За законом воєнного часу: як каратимуть за завищені ціни на оренду житла

Скільки коштує оренда у безпечному місці

Потоки переселенців відправили в космос попит на житло в західних областях країни. Скажімо, у Тернопільській та Івано-Франківській областях, як кажуть місцеві рієлтори, до війни щомісяця здавалося до 2 тис. квартир. Зараз тут офіційно зареєстровано внутрішньо переміщених осіб 12 тис. та 16,5 тис. відповідно. Реальна кількість людей, що втекли сюди від війни, в рази більші.

«Коли є великий попит, тоді, зрозуміло, і ціна зростає. Але зараз насправді тільки незначний відсоток власників підвищують ціни на квартири. Однокімнатні, як і раніше, здають у діапазоні 3,5 — 8 тис. грн, двокімнатні — 4,5−11 тис. грн залежно від меблювання, площі, локації», — говорить тернопільський агент з нерухомості Ірина.

Найбільша проблема — обмеженість пропозиції. Вільне житло розлітається вмить.

Аналогічна ситуація і в інших західних областях. У Хмельницькому, наприклад, на сайті OLX за добу розміщують 2−4 оголошення. 21 березня, наприклад, здавали 2 квартири: 3-кімнатну за 8 тис. грн і однокімнатну за 4 тис. грн. Щоправда номер власника останнього помешкання не відповідав.

Стоять у черзі за вільними квартирами і у Львові. Подейкують, що тут на деякі помешкання організовують справжні аукціони — хто більше заплатить. Але місцеві ріелтори відкидають ці чутки хоча і підтверджують, що аренда зросла у ціні.

«Серед переселенців є різні люди, чимало таких, для кого вартість оренди не особливо має значення, але взамін вони хочуть всі зручності, повне умеблювання. Тому квартири, зокрема з дорожчого сегменту, які й раніше здавали недешево, тепер подорожчали на 15−25%, скажімо, ціни на них зросли із $600 до $800», — зауважує ріелтор зі Львова Інна.

Втім і вона переконує, що ні з кого три шкури не здирають. Для переселенців зі скромнішими запитами знаходиться чимало пропозицій із довоєнними цінами: 5−6 тис. грн за однокімнатні квартири та 7−8 тис. за двокімнатні.

Читайте також:Українці цікваляться житлом на західній Україні. Чому не варто купувати нерухомість до завершення війни

Натомість люди, які змушені шукати житло, розповідають інші історії.

«Виїхала з Києва з сім'єю 14 березня. Чекали до останнього, але чаша терпіння переповнилася і ми зважилися. Після ночі у Хмельницькому приїхали у Чернівці. Знайти тут квартиру виявилося дуже складно. В результаті винайняли однокімнатну хрущовку з дірявими вікнами практично без меблів і посуду. Заплатили 11,5 тис. грн за місяць. Сусіди потім сказали, що цю квартиру раніше здавали менше ніж за 4 тис. грн», — розповідає киянка Оксана Мельник.

І таке триразове зростанні ціни — не межа. Наприклад, міський голова Львова Андрій Садовий розповідав про випадки, коли за простеньку однокімнатну квартиру просили понад 80 тис. грн.

Зрештою, немає жодної області на західній Україні, де б не було схожих історій. Очільники міст один за одним закликали свою громаду проявляти співчуття до співгромадян і не наживатися на чужій біді.

Про факти щодо значного підвищення вартості оренди міські та обласні голови просили повідомляти особисто їм у соціальні мережі або на гарячу лінію ДПС. Крім того, аби виявляти факти завищення цін на товари і послуги Бюро економічної безпеки створило спеціальний телеграм-бот. Станом на 18 березня, туди вже надійшло понад 700 звернень, більшість яких стосується саме завищених цін на оренду житла.

Читайте також:БЕБ вистежуватиме мародерів серед продавців за допомогою бота

Як каратимуть за завищені ціни

Представники влади неодноразово порівнювали необґрунтоване завищення цін на житло під час війни з мародерством, за яке згідно ст. 432 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 10 років.

Але це, скоріше, психологічний прийом. В держави ж є інші дієвіші методи покарання охочих нажитися на війні орендодавців.

«Ми проведемо рейд, дізнаємося, якою є сума оренди, чи укладено договір і чи сплачується податок», — каже мер Тернополя Сергій Надал.

Тобто йдеться про притягнення до відповідальності за несплату податків. Левова частка ринку оренди перебувала в тіні і до війни. Власники квартир і орендарі свідомо не укладали договори оренди, хоча тим самим наражали себе на неабиякі ризики. Адже без такого договору власник житла не міг довести, скажімо, факт псування майна орендарем. А той, хто винаймав житло, — факт незаконного виселення. Але здаючи квартиру без договору, власник економив на податках: з грошей, отриманих легально у якості орендної плати, доводиться платити ПДФО за ставкою 18%.

Податківці періодично проводили рейди для виявлення орендодавців, які не хотіли платити податки. Але точкові удари не змінювали картини загалом. Оскiльки для ефективної боротьби із цим злом необхідне активне сприяння орендарів. А вони не надто поспішали допомогати державі.

Нині ж податківці можуть зачепитися за оприлюднений факт завищення ціни за орендне житло і перевірити належне оформлення всіх документів і сплати податків.

Якщо факт несплати податків буде встановлено, винний може підпасти і під кримінальне переслідування. Згідно із ст. 212 Кримінального кодексу України умисне ухилення від сплати податків особою, що має їх сплачувати, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 тис грн до 170 тис грн). Йдеться про випадки, коли державі завдано збитків у значних розмірах (недоплата податків — від 51 тис. грн і вище).

Крім того, карати мародерів обіцяє місцева влада.

«У вас раптово зникне вода, перестане працювати каналізація і по вашому житлу я обов’язково зроблю подання на військове командування щодо вилучення. Не робіть так», — закликав міський голова Хмельницького Олександр Симчишин.

За те, щоб у орендодавців-бариг забирати квартири, виступив і міський голова Львова Андрій Садовий. Він попередив, що інформацію про недобросовісних орендодавців він передає у військову адміністрацію і запропонував використати приміщення, яке здають за захмарними цінам, для поселення військових та людей, які потребують прихистку.

І це не варто сприймати, як порожні загрози: у період воєнного стану військове командування та військові адміністрації мають право примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній чи комунальній власності, а також вилучати для потреб держави майно державних підприємств та державних господарських об'єднань.

Хоча власнику і мають відшкодувати вартість вилученого майна або повернути його згодом.

Читайте також: Громадам, які безкоштовно приймають переселенців, відшкодують комунальні витрати

Щоправда, юрист, СЕО та співзасновник проекту Monitor. Estate Володимир Копоть говорить, що пункт про примусове вилучення майна не стосується житла.

«І знову ж таки: колишній власник майна, примусово відчуженого у зв’язку із запровадженням та здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо», — зауважує Володимир Копоть.

Втім, навіть якщо не дійде справа до вилучення майна, проблем у корисливих власників квартир вистачатиме.