Консультант порталу «Мінфін»

Так, дана ситуація є шансом для внутрішніх локальних брендів в різних країнах світу стати чимось більшим, ніж локальні бренди.

Зокрема це шанс і для українських компаній, що можуть розраховувати на поширення присутності як на європейському так і на американському ринках. Компаній, які продають складні готові продукти та товари з високою часткою доданої вартості, а не сировину.

Але для цього потрібна ефективна співпраця між бізнесом та державою. МЗС повинен стати торгівельним агентом для вітчизняного бізнесу за кордоном, як то було в Японії після WW2, а наші постольства та консульства — осередками маркетингової діяльності.

Шанс — це лише шанс. Їм можна скористатися, а можна так само швидко загубити. Вікно можливостей швидко зачиниться… ринок, як і природа, порожнини, які виникають, швидко заповнюють!

Форумчани, що думаєте з цього приводу? Чи згодні?

Професор Універу Шевченка, співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач пише на своїй сторінці феусбук:

Європейський варіант «свій до свого по своє» — це логічне продовження згортання глобалізації та поширення торгівельних війн. І це лише початок ідеологізації споживчих ринків, далі буде. Ідеологізації, що суттєво змінюватиме споживчі настрої та звички.

Якщо уважно подивитись на пропозиції щодо заміни «американського» на «європейське», то хіба що окрім соц.мереж/месенджерів, все інше ані американське ані європейське.

Всі товари — американсько-китайськи та єпвропейсько-китайськи. Іноді, окрім прав власності на бренд та частини інтеллектуальної власності нічого «американського» чи «європейського» в них немає взагалі!

Відповідно, виграє в подібній торгівельній війні… Китай! Бо він все це виробляє фізично, переважно. Але виграє не лише він.

Як і в будь-якій війні, в торгівельній завжди будуть ті, хто буде намагатися дотримуватися нейтральної позиції. І я зараз про споживачів. Як європейських так і американський, наразі. Дехто взагалі не змінить свої звички і буде купувати те, до чого звик. А дехто, намагаючить дистанціюватися від «торгівельних бойових дій», почне шукати альтернативи. І ось на цю категорю споживачів незабаром буде спрямована маркетингова діяльність як е… старих і потужних азійських брендів насамперед, так і інших компаній, що отримають шанс на бурхливий розвиток.

Продовження в коментарях нижче

Кабінет міністрів ухвалив рішення про підписання угоди щодо створення Інвестиційного фонду відбудови між Україною та США, який наповнюватиметься спільно і зокрема коштами з реалізації українських корисних копалин.

Кабмін схвалив угоду між Україною та США: головні деталі

https://minfin.com.ua/ua/2025/02/27/146114586/

Шановні форумчани, залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка!

День 26 лютого у світовій історії фінансів і економіки нагадує одразу про кілька речей:

1. Держави можуть тимчасово відмовлятися від ринкових механізмів, коли стикаються з екстремальними викликами (як Британія 1797).

2. Політична дестабілізація та «шокові заходи» можуть як відкрити вікно можливостей, так і зруйнувати економіку (Філіппіни 1986).

3. Політичні кризи (Італія 2013) здатні загострити недовіру інвесторів і спричинити коливання вартості активів.

Знаючи ці уроки, можна передбачати логіку дій центрального банку в кризу, розуміти потенціал революційних змін і бути обережним щодо політичної невизначеності, що впливає на вартість капіталу й умови фінансування.

Джерело: Chat GPT

3. 26 лютого 2013 року — Невизначені результати парламентських виборів в Італії та реакція ринків

Після парламентських виборів 24−25 лютого 2013-го в Італії жодна політична сила не здобула впевненої більшості, що спровокувало політичний глухий кут.

Уранці 26 лютого європейські фондові ринки відреагували падінням, а прибутковість італійських державних облігацій зросла через побоювання повернення боргової та політичної нестабільності в єврозоні.

Інвестори боялися, що без дієздатного уряду Італія не зможе проводити реформи для скорочення дефіциту бюджету й підтримувати економічне зростання.

Чим цікаво?
Ця подія продемонструвала, наскільки сильно політична невизначеність у великих країнах єврозони впливає на загальний «настрій» європейських ринків. Боргова криза 2011−2012 рр. була ще свіжою в пам’яті інвесторів, які побоювалися повторення потрясінь.
Будь-яка політична «гойдалка» збільшує премію за ризик і спричиняє коливання вартості активів.
Коли є ризик розбіжностей у владі або військового стану, навіть невеликі сигнали нестабільності можуть відлякати інвесторів і здорожити кредити.

Така монетарна політика допомагає швидко підтримати фінансову стабільність, однак підприємці й інвестори мусять планувати, що заощадження чи доступ до конвертації можуть бути «заморожені» чи обмежені на невизначений час.

2. 26 лютого 1986 року — «Революція народної сили» на Філіппінах і втеча Фердинанда Маркоса
Цього дня на Філіппінах відбувся кульмінаційний момент «Революції народної сили» (People Power Revolution): президент-диктатор Фердинанд Маркос залишив країну, вирушивши у вигнання.
З економічного погляду 20-річне правління Маркоса характеризувалося корупцією та різким зростанням зовнішнього боргу, тоді як значна частина населення потерпала від бідності.
Повалення режиму відкрило шлях до демократичних реформ і намагань філіппінських урядів покращити інвестклімат і відновити довіру до фінансових інституцій. Проте економічна стабілізація ще довго залишалася викликом для країни.

Чим цікаво?
Приклад Філіппін показав, як політичне вирішення (масовий мирний протест) може змінити авторитарну систему. Проте одразу після зміни влади економіка переживала непростий перехід, адже успадкований борг і корупційні схеми не зникають миттєво.
Радикальні (революційні) політичні зміни створюють «вікно можливостей» для економічного перезавантаження.
Якщо країна доведе прозорі правила, здатність виконувати зобов’язання перед інвесторами й міжнародними донорами, то перехідний період може стати поштовхом до швидких позитивних результатів.

Шановні форумчани, вашій увазі
3 історичні події, які відбулись 26 лютого у різні роки та мали вплив на фінансово-економічні процеси:

1. 26 лютого 1797 року — Банк Англії призупинив обмін банкнот на золото
У розпал Наполеонівських воєн (та через побоювання, що великі обсяги золота можуть «витекти» з країни) уряд Великої Британії зобов’язав Банк Англії припинити конвертацію банкнот у золото.
Цей крок, відомий як «Restriction Period» (1797−1821), означав, що фунт стерлінгів тимчасово не мав повного золотого забезпечення, а уряд міг фінансувати воєнні витрати за рахунок нових випусків паперових грошей.
Хоча призупинення обміну викликало тоді скандали й суперечки, воно дало уряду змогу уникнути гострого дефіциту золотовалютних резервів. По завершенні війн Банк Англії повернувся до конвертації фунтів у золото (1821).

Чим цікаво?
Це один із випадків в історії, коли велика держава офіційно відмовилася від негайного обміну грошей на золото. «Restriction Period» продемонстрував гнучкість монетарної політики в умовах воєнного конфлікту, але й створив прецедент «девальвації на вимогу» уряду.
Навіть у сучасних умовах центральний банк може вдатися до «нестандартних» обмежень (фіксований курс, ліміти на купівлю валюти) через екстремальні виклики, зокрема військові.

Продовження в коментарях 👇

Депозити продовжують зростати: банкіри розповіли, в якій валюті краще тримати заощадження

Які умови розміщення вкладів пропонують приватним клієнтам банки з депозитними портфелями понад 2 млрд грн — у свіжому огляді «Мінфіну».

https://minfin.com.ua/ua/deposits/articles/maksimalni-stavki-260225/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Шановні формучани!

Фінансова сфера постійно еволюціонує, і однією з ключових складових успіху кожної компанії є клієнтський сервіс.

Чому важливо визнавати високоякісний сервіс? 🤔
✔️ По-перше, клієнтський сервіс спонукає клієнта повернутися. Українці прагнуть отримувати не лише високоякісні та продукти вітчизняних бізнесів, а й бездоганний супровід.
✔️ По-друге, ваш голос на FinAwards показує той сервіс, який може стати взірцем для інших. Коли ми підтримуємо компанії, які надають винятковий сервіс, ми заохочуємо їх продовжувати покращувати свій підхід до досвіду користувачів.

Сервіс — це емоція, відчуття важливості і довіри. І ваш голос може стати каталізатором змін! 💪

Тому голосуйте за номінантів, яких ви вважаєте найкращими! Разом ми можемо створити культуру якісного сервісу.
https://www.finawards.com.ua/?mpl=co_nd&mpr=rvk&mcr=2602_260225

Народний депутат України Данило Гетманцев пише у телеграмі:

Відновлення та реконструкція.
Пріоритети відновлення та реконструкції України на 2025 рік включають державні інвестиційні проекти та неінвестиційні програми на загальну суму 17,32 млрд. дол., з яких 11,88 млрд. дол. визначено як інвестиційні проекти та 5,44 млрд. дол. як неінвестиційні програми з загальним дефіцитом фінансування у 9,96 млрд. дол.

👨🏻‍💻Підготовлений торік Єдиний портфель інвестиційних проектів (SPP) включає 787 багаторічних проектів на загальну суму 61,7 млрд. дол., з яких 304 проекти були визначені пріоритетними на 2025 рік з орієнтовною вартістю 11,88 млрд. дол. (з них 92 проекти отримали 5,25 млрд. дол. у вигляді фінансування з державного бюджету, державних гарантій та коштів міжнародних фінансових організацій).

У якості неінвестиційних програм на 2025 рік було визначено 44 пріоритетні програми на загальну суму 5,44 млрд. дол., з яких 19 програмам виділено 1,91 млрд. дол. у вигляді фінансування з бюджету та від партнерів із розвитку.

Як стрес і невизначеність впливають на фінансову поведінку військових

Ставлення до грошей до та після мобілізації часто різниться. Через постійний стрес і розмитість майбутнього військові нерідко вдаються до імпульсивних витрат і ризикових інвестицій.

Як захистити себе від впливу психологічних чинників — розбираємо в 4-му випуску безплатного освітнього проєкту«Фінансова грамотність для військових»: https://surl.li/zmquws

🎤 Тему розкриває: Катерина Тімакіна — фахівчиня з психічного здоров’я Veteran Hub.

У цьому випуску ви почуєте:
📍 Які психологічні чинники впливають на фінансову поведінку?
📍 Чому серед військових поширені проблеми з азартними іграми та мікрокредитами?
📍 Як подолати залежності та формувати здорові фінансові звички?
📍 Як підготуватися до реінтеграції у цивільне життя з фінансової точки зору?
📍Чи реально ветерану одразу після служби повернутися до роботи або відкрити бізнес?

https://surl.li/zmquws

Курс створено Академією Мінфін спільно з компанією Smart Family Office.

Revolut: які можливості та комісії чекають на користувачів із України

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/revolut-yaki-mozhlivosti-ta-komisiyi-chekayut-koristuvachiv-z-ukrayini/

Мінфін" розбирався, який функціонал вже доступний українським користувачам, на що ми можемо розраховувати в майбутньому, та кому й для яких цілей підійде цей сервіс.

Читайте, коментуйте, поширюйте, будемо вдячні за вашу активність ☺️

3. 25 лютого 2014 року — Злиття гігантів Comcast і Time Warner Cable скасували через антимонопольний тиск

— У лютому 2014 року Comcast оголосила, що хоче придбати Time Warner Cable приблизно за 45 млрд доларів, плануючи створити найбільшого кабельного оператора США.
— Проте вже у квітні 2015-го після тривалого вивчення з боку регуляторів (Федеральна комісія зі зв’язку, Мін'юст США) угоду скасували через побоювання, що вона призведе до монополізації ринку послуг інтернету та кабельного ТБ.
— Факт оголошення в кінці лютого 2014-го про плановане злиття спонукав обговорення в бізнес-спільноті: як далеко уряд США готовий іти в антимонопольній політиці та чи не зашкодить це розвиткові інновацій.

Чим цікаво?
Скасування «мегазлиття» показало, що навіть найбільші корпорації стикаються з жорстким регуляторним наглядом. Воно також підтвердило зростаючу увагу влади до захисту конкуренції в IT-секторі та сферах зв’язку і розваг.

---
Якщо ви знаєте інші події 25 лютого, що мали економічне або фінансове значення, поділіться ними ;)

2. 25 лютого 1964 року — Золотовалютна криза у Франції

— В середині 1960-х Франція під керівництвом президента Шарля де Голля проводила політику «повернення до золота», вимагаючи від США обміну доларів на золото за курсом 35 дол./унцію, передбаченим Бреттон-Вудською системою.
— 25 лютого 1964 року французькі офіційні особи публічно наголосили на загрозі «надмірної» емісії доларів США та необхідності посилювати роль золота в міжнародній торгівлі. Це посилило напругу довкола майбутнього Бреттон-Вудського механізму.
— Заяви Франції викликали хвилю продажів доларів і конвертацій у золото, що поглибило кризу довіри до фіксованого курсу долара до золота.

Чим цікаво?
Конфлікт між Францією та США щодо долара й золота став одним із каталізаторів розпаду Бреттон-Вудської системи на початку 1970-х (остаточно її зупинив президент США Ніксон у 1971 році, «закривши» вікно золота).

Шановні форумчани, вашій увазі
3 історичні фінансові події, які відбулись 25 лютого у різні роки
та мали вплив на економічний чи інвестиційний ландшафт.

1. 25 лютого 1957 року — Запуск Європейського платіжного союзу (ЄПС) у новому форматі

— Насправді Європейський платіжний союз (European Payments Union, EPU) було створено ще 1950-го, але 25 лютого 1957-го його роботу було реорганізовано, розширено перелік країн і уточнено фінансові механізми.
— Мета ЄПС — полегшити розрахунки та взаємозаліки між європейськими державами, які після Другої світової війни гостро потребували відновлення торгівлі, але страждали від обмеженості золотовалютних резервів.
— Успіх ЄПС заклав базу для майбутнього переходу до конвертованих валют і поступової інтеграції європейських ринків, а згодом для створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС).

Чим цікаво?
Саме ці платіжні домовленості стали передумовою економічної співпраці, без якої не обійшлося би подальше об'єднання Європи в єдиний ринок і зрештою формування Європейського Союзу.

Продовження в коментарях 👇