bonv

По-друге, будинок батька. Він купив ділянку і відповідно будував будинок".
Іронічно, але за декларацією Гуцуляка майже 9 соток в дорогій пристоличній Ходосівці батькові обійшлися у менше, ніж 200 тисяч гривень. Стільки нині тут коштує одна сотка. Окрім цього, прокурор заявив, що будувати маєток почали на початку 2023-го, а заїхав він вже влітку того ж року. Втім, відповідно до аерознімків сервісу ЛУН та Google Earth Pro, будинок, у якому мешкає прокурор, почали будувати ще восени 2021, а навесні 2022 він вже був готовий. Олександр Гуцуляк в розмові з журналістами пояснив це «магією».
Батько прокурора, Віктор Гуцуляк, розповів журналістам вже іншу історію. Чоловік каже, що ділянку купив ще у 2021-му, але не оформлював, а «домовився із забудовником». При цьому, синові, який в результаті там і оселився, він нібито нічого не розповідав. Тоді ж нібито і почав будівництво. Також чоловік каже, що займається бізнесом і може собі це дозволити:
«Мені 63 роки. Я можу собі дозволити в будь-якому куточку України купити земельну ділянку».
Зважаючи на те, що батько Гуцуляка в останній час став також власником ще двох квартир (у Києві та в Ірпені) і спираючись на вартість маєтків від забудовника (плюс, на реальну ціну землі в Ходосівці), то, за даними журналістів, офіційного заробітку батька прокурора за останні роки було б недостатньо для придбання і нерухомості, і нової автівки.

Відповідальний за екологічний напрямок прокурор Київської обласної прокуратури Олександр Гуцуляк оселився у котеджному містечку, справою якого займалась його ж прокуратура. Вартість будинків тут стартує з 18 мільйонів гривень. Йдеться про котеджне містечко «Вітаград», що розташоване в Ходосівці, за 7 кілометрів від Києва.
Про це йдеться у розслідуванні Bihus.Info.
Восени 2021-го суд арештував низку земельних ділянок, в тому числі і у «Вітаграді», через нібито земельні і природоохоронні проблеми.
Втім, вже за рік той самий суд «передумав» і скасував арешт. В матеріалах суду є посилання на лист Київської обласної прокуратури, відповідно до якого було недостатньо доказів, які б свідчили про порушення природоохоронного законодавства на вказаних ділянках.
Через півроку після цього в котеджному містечку оселився Олександр Гуцуляк, відповідальний за екологічний напрямок прокурор все тієї ж обласної прокуратури. Чоловік заїхав в двоповерховий котедж площею у 180 квадратних метрів. За даними з ресурсів забудовника, маєток такої площі тут коштує нині близько 18−19 мільйонів гривень.
Тоді, ж у травні 2023-го, Гуцуляк пересів і на нове авто — BMW X5 2022 року випуску. І ділянки під маєтком, і авто записані на батька прокурора.
В розмові з журналістам Гуцуляк переконував, що його робота в прокуратурі ніяк не пов’язана з переїздом у «Вітаград». А ще, що маєток не купувався, а будувався, бо батько нібито придбав лише земельну ділянку:"Будинок ніхто не купував, а будували.

У політиці реальність рідко збігається з риторикою, а реальність така, що Великобританія, ймовірно, ніколи не зможе конфіскувати російські активи, пише Politico.
Видання поговорило з юристами з санкцій і політичними експертами, і всі вони наголошують, що незважаючи на всі гучні заяви, немає і ніколи не буде жодних законних прав на отримання заморожених російських грошей, власності або інших активів.
Протягом кількох місяців після війни Велика Британія заморозила деякі російські активи, зробивши кілька гучних заяв, включно з примусовим продажем футбольного клубу «Челсі» Романа Абрамовича. Але експерти з політики підкреслюють, що між заморожуванням активів та їхнім арештом є велика різниця.
Заморожування активів розглядається як юридично співмірне, оскільки є тимчасовим кроком. Хоча влада може використовувати прибуток, отриманий від інвестування грошей, як погодився зробити ЄС, самі активи теоретично в якийсь момент будуть повернуті. З іншого боку, їх остаточна конфіскація може мати серйозні юридичні наслідки.
Високопоставлена консерваторка і голова спеціального комітету казначейства Гаррієт Болдвін раніше заявила POLITICO, що Великобританія не може «виходити і безладно конфісковувати активи людей», оскільки «це зробило б нас клептократичним режимом».

Автори видання зазначають, що довготривалі українські удари вивели з ладу щонайменше 10 відсотків потужностей російських нафтопереробних заводів. Це відбувається в той час, коли президент Байден нарощує свою передвиборчу кампанію, а світові ціни на нафту досягають шестимісячного максимуму.

Під час Мюнхенської конференції з безпеки в лютому Зеленського роздратувало прохання США не бити по російських НПЗ.
Офіційні особи США вважають, що удари України по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) призведуть до підвищення світових цін на енергоносії та збільшать кількість атак Росії як відплату. Те, що Україна не утримується від атак, поглиблює напруженість у відносинах з Америкою.
Про це повідомляє The Washington Post.
За словами офіційних осіб, заклик США не бити по російських НПЗ, озвучений під час Мюнхенської конференції з безпеки в лютому, роздратував Зеленського та його головних помічників. Вони розповіли, що президент України відхилив цю рекомендацію, не знаючи, чи відображає вона позицію адміністрації Байдена.
Але в наступні тижні Вашингтон посилив це застереження в численних розмовах з Києвом, зокрема з радником з національної безпеки Джейком Салліваном, який відвідав столицю України в березні, та іншими високопосадовими чиновниками оборони та розвідки США.
«Проте замість того, щоб мовчазно погодитися на прохання США, Україна подвоїла свою стратегію, завдавши ударів по низці російських об'єктів, включно з атакою 2 квітня на третій за величиною нафтопереробний завод Росії. Ці інциденти загострили напруженість у відносинах, оскільки Київ чекає, чи ухвалить Конгрес давно відкладений пакет допомоги на суму 60 мільярдів доларів у той час, як російські війська проривають українські позиції по всій лінії фронту», — йдеться у статті.

Командування Збройних сил України розпочало процес переведення до інших військових частин всіх командирів та бійців Добровольчого українського корпусу (ДУК) «Правий сектор», які формували 67-му окрему механізовану бригаду ДУК «ПС» та є її бойовим «кістяком». На командирів відкрито службові розслідування.
Про це повідомило керівництво Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».
«Мотиви таких дій нам не відомі. Всі спроби зупинити цей процес та вияснити причини результатів не дали. Можливо, хтось вважає, що розпорошення бійців ДУК ПС по різних підрозділах Збройних сил призведе до знищення ДУК ПС», — йдеться у повідомленні.
Там заявили, що на даний момент в бригаді працюють численні комісії. Вони складають списки бійців, котрі від першого дня існування військової частини здійснювали в її лавах захист України. А на командирів підрозділів відкрито службові розслідування.
«Не виключено, що відкриють кримінальні провадження за надуманими звинуваченнями в невиконанні бойових розпоряджень. Командири та бійці готові відстоювати свою, і полеглих побратимів, честь та гідність в законний спосіб. Всі накази командування бійцями та командирами виконуються. Залишаються абсолютно незрозумілими дії на цілковите ослаблення боєздатного підрозділу, яким від самого початку повномасштабного вторгнення є дана військова частина», — наголосили у бригаді.

По-перше: мені валюта не потрібна, щоб купляти — я заробляю у валюті. Тому не бреши зе-вдупіна про «нахватався по 42».
По-друге: читай ще раз уважно «що скоїлося»: Побито ще один невеселий рекорд — офіційний курс уперше в історії перевищив 39 гривень, ніколи Нацбанк не давав так багато гривень за однодоларову американську банкноту.
Долар за офіційним курсом вперше перевищив позначку у 39 гривень 20 березня 2024 року.
А сьогодні вже 39,61 грн. Гірше ж точно не буде?

Побито ще один невеселий рекорд — офіційний курс уперше в історії перевищив 39 гривень, ніколи Нацбанк не давав так багато гривень за однодоларову американську банкноту.
Долар за офіційним курсом вперше перевищив позначку у 39 гривень 20 березня 2024 року.
А сьогодні вже 39,61 грн. Гірше ж точно не буде? © Що там 00 шістка глаголить?

Вже наступного дня після підписання президентського указу, тобто 15 квітня 2014 року, спецназ «Альфа» Служби безпеки України вступив у бій з російськими диверсантами на околиці Слов’янська.
Згідно з вимогою Конституції, Турчинов очолював державу у зв’язку з самоусуненням Віктора Януковича від президентських обов’язків. Це було необхідним до проведення 25 травня позачергових виборів та вступу на посаду нового очільника країни.
При цьому Януковича згодом було заочно засудження до 13 років позбавлення волі за державну зраду, адже він ще на посаді президента просив російського диктатора Путіна ввести війська до України задля придушення Революції Гідності.
Повернути контроль над Слов’янськом українським силам вдалося 5 липня 2014 року.

Вчора, 14 квітня 2024 року, виповнилося 10 років з дня підписання тодішнім виконувачем обов’язків президента України Олександром Турчиновим указу № 405/2014 щодо початку антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях.
«Цьому передувала анексія Криму та ескалація напруги на півдні та сході України, що супроводжувалася захопленням приміщень СБУ, міліції та адміністративних будівель, проголошення „народних республік“. У деяких містах (як, наприклад, у Харкові) вдалося навести порядок силами українського спецназу. Однак в середині квітня почалося стрімке загострення ситуації: за підтримки російських спецслужб і „російських козачків“ бойовики зайняли Донецьк, Луганськ, Горлівку, Краматорськ, Лисичанськ, Маріуполь; під їхнім контролем опинилася половина Донеччини і Луганщини. 12 квітня бойовики під командуванням полковника російських спецслужб Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) зайняли Слов’янськ і стало зрозуміло, що це війна і сил правоохоронних органів тут буде недостатньо», — описує тогочасне становище на південному сході країни УІНП.
Фактично, засідання РНБО проводилося ввечері 12 квітня, тобто відразу після підтвердження інформації щодо взяття Гіркіним міста Слов’янськ.
А вже ранком 13 квітня відповідне рішення Ради нацбезпеки й оборони було оприлюднено і, як наслідок, 14 квітня з’явився указ Турчинова.

Без достатньої міжнародної фінансової допомоги, зокрема від США, можливе зростання курсів іноземних валют.
За словами голови правління «Глобус Банку» Сергія Мамедова, жодна валюта не здатна втриматися чи залишатися тривалий час стабільною, якщо дефіцит бюджету країни перевищує 30−40%. Він нагадав, що, згідно з державним бюджетом України на 2024 рік, видаткова частина передбачена на рівні 3,35 трлн грн, а очікувані доходи складуть більш як 1,57 трлн грн. Тобто дефіцит бюджету в 2024 році складе майже 100%.
Експерт пояснив, що могло б чекати країну у випадку суттєвого скорочення макрофіну в 2024 році, — це, зокрема, зростання курсів валют щодо гривні через інфляцію, зменшення довіри громадян до національної валюти як надійної валюти для заощаджень та переорієнтація вкладників на іноземну валюту. В свою чергу, неконтрольоване збільшення попиту на валюту фактично змусило б регулятора повернути фіксований курс.
«У 2024 році такий „апокаліптичний“ розвиток подій майже неможливий. Хоча, на мій погляд, конспірологія про те, „що було б“, є цілком доречною. У 2025 році, порівняно з 2024 роком, рівень міжнародної фінансової допомоги може скоротитися орієнтовно в 1,5 раза — до 25 мільярдів доларів, а в 2026 році міжнародна допомога складе до 12,6 мільярда доларів. Відтак внутрішні надходження до бюджету через податки та збори мають суттєво зрости. А це можливо лише в умовах здорової економіки», — зазначив Мамедов.

Україна цього року може залишитись без допомоги США — нардеп.
Про це заявив нардеп Сергій Демченко.
«Є сигнали збоку наших партнерів. Вони виглядають таким чином, що цей або наступний тиждень… питання має бути вирішене щодо допомоги Україні. Єдине — на мою думку, якщо знову буде якийсь збій у цьому питанні, то, можливо, цього року року ми взагалі залишимося зі своїми ресурсами без допомоги Сполучених Штатів. Я допускаю такий варіант, якщо дійсно США увійдуть у повноцінний режим виборів і політичні події захлиснуть всі інші питання для США. Найближчі два тижні, на мою думку, є визначальними», — сказав він.

Українці схильні занадто критикувати союзників за відсутність допомоги, але світ не зобов’язаний робити все на нашу користь.
Таку думку висловив фінансовий експерт і відомий блогер Сергій Фурса в інтерв'ю «Фактам».
«Можу лише підтвердити, що ми, на жаль, дуже інфантильна нація. Хочемо, щоб весь світ слідував саме нашими інтересами, а так не буває. Ми дуже часто мислимо в парадигмі україноцентричного світу, а він не такий. І це просто треба зрозуміти. Коли це станеться, вже буде легше приймати рішення наших західних партнерів, бо вони логічні», — сказав експерт.
Фурса вважає, що союзники і так дуже сильно допомагають Україні, але діють в рамках своїх інтересів.
«А ми, отримуючи цю допомогу, думаємо, що нам всі винні, ще й звинувачуємо їх у тому, що допомагають замало. Без їх допомоги ситуація була кардинально інша. Ця інфантильність в тому числі є результатом нашої травми. Бо ми всі травмовані війною. І це не може не виливатися в наш емоційний стан або наш світогляд, що також треба розуміти», — підсумував аналітик.

Однією з ключових проблем розвитку людського капіталу України є катастрофічна демографічна ситуація. Станом на 2024 рік індекс скорочення населення складає більше 1,0%. Тривала фаза повномасштабного вторгнення лише пришвидшує цей процес. Країна продовжує втрачати привабливість в очах талантів.
Таку думку висловив експерт програми «Освіта» Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
За його словами, наразі є щонайменше три сценарії розвитку демографічної ситуації в країні.
Перший сценарій «Обвал», за якого відбудеться чергове стрибкоподібне скорочення населення. Процес набуває катастрофічного незворотного характеру. Цей сценарій є найменш імовірним.
Другий сценарій «Стабілізація», за якого динаміка скорочення населення уповільнюється, проте кількість мешканців України продовжує знижуватися у межах прогнозованих і керованих параметрів.
Третій сценарій «Хиткий баланс», за якого моменти ситуативного поліпшення змінюються незначним погіршенням. Останній сценарій є найімовірнішим. На те, якою буде демографічна ситуація в країні, окрім безпекової та економічної ситуації, впливає соціальне самопочуття та освітній досвід громадян.
«З огляду на зростання частки державного сектора в економіці, збільшується потенціал впливу соціальних настроїв. Скажімо, зростання недовіри може призвести до кризи банківської сфери, нестачі людей, готових працювати на держслужбі і на оборонних підприємствах», — попередив Микола Скиба.

Тобто я вчора прийшов — отримаю єОселю і єМашину. А ті, хто третій рік з окопів не вилазить, отримує єНічого", — каже Оксана Заболотна.
Також, згідно з законом, якщо військовослужбовець виведений у розпорядження командира, бо потребує тривалого лікування, то за ним зберігаються щомісячні виплати протягом всього терміну лікування. Тим, хто знаходиться у відрядженні, мають відшкодувати фактичні витрати, покривати харчування й добові. На три місяці зберігаються виплати для тих, хто взяв відпустку після звільнення з полону.
Щодо відпусток, то щорічна відпустка має надаватися частинами, але є умова: основна її частина — не менше 15 календарних днів та при одночасній відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу.
«Враховуючи дефіцит кадрів в армії та загальну тенденцію до недоукомплектованості підрозділів, отримати відпустку буде малореально на практиці», — пояснює Оксана Заболотна.
Також закон встановлює розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця. Вона не може бути меншою, ніж 15 мільйонів гривень.
Аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна вважає, що в держави немає реальної фінансової спроможності забезпечити прописані норми.
«Доцільніше було б не показово посилювати соціальний захист, а посилювати оборону й при цьому змінювати умови служби. Декларуючи такі фінансові бонуси, держава просто обманює. А невиконані обіцянки згодом підірвуть до