Те, що у 2018 році виглядало, як «митна суперечка» між США та Китаєм, до 2025 року трансформувалося в глобальне протистояння. Які компанії втримають свої позиції в майбутньому та які перспективи відкриті для інвесторів, розповіла інвестиційна експертка Дарина Совенко.
США vs Китай: як заробити на новій холодній війні

Стратегії США й Китаю на міжнародному ринку
Торговельне протистояння між США і Китаєм, що почалося у 2018 році за президентства Дональда Трампа, переросло з митної політики у масштабну економічну війну. Після провалу «угоди першої фази» 2020 року, в якій Китай не виконав обіцянку закупити американські товари на $200 млрд, конфлікт лише поглибився. У 2022−2024 роках США підвищували мита на стратегічні китайські товари, а з поверненням Трампа у 2025 році конфронтація вийшла на новий рівень.
Лише за два місяці — з лютого до квітня 2025 року — США декілька разів підвищували тарифи: спершу до 10%, потім до 34%, далі до 104%, 145%, і зрештою до 245%. Китай відповідав дзеркально — мита сягнули 125%. Почалися антимонопольні розслідування та позови до СОТ. Кульмінацією стали рекордні 3 400% мита на сонячні панелі з Китаю. Хоча США натякнули на можливість зниження тарифів у разі переговорів, Пекін відмовив.
США просувають ринкову модель з акцентом на приватні інновації, тоді як Китай діє через централізовану стратегію і державне планування. Це створює умови для швидкості, конкуренції та масштабування. Технології розглядаються, як стратегічний національний ресурс, а розвиток відбувається під керівництвом держави — через інвестиції, промислове планування та узгоджену політику.
Технологічний сектор під впливом митної війни
У квітні митна та прикордонна служба США оголосили про важливе й стратегічне виключення зі списку товарів зі 145% податку. Виробники оригінального обладнання (OEM), які випускають смартфони, ноутбуки та іншу споживчу електроніку, отримали послаблення заднім числом — з 5 квітня. Для компаній, що орієнтовані на апаратне забезпечення, зокрема, Apple, Dell та Nvidia, це рішення сприяє полегшенню маржинального тиску. Втім, інвесторам не варто сприймати цей крок, як ознаку глибших змін:
Торгова політика — новий драйвер ринку. Мита і санкції більше не фон, а активний інструмент, який безпосередньо впливає на волатильність і оцінку ризиків. Зараз ринки мають оцінювати геополітичну нестабільність, як і фундаментальні показники.
Це важливий захисний крок. Виняток виглядає не як деескалація, а як спроба стримування наслідків — зокрема, інфляційного тиску на американські споживчі технології, поки переговори в процесі.
Ризик переоцінки ринку. Акції виробників апаратного забезпечення та напівпровідників можуть отримати короткострокову підтримку завдяки покращенню настроїв інвесторів і стабілізації маржі. Але це дуже крихкий імпульс — особливо для компаній з високою залежністю від Китаю та відсутністю стратегій хеджування.
Перевага програмного забезпечення. Хоча цей сектор також чутливий до макроекономічної нестабільності, компанії, що працюють у сфері корпоративного ПЗ та хмарних рішень, менше залежать від мит і шляхів постачання. В умовах постійної невизначеності передбачуваність їхніх доходів набуває особливої цінності.
Послаблення тарифної війни — привід для переоцінки ризиків, а не для надмірного оптимізму. Зміна тарифів виступає тактичним пом’якшенням, але не зниженням геополітичної напруги.
Як ми стали свідками технологічної війни
Споживачі, виробники, фермери й світові ринки — усі опинилися під перехресним вогнем мит. Економісти вже фіксують наслідки: у 1 кварталі 2025 року ВВП США скоротився на 0,3%, у Китаї — спад у промисловості. Світова торгівля товарами може зменшитися на 0,2% — це виглядає як незначний спад, але має ланцюговий ефект.
Мита стали не інструментом переговорів, а зброєю стримування. Здорожчання виробництва в Китаї змусило компанії мігрувати у В'єтнам, Індію та Індонезію, що створює складні й нестійкі ланцюги постачання.
Але суть конфлікту — не просто в товарах. Це вже повноцінна технологічна війна. США обмежили доступ Китаю до напівпровідників, ШІ та блокують Huawei і ZTE. У відповідь Пекін прискорює курс на інноваційну самодостатність.
Представники США давно звинувачують Китай у систематичних порушеннях інтелектуальної власності, оскільки американські компанії змушені передавати технології в обмін на доступ до китайського ринку. Для Вашингтона це не просто економічна претензія, а стратегічна загроза, яка залишається непримиренною позицією в будь-яких переговорах.
Які компанії виграють в умовах розділеної економіки
У сучасних умовах компаніям доведеться реагувати на посилення політичних бар'єрів, зміну ланцюгів постачання та нові технологічні стандарти. Проте навіть зараз незмінним залишається одне правило: сила — це стабільність.
Саме тому необхідно орієнтуватися на високоякісні компанії з великою капіталізацією. Це бізнеси, які мають масштаб, потужні грошові потоки та дисципліноване управління. Вони здатні долати виклики без шкоди для зростання. Серед взірців диверсифікованої діяльності й надійних темпів розвитку:
1) Duolingo — варта уваги через масштаб і захищеність. У 1 кварталі 2025 року кількість щоденних користувачів зросла на 50% — до 46,6 млн, а кількість платних підписників перевищила 10 млн (+40% р/р). Ключовим драйвером став запуск 148 нових курсів, які створили за допомогою ШІ. Компанія зберігає гнучку структуру без роздування штату чи бюджету, й при цьому залишається незалежною від геополітичних ризиків. Duolingo впевнено зміцнює позиції, як глобальна, персоналізована й ефективна освітня платформа нового покоління.
2) Microsoft — стабільність і лідерство в ШІ. Після нещодавнього звіту акції зросли на 8%, хмарні сервіси й програмне забезпечення — на стабільному підйомі, а капітальні інвестиції в ШІ збільшились на 53%. Azure продовжує стимулювати зростання, а Microsoft активно використовує ШІ, як екосистему, в якій сама й працює. Водночас компанія зберігає чіткий контроль над операційною ефективністю та має амбітну бізнес-модель для майбутнього.
3) Invesco China Technology ETF — стійкість під тиском. CQQQ торгується на рівні $42,27 (станом на 22 травня 2025 року) із прибутковістю +10,16% від початку року. Основні драйвери — позиції в Tencent та інших ключових ІТ-компаніях Китаю. Фонд забезпечує доступ до індустрії середніх і дрібних технологічних компаній, що виграють на тлі державної стратегії «власної інновації». Ставка на локальних виробників хмарних рішень і чипів знижує залежність від зовнішніх ринків і підвищує диверсифікацію за межами BigTech.
4) Amazon — інновації з обережним підходом. AWS залишається ключовим драйвером, який забезпечив $11,5 млрд операційного прибутку в 1 кварталі цього року. Компанія планує інвестувати понад $100 млрд у ШІ-інфраструктуру, чим робить ставку на довгострокове лідерство в хмарних технологіях. Але близько 30% продавців на маркетплейсі та значна частка електроніки походять із Китаю — і це створює ризики на тлі торговельної напруги. Amazon має потужність масштабуватись, але її майбутнє — у балансі між інноваціями та геополітикою.
Час стратегії, а не спринту
У сучасному світі, де геополітична нестабільність стає новою нормою, інвесторам необхідно переосмислити свої підходи. Успішними будуть не ті компанії, які просто адаптуються, а ті, які будують стратегію для сильних позицій та вбудовуються в національні технологічні стратегії. Крім цього, важливим чинником є залежність від вразливих ланцюгів постачання. Пріоритет слід надавати компаніям із високою маржинальністю, низькими запасами та стійкими бізнес-моделями.
Системи стають автономнішими, й при цьому зростає значення програмного забезпечення, хмарної інфраструктури та локальних інновацій. Формування інвестиційного портфеля має базуватися на глибокому аналізі активів, глобальній диверсифікації та виборі бізнес-моделей, що здатні протистояти політичним ризикам.
Читайте також: Кредитний рейтинг США падає, якими будуть наслідки
Інвестування більше не обмежується фінансовими показниками — воно вимагає розуміння геополітичного контексту та здатності ідентифікувати компанії, що не лише адаптуються до змін, а й формують нові правила гри.
Коментарі - 1