеки та оборони відповідне положення. Такий реєстр створять відповідно до закону про олігархів, який Верховна Рада проголосувала восени 2021-го року. Gazeta.ua розбиралася, як працютиме новий реєстр.
Закон про олігархів приймали за спеціальною процедурою
Законопроєкт «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» Верховна Рада ухвалила у другому читанні 23 вересня 2021-го. 279 народних депутатів підтримали документ. До нього подавали 1257 правок.
Під час голосування не розглядали правки. Текст на момент голосування не опубліковували. Опозиція намагалася заблокували трибуну під час голосування. Нардепи вимагали повного розгляду усіх поправок, проте фракція «Слуга народу» та тоді віцеспікер Руслан Стефанчук домоглись скороченого розгляду. Він головував на пленарних засіданнях парламенту з 21 по 24 вересня у зв’язку з тим, що ексголова Ради Дмитро Разумков перебував на самоізоляції через коронавірус.
5 листопада президент Володимир Зеленський підписав документ. Ідею закону розкритикували у ЄС, його експертизу проводить Венеціанська комісія.

Міністр оборони України Олексій Резніков розповів про те, що з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну поранення різного ступеня тяжкості отримали понад 90 тисяч російських окупантів.
Здохнете всі вато-рашисти!!!

Обмінному курсу долара влітку-восени прогнозують як падіння до 32 гривень, так і зростання до 40 і навіть більше, що залежатиме від багатьох чинників.
Не останнє місце у цьому списку, за словами економічного експерта Олексія Куща, посідає й українська тіньова економіка, яка багато в чому обслуговується за допомогою готівкового долара.
«Звідки в Україні беруться готівкові долари? Здебільшого це кошти самих українців та безготівкові кошти банків, які вони перевели у готівку. Варто врахувати, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні, а це означає, що готівкові долари потрібні скоріше для тіньових платежів, насамперед, виведення капіталів за кордон», — стверджує він.
За словами експерта, яскравий приклад впливу потреб тіньової економіки на курс долара — скасування імпортних мит на ввезення авто та взагалі весь імпорт.
«Щоб купити авто, українці міняють гривню на долари, попит на останні зростає, і курс гривні до долара — падає. Або візьмемо таку сьогодні популярну схему як фіктивний імпорт — закуповується долар, знову-таки за гривню, що призводить до зростання курсу заокеанської валюти. Скажімо, в декларації пишеться, що товар коштує мільйон доларів, а насправді 200 тисяч доларів, решта 800 тисяч просто осідають десь за кордоном.
Поки існують такі схеми, курс долара зростатиме через підвищений попит на нього. Коли ці схеми прикриють, попит впаде і долар може навіть трохи впасти — до появи нової схеми, яка дозволятиме виводити з країни валюту», — резюмує Олексій Кущ.

НБУ за останній місяць продав рекордний обсяг валюти з резервів.
Національний банк України (НБУ) протягом червня 2022 року купив на міжбанківському валютному ринку 31,0 млн доларів і продав 3 987,3 млн доларів. Негативне сальдо досягло історичного максимуму-3 956,3 млн доларів.
Про це повідомляє НБУ.

Якщо скасувати обмеження на імпорт товарів, то доведеться відпустити і офіційний курс долара. Але в такому разі ніхто не знає, де він зупиниться.
Про це заявив аналітик фінансових ринків Іван Угляниця у коментарі UBR.ua.
За його словами, саме ця невизначеність і стримує процес. Справа в тому, що імпорт та експорт у країні кардинально розділилися. Імпортери, по суті, купують валюту у Нацбанку, яка набагато дешевша за ринкову.
А експорт, навпаки, страждає, оскільки змушений валюту продавати тут за максимально низьким курсом.
«Оскільки Нацбанк не знає, який буде курс, його потрібно просто відпустити. Вони готові купувати за ринковим курсом, але ніхто більше до цього не готовий», — вважає Угляниця.
Таку думку висловив і податковий консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, генеральний директор компанії «Є.С. Консалтинг» Олександра Томашівська.
«Скасувавши список критичного імпорту, можемо отримати величезне виведення валюти з країни будь-якими способами. Думаю, поки список акуратно розширюватимуть і дивитимуться на валютний платіжний баланс», — вважає вона.

Міністерство оборони Сполучених Штатів розглядає 1300 пропозицій від 800 компаній щодо виготовлення інноваційної зброї для України (CNN, УП). Пентагон має намір найближчими тижнями визначитися з ідеями можливого виробництва зброї для України, а також для американських військових.
Пропозиції Пентагону мають включати можливості озброєння для протиповітряної оборони, протитанкової, протипіхотної, берегової оборони, протитанкової боротьби, безпілотних літальних систем, контрбатареї та захищеного зв’язку, визначених як ключові для України у військовій нужді.
Аж 800 компаній подали 1300 пропозицій щодо виготовлення озброєння для України. Міноборони США шукає лише тих виробників, які можуть втілити проекти за 30 днів або складніші - за 180 днів.