Як інвестувати у виробників Javelin, NLAW та ударних безпілотників

Як світ озброювався у 2021 році

У 2021 р. загальні світові військові витрати збільшилися на 0,7% і досягли $2,113 трлн. Військові витрати зростали вже сьомий рік поспіль. До п'ятірки країн із найбільшими військовими асегнуваннями у 2021 році увійшли США, Китай, Індія, Великобританія та Росія. На їхню частку припало 62% усіх коштів, які світ витратив на зброю. Такі дані наводить Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI).

Дослідження також містить декілька цікавих фактів.

Минулого року Штати трохи зменшили військові витрати — вони склали $801 млрд, що на 1,4% менше, ніж у 2020 році. Але у період із 2012 р. до 2021 р. фінансування військових досліджень та розробок (R&D) зросло на 24%, тоді як фінансування закупівель озброєнь за той же період скоротилося на 6,4%.

«Збільшення витрат на R&D свідчить про те, що Сполучені Штати більше уваги приділяють технологіям наступного покоління, — говорить Олександра Маркштейнер, науковий співробітник Програми військових витрат та виробництва озброєнь SIPRI. — Уряд США неодноразово наголошував на необхідності збереження технологічної переваги збройних сил США над стратегічними конкурентами».

Росія ж минулого року, навпаки, збільшила військові асигнування (на 2,9%, порівнюючи з 2020 р.). Але, по-перше, ці витрати були в рази меншими за військовий бюджет Штатів — $65,9 млрд. По-друге, на відміну від Штатів, які нарощували фінансування військових розробок, РФ збільшувала асигнування на оперативні витрати і закупівлю зброї.

«Високі доходи від нафти та газу допомогли Росії збільшити свої військові витрати у 2021 році. Російські військові витрати знижувалися у період із 2016 до 2019 року через низькі ціни на енергоносії у поєднанні з санкціями у відповідь на анексію Криму Росією у 2014 році», — сказала Люсі Беро-Судро, директор Програми військових витрат та виробництва озброєнь SIPRI.

27 років поспіль зростають військові витрати Китаю: минулого року на зброю він витратив $293 млрд, що на 4,7% більше, ніж роком раніше.

«Зростаюча активність Китаю в Південному і Східно-Китайському морях і навколо них стала основною рушійною силою військових витрат у таких країнах, як Австралія і Японія, — говорить старший науковий співробітник SIPRI, доктор Нан Тіан. Прикладом може бути тристороння угода про безпеку AUKUS між Австралією, Сполученим Королівством та Сполученими Штатами, яка передбачає постачання восьми атомних підводних човнів до Австралії, орієнтовною вартістю до 128 мільярдів доларів».

Із моменту анексії Криму військові витрати України зросли на 72%. Незважаючи на те, що у 2021 році вони скоротилися до $5,9 млрд, на цю видаткову статтю, як і раніше, припадало 3,2% ВВП країни.

Серед інших суттєвих змін SIPRI виділив такі факти:

• Вперше за 4 роки зростання військогово бюджету Ірану (на 14%, порівнюючи з 2020 р., — до $24,6 млрд);
• Нігерія збільшила свої військові витрати на 56% у 2021 році — до $4,5 млрд. Зростання відбулося у відповідь на численні виклики безпеки, такі як насильницький екстремізм та сепаратистські повстанські рухи.
• У 2021 році військові витрати Катару склали $11,6 млрд, що робить його п'ятим за розмірами військових витрат на Близькому Сході. З 2010 р., коли країна востаннє публікувала відповідні дані, військові витрати зросли на 434%.
• Військові витрати Індії у розмірі $76,6 млрд посідають третє місце у світі. Це на 0,9% більше, ніж у 2020 році, та на 33% більше, ніж у 2012 році. Прагнучи зміцнити місцеву військову промисловість, 64% капітальних витрат у військовому бюджеті на 2021 рік було спрямовано на придбання зброї вітчизняного виробництва.

Згідно з річним звітом НАТО, опублікованим 28 квітня, 30 країн-членів Організації Північноатлантичного договору за останній рік збільшили свої військові витрати загалом приблизно на 2%.
Після анексії Криму члени НАТО домовилися до 2024 року довести свої оборонні бюджети до, як мінімум, 2% свого ВВП. Однак, більшість країн поки що не виконують своїх зобов'язань перед альянсом.
Згідно зі звітом, лише вісім країн, включаючи США, вже подолали 2-відсотковий бар'єр. Причому, у попередньому звіті таких країн було 11.

Як змінюються військові витрати

Повномасштабна війна в Україні змусила членів НАТО прискоритися. Найближчим часом виконати 2-відсотковий норматив пообіцяли Бельгія, Данія та Швеція. А головне, що аналогічну обіцянку взяла на себе і Німеччина.

Згідно зі звітом НАТО, зараз ФРН витрачає на оборону менше 1,5% свого ВВП. Оскільки економіка країни є найбільшою у Європі, її нові плани суттєво збільшать європейський внесок у витрати НАТО.

За повідомленням канцлера Німеччини Олафа Шольца, цього року уряд вирішив виділити на військові інвестиції 100 млрд євро. Для порівняння: весь оборонний бюджет Німеччини у 2021 році становив 47 млрд євро.

За словами Шольца, Німеччина може купити американські винищувачі F-35 виробництва Lockheed Martin (LMT.N) для заміни застарілого Tornado.

«Але наступне покоління винищувачів і танків має бути побудоване в Європі спільно з європейськими партнерами, зокрема з Францією», — заявив Шольц.

Поки що лідером військових витрат залишаються Штати. Із загального обсягу військових витрат членів НАТО цього року, що становить приблизно 1 трильйон доларів, на частку США припадає майже 70%.

«Навіть після перемоги України над російськими окупантами, військові бюджети усіх провідних європейських держав та США зростатимуть, адже загроза нових масштабних ескалацій у всьому світі залишатиметься», — переконаний трейдер-аналітик Сергій Гончаренко.

«Мінфін» перевірив, як реагують акції профільних компаній на нові перегони озброєнь.

Lockheed Martin Corporation (LMT)

Американська компанія — один із найбільших світових виробників зброї. Корпорація працює в різних напрямах, зокрема виробляє військові літаки (F-16, F-35 та інші), гелікоптери, системи протиповітряної оборони, ударні ракети тощо. Космічний підрозділ Lockheed Martin розробляє супутники.

Українцям продукція цієї компанії відома насамперед завдяки виробництву переносних протитанкових ракетних комплексів Javelin. Їх США та деякі європейські країни почали активно постачати до України ще до активної фази війни, а згодом наростили поставки.

Після початку повономасштабної війни в Україні акції Lockheed Martin миттєво подорожчали. Зараз вони оцінюються у $432, що на 11% більше, ніж 23 лютого. На піках у березні ціна досягала майже $480. Капіталізація виробника зброї становить $117 млрд.

Компанія демонструє стабільні прибутки. У 2019−2021 рр. вона заробляла близько $5−6 млрд. Показник P/E (співвідношення вартості компанії до прибутку) становить 19 — це означає, що корпорація трохи недооцінена, порівнюючи з середнім показником цього мультиплікатора для компаній з індексу S&P 500 — 21,6.

Стабільні прибутки дозволяють Lockheed Martin виплачувати дивіденди у розмірі 2,5%. Це приблизно на 1% більше, ніж в середньому для компаній S&P 500. До того ж корпорація підвищує дивіденди вже 18 років поспіль.

Подібно до більшості технологічних компаній світу, Lockheed Martin страждає від збою у ланцюжку поставок комплектуючих. Як наслідок, продажі та прибуток у першому кварталі цього року знизилися, порівнюючи з минулорічними показниками.

Експерти дивляться на перспективи компанії помірно-позитивно. За середнім прогнозом фахівців, за рік акції компанії коштуватимуть $479, тобто на 10% більше, ніж зараз.

Читайте також: Конгрес США підтримав ленд-ліз для України: що отримаємо і як будемо розраховуватись

Але все не так просто. Пересторог додає той факт, що інсайдери поспішили позбутись акцій корпорації на піках після початку війни. «Головний операційний директор, Джон Франк, продав 8 063 акцій фірми 1 березня. Крім того, старший віцепрезидент компанії Маріанна Лаван продала 5 832 акції 28 лютого», — звертає увагу аналітик компанії Esperio Олександр Болтян.

Saab AB (SAAB-B.ST)

Продукція шведського виробника допомогла Україні вистояти на початку війни. Компанія спільно з британськими колегами розробила переносну протитанкову керовану ракету NLAW.

Ці системи не є основним напрямом діяльності компанії. Насамперед Saab відомий своїми літаками (як військовими, так і цивільними). Також компанія виготовляє безпілотники, різні види ракет, радіолокаційні системи, системи радіоелектронної боротьби тощо. У компанії величезний досвід — заснована вона ще в 30-ті роки минулого сторіччя.

Один із найвідоміших проєктів — винищувач Saab 39 Gripen, який перебуває на озброєнні не лише шведських ВПС, але й у Чехії, Угорщини, Таїланду тощо.

Значною мірою бренд асоціюється з автомобілями, але Saab AB не має відношення до їхнього виготовлення, шляхи компаній вже давно розійшлись.

Компанія може стати одним із найбільших вигодоотримувачів від курсу Швеції та Фінляндії до НАТО, адже армії обох країн потребуватимуть переозброєння та, найімовірніше, збільшать оборонні бюджети.

Недаремно після російського вторгнення в Україну акції Saab AB злетіли з 211 шведських крон до нинішніх 418, тобто практично удвічі. На піках вони коштували ще дорожче.

Компанія демонструє стабільні фінансові результати. Її прибутки в останні роки коливаються в межах 1−2 млрд крон. У 2021 р. вони становили 1,93 млрд. Доходи дозволяють Saab виплачувати дивіденди — 1,17%.

На думку Болтяна, враховуючи той факт, що військові дії не закінчуються, більш ймовірне подальше зростання ціни акцій компанії, ніж їхній відкат. Метою, на його думку, буде технічний діапазон у 465 крон за акцію.

Читайте також: Маск купує Twitter: що буде з соцмережею і акціями дрібних акціонерів

Консенсус-прогноз західних фахівців менш оптимістичний. Очікується, що акції ще підростуть, але не суттєво, — до позначки у 440 крон, тобто додадуть близько 5% до сьогоднішньої ціни.

AeroVironment (AVAV)

Цю компанію можна вважати відносно невеликим виробником зброї — її капіталізація становить лише $2 млрд. Водночас для оборони України її продукція має вагоме значення — вона розробляє технологічні дрони.

Точна кількість і види дронів AeroVironment, які отримує Україна, не розкриваються. Однак, є, наприклад, інформація про подарунок нашій державі — 100 розвідувальних безпілотників Quantix Recon. Також часто згадується отримання ударних дронів-камікадзе Switchblade. Однак їхня кількість невідома.

Наразі компанія вважається головним постачальником малих безпілотників для американських військових. Крім цього, в портфелі компанії розробка власних ракетних систем.

Після початку війни акції AeroVironment стрімко пішли вгору з позначки в $57 до $115. Однак із того часу відкотились і наразі торгуються близько $80. Причина, на думку фахівців, у загальному спаді американського фондового ринку.

Як і багато інших технологічних компаній, AeroVironment не може похизуватись суттєвими прибутками, оскільки значні суми інвестуються в подальші розробки. Так, за 2021 р. компанія заробила $23 млн, а у першому кварталі 2022 р. — символічні $10 тис.

Читайте також: Кіна не буде: Netflix впав на 60%

За консенсус-прогнозом, акції компанії за рік подорожчають до $93. Це на 16% більше від нинішньої ціни, але все ж не дотягує до цьогорічних максимумів.

Інвестиції у сектор

Інвестор, який вірить у перспективи оборонної промисловості, але не бажає розбиратись з конкретними компаніями, може вкласти гроші у сектор через профільні ETF. Зокрема, такі:

• iShares US Aerospace & Defense
• Invesco Aerospace & Defense ETF
• SPDR S&P Aerospace & Defense ETF
• SPDR S&P Kensho Future Security ETF

На думку керівника Exante Україна Володимира Познія, інтерес до виробників зброї зростає не лише через бойові дії в Україні.

«Ще один важливий фактор — це перехід ринку акцій на новий етап. Все більше ознак, що ФРС посилюватиме монетарну політику доти, доки це не охолодить економіку, і через це придушуватиме інфляцію. У таких умовах обирають акції „захисних“ секторів, де на продукцію є стабільний попит, попри рецесію чи уповільнення», — пояснює експерт.

Хоча він зазначає, що для входу в сектор все ж можна дочекатись незначного відкату ціни.

Бути обережним із інвестиціями в сектор радить інвестиційний експерт Фрідом Фінанс Україна Роберт Лі.

«Ці компанії будуть героями доки триває війна, але після неї вони стануть „спонсорами вбивства“. Циклічність і мінливість думки розверне тренд миттєво. Тому, рекомендувати як довгострокову інвестицію я б не став, особливо, якщо мова про інвесторів-початківців», — пояснює фахівець.

Читайте також: Ferrexpo, МХП і Kernel: що відбувається з акціями українських компаній під час війни

Та більшість експертів, із якими спілкувався «Мінфін», вважають, що представників сектора все ж можна додавати до портфелю, якщо мова йде про інвестиції хоча б на декілька років. Можливості ж спекулятивної торгівлі, схоже, вже втрачені.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка