Консультант порталу «Мінфін»

3. 27 березня 2015 року — Саудівська Аравія почала операцію «Storm of Resolve» (Ємен)

Коаліція під проводом Саудівської Аравії розпочала воєнну операцію проти повстанців у Ємені. З економічної перспективи:

— Ситуація миттєво вплинула на котирування нафти, оскільки Червоне море та Аденська затока є стратегічними морськими шляхами для перевезення енергоносіїв;
— Поставила під питання безпеку інфраструктури в регіоні й викликала занепокоєння імпортерів нафти, що побоювалися зривів у постачанні;
— Зумовила збільшення військових видатків Саудівської Аравії і низки партнерів, що позначилося на розподілі бюджетів і пріоритетах держави.

Чим цікаво?
Будь-яка ескалація на Близькому Сході, особливо у країнах, які контролюють стратегічні протоки, може підвищити «ризикову» надбавку на ринках нафти й газу. Операція в Ємені наголосила, що геополітика залишається одним із головних рушіїв волатильності на сировинних ринках.

2. 27 березня 1977 року — Заснування молочного кооперативу Arla Foods

Утворенням злиттям шведської Arla та данської MD Foods народився міжнародний кооператив Arla Foods, який згодом став одним із найбільших виробників і експортерів молочної продукції в Європі. Економічно це:

— Сформувало масштабний кооператив із багатьма фермерами-учасниками, який міг ефективно конкурувати на світових ринках;
— Сприяло стандартизації якості молочних продуктів і розвитку спільної логістики та маркетингу;
— Підкреслило модель «кооперативного» володіння, де виробники самі контролюють переробку і збут, отримуючи стабільнішу ціну та довгострокову стратегію.

Чим цікаво?
Arla Foods демонструє, як кооперативна форма може ефективно масштабуватися на міжнародному ринку, долаючи «роздрібненість» фермерських господарств і залучаючи інвестиції в сучасне обладнання та логістику.

Шановні форумчани, вашій увазі 3 історичні події, що відбулися 27 березня в різні роки й спричинили важливі наслідки для фінансових ринків, енергетичної політики та міжнародних домовленостей.

1. 27 березня 1979 року — Випуск першої «платинової» кредитної картки (American Express)

American Express офіційно презентувала «Platinum Card», орієнтовану на заможних клієнтів. Цей крок:

— Відкрив високоприбутковий сегмент преміальних фінансових продуктів (з додатковими сервісами, бонусами, «лаунжами» в аеропортах та ін.);
— Зміцнив бренд American Express як «статусного» платіжного інструменту, що вплинуло на маркетингові стратегії інших платіжних систем (Mastercard, Visa) та банків;
— Розпочав тренд розгалуженої категоризації кредитних карт (gold, platinum, black), кожна з яких пропонує різний рівень переваг і стимулює розвиток програм лояльності.

Чим цікаво?
Презентація Platinum Card підкреслила, що фінансові продукти можуть бути не тільки утилітарними, а й «преміальними», із чіткою цільовою аудиторією, яка готова платити за статус та додаткові привілеї.

Продовження в коментарях 👇

Народний депутат,Галина Васильченко, пише у своєму фейсбуці:

Як підтримати бізнес, а не ускладнювати йому життя?

На слуханні Комітету з питань економічного розвитку підняла два важливі питання:
1) Щодо необхідності прийняття мого законопроєкту № 13108
Він скасовує щомісячну звітність по ЄСВ, ПДФО та військовому збору для юросіб і ФОПів, які мають найманих працівників. І повертає щоквартальну звітність.
І сьогодні вкотре підприємці наголосили, що для них це важливо! Адже закон допоможе зменшити бюрократичний тиск і додаткові витрати для.

2) Щодо законопроєкту № 12436 про державний ринковий нагляд, який вчора був проголосований за основу.
Його я не підтримувала, і ось чому:
— Тільки у січні прийняли закон про спрощення ринкового нагляду, а тепер у першому читанні голосують новий закон із додатковою регуляцією та великими штрафами для бізнесу. Хоч держава має бути партнером бізнесу, а не каральним органом.
— Євроінтеграційні закони дуже важливі, але крім просто копіювання директив, потрібно захищати національні інтереси українського бізнесу. Відстоювати відповідні перехідні періоди. І такі можливості у наших переворників є. Європейсткі колеги, які самі проходили процес інтеграції, завжди наголошують на цьому! Всі фракції у своїх виступах наголосили на тому, що до другого читання потрібно внести джуе багато поправок.

📣 Шановні форумчани!

Голосування FinAwards 2025 завершилось. Підбиваємо підсумки й готуємось оголосити переможців.

Чекаємо вас на церемонії нагородження 28 березня! Відсвяткуймо разом успіхи й досягнення фінансової сфери. На вас чекає:
🔹 змістовний натхненний вечір у колі професіоналів;
🔹 пошук нових знайомств і можливостей для співпраці;
🔹 атмосфера, що надихає на нові ідеї та рішення.

🎫 Встигніть придбати квитки, бо кількість місць обмежена
https://www.finawards.com.ua/?mpl=co_nd&mpr=rvk&mcr=1803_270325

Заморожені російські активи: чому у Європи більше немає часу на зволікання

https://minfin.com.ua/ua/2025/03/26/147816694/

Шановні форумчани, пишіть свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка!

Скільки зараз можна заробити на вкладі у великому банку, читайте у свіжому огляді «Мінфіна».

7 великих банків підвищили депозитні ставки: де можна заробити 17,5% річних за пів року

https://minfin.com.ua/ua/deposits/articles/maksimalni-stavki-26032025/

Читайте, коментуйте, поширюйте, будемо вдячні за вашу активність!

Таким чином, 26 березня в історії фінансів та економіки ілюструє:

1. Регіональний мирний договір (Єгипет — Ізраїль, 1979) може знизити конфліктність у стратегічно важливому нафтовому регіоні й залучити потоки інвестицій;
2. Запровадження Шенгенської зони (1995) усуває бар'єри для руху товарів, капіталу, робочої сили й стимулює активнішу інтеграцію та зростання внутрішньої торгівлі;
3. Координація G20 під час глобальних шоків (2020) допомагає уникнути жорстких протекціоністських кроків і сприяє більш єдиному реагуванню центральних банків і урядів на надзвичайну кризу.

Всі три епізоди свідчать, наскільки доля регіональних конфліктів чи об'єднань, а також рішень ключових економічних гравців впливає на формування бізнес-клімату й розвиток міжнародної співпраці.

Джерело: Chat GPT

3. 26 березня 2020 року — Віртуальний саміт G20 щодо пандемії COVID-19

У розпал світової кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, лідери «Великої двадцятки» вперше в історії провели віртуальний саміт, аби узгодити спільні кроки з подолання наслідків COVID-19. На порядку денному:
— Координація монетарної політики й фіскальних стимулів, аби запобігти колапсу економіки;
— Усунення торговельних бар'єрів на товари медичного призначення й продукцію першої необхідності;
— Потенційні механізми фінансової допомоги найбіднішим країнам і робота з МВФ, Світовим банком і регіональними банками розвитку.

Чим цікаво?

Цей «кризовий» саміт затвердив готовність країн G20 «влити» трильйони доларів у світову економіку через монетарні та фіскальні заходи. Попри гострі розбіжності в баченні, «віртуальна зустріч» продемонструвала здатність провідних держав протистояти пандемії принаймні частково узгодженими діями, що стабілізувало світові ринки й підтримало глобальну ліквідність.

2. 26 березня 1995 року — Набрання чинності Шенгенською угодою у семи державах ЄС

Починаючи з цієї дати Шенгенська угода, що визначила створення «Шенгенської зони», офіційно запрацювала у семи країнах ЄС (Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Німеччина, Франція, Іспанія, Португалія). Для економіки Європи це мало значення:
— Зникли прикордонні перевірки всередині зони, спростивши логістику, перевезення товарів і залучення трудових ресурсів;
— Підвищилася мобільність робочої сили: компанії могли наймати працівників із різних держав без складних візових процедур;
— Зросла привабливість інвестицій у галузі транспорту, туризму й спільних проєктів виробничої кооперації.

Чим цікаво?

З часом до Шенгену приєдналися нові країни, а відсутність внутрішніх кордонів прискорила створення єдиного ринку ЄС. Це підтримало ідеї економічної інтеграції, а також збільшило обсяги внутрішньоєвропейської торгівлі.

Шановні форумчани, вашій увазі 3 історичні події, що відбулися 26 березня в різні роки й вплинули на економіку, фінансові ринки та міжнародну співпрацю: від історичного мирного договору на Близькому Сході, який змінив баланс сил у світовому нафтогазовому регіоні, до запуску глибшої інтеграції в Європі та глобальної антикризової взаємодії.

1. 26 березня 1979 року — Підписання Єгипетсько-ізраїльського мирного договору

У Вашингтоні, за посередництва США, президент Єгипту Анвар Садат та прем'єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін офіційно **уклали мирний договір**, що завершив десятиліття конфліктів між двома державами. Для економіки Близького Сходу цей крок:

— Послабив ризик нових воєнних дій, отже, зменшив «премію за ризик» у регіоні, відомому своїми нафтогазовими запасами;

— Відкрив шлях для зовнішніх інвестицій, оскільки поліпшення безпекової ситуації стимулювало бізнес, туризм та логістику через Суецький канал;

— Сприяв зближенню Єгипту з США і отриманню масштабної фінансової допомоги, що відобразилося на розвитку інфраструктури й промислових проєктів.

Чим цікаво?

Мирна угода 1979-го, попри критику з боку інших країн регіону, зміцнила відносини Єгипту з провідними західними державами й посилила роль Каїра як ключового союзника на Близь

👋 Шановні форумчани!

Днями Академія Мінфін провела два воркшопи «Криптопрорив 2.0», які зібрали десятки схвальних відгуків. Якщо ви пропустили анонс чи не змогли переглянути воркшопи онлайн — ми підготували для вас запис.

Це понад 8 годин концентрованого контенту, де в першій частині спікер дає базу знань про криптовалюти й безпечне інвестування. А в другій на конкретних кейсах навчає, як автоматизувати трейдинг, аналізувати стейблкоїни та альткоїни, використовувати CoinMarketCap, VettaFi, Finviz, Coinbase, Binance та багато іншого.

📩 Придбати запис можна за посиланням
https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-2.0?mpl=co_nd&mpr=rvk&mcr=work24_260325

Українці самі за рахунок своїх життів, грошей і ресурсів тягнуть левову частку витрат на ведення війни. Розмови про нібито утриманство України — нісенітниця, брехня і ворожі наративи. Мобілізація українців на війну викликає захоплення і гордість. Те, як українці допомагають ЗСУ, працюють в умовах воєнного часу, долають бар'єри податкового, регуляторного, фінансового, трудового законодавства, як вони не втрачають надії, не ослаблюють волю в лещатах мобілізації, яку проводять, і ще й сплачують дууууже багато податків — це подвиг. Звичайно, ніщо не зрівняється з подвигом наших доблесних ЗСУ, але бізнес і суспільство з нашими збройними силами — точно одного поля ягоди.

А от до Уряду, до VIP-розпорядників чужого є дуже багато серйозних запитань. Як же так вони організували діяльність влади, що за 2022−2024 рр. сукупні видатки України (військові та невійськові) склали ~$366 млрд. Частка військових видатків — 41%, невійськових — 59%. Щоб зміцнити наші ЗСУ, посилити обороноздатність і перестати душити підприємців, потрібна пропорція 70% сукупних витрат на оборону і 30% на все інше. Коли ми це зробимо, немає сумнівів, що і ЄС, і G-7, і США повірять у нас, підтримають нас не тільки поплескуванням по плечу, а й найсучаснішою зброєю для фронту і найсучаснішими технологіями для економіки. Найперше завдання для України — ліквідація внутрішнього Левіафана в країні і совка в голові тих, хто все ще обожнює Уряд, як благодійника і рятівника.

Виходить, що у 2022−2024 рр. військові витрати України за статтею «оборона» склали ~$204 млрд. Тобто Україна своїми грошима профінансувала ~73% військових витрат. Частка іноземних партнерів — ~27%. Якщо до суми бюджетних видатків за статтею «оборона» ми додамо видатки на нашу обороноздатність, які проходять за іншими бюджетними статтями (цивільний порядок, видатки місцевих бюджетів), то внесок України у фінансування військових видатків підвищиться до ~75%.

Невійськові витрати України у 2022 — 2024рр.
У 2022−2024рр. Україна витратила на невійськові потреби (витрати органів держуправління за мінусом витрат за статтею «оборона») $216,14 млрд.
— у 2022р. — $69,82 млрд. Це 43,4% ВВП або 66,4% сукупних витрат органів держуправління.
у 2023 р. — $75,44 млрд. Це 42,3% ВВП або 56,9% сукупних витрат органів держуправління.
у 2024р. — ~$70,88 млрд. Це 38,5% ВВП або 55,3% сукупних витрат органів держуправління.

Фінансова допомога Україні від іноземних партнерів (гранти, кредити) за 2022 — 2024 рр. (без гуманітарної допомоги українцям за межами України) склала оціночно ~$72 млрд. Це третина від обсягу грошей, які за три роки витратили українські платники податків.

Ось така виходить картинка з фінансування невійськових витрат. Загальна сума за 2022−2024 рр. склала ~$288,14 млрд. Частка України — ~75%, іноземних партнерів — ~25%.

Цифри говорять переконливіше, голосніше, ніж будь-які заяви, декларації, форуми і бутафорські угоди про «гарантії» безпеки на 100 років уперед.

Президент Международного института свободы (Україна), экономист Ярослав Романчук пише у своєму фейсбуці:

Військові та невійськові витрати України 2022−2024р.

Скільки нам реально допомагають наші іноземні партнери.

Військові витрати України 2022 — 2024рр.
У 2022−2024рр. Україна витратила за бюджетною статтею «оборона» ~$150 млрд:
— у 2022р. — $35,38 млрд. Це 22,0% ВВП або 33,6% сукупних витрат органів держуправління.
— У 2023 р. — $57,31 млрд. Це 32,1% ВВП або 43,2% % сукупних витрат органів держуправління.
— У 2024р. — ~$57,33 млрд. Це 31,1% ВВП або 44,7% сукупних витрат органів держуправління.

За оцінкою американської громадської організації «Economists for Ukraine» США доставила військової допомоги Україні на суму $18,3 млрд, а не $65,9 млрд, як стверджував уряд Америки.

За оцінкою Андрія Ілларіонова, президента Інституту економічного аналізу, який оцінив сукупну військову допомогу від США Україні за 2022−2024р. у $27 млрд.

Військова допомога Україні від інших країнах світу оціночно залишає приблизно стільки ж, скільки від США або ~$27 — 30 млрд. Тут велика плутанина між тим, що було виділено за документами і реально доставлено в країну. Виходить, що за 2022 — 2024 рр. реально доставлена військова допомога Україні від іноземних партнерів склала ~$52−54 млрд. Це ~35% обсягу грошей, які витратили українські платники податків на фінансування оборони.

Продовження в коментарях нижче