Консультант порталу «Мінфін»

2. 6 березня 1957 року — Незалежність Гани та «африканська хвиля деколонізації»

У цей день колишня британська колонія Золотий Берег здобула незалежність під назвою Гана. Це стало важливою віхою для економічної «деколонізації» в Африці, адже слідом за Ганою протягом 1960-х відразу низка держав отримали суверенітет. Незалежні країни почали самостійно вибудовувати економічні стратегії, залучати інвестиції та контролювати природні ресурси (зокрема, видобуток золота та какао).

Чим цікаво?
«Африканська хвиля деколонізації» спричинила кардинальні зміни в структурі світової торгівлі: колишні метрополії вже не могли монопольно розпоряджатися сировинними багатствами. Проте багато країн, як-от Гана, ще довго боролися із внутрішніми труднощами, нестачею капіталу та зовнішньою заборгованістю.

Шановні форумчани, вашій увазі
3 історичні події, які відбулися 6 березня в різні роки й вплинули на економічні та фінансові реалії: від несподіваних банківських реформ до структурних змін у світовій торгівлі та грошовій системі.

1. 6 березня 1933 року — «Bank Holiday» у США, оголошений Франкліном Рузвельтом

У перші дні після інавгурації Франкліна Делано Рузвельта (яка відбулася 4 березня) американська банківська система перебувала на межі краху через масовий відтік депозитів. Саме 6 березня 1933 р. Рузвельт оголосив «Bank Holiday» — термінове закриття всіх банків на кілька днів, аби зупинити паніку і дати уряду час для ухвалення законодавчих рішень. Цей крок став одним із символів «Нової угоди» (New Deal).

Чим цікаво?
Це був безпрецедентний прецедент: уряд «призупинив» ринкову діяльність цілої галузі, щоб відновити довіру населення. Після «Bank Holiday» ухвалили низку законів, які зміцнили федеральний контроль над банками й почали поступове одужання фінансового сектору.

Продовження в коментарях 👇

Куди українцям інвестувати під час війни з мінімальним ризиком

Скільки грошей потрібно для того, щоб почати інвестувати, у що вкладатись, та які можливості є зараз в українців…

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/kuda-ukraincam-investirovat-vo-vremya-voyny-s-minimalnym-riskom/

Читайте, коментуйте, поширюйте, будемо вдячні за вашу активність ☺️

Криптопрорив 2.0: від початківця до впевненого інвестора за 2 дні

Криптовалюти знову на хвилі, і перспективи, на думку аналітиків, оптимістичні. Ловіть цю хвилю й дізнайтесь, як заробляти на крипті — реєструйтесь на воркшопи від Академії Мінфін.

Долучайтесь до воркшопу:
✅ День 1 — для тих, хто майже зовсім не в темі й хоче зрозуміти принципи інвестування в криптовалюти.
✅ День 2 — для тих, хто вже має досвід у криптоінвестиціях й хоче заглибитись у стратегії та автоматизовані інструменти.

📅 КОЛИ: 13 і 14 березня (онлайн)

Перегляньте reels: https://surl.li/dviuyn

💡 Реєстрація вже відкрита! Отримайте практичні інструменти й почніть заробляти вже зараз.

Пропонуємо до перегляду аналітичний огляд від Олексія Козирєва: Трамп, ЄЦБ та ФРС: як падають валюти? Криза валют в Україні: як врятувати ваші заощадження?

https://www.youtube.com/watch?v=3X8ZWJGs0Qk

Не забудьте підписатись на наш ютуб-канал, щоб не пропустити наступні цікаві та корисні відео!
https://www.youtube.com/@financialportalminfin/videos

Секторальний прогрес, досягнутий в процесі виконання рекомендацій ЄК 2023 року за трьома десятками розділів, які входять у переговорну рамку щодо вступу України до ЄС:
— дуже хороший прогрес — у жодній сфері;
— хороший прогрес — 6 сфер;
— певний прогрес — 18 сфер;
— обмежений прогрес — 11 сфер.

За часи незалежності не виконана вчасно (у повному обсязі у встановлені строки) жодна з сотень національних, державних, галузевих програм — як до повномасштабної війни, так і зараз. У кращому випадку — їм переносять терміни виконання, у гіршому — просто забувають чи замінюють іншою.
У 2025 році в установлені строки не затверджено паспорти 88 з 453 бюджетних програм (61 — взагалі не подані, 27 — повернути на доопрацювання через незадовільну якість).

Серед міністерств ситуація ще гірша — з 299 закріплених за ними програм не подані взагалі або повернуті розробникам — 65 паспортів (21,7%). Торік частина з
бюджетних програм почала виконуватись тільки у ІІ півріччі.

Народний депутат України Данило Гетманцев пише у телеграмі:

📉За час повномасштабної війни Україна скоротила кількість чиновників майже на 30%.
Про це повідомив на прес-конференції Прем'єр-міністр Д.Шмигаль.
Було підкреслено, що скорочення держслужбовців є важливим елементом економії держбюджету у цей час.
Економне витрачання бюджетних коштів — це дійсно дуже важливо, але питання набагато ширше.

👨🏻‍💻Україна потребує комплексної реформи системи державного управління. Ми про це говорили ще навесні 2022 року під час розроблення Плану відновлення України, але, на жаль, небагато просунулись у цьому напрямі.
При цьому продовжуємо дивитись на стан справ крізь «рожеві окуляри».

Візьмемо оцінювання результатів діяльності у 2024 році 115 топових державних службовців — державних секретарів міністерств, керівників, перших заступників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади: 93 отримали оцінку «відмінна», 32 — «позитивна», жодний — «негативна».

Порівняємо з оцінкою, даною у оприлюдненому за 1,5 місяці до цього (у жовтні 2024 року) Звіті Єврокомісії про прогрес України в рамках пакету розширення ЄС.
Загальна оцінка поточного стану реформування державного управління — 2 за п’ятибальною шкалою, прогрес за останній рік — 4 за шестибальною.

Продовження в коментарях нижче

Долар або євро: як приватному інвестору зберегти і примножити заощадження

Нова політика Дональда Трампа тримає у напрузі весь світ. Заручником ситуації стають і грошові ринки, зокрема, й український валютний ринок. Зміни, що відбуваються на ньому, змусять приватних інвесторів переглядати свої валютні інвестиції.

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/valyutnye-rasklady-bystro-menyayutsya-kak-chastnomu-investoru-sohranit-sberezheniya/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Таким чином, 5 березня в історії фінансів та економіки нагадує одразу про кілька речей:

1. Компромісний «ринковий» підхід (НЕП 1921) може врятувати систему від розвалу, але без політичної волі на довгострокове реформування всі досягнення можуть швидко бути згорнуті.
2. Риторика лідерів (Черчилль 1946) інколи закладає нову епоху геополітичного протистояння (Залізна завіса), кардинально змінюючи логіку торгівлі й міжнародних інвестицій на десятиліття.
3. Цінові коливання ключових ресурсів (нафта 2018) мають прямий ефект на бюджети країн, розвиток промисловості та видатки домогосподарств, адже енергетичні ринки щільно пов’язані з економічною стабільністю в усьому світі.

Джерело: Chat GPT

3. 5 березня 2018 року — Нафта WTI піднімається вище 60 доларів/барель

Після кількарічного періоду низьких цін на нафту, пов’язаного з надлишком пропозиції та зростанням видобутку в США (сланцевий бум), 5 березня 2018-го біржові котирування нафти WTI (West Texas Intermediate) вперше за довгий час стабільно закріпилися вище 60 дол./барель. Це сигналізувало про те, що країнам ОПЕК+ і партнерам таки вдалося скоротити надлишок пропозиції й «збалансувати» ринок. Інвестори розцінили це як покращення перспектив для нафтогазового сектора.

Чим цікаво?
Коливання нафтових цін миттєво впливають на бюджети держав-експортерів (Росія, Саудівська Аравія), а також на кишені споживачів. Зростання вище 60 доларів свідчило про можливе поступове відновлення нафтових доходів, але також про ризик «дорожчої» енергії для імпортерів.

2. 5 березня 1946 року — «Залізна завіса» Вінстона Черчилля

Цього дня Вінстон Черчилль у промові, виголошеній у Фултоні (США), вперше публічно вжив фразу «Залізна завіса» щодо поділу Європи на «західний» і «східний» блоки. Хоч це політичний виступ, наслідки виявилися вельми економічними: після формування біполярного світу значна частина держав Східної Європи опинилася під впливом СРСР, де не було місця вільній торгівлі чи значним західним інвестиціям.

Чим цікаво?
Риторика Черчилля означила офіційний старт Холодної війни, яка розділила світ на два протилежні економічні табори. Кожен із них розвивав власну валютну систему, торговельні зв’язки та промислову політику, що вплинуло на формування глобальних ринків і конкурентне протистояння «капіталізму» і «соціалізму» на кілька десятиліть уперед.

Шановні форумчани, вашій увазі
3 історичні події, які відбулися 5 березня в різні роки й вплинули на економіку та фінанси: від зміни урядових курсів до масштабних геополітичних кроків, які визначали рух світових ринків та мали вплив на гаманці мільйонів людей.

1. 5 березня 1921 року — Початок НЕПу (Нової економічної політики)

Після виснажливої Громадянської війни та «воєнного комунізму», який передбачав жорстку централізацію і продовольчі реквізиції, більшовицька влада запровадила Нову економічну політику (НЕП). Офіційною точкою відліку вважають рішення Х з'їзду РКП (б), яке ухвалили 5 березня 1921 року. НЕП дозволив приватну торгівлю, оренду землі та «змішані» підприємства, що, по суті, ринкові підходи у «соціалістичній» державі.

Чим цікаво?
НЕП дав швидкий економічний «перепочинок»: відновилися виробництво і сільське господарство, з’явилися дрібні кооперативи й приватні крамниці. Та попри цей успіх, НЕП проіснував недовго — з кінця 1920-х його поступово згорнули, повернувши жорсткий державний контроль.

Продовження в коментарях 👇

Легалізація криптовалют: як зміняться податкові правила для інвесторів

Чи зміняться податкові правила для інвесторів у разі легалізації криптовалют в Україні у 2025 році, «Мінфіну» розповів адвокат та партнер адвокатського об'єднання «КАС Груп» Володимир Ситник.

https://minfin.com.ua/ua/crypto/articles/legalizaciya-kriptovalyut-yak-zminyatsya-podatkovi-pravila-dlya-investoriv/

Шановні форумчани, залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка 😉

Продовжилося розширення грошової маси — на 11,9% або на «+» 364,1 млрд грн (станом на 24.02.25 порівняно з 26.02.24) з огляду на активне нарощування як депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 14,5% та досить незначне збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 3,7%.

Міжнародні резерви, млрд дол. США — 40,70.
Підтримкою для резервів були стійкі надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — на початку 2025 р. (станом на 21.02.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 5,7 млрд дол. США, що майже в 1,5 раза більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. —  «-» 34,82 млрд дол. США («-» 28,61 млрд дол. США за 2023 р.).
За даними Мінекономіки України.

Богдан Данилишин у своєму фейсбуці пише:

В даний час, за оцінками Міністерства економіки України- Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 10.01.2025 до Держбюджету надійшло 3 млрд євро від ЄС (частина внеску ЄС у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).

Загалом від початку війни, станом на 27.02.2025, залучено близько 119,1 млрд дол. США фіндопомоги.

Крім того, Розрив між фактичною інфляцією та поточною обліковою ставкою за підсумком січня 2025 р. становить 1,6 в.п. (облікова ставка вчергове була підвищена з 24.01.2025 на 1 в.п. до 14,5% річних). Що далі буде — побачимо завтра.

Вартість кредитів вчергове збільшилася — ставка за новими кредитами у січні 2025 року становила 19,1% (17,8% місяцем раніше), хоча у середньому за 2024 рік є нижчою (18,9%), ніж за 2023 рік (20,5%).

Водночас привабливість депозитів дещо зросла — дохідність за новими депозитами у січні 2025 року була 7,6% (7,3% місяцем раніше), хоча у середньому за 2024 рік є нижчою (7,5%), ніж за 2023 рік (10,5%).

У січні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті становила 14,89% (15,65% у попередньому місяці та 17,75% у січні 2024 року, 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовження в коментарях нижче