Консультант порталу «Мінфін»

3. 24 березня 2017 року — Відкликання законопроєкту про скасування Obamacare (AHCA) у Палаті представників США

На тлі передвиборних обіцянок адміністрації Дональда Трампа «скасувати й замінити» реформу охорони здоров’я (Affordable Care Act, більш відому як «Obamacare»), 24 березня 2017-го законопроєкт American Health Care Act (AHCA) було відкликано з голосування в Палаті представників через нестачу підтримки:

— Ринок очікував, що успіх у «поваленні» Obamacare засвідчить здатність Трампа проводити масштабні реформи (зокрема податкові стимули, дерегуляцію), тож відкликання підірвало впевненість щодо подальших економічних ініціатив;
— Біржові індекси тимчасово реагували зниженням, особливо акції медичних компаній і страховиків;
— З'явилися сумніви в інвесторів, чи зможе нова адміністрація реалізувати амбітні обіцяні проєкти з податкової реформи та інфраструктури.

Чим цікаво?
Цей «провал» засвідчив, що політичні розклади (навіть в одній партії) можуть різко змінити очікування ринків. Подібні випадки знову й знову нагадують про залежність фондових індексів і прогнозів економічного зростання від підтримки законодавчих ініціатив у парламенті.

2. 24 березня 1989 року — Витік нафти з танкера «Exxon Valdez» у Алясці

Танкер Exxon Valdez сів на мілину в протоці Принца Вільяма (Аляска), виливши майже 11 мільйонів галонів нафти. Ця катастрофа:

— Викликала екологічні збитки на сотні мільйонів доларів і спричинила наймасштабніше забруднення узбережжя США на той момент;
— Призвела до різкого падіння ринкової вартості Exxon (збитки, репутація, судові процеси) і перегляду міжнародних стандартів транспортування нафти;
— Зумовила ухвалення додаткових регуляторних норм (зокрема «Oil Pollution Act» 1990 року в США), посиливши вимоги до танкерного флоту та страхування суден.

Чим цікаво?
Катастрофа виявила вразливість нафтоперевезень і надихнула страхові компанії переглянути тарифи на морські поставки нафти. Також «Exxon Valdez» стала прикладом довготривалої шкоди для компанії, коли судові позови й екологічні штрафи впливають на баланс корпорації роками.

Шановні форумчани, вашій увазі 3 історичні події, що відбулися 24 березня в різні роки й помітно вплинули на економіку та фінансову реальність — від екологічної катастрофи, яка змінила політику страхування й транзиту, до технологічного прориву, що визначив розвиток IT-ринку, та політичного рішення, що сколихнуло фондові індекси.

1. 24 березня 2001 року — Випуск Mac OS X від Apple

Компанія Apple офіційно випустила Mac OS X (версія 10.0 «Cheetah»), що стало новим етапом в історії операційних систем Apple:

— Mac OS X базувалася на ядрі Darwin (UNIX-подібній основі), вносила сучасні інструменти розробки, поліпшила стабільність і продуктивність;
— Стала фундаментом для подальших інновацій Apple (зокрема переходу на процесори Intel у 2006 році, Mac App Store тощо);
— Зміцнила позиції Apple на ринку «персональних комп’ютерів», що згодом позитивно позначилося на довірі інвесторів і вартості акцій компанії.

Чим цікаво?
Випуск Mac OS X — це приклад, як технологічні оновлення можуть підвищувати конкурентність компанії і створювати нові екосистеми додатків. У поєднанні з успіхом iPod (2001) та iPhone (2007) Apple перетворилася з «ніші» у провідного гравця світового IT-ринку.

Продовження в коментарях 👇

Прогноз курсу долара та євро на 24−28 березня від Олексія Козирева

Євровалюта трохи заспокоїться, але чи надовго

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/prognoz-kursa-dollara-i-evro-na-2428-marta-evrovalyuta-nemnogo-uspokoitsya-nadolgo-li/

🐣 Шановні форумчани!

Напередодні Великодня запускаємо розіграш щедрих бонусів до депозиту. Призовий фонд — 5 грошових призів по 1000 гривень!
🎉 Один із них може стати вашим.
Встигніть розмістити гривневий депозит на суму від 100 000 гривень, зареєструйте його в програмі «Бонус до депозиту» та чекайте на оголошення переможців.

❗️ У розіграші беруть участь депозити, розміщені в банках Глобус, Кредитвест Банк, Кліринговий Дім у період з 24 березня до 15 квітня.

https://surl.li/hkomrz

Світові ринки у напрузі!
Ціна золота злетіла до небачених висот, а долар і євро опинилися під тиском геополітичних ризиків.
Чи варто зараз інвестувати в золото? Чого чекати від курсу валют в Україні та світі?

У цьому відео фінансовий експерт Олексій Козирєв розкаже:

Чому золото зараз дорожчає та чи продовжиться цей тренд?
Як політичні ігри впливають на курс долара та євро?
Чи вдасться НБУ втримати курс гривні та скільки ще валютних інтервенцій буде потрібно?
Як рішення ЄС про допомогу Україні вплине на валютний ринок?
Чого чекати від курсу долара та євро з 20 по 26 березня?


https://surl.li/bynqfu

Підписуйтесь на канал «МінФін», ставте лайки та вмикайте сповіщення, щоб не пропустити важливі фінансові новини!

Таким чином, 23 березня в історії фінансів та економіки підкреслює:

1. Масштабні антикризові заходи (PPIP, 2009) допомогли стабілізувати банки й «розвантажити» їхні баланси від токсичних активів.
2. Безпрецедентні монетарні стимули (необмежений QE, 2020) забезпечили ліквідність ринкам та оживили зруйновану пандемією економіку, створивши стимул для швидкого біржового відскоку.
3. Блокування критичної логістичної артерії (Ever Given у Суецькому каналі, 2021) доводить, що глобальні ланцюги постачання залишаються вразливими до одиничних подій, а затор в одному місці може відлунитися в цілих секторах світової торгівлі.

Усі три приклади наголошують: від банкрутств та «порятунків» у фінансах до неочікуваних фізичних перешкод для торгівлі — економічна система взаємопов'язана, і події на локальному рівні можуть переростати у справжні «глобальні хвилі».

Джерело: Chat GPT

3. 23 березня 2021 року — Блокування Суецького каналу контейнеровозом Ever Given

Корабель Ever Given (довжиною понад 400 м) сів на мілину в Суецькому каналі, перекривши один із найважливіших морських шляхів. Інцидент:

— Тимчасово зупинив транзит тисяч контейнеровозів і танкерів із нафтою, газом та іншими товарами;
— Спричинив вимушені затримки й перенаправлення маршрутів — частина суден обпливала Африку, що подовжувало термін постачання на тижні;
— Викликала короткочасне зростання цін на нафту й певних товарів, а також нагадала, наскільки крихкими бувають глобальні ланцюги постачання.

Чим цікаво?
Блокування каналу на шість днів призвело до збитків у сотні мільйонів доларів для операторів суден і страховиків. Подія показала, що навіть один «застряглий» контейнеровоз може викликати глобальні ефекти й «логістичні хвилі» на всіх континентах.

2. 23 березня 2020 року — ФРС США оголосила про «необмежений QE»

У розпал паніки через пандемію COVID-19, коли світові біржі падали, а економічна активність завмирала, Федеральна резервна система (ФРС) США заявила про «необмежену» програму купівлі держоблігацій і цінних паперів (Quantitative Easing)**. Це означало:

— ФРС буде викуповувати будь-яку потрібну кількість облігацій, аби втримати вартість запозичень низькою й забезпечити ліквідністю фінансові ринки;
— Разом із пакетами бюджетної підтримки (стимул-чеками, допомогою бізнесам і т.д.) цей крок мав відвернути глибоку рецесію, підтримуючи платоспроможний попит.

Чим цікаво?
Безпрецедентна «необмеженість» QE дала швидкий відскок фондовим ринкам: уже в другій половині 2020 року індекси відновили більшу частину втрат. Ця політика також сприяла зростанню гігантів технологічного сектора і вплинула на подальший перегляд інфляційних ризиків та динаміку долара.

Шановні форумчани, вашій увазі 3 історичні події, що відбулися 23 березня в різні роки й мали масштабний фінансово-економічний вплив: від антикризових заходів під час глобальних рецесій до несподіваної логістичної катастрофи, яка заблокувала один із ключових морських торговельних шляхів.

1. 23 березня 2009 року — США оголосили «Public-Private Investment Program» (PPIP)

Після вибуху іпотечної кризи 2008 року та стрімкого падіння банківської системи 23 березня 2009-го Міністр фінансів США Тімоті Гайтнер презентував «Public-Private Investment Program». Ця ініціатива передбачала:

— Створення спеціальних фондів за участю держави та приватних інвесторів (хедж-фондів, банків тощо);
— Викуп «токсичних активів» (переважно проблемних іпотечних цінних паперів) із балансів банків;
— Залучення бюджетних і Федеральної резервної системи ресурсів, аби «очистити» фінансовий сектор і відновити довіру інвесторів.

Чим цікаво?
PPIP дав змогу стабілізувати найбільші банки США: інвестори побачили, що уряд готовий розділити ризики й профінансувати механізми виведення «поганих» іпотечних активів із балансів. Цей крок заклав основу для «повороту» ринків від найглибшого дна кризи 2008−2009 до тривалого «бичачого» тренду.

Продовження в коментарях 👇

Акції США в економічному хаосі, а в Європі все чудово: куди рухатись ринкам далі

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/akciyi-ssha-v-ekonomichnomu-haosi-a-v-evropi-vse-chudovo-kudi-ruhatis-rinkam-dali/

Ринки можуть рухатись в залежності від подальших економічних подій, тому важливо стежити за змінами в обох регіонах.

Таким чином, 22 березня в історії фінансів та економіки ілюструє:

1. Регіональна інтеграція (Ліга ;арабських держав, 1945) може визначати довготривалу співпрацю у галузі енергетики, торгівлі й спільних політичних рішень.
2. «Торговельні війни» (США — Китай, 2018) віддзеркалюють, як митна політика двох гігантських економік впливає на долю глобальних ланцюгів постачання та поведінку TNC (транснаціональних компаній).
3. Карантинні заходи (Європа, 2020) ,стали «шоковим» фактором, який за лічені дні переформатував економічну активність, пришвидшив диджиталізацію та поставив уряди перед вибором надзвичайних фінансових заходів підтримки.

Усі три події засвідчують, що макрорівень (міждержавні об'єднання чи конфлікти) і мікрорівень (карантин для локальних бізнесів) тісно переплетені — глобальні рішення та кризи часто змінюють структурні основи економіки, викликаючи як нові виклики, так і можливості.

Джерело: Chat GPT

3. 22 березня 2020 року — Масштабні карантинні обмеження в багатьох країнах Європи

У контексті пандемії COVID-19, що стрімко поширювалася, 22 березня 2020-го уряди низки європейських держав (зокрема Італії, Іспанії, Франції) почали запроваджувати або суттєво посилювати карантинні заходи: закриття більшості крамниць, припинення туризму й внутрішніх пересувань (окрім критично важливих). Це:

— Різко вдарило по сферах послуг: готельний бізнес, авіаперевезення, ресторани зупинилися чи працювали у дуже обмеженому форматі;
— Змусило підприємства перейти на «віддалену» роботу (де можливо), підвищивши попит на цифрові сервіси та інструменти онлайн-комунікацій;
— Провокувало волатильність на ринках акцій і валют, а уряди шукали способи підтримати економіку (пакети фінансової допомоги, відтермінування податків і кредитів).

Чим цікаво?
Саме після по.силення карантину по всій Європі аналітики почали говорити про одне з найбільших падінь ВВП за всю повоєнну історію континенту. З іншого боку, з’явилися нові можливості для «онлайнових» компаній і виробників товарів першої необхідності.

2. 22 березня 2018 року — Початок «торговельної війни» між США та Китаєм

Того дня адміністрація президента США оголосила про намір ввести митні тарифи на китайські товари на суму близько 50−60 млрд доларів через звинувачення у порушеннях інтелектуальної власності та нечесних практиках. Китай відразу відреагував власним переліком тарифів на американські товари. Це стало:

— Офіційним запуском масштабних обопільних «торговельних воєн», що тривали кілька років і зачепили низку галузей (від сільського господарства до високотехнологічної електроніки).
— Джерелом додаткової волатильності для світових бірж: інвестори побоювалися затяжного протистояння між двома найбільшими економіками.
— Поштовхом до перегляду ланцюгів постачання транснаціональними корпораціями, багато з яких почали переносити виробництво в інші країни, щоб мінімізувати втрати від мит.

Чим цікаво?
Конфлікт між США та Китаєм змінив структуру світової торгівлі, зокрема прискорив появу «China+1» стратегії у великих компаній (замість повного фокусу на КНР вони диверсифікувалися до інших азійських країн). Крім того, торговельні війни вплинули на курси валют і призвели до нових форм економічного протекціонізму.

Шановні форумчани вашій увазі 3 історичні події, що відбулися 22 березня в різні роки й мали відчутний вплив на економіку: від багатосторонніх домовленостей, які визначили геополітичну та фінансову динаміку в цілому регіоні, до торговельних кроків наддержав, що суттєво переформатували глобальні ланцюги постачань і структуру інвестицій.

1. 22 березня 1945 року — Заснування Ліги арабських держав

У Каїрі представники семи країн (зокрема Єгипту, Саудівської Аравії, Лівану) підписали протокол про створення Ліги арабських держав. З самого початку, крім політичних цілей (захист незалежності арабських держав), Ліга мала й економічний вимір:

— Координація торговельних політик, ініціатив з інфраструктури та спільних проєктів (як-от будівництво доріг, залізниць і трубопроводів);
— Сприяння співпраці в енергетичній галузі, насамперед нафтовій (згодом це дало поштовх до появи кількох потужних нафтовидобувних блоків і міжнародних угод).

Чим цікаво?
Створення Ліги арабських держав було одним із перших кроків на шляху до регіональної інтеграції в арабському світі, що згодом посилило роль Близького Сходу та Північної Африки як ключових експортерів нафти й природного газу. Хоча економічна інтеграція в регіоні лишалася не такою глибокою, як передбачалося, саме 1945-й заклав основу майбутніх енергетичних і торговельних союзів.

Продовження в коментарях