bonv

Україні не варто погоджуватися на пропозицію президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа поступитися своїми територіями.
Про це в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, передає The Telegraph. На його думку, запропоновані американським лідером умови припинення вогню більше схожі на капітуляцію:
«Київ, очевидно, знає, що йому, можливо, доведеться розлучитися з деякими територіями, щоб досягти сталого припинення вогню, узгодженого в дусі доброї волі. Але вони, безумовно, не зайдуть так далеко — або не повинні зайти так далеко — як остання пропозиція американського президента».
Міністр підкреслив, що отримати такі умови Україна могла б і сама, ще рік тому. «Це схоже на капітуляцію. Я не бачу жодної доданої вартості», — зазначив Пісторіус.

Рейдерське захоплення
У жовтні 2023 року на харківський майданчик підприємства зайшли невідомі озброєні особи. За словами Ігоря Фельдштейна, його примусили передати частку компанії номінальному власнику — під тиском і прямими погрозами.
У справі фігурують прізвища, які мають звʼязки з минулою політичною елітою: генерал МВС у відставці Василь Грицак, його син Ігор Грицак, харківський бізнесмен Нікіта Мозговський, а також Родіон Гайсинський — пасинок покійного Геннадія Кернеса.
Після цих подій засновник підприємства змушений був залишити Україну. Доступ до підприємства для нього повністю заблоковано. Усі інвестиційні домовленості, включаючи переговори з європейськими партнерами, було зірвано.
Документи і покази
Журналістська група отримала свідчення працівників РМК, керівного складу та особисті заяви Фельдштейна. Всі зібрані дані - хронологія подій, ключові фігуранти, коментарі та фрагменти переговорів — стали основою документального відеорозслідування.
Ця історія — не виняток. Це симптом системної проблеми, коли під прикриттям закону, в тилу країни, знищуються українські підприємства. Рейдерські атаки стали зброєю не менш небезпечною, ніж ракети. Поки країна бореться за свободу, дехто бореться за чужу власність.

Поки ЗСУ стримують ворога на фронті, в тилу розгортаються інші війни — за майно, вплив і контроль над прибутковим бізнесом. Це історія Роганського мʼясокомбінату — одного з найбільших підприємств мʼясопереробної галузі Східної України, що міг би стати прикладом відновлення в умовах війни, але натомість перетворився на жертву гучного рейдерського захоплення.
Журналісти поспілкувалися з його засновником Ігорем Фельдштейном, вивчили десятки документів, свідчень та публічних заяв, аби зʼясувати — хто стоїть за тиском, погрозами та захопленням активів.
Історія підприємства
Роганський мʼясокомбінат був заснований ще в 1978 році. На початку 2000-х років підприємство збанкрутувало, але вже у 2007-му його вдалося відновити завдяки зусиллям Ігоря Фельдштейна. Протягом наступних років комбінат модернізували, розширили виробництво, побудували торговельну мережу та почали готувати вихід на експорт. У 2022 році тут виробляли понад 18 тисяч тонн мʼясної продукції щорічно.
У 2021-му розпочато масштабну реконструкцію нового майданчику у Вовчанську. Але після початку повномасштабного вторгнення, ця територія потрапила в окупацію. Підприємство було розграбоване, частина обладнання — знищена. Власники ініціювали реолокацію на Захід України.

Національний банк: тарифи на газ та опалення можуть зрости наступного року.
Про це йдеться в інфляційному звіті за квітень, інформують «Вікна» з посиланням на сайт «ЕП».
Очікується, що в поточному році чинні тарифи на газ, опалення і постачання гарячої води не переглядатимуться.
«Проте складний стан в енергетиці та фіскальна консолідація, імовірно, зумовлять поступове коригування цих тарифів у наступних роках. Зокрема, припускається початок поступового приведення їх до економічно обґрунтованих рівнів з 2026 року», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що відтермінування їх підвищення зумовить нижчу інфляцію, але погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній.
«Водночас зростатимуть ризики нестабільності на енергоринку, погіршуватиметься інвестиційний потенціал галузі, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє», — продовжили в НБУ.
Натомість достатньо швидке та суттєве підвищення вартості енергоносіїв для усунення дисбалансів у енергетичному секторі посилить інфляційний тиск та зумовить потребу в збільшенні субсидій для населення, вважають банкіри.

«Корупція такого масштабу не може залишатися безкарною нескінченно довго. Одна лише жадібність може стати згубною для Трампа», — вважає оглядач.
Тісдалл підсумував, що Трамп, як тиран, є досить марним, однак він буде ставати все більш небезпечно нестабільним.
«Найбільший ворог Трампа — це сам Трамп. Ті, хто хоче врятувати США і себе — вдома і за кордоном — повинні використовувати всі демократичні засоби, щоб стримати, знеславити і скинути його. Але зараз найкраща, найсвітліша надія полягає в тому, що, захлинаючись у гордині, Трамп знищить себе сам», — зауважив оглядач.

Тісдалл нагадав, що наступного тижня виповнюється 100 днів перебування при владі Дональда Трампа, тому постає питання, чи можна зупинити його удар «по американській демократії, законам, цінностям і мріям, який він наносить по демократії, цінностям і мріям США?».
За словами оглядача, більшість людей розуміє, наскільки жахливою є «мирна угода» між Україною та РФ, яку пропонує президент США.
«Невже Трамп серйозно вірить, що його підтримка масових вбивств у Газі, погрози напасти на Іран і безрозсудні бомбардування Ємену покладуть край близькосхідному конфлікту і принесуть йому Нобелівську премію миру?», — запитав риторично експерт.
Майже за всіма показниками хаотична глобальна тарифна війна Трампа шкодить американським споживачам, завдає шкоди бізнесу та зменшує вплив США. Це благо для Китаю і атака на давніх союзників і торгових партнерів, таких як Великобританія. Великі технологічні спонсори Трампа знають, що це так, як і багато республіканців. Але вони не наважуються говорити правду владі.
Тісдалл додав, що майже за всіма показниками глобальна тарифна війна Трампа шкодить американським споживачам, бізнесу та зменшує вплив США.
«Це благо для Китаю і атака на давніх союзників і торгових партнерів, таких як Велика Британія. Великі технологічні спонсори Трампа знають, що це так, як і багато республіканців. Але вони не наважуються говорити правду владі», — підкреслив експерт.
Автор матеріалу також наголосив на «безсоромній жадібності» Трампа до грошей.

Тиранам коли-небудь все одно настає кінець, адже це доводить історія. Зокрема зовсім нещодавно іракський диктатор Саддам Хусейн пішов на шибеницю, колишній президент Сербії відправився до в’язниці, а сирійський диктатор Башар Асад опинився у вигнанні. Про це пише оглядач The Guardian Саймон Тісдалл.
«Тиранія, від грецького túrannos („абсолютний правитель“), як правило, підживлюється пихою і неминуче призводить до заклятого ворога. Тиранів треба скидати. Їхнє падіння — рятівна благодать», — вважає експерт.
За його словами, проводити паралель між вищезгаданими особистостями та президентом США Дональдом Трампом «було б абсолютно неправильно».
«У ключових аспектах він гірший. Вимірюваний бажанням і здатністю завдавати шкоди найбіднішим і найбільш вразливим верствам населення, сіяти глобальний економічний хаос і погрожувати ядерним знищенням, Трамп є унікально небезпечним — і з кожним днем стає все більш небезпечним», — стверджує Тісдалл.
Оглядач наголосив, що в будь-якій умовній лізі тиранії Трамп очолює таблицю, а російський диктатор Володимир Путін слідує за ним.
«Якби ці два нарциси утворили партнерство (страшна, але не зовсім неймовірна думка), його можна було б назвати „Монстри проти США“. По всьому невпорядкованому світу бажаючі стати „силовиками“ вишикувалися б у чергу, щоб приєднатися до їхнього клубу. Проте, як і кожен тиран, старий чи новий, Трамп повинен впасти», — вважає експерт.

«Як би обнадійливо це не виглядало з точки зору американського духу, залишається темний страх, що на тлі агресивного цифрового і соціального клімату трампізму з часом ці опитування зміняться на протилежні. Уже зараз переважна більшість французів, німців, італійців, іспанців та британців вважають, що Трамп є загрозою миру і безпеці в Європі, як показало нещодавнє опитування YouGov. Консервативні партії в Австралії та Канаді, на які ми покладали надії, були спустошені як непередбачуваний наслідок зовнішньополітичного божевілля Трампа, а Канада — Канада! — переозброюється через американську загрозу», — акцентує автор.
За словами британського оглядача, це лише початок. Він зауважив, що підхід Трампа до мит вже спричинив нестабільність на ринках. І його політика може стати передвісником глобального фінансового краху.
«Це не просто питання цифр на балансах. Це питання безробіття, розпаду сімей, скорочення тривалості життя, втрачених поколінь і стрімкого зростання кількості самогубств», — констатував Сімонс.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп став «цілковитою катастрофою», що доводить його як його підхід до завершення війни в Україні, так і розпалювання торговельних війн. Про це пише британський оглядач Джейк Волліс Сімонс у матеріалі для The Telegraph.
«Це трохи божевільно, але, можливо, Трамп — це радикальна відповідь на радикальні часи, думали ми, кусаючи нігті. Може, він буде таким же стриманим, як у 2017 році. Тільки цього разу його не було кому стримувати. Дональд 2.0 використав свій величезний мандат, щоб очистити своє оточення від інакомислячих і наповнити його підлабузниками, готовими продати свої принципи за копійки», — пояснює він.
Автор навів приклад державного секретаря США Марко Рубіо, який «мовчки сидів в Овальному кабінеті, поки Трамп і Джей Ді Венс ганебно нападали на Володимира Зеленського». Раніше Рубіо знали як запеклого противника авторитаризму. Проте зараз він не зміг знайти в собі сили для протистояння Трампу.
Схожу поведінку продемонстрували спікер Палати представників США Майк Джонсон та американський сенатор Ліндсі Грем.
Сімонс зауважив, що 43% американців вважають, що Трамп демонструє надмірну прихильність до росіян. При цьому лише 3% кажуть, що він надто симпатизує Україні. Навіть серед республіканців винуватцем війни в Україні більшість називає саме диктатора Путіна.

Президент США Дональд Трамп після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Ватикані опублікував довгий пост, у якому заявив, що у кремлівського диктатора Володимира Путіна не було жодної причини випускати ракети по цивільних районах, містах і селищах України в останні дні.
«Це змушує мене думати, що, можливо, він не хоче припиняти війну, а просто водить мене за ніс, і з ним потрібно боротися по-іншому, за допомогою «банківських» або «вторинних санкцій», — зазначив він у своїй соціальній мережі Truth Social.
Крім того, він засудив західні ЗМІ, які критикують його. Президент США назвав «безглуздою» їхню інформацію про те, що Україна повинна повернути собі окуповані території, включно з Кримом, щоб зупинити «бійню, найгіршу з часів Другої світової війни».
«Чому цей легковажний репортер не говорить про те, що саме Обама дозволив Росії вкрасти Крим в України, навіть без єдиного пострілу?», — підкреслив Трамп.
Однак він також заявив, що повномасштабна війна не повинна була бути розпочата. І що вона була «програна з першого дня», «її взагалі не повинно було бути».
«Я просто намагаюся розібратися в тому бардаку, який залишили мені Обама і Байден, — і це справжній кошмар. Його [Путіна] потрібно ставити на місце — через «банківські» чи «вторинні санкції»? Занадто багато людей помирає!», — підсумував американський лідер.

Левітт також дорікнула президенту Зеленському в тому, що він «намагається вести ці мирні переговори через пресу». За її словами, це, є «неприйнятним для президента», а переговорний процес має відбуватися за закритими дверима.
«Команда президента з національної безпеки, його радники, вклали значний час, енергію та зусилля, щоб покласти край цій війні. Американські платники податків профінансували мільярди доларів на ці зусилля. І вистачить. Президент розчарований. Його терпіння закінчується», — зазначила Керолайн Левітт.

Президент США Дональд Трамп розчарований темпами переговорів щодо припинення війни в Україні. Водночас президент України Володимир Зеленський «рухається в неправильному напрямку» у питанні переговорів.
Таку заяву зробила речниця Білого дому Керолайн Левітт. За її словами, терпіння Трампа «вичерпується».
«Він хоче зробити те, що правильно для світу. Він хоче бачити мир. Він хоче, щоб вбивства припинилися, але для цього потрібно, щоб обидві сторони війни хотіли цього. І, на жаль, президент Зеленський, здається, рухається в неправильному напрямку», — цитує її слова Reuters.
Левітт також наголосила, що Трамп не просив Україну визнавати Крим частиною РФ.
«Як справедливо зазначив президент Трамп, саме президент Обама у 2014 році дозволив Росії захопити Крим. Президент не просить Україну визнати Крим. Ніхто цього від них не просив. Він просить, щоб сторони сіли за стіл переговорів, визнаючи, що ця війна надто довго була жорстокою. Для укладання хорошої угоди обидві сторони мають піти трохи незадоволеними», — продовжила речниця Білого дому.

Китайські лідери не такі вразливі перед внутрішнім тиском, як Трамп.
І Китай, і США намагаються змінити свої економічні моделі. Китай виробляє занадто багато і хоче перейти до споживання, а США споживають занадто багато і хочуть виробляти більше. Китайцям, які звикли терпіти поневіряння, легше перейти до меншого виробництва і більшого споживання, ніж американцям рухатися в протилежний бік.
Трамп заявив, що Пекін «зіграв неправильно», відповівши на мита, але він не залишив Китаю вибору, адже прояв слабкості тільки підстьобує задираку. Різкий спад світового попиту, викликаний митами, вплине на китайську економіку, але не варто чекати дзвінка з Пекіна з благанням про угоду.

Торгова війна Дональда Трампа з Китаєм вийшла з-під контролю, загрожуючи світовій торгівлі та завдаючи шкоди іміджу США. Головна проблема американського лідера в тому, що він вважав, що Пекін підкориться волі Вашингтона.
Китайський бізнесмен Роберт Ву в колонці для The New York Times пише, що Китай експортує в США більше, ніж у будь-яку іншу країну — 438 мільярдів доларів у 2024 році. Мита Трампа боляче вдарять по Китаю в період слабкого споживчого попиту та інвестицій, а також кризи на ринку нерухомості. Однак Пекін зараз краще підготовлений, ніж під час першого терміну Трампа.
Китай диверсифікує експортні ринки, щоб знизити залежність від США. Пекін також знизив загальну залежність від торгівлі - частка експорту у валовому внутрішньому продукті Китаю знизилася з 36% у 2006 році до 19,7% у 2023 році.
Крім того, китайська влада готувалася до торгової конфронтації зі США, ставлячи на перше місце технологічну самодостатність, економічну безпеку і переоснащення промисловості.
У китайського уряду є низка політичних інструментів, які можна використовувати, щоб полегшити біль від тривалої торговельної війни, зокрема мільярди доларів державних фондів, які можна швидко влити в китайські ринки капіталу. Але переговорна позиція Трампа слабшатиме з кожним днем у міру того, як американські споживачі відчуватимуть на собі удар зростаючої інфляції, інвестори страждатимуть від падіння акцій, а керівники компаній — від погіршення перспектив бізнесу.

Тим часом, зазначається, Трамп відмовився від своїх попередніх заяв про захоплення Канади Сполученими Штатами, заявивши журналістам на борту Air Force One наприкінці минулого місяця, що США не потрібні деревина та інші ресурси з Канади, мовляв, він вірить, що «буде золотий вік Америки».
Після того як Трамп запровадив високі тарифи на імпорт у США, в МЗС Канади заявили, що він продемонстрував зневагу до головних торговельних партнерів і назавжди зіпсував відносини з цією країною. «Ми знаємо, що відносини ніколи не будуть колишніми. Це моє послання європейцям: відносини зі США ніколи не будуть колишніми», — сказала міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.
Також у відповідь Канада запровадила дзеркальні мита проти США, зокрема проти імпорту автомобілів. Крім того, уряд Канади ввів спеціальну систему ремісії для автовиробників, яка покликана заохотити інвестиції в автопромисловість у самій Канаді, зберегти робочі місця та підтримати національне виробництво.
Свою першу розмову із прем'єр-міністром Канади Марком Карні, яка відбулася наприкінці березня, Трамп назвав «надзвичайно продуктивною» та наголосив, що погоджується з «з багатьма речами». Він анонсував свою зустріч із Карні «відразу після майбутніх виборів у Канаді».