Новшества в госрегистрации прав на землю: юридические и практические аспекты

З теоретичної точки зору процедура реєстрації або ж «переєстрації» прав або обтяжень на земельні ділянки в деякій мірі спростилася.
Проте, вже сьогодні на практиці виникають проблеми при здійсненні операцій із земельними ділянками. Згідно з новим законодавством ключовим документом, що підтверджує реєстрацію земельної ділянки (окрім безоплатної приватизації землі фізичними особами), є витяг із кадастру. На даний момент з отриманням даного документа існують проблеми і вони оформляються за формою, що не повністю відповідає вимогам законодавства.
Крім цього, нотаріуси ще не мають доступу до Державного земельного кадастру, як це визначено законодавством, і тому, щоб отримати витяг, наприклад, для відчуження землі, необхідно спочатку все ж таки звертатись до органів земельних ресурсів, які також уповноважені видавати такі документи, а потім вже іти до нотаріуса.
До того ж, в новий Реєстр речових прав на нерухомість та їх обтяжень були перенесені не всі дані з попередньо існуючих реєстрів. В результаті, оформлення нотаріусом угоди з нерухомим майном стало займати набагато більше часу, в середньому — до 5 — 6 годин.
І це лише деякі із існуючих на сьогоднішній день моментів, які потребують доопрацювання.

В прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про Державний земельний кадастр» зазначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не були внесені до Державного реєстру земель, то їх обов’язково необхідно зареєструвати. Державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.
Адже внесення змін до відомостей про такі земельні ділянки можливе тільки після їх державної реєстрації.
З огляду на зазначене, якщо право власності (користування) на земельну ділянку вже належить Вам, то необхідно провести її державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою з подальшою реєстрацією права власності на таку землю в порядку, визначеному чинним законодавством.
Якщо ж земельна ділянка, якою Ви користуєтесь, на сьогоднішній день перебуває в державній або комунальній власності і Ви бажаєте отримати її у приватну власність, то в цьому випадку оформлення права власності на земельну ділянку відбувається в 3 етапи:
1. Приватизація земельної ділянки (Земельний кодекс України).
2. Державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ЗУ «Про Державний земельний кадастр»).
3. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку та отримання свідоцтва про право власності на неї (ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Права на земельні ділянки, що були зареєстровані до 01 січня 2013 року, визнаються державою в тому разі, якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення цих прав.
Проте, щоб надати більш змістовну відповідь на дане питання необхідно знати, коли саме була зареєстрована та чи інша земельна ділянка і чи є інформація про неї в Державному земельному кадастрі.
У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» (до 01.01.2013 року) у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв.
Втім, якщо відомості про земельну ділянку в свій час не були внесені до Державного реєстру земель, то такі землі підлягають обов’язковій державній реєстрації.
Державна реєстрація здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.

Як відомо, у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами.
Чинне законодавство України, зокрема, прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачають, що у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.
Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності на суміжні земельні ділянки.
Отже, у разі, якщо Вами була виявлена помилка, то Ви маєте право звернутись до уповноваженого органу державної влади в порядку, визначеному чинним законодавством України, із відповідною заявою.

Відповідно до чинного законодавства України на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Зазначений витяг надається за формою згідно з додатком 47, що міститься в Постанові КМУ від 17 жовтня 2012 р. N 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру». Із наведеної в цьому порядку інформації вбачається, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку повинен містити дані про орган, який здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, а також дату такої реєстрації.
Відповідно, Вам необхідно звернутись до відповідного кадастрового реєстратора, який проводив державну реєстрацію земельної ділянки, для з’ясування причин відсутності цієї інформації.
Крім цього, чинне законодавство дозволяє Вам, з метою реєстрації права власності на земельну ділянку, подати документи на реєстрацію права власності самостійно (безпосередньо до реєстраційної служби) або ж через державного кадастрового реєстратора, який проводив реєстрацію такої земельної ділянки.

Запровадження публічної кадастрової карти, яка на сьогоднішній день доступна для усіх бажаючих у вільному он-лайн режимі, на нашу думку в цілому є досить прогресивним кроком. Позитивним насамперед є те, що кожен бажаючий може бачити межі ділянок, їх кадастрові номери, форму власності, цільове призначення, площу тощо. Проте, інформації про реальних власників тих чи інших ділянок у відкритому доступі немає.
Однак, значна кількість земельних ділянок сьогодні ще не має кадастрових номерів у зв’язку із тим, що раніше цього не потребувало законодавство. Тому потрібно, щоб таким землям присвоїли кадастрові номери, а їх власники, в свою чергу, звернулись із відповідними документами для реєстрації земельних ділянок. Звісно, допоки це буде зроблені і інформація з’явиться в публічному кадастрі пройде не мало часу.
Серед недоліків публічної кадастрової карти можна відмітити, зокрема, рівень наповнення, технічні помилки, а також містяться дані, які не завжди відповідають дійсності, і при здійсненні операцій із землею, на жаль, на неї не можна покластися на 100%.

Порядок и процедура выделения земли для последующей регистрации и приватизации.
Відповідь на питання.
Коротко можна сказати, що відповідно до норм Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність.
Зміст такого клопотання, а також документи, які обов’язково додаються до нього визначено нормами чинного законодавства, зокрема Земельного кодексу України.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підстави відмови у наданні дозволу визначені ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Отримавши погоджений проект землеустрою цей же орган приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Наступним кроком після затвердження проекту землеустрою є Державна реєстрація земельної ділянки, а також державна реєстрація права власності на таку земельну ділянку.

Порядок госрегистрации и приватизации старой застройки (дом в частном секторе).
Відповідь на питання.
Ви мабуть мали на увазі оформлення права власності на житловий будинок.
У Вас, перш за все, повинно бути рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про дозвіл на таке будівництво (в іншому випадку — це буде самочинне будівництво). Необхідно також мати технічну документацію на будинок.
Реєстрація речових прав на нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, регулюється ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Оскільки тематикою цієї конференції є реєстрація прав безпосередньо на землю, тому більш детальну та розгорнуту відповідь на це питання Ви можете отримати, звернувшись в нашу компанію.

Самозахват и борьба с захватчиками. Что, куда и кому писать?
Відповідь на питання.
Якщо Ваші права було порушено, то перш за все слід звернутись до фахівців з метою отримання кваліфіковано допомоги. Треба зазначити, що для визначення шляхів та способів боротьби із «самозахватчиками» необхідно володіти більш детальнішою інформацією, а також бажано ознайомитись та проаналізувати документи.

Необходимость обновления старых документов на землю, таких как выписки сельрады 60-х годов
Відповідь на питання.
В 60-х роках ще не існувало електронного реєстру земельних ділянок, вся інформація містилась в паперовому вигляді, тому якщо відомості про земельну ділянку в свій час не були внесені до Державного реєстру земель, то такі землі підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власників земельної ділянки.
Крім цього, власники земельних ділянок, інформація про які не внесена в Державний земельний кадастр, на сьогоднішній день не мають 100% гарантії прав власності, і є ризик, що такі земельні ділянки можуть перейти у власність іншим недобросовісним особам.

Права на земельні ділянки, що були зареєстровані в 2012 році із видачею державного акту визнаються державою і не потребують повторної реєстрації права власності на них. Інформація про Вашу земельну ділянку міститься в Державному земельному кадастрі. До того ж, поступово наповнюється Державний реєстр речових прав на нерухоме майно як державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти цих прав.
Сьогодні усі бажаючі мають можливість перевірити відомості про ту чи іншу земельну ділянку в публічній кадастровій карті, зокрема, переконатись чи немає якихось помилок в інформації про земельну ділянку.