З 2021 року разом із запуском ринку землі почали діяти цілком нові правила гри для землевласників та користувачів. І хоча рік приніс суттєві зміни до аграрного сектору, не обійшлося і без поразок. Про основні зміни на земельному ринку, їхні плюси та мінуси розповів в колонці для Економічної правди співзасновник інвестиційного об'єднання Land Club Денис Башлик. «Мінфін» обрав головне.
Головні поразки і перемоги земельного ринку у минулому році
ТОП перемог
Ринок землі запрацював
1 липня для нашої держави відбулася історична подія — скасували мораторій на продаж сільгоспземлі. До слова, ще рік тому такий розвиток подій здавався нереальним. Процес був надзвичайно тривалим і важким, загалом депутати розглянули понад 4 тис. поправок до первинного варіанту проєкту.
Утім, ніч проти 31 березня 2020 року стала для українців вирішальною і ми нарешті отримали право розпоряджатися своєю власністю. У такий спосіб запрацював новий сектор економіки, і всього за півроку продано понад 100 тис. га.
Зміни до земельного кодексу
Піся прийняття законопроєкту розпочався довгоочікуваний процес передачі земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності територіальних громад.
Було запроваджено єдину перевірку документації із землеустрою (скасувалася необхідність зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою тощо). А головне — відбулося врегулювання процесу переважного права, без якого ринок би повноцінно не запрацював.
Продаж землі через аукціони
Рада прийняла законопроєкт, який запровадив аукціони з продажу ділянок та прав оренди на землю у комунальній власності.
Читайте також: Ринок землі: загальна сума угод перевищила 3 мільярди
Простими словами — відновлення прозорого та зрозумілого інструменту наповнення місцевих бюджетів і мінімізації рівня поширених корупційних практик на ринку, шляхом проведення аукціонів в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.
ТОП поразок
Неготовність нотаріату до оформлення угод купівлі-продажу
Якщо коротко — це суцільна «зрада», починаючи від навчань для нотаріусів, які стартували у день відкриття ринку, у такий спосіб відтермінувавши процес укладання перших угод щонайменше на місяць, закінчуючи неадекватними розцінками за послуги, що за півроку функціонування ринку і не думають знижуватися, а навпаки зростають.
А тепер про все по черзі: 1 липня лише 12% із загальної кількості нотаріусів були підключені до Державного земельного кадастру, згодом їхня кількість збільшилась.
Утім, 80% нотаріусів до сьогодні відмовляються проводити операції купівлі-продажу земель сільгосппризначення і передумов для змін на краще поки не передбачено.
Некоректна оцінка землі
Модуль формування звітів з оцінки, що видає неадекватні ціни, через що провести угоду неможливо.
Довідка про експертну вартість ділянки є обов’язковою для нотаріального засвідчення угоди, але досить часто вона показує нереальні суми. Наприклад, 1,5 млрд грн за ділянку 0,4491 га.
Читайте також: Інвестиції на ринку землі: як подвоїти свій капітал
У такому випадку чи не єдиним виходом із цієї ситуації є рецензування звіту про оцінку земельної ділянки, відповідно, це додаткові витрати та очікування щонайменше тиждень, які лягають на плечі пайовика, або ж майбутнього покупця.
Нереєстрована ціна більшості угод
Ціна продажу сільськогосподарських ділянок, виділених в натурі із земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку (НГО), попри це, більшість угод відбувається без офіційної реєстрації ціни.
Такий стан речей є своєрідним «виходом в тінь» ринку, а також унеможливлює отримання фактичних даних про ціну на землю. До того ж у багатьох земля просто не оформлена, або оформлена з порушеннями, і це також створює значні проблеми.
Відсутність пільгових кредитних програм під купівлю землі
Головною претензією противників ринку землі є те, що фермерам-початківцям майже неможливо купити землю, через відсутність підтримки від держави у цьому напрямі.
Читайте також: Депозити, криптовалюта, цінні папери, нерухомість, земля — чому з багатьох варіантів варто обрати землю
Проблема дійсно існує, і раціональне банківське кредитування під землю могло б щонайменше допомогти малому фермерові, ба більше, частково вирішити і питання працевлаштування українців.
Коментарі - 3