Валютні обмеження, які НБУ запровадив після початку війни, звузили інвестиційні можливості українців. Утім, професіонали кажуть, що і за таких умов наші інвестори можуть заробляти. Про актуальні інвестиційні напрямки у 2024 році розповів фінансист, партнер iPlan.ua Любомир Остапів.
ОВДП, земля чи золото: що обрати для інвестицій у 2024 році
Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП)
Для кого: для тих, хто прагне підтримати держбюджет України, але, зрештою, повернути ці кошти. І для кого простота та ліквідність є ключовими факторами.
З початку повномасштабного вторгнення приватні інвестори в Україні вклали в облігації внутрішньої державної позики майже 24 млрд грн (станом на початок листопада). Їхня привабливість не лише в гарантованості виплат із боку держави.
Заробіток на ОВДП вищий, аніж ставки депозитів чи вкладень у готівкову валюту, враховуючи інфляцію. Останні серії ОВДП (на кінець 2023 року) продавалися зі ставкою, не нижчою за 16,5% в гривні та 4,6% і 3,2% в доларі та євро відповідно. А ОВДП із терміном погашення 2,6 років пропонуються за ставкою 19,7%. Зауважу, що дохід за ОВДП не оподатковується, на відміну від строкових банківських вкладів.
У чому ще їхня привабливість для інвесторів
Висока ліквідність — ОВДП можна легко продати за декілька хвилин через застосунок брокера. А також низький поріг входження. Більшість брокерів дозволяють придбати від однієї облігації, а це близько тисячі гривень для ОВДП в гривні чи тисяча доларів/євро — для валютних. Але є й винятки. Зокрема, в «Приватбанку» мінімальна сума покупки становить від 50 тис. грн, тож інвестувати там менші суми недоцільно.
Додам, що Нацбанк наразі поступово знижує свою облікову ставку. Гроші стають дешевше — а отже, падатимуть і відсотки на депозити. Власне, це вже відбувається.
Одним із різновидів ОВДП є військові облігації. Вони мало чим відрізняються від звичних ОВДП, окрім цільового призначення — кошти від розміщення військових облігацій йдуть на фінансування потреб армії та країни в умовах воєнного стану.
Де можна придбати ОВДП? Найпростіше це зробити прямо з мобільного. Це пропонують, наприклад, monobank, Sense, ПУМБ, ICU, Univer та Bond.ua.
У Приватбанку — безпосередньо на сайті. Можна робити це і через «Дію», яка пропонує зручну функціональність для цього. Утім, безпосередньо застосунок не продає облігації, а спрямовує на сайти партнерів. Зауважте, що через «Дію» виплати йтимуть на картку «єПідтримка» — якщо її немає, потрібно буде випустити.
Про що варто памʼятати
- порівняно високу комісію за придбання облігацій має Приватбанк. Вона складає приблизно 2 000 грн;
- хоч більшість учасників ринку не беруть комісії за продаж облігацій, це не означає, що вони на них нічого не заробляють. Простіше кажучи, це нагадує обмін валют: десь купили дешевше, й згодом комусь продали дорожче;
- ціни на одні й ті ж самі облігації (а отже, їхня дохідність) у різних брокерів може відрізнятися. Брокери часто закладають свою комісію в маржу облігації.
Для порівняння умов ви можете скористатися сайтом Міністерства фінансів чи сайтом фондової біржи ПФТС. Дивимося, з якою дохідністю цю саму облігацію вам пропонує брокер, й ухвалюємо рішення.
У перший рік війни ОВДП виглядали, радше, патріотичною інвестицією, адже рівень інфляції в Україні не перекривався доходами. Утім, цей інструмент, зокрема, дозволив втримати на плаву державний бюджет. У 2023, враховуючи стабілізацію інфляції та валютного курсу, ОВДП стали цікавішими — щонайменше, для хеджування інфляційних та курсових ризиків.
Читайте також: Які облігації варто розглядати для придбання на початку 2024 року
Сільськогосподарська земля
Для кого: для тих, хто розуміє, що, окрім людей, земля — головний актив України, і готовий почекати 3−10 років, щоб отримати значний виграш.
Якщо житлова нерухомість у більшості регіонів просіла під час повномасштабної війни, земля зберегла свою цінність. Ба більше, з 1 січня 2024 года ринок землі відкрився і для юросіб — це відчутно збільшить попит. Сільськогосподарські угіддя в Україні досі значно дешевші, ніж у європейських сусідів, проте, навіть воєнний стан не зменшує їхньої привабливості. Умовно кажучи, зараз маленьку ділянку під інвестиції можна взяти за суму приблизно $4 тис.
Марк Твен ще давно казав: «Купуйте землю — її більше не виробляють». Утім, українцям навряд чи потрібні додаткові підтвердження цінності землі. Сотні наших приказок на цю тему (як-от: «хоч і земля чорна, але білий хліб родить») не дадуть збрехати. Так, землю неможливо знищити навіть під час активних бойових дій. Чимало сільгоспземель забруднені наслідками вторгнення чи ворожих атак, та земля досить швидко відновлюється до придатного для обробки стану.
За запитами клієнтів я бачу, що найбільшу цікавість викликає земля в традиційних аграрних регіонах — умовно, «всередині» країні. Це Полтавська, Черкаська, Кіровоградська, Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області.
Нижчі ціни на ділянки, очевидно, в областях, наближених до бойових дій. Тут можна побачити ціни і від $1 500 за гектар. Далі від кордону з північним сусідом варто орієнтуватись на вартість $2 000−2 500 за гектар.
Дві основні складові отримання прибутку — це дохід від здачі землі в оренду плюс її перепродаж після здорожчання. За останній рік у деяких регіонах ціна землі вже зросла в доларі на 20% за рік. Із відкриттям ринку землі для юросіб та збільшенням лімітів, ціни можуть і далі зростати. Прогнози аналітиків стверджують, що українська сільгоспземля поступово дожене наших сусідів за регіоном, як-от Польщу чи Словаччину, де цінник в три-чотири рази вищий.
Якщо скористатися послугами професійних операторів земельного ринку, така інвестиція потребуватиме мінімум зусиль. Наразі існує до десяти компаній, які фахово допоможуть придбати ділянку, з урахуванням вашої інвестиційної стратегії, та забезпечать повний юридичний супровід. Деякі з них працюють у форматі керуючої компанії: забезпечують подальший супровід угоди, вирішують усі питання з орендарями щодо своєчасної сплати та покращення умов оренди, знаходять покупця та закривають угоду, коли інвестор бажає вийти з інвестиції.
На що звертати увагу під час купівлі землі
- наявність ділянки на кадастровій мапі та її цільове призначення;
- родючість ґрунтів (ось є мапа) та кількість опадів у регіоні;
- іригація та наявність води (річки, канали тощо);
- локація та доступ до інфраструктури;
- наявність орендаря та умови оренди (дуже важливо перевіряти, щоб оренду за угодою не було сплачено наперед колишньому власнику).
Інвестиція в землю — це вже питання довших термінів. Оформлення угоди обійдеться інвестору недешево. Варто розраховувати на комісійні витрати 10−15 тис. на один гектар, незалежно від розміру ділянки. Суттєвою перевагою землі є потенційний захист від інфляції, адже земля безпосередньо пов’язана з агровиробництвом, яке, переважно, орієнтоване саме на експорт та на отримання валютної виручки.
Терплячому інвестору з горизонтом планування від чотирьох до десяти років ця інвестиція може принести х2 або навіть х3 від початкового капіталу, якщо орієнтуватися на досвід інших східноєвропейських країн.
Читайте також: 10 тис. га в одні руки та нові покупці: як нові правила продажу вплинуть на вартість української землі
Золото
Для кого: для тих, хто прагне диверсифікувати капітал та зберегти його.
Після певного періоду спаду золото почало відігравати позиції. Водночас, зростає й інтерес до нього. З початку року ціна на цей дорогоцінний метал зросла на понад 10% і складає понад $2 000 за тройську унцію. Щоправда, тут варто розуміти, що золото, зазвичай, є інструментом для довгострокових інвестицій.
Золото вважають захисним активом — воно характерне зростанням у ціні під час криз на ринках акціях. Його ціна, зазвичай, рухається протилежно щодо інших активів, зокрема, акцій та облігацій. Тому інвестори додають цей актив у свої портфелі, щоб хеджувати ризики в інших позиціях.
Зауважте, що банків, які продають золоті злитки, небагато. З початком війни ситуація не стала кращою. Проблема в тому, що злитки необхідно доставляти з-за кордону (в Україні їх не виробляють). Тому банки зараз, переважно, продають золото, яке викупають у населення. У Приватбанку, наприклад, ціна граму на початку 2024 року стартує від 2 715 грн, у Південному — від 2 286 грн, у RwS — 2 700 грн.
Що потрібно врахувати, купуючи золото
- ціна коливається, залежно від офіційного курсу золота;
- важливо перевіряти, хто виготовив злиток. Від цього залежить, як швидко і за якою ціною згодом ви зможете продати цей злиток. Дізнатися виробника можна за тавром на металі;
- купуючи злиток у банку, поцікавтеся, чи банки викуповують ці злитки назад у населення і за якою ціною;
- вартість граму залежить від ваги злитку: важчі злитки будуть дешевшими в перерахунку на грам;
- «курс» покупки золота банком відчутно нижчий за продаж — тож для «виходу в нуль» повинен минути певний час здорожчання металу.
Ще один варіант — придбати золоту монету. Наприклад, безпосередньо в сувенірному магазині НБУ. Але тут ціна за грам буде трохи вищою. Так, наприклад, монета «Херсонес таврійський» вагою 31,1 г обійдеться в 90 981 грн — 2 925 грн за грам.
Інвестиції в майбутнє
Два роки повномасштабної війни для нас сповнені стресів та надій. Однак, постає необхідність думати не лише про «сьогодні», але й про «завтра». Інвестиції в українські активи нагадують, що життя триває…
Коментарі - 3
Рівень безробіття та бідності в Україні істотно збільшився через війну. Це було «абсолютно передбачувано». Таку заяву в інтерв'ю РБК-Україна зробив голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев.
Так, на запитання журналіста про те, чи зросла купівельна спроможність людей після минулорічного підвищення соцвиплат, нардеп зауважив, що в Україні триває найбільша за останні 80 років війна.
«Під час війни люди бідніють. І немає жодного уряду, який помахом чарівної палички взяв і зробив би їх багатшими. Війна — це такий період, коли всі біднішають. Через війну у нас суттєво зросло безробіття та рівень бідності. Це абсолютно передбачувано», — заявив він.
Заява Гетманцева викликала хвилю обурення в соцмережах. Приміром, керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній у своєму фейсбуці зауважив, що тут є «нюанси»:
«Банкірів, фінансистів, олігархів та чинуш, які хочуть перекинути витрати на війну на більшість українців, це не стосується».