У сучасних умовах, особливо після 2020 року, індикатор Баффета дедалі частіше формує хибні сигнали. На вересень 2025 року показник перевищував 200% для ринку США, що в класичній інтерпретації вказує на переоціненість. Водночас ринок продовжує демонструвати стійке зростання. Чому так відбувається — пояснює інвестиційний експерт Євген Пилипець.
Чому індикатор Баффета більше не відображає реальний стан ринку
Що насправді вимірює індикатор Баффета
Індикатор Баффета — це співвідношення ринкової капіталізації всіх публічних компаній до ВВП країни. Індикатор, який запропонував Воррен Баффет у 2001 році, довгий час був базовим інструментом оцінки ринку.
Він порівнює загальну вартість акцій компаній що котируються на біржі, з валовим внутрішнім продуктом країни. Значення понад 100% вважалося сигналом переоціненості, а 70−80% — недооцінення. Історично індикатор справді передбачав ключові ринкові перегріви — кризу доткомів у 2000 році та фінансову кризу 2008 року.
Проблема № 1. Глобалізація зруйнувала звʼязок між ринком і ВВП
Індикатор ґрунтується на порівнянні ринкової капіталізації з національним ВВП, тоді як сучасні компанії працюють на глобальних ринках. Американські корпорації отримують значну частину доходів за межами США — Apple, Microsoft та інші збільшують свою капіталізацію завдяки міжнародній експансії, яка не відображається у ВВП США. У результаті індикатор формує ілюзію перегрітості.
Схожа ситуація спостерігається й на інших ринках. Наприклад, високий показник для Індії не враховує різницю між рівнем зрілості ринку США (де 58% домогосподарств інвестують в акції) та ринками, що розвиваються (як-от Індія, де лише 17% населення інвестує), — із природно нижчим рівнем залученості.
Глобалізація знижує точність індикатора, оскільки кордони бізнесу вже давно не збігаються з кордонами національної економіки.
Проблема № 2. Монетарна політика радикально спотворює оцінки
Індикатор Баффета не враховує вплив монетарних рішень, які після 2008 року стали ключовим драйвером фондових ринків. Тривала політика низьких ставок і кількісного пом’якшення (QE) підвищила привабливість акцій порівняно з облігаціями та збільшила ринкові мультиплікатори — з історичних 15х до приблизно 20х.
У 2020−2022 роках ФРС ввела в систему близько $5 трлн, що створило надлишкову ліквідність і суттєво підштовхнуло ринок, тоді як ВВП зростав лише помірно. Коли ліквідність збільшується швидше, ніж економіка, індикатор автоматично сигналізує про «перегрів», хоча зростання капіталізації зумовлене монетарними стимулами, а не фундаментальними факторами.
Проблема № 3. Масові викупи акцій значно підвищують оцінки
Індикатор також не враховує ефект від масштабних програм викупу акцій (share buybacks), які змінюють структуру ринку. Механіка buyback зменшує кількість акцій в обігу, підвищує EPS і підтримує зростання котирувань навіть без помітного покращення фінансових результатів.
За даними Goldman Sachs, у 2020−2023 роках компанії S&P 500 спрямували на викуп акцій близько $2,5 трлн. У 2025 році обсяги залишаються високими, особливо в технологічному секторі, де такі компанії, як Apple, регулярно витрачають десятки мільярдів доларів щороку. Індикатор не враховує цей фактор, що додатково знижує його релевантність.
Що цей сигнал означає для інвесторів сьогодні
Індикатор Баффета залишається корисним орієнтиром, однак у сучасній структурі ринку його інтерпретація значно ускладнилася. Глобалізація бізнесу, активна роль центробанків, зміни в структурі ліквідності, buyback-програми та технологічні трансформації підтримують високі ринкові оцінки навіть за значень індикатора понад 200%.
Попри це, ринок у 2025 році продовжує зростати та ігнорує класичні попереджувальні сигнали — підтверджуючи слова Баффета про довгострокову тенденцію ринку рухатися вгору, незважаючи на циклічні корекції.
Коментарі