Валюта чи гривневі ОВДП — що вигідніше купувати зараз і не «прогоріти» на курсі

За даними Нацбанку за січень — квітень 2026 року, уряд залучив до бюджету від розміщення ОВДП на аукціонах 153,9 млрд грн, $351,5 млн та 294,9 млн євро. На погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами за цей же період було витрачено 104,7 млрд грн, $650 млн і 188,8 млн євро.

Усього ж із початку повномасштабної війни рф проти України станом на 30 квітня 2026 року Мінфін на первинних аукціонах залучив 1,636 трлн грн, $11,1 млрд і 3,5 млрд євро, а витратив на погашення ОВДП і відсотків за ними 1,1 трлн грн, $12,15 млрд та 3,11 млрд євро.

Особливістю 2025 — першого кварталу 2026 року стало те, що НБУ надав технічну можливість розрахуватися за нові облігації з пізнішим строком погашення паперами, які вже перебувають в обігу (т.зв. switch-аукціони). Такий механізм дозволив, із одного боку, не ганяти у повному обсязі живі гроші всім учасникам подібних угод, закриваючи лише різницю. Крім того, строк погашення частини держборгу посунувся з 2025−2026 років на наступні 2−3 роки. Це дало змогу знизити тиск на бюджет цього року.

При цьому після того, як Мінфін отримав графік надходження міжнародної допомоги (насамперед кредиту від ЄС на загальну суму 90 млрд євро), він уже не поспішає підвищувати ставки дохідності ОВДП для інвесторів, і навіть намагається їх знижувати.

Читайте також: Земля або нерухомість: порівнюємо умови, поріг входу та дохідність

Наприклад, максимальна дохідність облігацій, які розміщувалися на аукціонах у квітні, склала 16,2% річних у гривні, 3,24% у доларах США та 3,25% річних у євро. Хоча ще нещоавно деякі розміщення гривневих облігацій проводилися з дохідністю 17% річних і навіть вище.

Станом на 19 травня 2026 року розподіл загального портфеля ОВДП між власниками паперів має такий вигляд:

ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю

Порівнюючи з початком 2026 року, вклади в ОВДП фізичних осіб зросли зі 112,02 млрд грн в еквіваленті до 145,06 млрд грн (+33,04 млрд грн). Наростив інвестиції в ОВДП і бізнес: із 212,24 млрд грн до 217,69 млрд грн в еквіваленті (+ 5,45 млрд грн):

На тлі інфляції, що прискорюється (на 1 травня 2026 року зростання споживчих цін у річному вимірі склало 8,6%), такий приріст вкладень фізосіб в ОВДП — гарний показник. Громадяни готові вкладати свої заощадження у цей інвестиційний інструмент навіть в умовах війни.

Водночас у Мінфіну ще є можливості суттєво наростити обсяги коштів, що залучаються від громадян. Адже, за даними на 1 квітня 2026 року (на 1 травня Фонд гарантування статистику днями опублікує), загальна сума коштів громадян та ФОПів у банках становила понад 1,647 трлн гривень.

Є гроші й у бізнесу: на рахунках компаній у банках знаходиться понад 1,4 трлн гривень. Щоправда, специфіка будь-якого бізнесу така, що його грошові ресурси навряд чи можуть бути витягнуті з обороту на тривалі терміни, адже саме довгострокові гроші найбільше цікаві Мінфіну для залучення до бюджету. Саме тому кошти громадян — тут найкращий ресурс.

З одного боку, це створює певну конкуренцію між банками та Мінфіном за кошти вкладників та гроші компаній, і це є позитивною новиною для інвесторів.

З іншого боку, поки що банківська система загалом має переліквідність. Отже, фінустанови не готові переплачувати за строкові ресурси. Тому для залучення коштів через облігації до бюджету важливим залишається питання ставок дохідності для інвесторів в ОВДП, які готовий давати Мінфін на своїх аукціонах та на вторинному ринку. І ось тут ключовим чинником є дефіцит бюджету України, частину якого потрібно закривати, зокрема, і за рахунок ОВДП.

Читайте також: Пікачу на мільйони: як дитяча забавка перетворилася на актив, дорожчий за золото

Що буде з дохідністю ОВДП

Гривневі ОВДП

Уряду в умовах війни точно є на що спрямовувати кошти, отримані від реалізації ОВДП громадянам та бізнесу. Отже, певна боротьба між банками та Мінфіном за кошти населення посилиться. Навіть з огляду на те, що Мінфін успішно «переконуватиме» держбанки фактично перевкладати їхній поточний портфель облігацій у нові держпапери на максимально тривалий строк.

Підштовхуватиме банки до активної купівлі держпаперів і Нацбанк через механізм обов'язкового резервування та заліку до цього нормативу бенчмарк-ОВДП. Це частково зніме проблему розміщення ОВДП під досить низький відсоток, але не повністю закриє питання залучення коштів до бюджету через продаж держоблігацій.

І Мінфін, щоб залучити більше грошей населення в облігації, буде змушений підтримувати рівень дохідності гривневих облігацій вище за офіційну інфляцію — принаймні, на 4−5% річних. Інакше, громадяни просто не будуть готові активно вкладати кошти в облігації.

Таким чином, вищесказане і стримуватиме апетити Мінфіну щодо зменшення дохідності ОВДП. За моїм прогнозом, максимально ставки можуть бути знижені до рівня 13−14% річних.

Доходи з ОВДП не обкладаються податком, тому такий рівень дохідності облігацій відповідатиме номінальній дохідності гривневих депозитів у банках на рівні 16,88−18,18% річних. А це перевищує чинний зараз рівень гривневих депозитних ставок у банках у межах 12−16,75% річних максимум.

Таким чином, громадяни, у яких є вільна гривня, дедалі більше вкладатимуть свої кошти не в депозити, а в інструмент ОВДП, чого зараз і домагається Мінфін. За моїм прогнозом, до кінця 2026 року обсяг облігацій у населення складе не менше 180−200 млрд гривень в еквіваленті.

Валютні ОВДП

Щодо валютних ОВДП як у доларі, так і в євро, я зараз не прогнозую ані активного підвищення їхньої дохідності, ані її сильного зниження.

По-перше, ані ЄЦБ, ані Федрезерв США в умовах підвищеної турбулентності та загрози розкручування інфляції через дорогі енергоносії не «рухатимуть» активно свої відсоткові ставки — принаймні, до осені цього року. А це завжди дає орієнтир для Мінфіну щодо дохідності за українськими валютними ОВДП.

По-друге, український депозитний ринок, з огляду на те, що валютні депозити, як і гривневі, мають 18% податку на дохід і 5% військового збору, — вже особливо не має потенціалу до подальшого зниження ставок за валютними депозитами, де максимальні ставки і так не вищі за 2−2,5% річних як у доларі, так і в євро.

При цьому валютна дохідність за ОВДП у доларах у межах 3,05−3,43% річних та в євро в межах 3,22−3,24% річних відповідає рівню депозитної дохідності в доларах у межах 3,96−4,45% річних, а в євро — у межах 4,18−4,21% річних, яких банки і так не дають.

У результаті я прогнозую поступове перетікання валютних коштів заможних валютних вкладників банків у валютні ОВДП, де «чиста» дохідність виходить однаково вище, ніж за валютними депозитами.

Валюта чи гривневі ОВДП — що вигідніше показати зараз

Скажу відразу, якщо розглядати перспективу вкладень коштів на період до пів року — 1 рік, то дохідність гривневих ОВДП дає інвестору в результаті найкращий результат, навіть із огляду на девальваційні очікування щодо гривні. Покажу це на прикладі.

Ввідні дані: курс прийому долара в обмінниках Києва ввечері 19 травня 2026 року становить не менше ніж 43,80 гривень, а готівкового євро — не менше ніж 51,40 гривень.

$1 000 = 43 800 гривень і, з огляду на дохідність в 14,5−15% річних, яка виходить за річними ОВДП (де немає ще й оподаткування), через рік отримуємо близько 50 151 — 50 370 гривень. У деяких банках (але не всіх) можуть стягнути комісію до 1% за зняття готівки.

Прорахую саме цей найгірший варіант. У результаті отримуємо 49 649,49 — 49 866,3 гривень. Тобто щоб вийти «у нуль» при девальвації гривні, курс продажу долара через рік має зрости до 49,65−49,87 гривень.

Наразі курс продажу готівкового долара в обмінниках перебуває в межах 43,95−44 гривень. Відповідно, щоб вийти «у нуль», курс долара має зрости не менш як на 5,7−5,87 гривень до поточного рівня. Нагадаю, середньорічний курс долара на 2026 рік закладався до бюджету на рівні 45,7 гривень.

Щоб додатково мінімізувати ризики наступного року, я рекомендував би купити облігації спочатку з погашенням наприкінці цього року, а якщо нічого негативного не трапиться, продовжити потім перевкладати кошти в ОВДП на другі пів року вже взимку. Або не перевкладати кошти, якщо ситуація зміниться.

1 000 євро = 51 400 гривень, із огляду на дохідність в 14,5−15% річних, яка виходить за річними ОВДП (де немає ще й оподаткування), через рік отримаємо близько 58 853 — 59 110 гривень. Так само, як і у разі розрахунку з доларом, у деяких банках потім можуть стягнути комісію у розмірі до 1% за зняття готівкових гривень, хоча у деяких банках у цьому випадку, як і з депозитом під час його повернення, такої комісії не буде.

Прорахую найгірший варіант із комісією. У результаті отримаємо 58 264,47 — 58 518,9 гривень. Тобто щоб вийти «у нуль» при девальвації гривні, курс продажу євро через рік має злетіти до 58,26 — 58,51 гривень.

Наразі курс продажу готівкового євро в обмінниках перебуває в межах 51,50−51,60 гривень. Відповідно, щоб вийти «у нуль», курс євро має зрости не менше ніж на 6,76−6,91 гривні до поточного рівня. Нагадаю, що середньорічний курс євровалюти на 2026 рік закладався до бюджету на рівні 49,4 гривень.

Щоб додатково мінімізувати ризики наступного року, як і у випадку з доларовим розрахунком вигідності подібного вкладення в гривневі ОВДП, я б рекомендував купити облігації спочатку з погашенням наприкінці 2026 року, а якщо нічого негативного не трапиться, продовжити перевкладати кошти в ОВДП на другі пів року вже взимку зі строком погашення у першому півріччі 2027 року. Або вже не перевкладати кошти наново, якщо ситуація зміниться.

Для ще більшої диверсифікації своїх вкладень та мінімізації курсових ризиків, при подібних вкладеннях в ОВДП на найближчий рік я рекомендував би наступну пропорцію:

60% портфеля — вкладення у гривневі облігації;

40% портфеля — вкладення у валютні ОВДП (причому 50/50 у доларі та євро) із обов'язковим переглядом цього співвідношення як у гривні, так і у валюті через перші пів року.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи