«Український борщ» подорожчав на 260%: скільки можна заробити на пам`ятних монетах

Скільки заробляють на срібних українських пам'ятних монетах

Практично всі пам'ятні монети 2022−2024 років мають патріотичну тематику, присвячені підтримці України міжнародною спільнотою в умовах російської агресії або «візитівкам» України, як, наприклад, монета зі срібла номіналом 10 гривень «Український Борщ» 2023 року випуску.

За початкової ціни в межах близько 2 200−2 500 гривень срібна монета 10 гривень «Український Борщ» 2023 року випуску вже зараз на аукціонах продається за ціною від 8 000 до 9 000 гривень.

Хочу відразу уточнити: здебільшого, покупці зараз можуть дозволити собі лише монети з недорогоцінних металів чи срібла. Цей момент врахував НБУ. З початку війни Нацбанк випускав пам'ятні монети з недорогоцінних металів, або в сріблі.

Окрім збільшення безпосередньо колекційної вартості, срібні пам'ятні монети останнім часом значно додали в ціні ще й через подорожчання срібла на міжнародних ринках.

Вартість срібла ($)

У результаті, навіть така досить ординарна серед колекціонерів срібна монета, як «Георгій Береговий», номіналом 5 грн (2011 року випуску), на аукціонних майданчиках коштує близько 1 250−1 900 гривень. І це при тому, що НБУ її випустив у великій кількості — 5 тис. екземплярів, і ще нещодавно нацбанківська ціна, що вже зросла, становила 1 081 гривень.

Нагадаю, що випускає пам'ятні монети НБУ, а точніше, його підрозділ — Банкнотно-монетний двір. Останні військові роки тираж таких монет у сріблі, зазвичай, становить від 2,5 тис. до 3 тис. екземплярів, а в недорогоцінних металах може сягати й десятків тисяч штук. Причому дуже часто Нацбанк випускає ту ж саму монету як у сріблі, так і з недорогоцінного металу, тільки з різним номіналом у гривні та в різній якості карбування.

Для колекціонерів монети у сріблі, здебільшого, випускають якості «proof» або спеціальний анциркулейтед. Ці монети карбуються спеціальними штемпелями з чіткою вагою чистого срібла — зазвичай, в межах 1 тройської унції. Монети «proof» коштують завжди більше — через дорогу технологію їх виробництва.

Колекційні пам'ятні монети у сріблі обов'язково продаються Нацбанком у холдері (спеціальній коробочці) та з номерним сертифікатом. Витягувати ці монети з холдера та чіпати їх руками (без спеціальних рукавичок) не можна, оскільки це неминуче призводить до появи оксидів і серйозно знижує колекційну вартість таких монет.

При виборі монети для колекції чи інвестиції необхідно обов'язково враховувати декілька основних критеріїв:

• тираж: чим менше випущено екземплярів, тим дорожче потім коштуватиме монета,
• популярність тематики та значимість дати чи події для України (певний хайп ніхто не скасовував),
• характеристика карбування,
• стан монети,
• наявність сертифіката Нацбанку,
• ліквідність ринку,
• популярність саме цієї монети у колекціонерів.

Класичним прикладом вдалої інвестиції в нашу нумізматику останнього часу може стати нещодавній хіт — набір із двох пам'ятних монет «Володимирський собор у м. Київ» у футлярі (срібло 2 по 10 грн, 2023 року випуску) з тиражем 2 500 екземплярів.

Ціна, за якою її продавав Нацбанк через свій інтернет-магазин на початку 2024 року, становила 5 130 гривень (дві монети, кожна містить по 1 тройській унції срібла):

А ось ціна цього набору на аукціонних майданчиках України на момент написання статті складає вже від 21 500 гривень до 35 000 гривень, залежно від апетитів продавця:

Зрозуміло, що побажання продавців щодо цін ще не означають, що за такими цінами їм вдасться реалізувати свій товар. Хтось справді готовий викласти кругленьку суму за екземпляр для колекції, що сподобався, а хтось не готовий викласти такі гроші за монету. Але те, що вітчизняна нумізматика стала серйозною нішою для інвестицій людей, які знаються на цьому, — факт.

Навіть менш «важкі» для колекціонерів позиції можуть сильно зростати в ціні. Наприклад, монета «Захісниці» із серії «Безсмертна моя Україна», випущена в обіг у жовтні 2023 року тиражем 2 500 штук. Спочатку, на етапі продажу Нацбанком, вона коштувала до 2 600 гривень, а зараз продається на аукціонних майданчиках за ціною від 5 899 до 7 000 гривень. Ось приклад середнього рівня пропозиції цієї монети на одному з відомих інтернет-аукціонів в Україні:

Націнка на найпопулярніші українські срібні монети може становити і 100%, і 200%. А найрідкісніші та ті, що користуються попитом, позиції продаються в 4−7 разів дорожче за їх первісну вартість.

Про купівлю інвестиційних монет (які містять дорогоцінний метал, зазвичай, половина або 1 тройська унція, не прив'язані до пам'ятних подій, особистостей тощо), як і де їх можна купити в Україні, ми найближчим часом розповімо окремо.

Як купити пам'ятну монету Нацбанку

Після випуску пам'ятних монет Нацбанком у бажаючих придбати є дві можливості: купити їх на сайті інтернет-магазину НБУ або через банки-дистриб'ютори. Іншого варіанту це зробити дешевше у покупців немає. У перекупників монети вже будуть із величезною націнкою, про яку розповідав вище. Про банки-дистриб'ютори розмова окрема, оскільки, зазвичай, найпопулярніші або рідкісні позиції у них теж особливо не купиш. Тож повернемося до інтернет-магазину Нацбанку.

Технологія начебто проста: НБУ розсилає зареєстрованим передплатникам інтернет-магазину (у тому числі й автору цієї статті) повідомлення про продаж монет або пам'ятних банкнот через свій сайт із зазначенням дати та часу початку реалізації.

Але, на жаль, заходячи на сайт цього дня навіть хвилина в хвилину вказаного часу, шанси на придбання бажаного екземпляра невеликі. Навіть якщо під монетою засвітиться заповітний «зелений кошик», натиснувши на клавішу «покласти у кошик», потенційний покупець у більшості випадків отримує відповідь, що цього товару вже немає в достатній кількості.

Причому часто це стосується не лише монет із срібла, а й із недорогоцінних металів. Фактично, через брак асортименту НБУ у звичайні дні з монет пропонує лише декілька золотих. Але, по-перше, вони дуже дорогі для пересічного громадянина, по-друге, ціни на них ще й завищені, порівнюючи з тими, які пропонує нумізматичний ринок.

Хоча навіть інвестиції в пам'ятні золоті монети себе окупають. Ось, наприклад, цінник із сайту Нацбанку на золоту монету номіналом 200 гривень «Тарас Шевченко» 1996 року випуску (кінець 2023 року):

А ось її ж вартість станом на момент написання статті 23 квітня 2024 року:

Таким чином, за півроку монета подорожчала на 13 123 гривні.

Частково таке зростання можна пояснити ще подорожчанням золота на міжнародних ринках на фоні зростання офіційного курсу долара в Україні, оскільки НБУ щодня проводить переоцінку вартості монет із дорогоцінних металів, залежно від поведінки ціни цих металів у доларах США на Лондонській біржі дорогоцінних металів. Але й збільшення попиту на самі монети за умов війни із боку населення також відіграє свою роль.

Срібні ж монети, медалі та доступніші для громадян пам'ятні монети із недорогоцінних сплавів на сайті Нацбанку майже неможливо купити.

Ось як виглядає, наприклад, спроба знайти щось зі срібних монет на момент написання статті. Єдина монета, яка представлена на сайті, — це монета, яку всі бажаючі колекціонери давно придбали, і залишки випуску на складі НБУ тепер припадають пилом понад 2 роки з періодичною переоцінкою вартості, залежно від ціни на срібло у світі:

А так виглядає розділ сайту, на якому представлені монети з недорогоцінних металів станом на 23 квітня 2024 року. Сайт пише, що продаж, причому лише одного виду монети з нейзильберу, буде лише у травні 2024 року:

Що може зробити НБУ

В умовах підвищеного інтересу українського суспільства до нумізматичної продукції воєнного часу і не тільки — бачимо очевидну недоробку Нацбанку як щодо обсягів випуску пам'ятних монет, так і щодо їх доступної реалізації громадянам. Автор сам багаторазово намагався купити монети на сайті інтернет-магазину Нацбанку і виходило це у нього в кращому разі у 5−7% випадків.

Адже зручніше було б усім охочим колекціонерам і просто поціновувачам українських монет мати можливість придбати річний абонемент на купівлю нумізматичної продукції Нацбанку. Це знизило б спекулятивний «розігрів» цін на окремі монети та збільшило б доходи НБУ від реалізації нумізматичної продукції за рахунок зростання обсягу реалізації та популяризації вітчизняної нумізматики.

Подібний абонемент міг би включати і такий обов'язковий елемент, як донат на ЗСУ, що теж стало б окремим стимулом для придбання монет громадянами.

Крім того, у зв'язку із заявками банків-дистриб'юторів впровадження абонементів дозволило б Нацбанку точніше визначати необхідні тиражі окремих монет та гарантований платоспроможний попит на майбутні випуски.

Наявність інтернет-магазину НБУ та існуючої бази даних покупців могли б вирішити проблему із забезпеченням гарантованого та платоспроможного попиту на пропоновану Нацбанком продукцію навіть дистанційно.

Наприклад, після анонсу НБУ щодо випуску тієї чи іншої монети (за 1−2 місяці) потенційний покупець вносить протягом певного часу передоплату на свій окремий рахунок у Нацбанку для купівлі даної нумізматичної продукції. НБУ, зі свого боку, забезпечує продаж цієї продукції покупцеві після виходу монети в обіг. Це в рази підвищило б ефективність роботи нумізматичного блоку Нацбанку.

Поки що, через брак пропозиції на сайті НБУ, цих монет достатньо на всіх аукціонних майданчиках для колекціонерів. Щоправда, вже за зовсім іншими цінами. Тобто ринок «живий» і досить ліквідний для гаманця будь-якого розміру. Аби було б бажання у посадовців Нацбанку цим зайнятися.

Поради для охочих інвестувати у вітчизняну нумізматику

Інвестувати кошти у пам'ятні монети України у сріблі та у недорогоцінних металах вигідно, навіть у разі відсутності спеціальних знань у цій галузі.

Але бажано мати певні навички при доборі найпривабливіших позицій, що приходить із досвідом. У будь-якому випадку, потрібно звертати увагу на:

• тираж монети;
• привабливість та «розкрученість» тематики випуску;
• естетику самої монети;
• ситуацію та тренд щодо вартості дорогоцінного металу, з якого виготовлена монета, на міжнародному ринку.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи