Томаш Фіала про біткоїн: «Дуже спекулятивна інвестиція, тому утримався»

Власник інвесткомпанії Dragon Capital — хрестоматійний приклад публічного іноземного інвестора в економіку України з 20-річним стажем.

Він — обличчя з обкладинки «Forbes», власник медіа-активів, гість телевізійних політичних ток-шоу, який висловлює думку бізнесу, в тих рідкісних випадках, коли вона цікавить.

Протягом 2005−2008 рр. Dragon Capital, як радник, продав іноземцям кілька вітчизняних банків.

Але найперша угода Томаша після приїзду в Україну зазнала фіаско. У 1996 р. він, молодий брокер іноземної інвесткомпанії, спробував придбати 4%-вий пакет акцій банку «Україна». Гроші були сплачені, але в останній момент передача акцій була заблокована. Керівництво банку змусило інвестора підписати письмову відмову від угоди, погрожуючи мало не фізичною розправою. Людям, які реально контролювали банк, який не має мажоритарного власника, через керівні органи, були ні до чого чужаки в складі акціонерів.

На початку 2000-х банк «Україна» голосно збанкрутував.

Не так давно Томаш Фіала вирішив купити в Україні банк в якості «стратега». Перша угода зірвалася. Але ось нещодавно НБУ схвалив покупку Юнекс Банку у Вадима Новинського. Ця подія і стала приводом поспілкуватися з бізнесменом.

Доки текст узгоджувався, угода була закрита.

Про банківський бізнес

НБУ дозволив купити Юнекс Банк Вам та Івану Світеку. Навіщо вам потрібен банк?

Вперше про купівлю будь-якого банку ми задумалися у 2010 р. після кризи 2008−2009 рр., але якось не змогли наблизитися до угоди. Напевно, добре, що тоді нічого не купили, так як банківський сектор до 2014−2015 рр. погано регулювався, в економіці накопичилося багато дисбалансів, і були погано захищені права кредиторів.

Рік тому ми зробили першу серйозну спробу, але через пандемію вона не мала успіху. Продовжували дивитися інші банки.

Вважаємо реформований і очищений банківський сектор досить цікавим об'єктом для інвестицій. Зараз це — приваблива прибуткова галузь. Крім того, так співпало, що мій знайомий Іван Світек після відходу з Альфа-Банку, вирішив залишитися в Україні і продовжити роботу, оскільки бачить хороший потенціал в нашій країні. Ми вирішили об'єднати зусилля і зробили спільну заявку: я — 75%, він — 25%.

Який саме сегмент ринку є найпривабливішим?

Ми бачимо декілька привабливих сегментів: роздріб, споживче кредитування, цифровий банкінг. МСБ, можливо, і сільське господарство.

Як будуть розподілені ролі в тандемі власників?

Іван став головою правління, формуватиме команду. Ми беремо участь у наглядовій раді.

Чи можете вже озвучити свої амбіції/апетити на ринку на найближчу перспективу?

Наша основна мета — це дохідність на вкладений капітал (RoE). Ми орієнтуємося на те, щоб цей показник був близько 30%.

Банк ми купили невеликий: 64 місце з 73, розглядаємо його більше як платформу для подальшого розвитку. Цього року плануємо суттєво збільшити статутний фонд. У банк буде інвестовано 200 млн грн.

І скільки зараз коштують українські банки? Які мультиплікатори?

За останні 3 роки ми дивилися багато банків. Сьогодні пруденційний нагляд в секторі працює надійно і дозволяє довіряти номінальній оцінці капіталу. Але все одно бувають нюанси. Наприклад, є активи, з оцінкою яких ми не згодні. Взагалі, багато що залежить від розмірів і прибутковості конкретного банку. Є банки, які коштують менше капіталу, а є, наприклад, Райффайзен, який торгується з оцінкою 2 капітали.

Ви сказали, що дивилися багато банків. Так багато бажаючих продати?

Такі є, залежить від ціни, ми спілкувалися десь з десятком банків.

Читайте також: Ярослав Матузка про monobank: «Вони ж не запакують гроші у мішок і не зникнуть з ними»

Наскільки Юнекс є гарною платформою, наприклад, у порівнянні з Ідея Банком, який ви хотіли купити рік тому? До речі, чому угода зірвалася?

Звичайно, Ідея Банк більший: там портфель споживчих кредитів 4 млрд грн. Ми підписали договір у грудні 2019 р. і планували закрити операцію після аудиту за 2019 р. Але почалася пандемія, що негативно вплинуло на якість кредитного портфеля. Ми вели перемовини про зниження ціни, але не знайшли компромісу. Це був час невизначеності — травень-червень, тому не дивно, що так вийшло.

Але Ідея Банк продається досі…

На початку року було офіційне повідомлення про те, що польський власник Ідея Банку Getin Holding вступив в ексклюзивні переговори про його продаж. Були чутки про те, що потенційний покупець — це Альфа-Банк. Але нещодавно вийшла новина, що ці переговори завершилися безрезультатно і що власник наймає інвестиційний банк «Rotshild» для пошуку покупця та продажу українського банку.

До речі, нещодавно Getin Holding продав свій банк у Білорусі за $19 млн.

Наскільки цікавими об'єктами для іноземних інвесторів є українські держбанки, що підлягають приватизації?

З цих 4 українських держбанків теоретично іноземцям може бути цікавий Приватбанк саме завдяки ринковій частці в роздрібному бізнесі — майже 20 млн клієнтів. Банк № 1 на ринку, дуже технологічний. Ось ця частина дуже цікава. Але ось негативна спадщина у вигляді проблемного портфеля кредитів бізнесу, судові суперечки з колишніми власниками, швидше за все, роблять такий продаж на даний момент неможливим. Перед приватизацією ці питання повинні бути повністю врегульованими.

У Ощаду також потенціал є, але там ще багато роботи залишилося зробити, поліпшити операційну ефективність бізнесу. Хоч і з затримкою, але була практично завершена реформа корпоративного управління, проведено конкурс і призначено нового голову правління.

Якщо держава не втручатиметься в корпоративне управління, то Ощад також може стати привабливим роздрібним активом. Але не раніше, ніж через 3−4 роки. Укргазбанк залучив конвертований борг від IFC (Міжнародна фінансова корпорація) і теж може бути цікавим через 3−5 років.

Читайте також: Велика четвірка: хто купить українські держбанки

Ви стартуєте практично з нуля. Плануєте запуск віртуального банку? Можливо, повторити успіх monobank?

Звичайно, дивимося у цьому напрямку. Хочемо мати два банки: класичний та віртуальний. Повторити успіх monobank навряд чи вийде, доведеться шукати якусь свою нову нішу.

Про інвестиції

Dragon Capital останнім часом активно інвестує в комерційну нерухомість, якій через пандемію пророкують погану перспективу. У чому задумка?

Ми інвестуємо в усі 3 сегменти комерційної нерухомості і в житлову теж. Звичайно, житлова нерухомість — найперспективніший напрямок не тільки в Україні. Скрізь у світі попит на житло високий, почасти завдяки пандемії: люди більше часу проводять вдома, вимоги до якості житла збільшуються.

У нас два великі проекти на столичній Оболоні — бізнес і преміум класу. Дивимося на нові проекти. За містом будуємо котеджні селища. Цього і минулого року у нас рекордні продажі.

Що стосується комерційної нерухомості, то до пандемії найкращі перспективи були в офісному сегменті, особливо в Києві. Тут всього 2 млн квадратів офісної нерухомості, для порівняння в тій же Варшаві — майже втричі більше, і кожен рік ще додається потроху при вакантності (незайнятості) близько 10%.

У Празі, яка набагато менше (1,5 млн жителів), офісної нерухомості 3,5 млн квадратів. Тому ми обґрунтовано бачили в офісах великий потенціал. Але від пандемії цей напрямок постраждав найбільше: вакантність зросла до 10−15%, але не до рівня 2015−2016 рр (25−30%), коли ми купували. Орендні ставки повернулися на рівень 2018 р.

У країнах, які досягають успіху з вакцинацією, люди повертаються в офіси набагато швидше, ніж очікувалося. Згідно з дослідженням Банку Англії, робота з дому негативно впливає на продуктивність, за винятком, IT-сектора. У всіх інших секторах падіння від 10 до 40%.

Як так? Тільки дістатися на роботу вартує не тільки часу, а й нервів!

Очевидно, що вдома гірше з дисципліною. Є безліч відволікаючих чинників: кухня, спілкування з членами сім'ї…

А коли прийшов на роботу, то вже працюєш! Крім того, спочатку пандемії всі були здивовані, як добре виходить працювати з дому, достатньо тільки хорошого інтернету. Але це справедливо, коли бізнес виживає, утримує позиції, не розвиваючись.

Коли мова заходить про активізацію, розвиток, запуск нових проектів, то необхідно більше комунікацій з колегами обличчям до обличчя.

Тому навіть такі корпорації як Google мають намір з 1 вересня повернутися в офіси, або ж співробітники повинні бути в змозі дістатися до офісу протягом години в разі потреби. Думаю, до кінця року співробітники повернуться в офіси і у нас, орендні ставки знову почнуть рости.

Сегмент складської нерухомості пройшов кризу без проблем, навіть зі зростанням попиту з боку онлайн-магазинів.

Торгові центри помітно втрачають в періоди локдаунів, як зараз, але вони дуже швидко відновлюються. Після першого локдауну минулої весни, в липні-серпні обороти орендарів практично досягли рівнів 2019 р.

Нещодавно Dragon Capital залучив $12,5 млн від ЄБРР для рефінансування БЦ Grand, складів Diana Lux Logistic та «Термінал Харків». Що розуміється під рефінансуванням?

Ми просто взяли кредит ЄБРР під заставу цієї нерухомості. Її придбання та реконструкцію ми фінансували тільки власним капіталом. Залучені гроші будуть інвестовані в будівництво нових об'єктів, зокрема, індустріальних парків.

Нещодавно Ви заявили про можливість використовувати механізм державної підтримки великих інвестпроєктів (так званий закон про «інвестнянь») для запуску двох індустріальних парків у Львові і неподалік від Києва. Можете розкрити подробиці?

Ці індустріальні парки були задумані набагато раніше, ніж з'явилися «няні». Ми б розвивали їх і без них, але тепер аналізуємо відповідний закон. Пільги за ним зароблять до кінця року.

Нам ще належить отримати «добро» держорганів щодо відповідності наших проектів висунутим вимогам.

Загальний обсяг інвестицій за двома індустріальним паркам — понад $200 млн. Вже цього року почнемо будувати. Найпроблемніші питання — це підключення об'єктів до електрики і ДАБІ.

Які ще галузі в Україні вважаєте найпривабливішими для іноземних інвестицій?

IT-сектор, так як є якісний пул талантів, офіс можна зняти дешевше, ніж в Європі, низькі податки. Пандемія сприяє зростанню попиту на розробку нового програмного забезпечення, сайтів, додатків тощо. Як наслідок, галузь стрімко зростає. Оскільки основні клієнти — поза Україною, то наш IT-сектор є однією з ключових експортних послуг.

Об'ємний сегмент утворюють інфраструктурні проекти, нерухомість, сільське господарство. Подивимося, що буде після 1 липня, коли відкриється ринок землі. Звичайно, там багато обмежень. Якби прийняли первісну редакцію закону, то було б все інакше — ажіотаж, щорічні інвестиції мільярдів доларів в землю. Але все одно, думаю, якийсь поштовх відкриття ринку землі має дати.

Цікава також харчова промисловість і електронна комерція.

Що спонукало вас інвестувати у фінтех-компанію Treeum?

Нам сподобалася управлінська команда, засновники — розумні, мотивовані люди з гарною візією. Фінансова експертиза Костянтина Вайсмана, який виступив першим інвестором, а зараз приєднався до управління, також вселяє оптимізм.

Хороша історія розвитку цього бізнесу: № 1 медіа-ресурс у фінансовій сфері і найбільший фінансовий онлайн-супермаркет з хорошими перспективами зростання.

Компанія демонструє зростання 50−100% на рік. За результатами перших місяців цього року зростання випереджає наші очікування.

Про макроекономіку

Нещодавно був призначений новий глава НКЦПФР. Які ваші очікування, надії?

Насправді, повноваження Комісії обмежені, вона не може сама по собі дати поштовх розвитку фондового ринку. Коли в країні відсутнє верховенство права, то важко бути міноритарним акціонером — тебе завжди можуть обдурити, і ти в судах нічого не доведеш. Точно так само справи йдуть і з кредиторами, в разі неповернення кредиту.

Тому в Україні рівень непрацюючих кредитів (NPL) досяг 50% пару років назад, що є світовим рекордом. Тому компанії створюють свої холдинги не в Україні, а в європейських юрисдикціях, саме через верховенства права.

Як результат, акції українських підприємств за фактом торгуються в Лондоні чи Варшаві, замість внутрішнього ринку.

Тому поки що я якихось перспектив не бачу до проведення судової реформи. Але, як бачите, це дається дуже важко.

Як оцінюєте макроекономічні перспективи України у 2021 р.

Позитивно. Україна відносно непогано пройшла 2020 р., з падінням ВВП всього 4%. Для порівняння, економіка Євросоюзу скоротилася на 6,2%. Цього року ми очікуємо хороший відскік у вигляді зростання ВВП понад 5%. Такий прогноз передбачає співпрацю з МВФ, відсутність тривалих локдаунів і відновлення врожаю зернових.

Україні потрібно відновити співпрацю з МВФ до літа, отримавши так зване SLA (staff level agreement, угода на рівні місії), з тим, щоб транш був отриманий в липні до періоду відпусток.

Тоді б Україна могла отримати пов'язане фінансування від інших міжнародних донорів, можливо, розмістити єврооблігації за прийнятною ставкою. Ну і відновити приплив коштів нерезидентів в ОВДП, який зараз практично зупинився: навпаки, пішов відтік.

Чому це сталося?

Перша причина — зовнішня, це зростання ставок у США в очікуванні швидшої інфляції.

Друга — інвестори бачать, що у нас з МВФ не клеїться, список невиконаних умов не скорочується. Основне вузьке місце — це антикорупційний блок і судова реформа, де поки що не видно достатньо політичної волі.

Третя — ескалація ситуації на Сході країни також злякала інвесторів.

Як ви вважаєте, якою мірою можливе загострення?

Обстрілів і жертв може побільшати, конфлікт стане гарячішим, але не думаю, що межа десь зрушиться. РФ хоче натиснути морально (що вони робили й раніше) на Україну і США, щоб домогтися якихось компромісів. Але не думаю, що це переросте у повномасштабний наступ.

Як оцінюєте реалістичність розписаного вами таймінгу з відновлення програми з МВФ?

Буде непросто. Не дає спокою минулий рік, коли аж до грудня влада робила мало для того, щоб зблизитися з МВФ. Грошей на фінансування дефіциту не було, як і розуміння, звідки вони візьмуться.

Тільки наприкінці листопада влада почала щільно спілкуватися з МВФ, домігшись того, що Фонд дав позитивний сигнал ЄС, який, в свою чергу, виділив 600 млн євро до досягнення SLA.

Це дозволило розмістити євробонди майже на $700 млн. Уряд дуже наполегливо попросив держбанки вкластися в ОВДП. У банків якраз була накопичена надлишкова ліквідність. Держбанки прислухалися, хоча ще восени не горіли бажанням сильно вкладатися в держпапери, так як їх уже й так було більш ніж достатньо.

Банки, навіть державні, повинні розвивати бізнес, а не вкладати половину залучених коштів в ОВДП!

Чи можливе повторення такого сценарію у нинішньому році?

Цілком! Дефіцит бюджету запланований великий, близько $8,5 млрд. Їх потрібно десь залучити. За перший квартал чистими Україна залучила всього близько $0,5 млрд. У вересні потрібно погасити понад $2 млрд зовнішньої заборгованості і ближче до кінця року залучити гроші для фінансування дефіциту бюджету. Поки що цих коштів немає.

НБУ може бути залучений до фінансування дефіциту?

За законом не може, і керівництво НБУ багато разів повторило, що не буде цього робити. Якщо НБУ на це все ж піде, то вся макроекономічна стабільність обвалиться.

Як оцінюєте нинішню політику НБУ: курс, інфляція, облікова ставка?

Загалом — позитивно. Ми трохи переймалися, коли подало у відставку керівництво НБУ в середині минулого року. Переживання були пов'язані не з конкретними персоналіями, а з заявами політиків — депутатів і членів уряду — про необхідність насичення економіки грошима, підняття інфляції до 10−12%. Такі гасла відверто лякали. Але були призначені люди, які розуміють закони макроекономіки, які не пішли хибним шляхом.

Які ваші очікування щодо валютного курсу?

Стабільні — в районі 28 грн/$ на кінець року. Очікували більшого зміцнення гривні в першому півріччі, але поки що цього не відбувається.

Хоча ціни на український експорт досить високі. Напевно, виручка заходить не в повному обсязі.

Про власні інвестиції

У що Томаш Фіала інвестує особисті заощадження?

Близько 90% інвестовано в Dragon Capital. Інший напрямок — хіба що для невеликої диверсифікації.

Депозитів — мінімум, в основному — акції та облігації корпоративних емітентів різних країн: України, США, Китаю, Гонконгу, Японії, інших азіатських країн.

Є екзотична інвестиція в плантацію авокадо і ківі у Новій Зеландії. У Чехії є вкладення в комерційну нерухомість.

А як щодо таких сучасних інструментів як біткоїн?

Вважаю, що це дуже спекулятивна інвестиція, тому утримався.

Багато вкладатися ризиковано, а вкласти трохи і стежити за цим — тільки відверне увагу і не вплине на результат загального портфеля. Dragon і так інвестує більш ніж у 100 інструментів, є за чим стежити. Навіть якщо курс криптовалюти подвоїться або потроїться, в абсолютному вираженні це не принесе багато доходу. Для мене важливіше заробити 30% на рік на великій і більш надійній інвестиції, ніж в рази на 10 біткоїнах, які особливої погоди не зроблять.

Автор:

Редактор Дмитро Гриньков

Пише на теми: Фінанси, банки, інвестиції

За участю:

Генеральний директор Томаш Фіала

Dragon Capital