Перші укази Трампа: як вони вплинуть на США, Україну та світ

Енергетична контрреволюція

Перше, на чому зосередився Трамп, — це скорочення програм «зеленої» енергетики і подальший розвиток нафтового та газового сектора. «Бури, дитинко, бури», — повторив він під час своєї інавгураційної промови відоме гасло американських нафтовиків.

Новий президент США оголосив надзвичайний стан у енергетиці, який надає йому додаткові повноваження щодо стимулювання збільшення видобутку копалин. Ще один указ, який стосувався сектору, називається «Вивільнення американської енергії».

Реалізація стратегії Трампа на практиці означає спрощення розвідки та видобутку нафти та газу на федеральних землях, а також у водах, що прилягають до країни. Зокрема, як очікується, тепер активізується видобуток копалин в Алясці та Арктичній зоні, які намагався залишити недоторканими Джо Байден.

Минулого року видобуток нафти у США перебував на історичному максимумі, сягнувши 13,2 млн барелів на день. При цьому Штати вже 6 років поспіль видобувають більше «чорного золота», ніж будь-яка інша країна світу.

За оцінками Адміністрації енергетичної інформації США, цього року видобуток нафти у Штатах зросте ще приблизно на 3%, але у 2026 році темпи зростання скорочуватимуться. І справа тут не в кількості дозволів, а у вартості сировини, яка знижуватиметься.

Поточна ціна на нафту фактично не відреагувала на рішення Трампа. Якщо до підписання указів ф'ючерси на барель Brent коштували близько $80, то після — $79. Це пояснюється тим, що нововведення стосуються середньої і далекої перспективи.

Акції виробників нафти також особливо не відреагували на нововведення Трампа. Exxon Mobil у вівторок подешевшав на 0,76%, Chevron — на 2%, а Shell подорожчав на символічні 0,07%. Таким чином, поточні коливання ціни пального продемонстрували більший вплив на акції, ніж майбутні перспективи.

Із зміною енергетичних пріоритетів пов'язане ще одне рішення Трампа — вихід із Паризької кліматичної угоди, покликаної скоротити глобальні викиди парникових газів. Аналогічне рішення він ухвалив під час першої каденції, але Джо Байден скасовував відповідний указ.

Вийшовши з угоди, США приєднаються до Ірану, Лівії та Ємену, які не є учасниками угоди. Вона передбачає спільну роботу країн щодо утримання глобального потепління нижче рівня, здатного призвести до екологічної катастрофи.

За оцінками, опублікованими цього місяця дослідницькою фірмою Rhodium Group, минулого року США скоротили викиди всього на 0,2%, порівнюючи з 2023 роком. Паризька угода обумовлює скорочення викидів парникових газів до 2030 року на 61% від рівня 2005 року.

За даними Rhodium Group, якщо Трамп відмовиться від більшої частини кліматичної політики Байдена, викиди в США до 2030 року можуть скоротитися до цієї дати всього на 24−40%. У понеділок Трамп вже підписав лист до організації Об'єднаних Націй, яка адмініструє пакт, повідомляючи Всесвітню організацію про вихід із кліматичної угоди.

Вихід стане офіційним через рік після подачі листа. Вчені кажуть, що всім великим економікам доведеться значно скоротити свої викиди в цьому десятилітті, щоб утримати глобальне потепління на відносно низькому рівні.

«Це може стати сигналом для інших до зниження своїх зобов'язань щодо пом'якшення наслідків зміни клімату. Це може зменшити тиск на інші країни з великими викидами, такі як Китай», — вважає Лора Шеферз, член неурядової організації Germanwatch, що займається питаннями охорони навколишнього середовища і правлюдини.

Ще одне важливе рішення — наказ розглянути питання про скасування урядових субсидій та інших механізмів стимулювання продажів електромобілів. За словами Трампа, вони надавали переваги електромобілям, порівнюючи з іншими технологіями.

Акції виробників електрокарів відреагували на це різким падінням. Lucid Group втратила за день майже 7% вартості, Rivian — 6,5%. Навіть Tesla подешевшала на 0,5%, хоча має великі плани на дерегуляцію та запуск таксі на автопілоті. Раніше Ілон Маск заявляв, що його компанії субсидії ні до чого, а оглядачі припускають, що їх скасування допоможе позбутися конкурентів.

Кордон на замку для нелегалів

Боротьба з нелегальною міграцією — ще одне зобов'язання Трампа, яке він взявся реалізовувати з повною рішучістю. За оцінками Migration Policy Institute, у країні наразі перебуває понад 11 млн нелегальних мігрантів, близько половини з яких прибули із Мексики.

Трамп оголосив надзвичайний стан на південному кордоні та запровадив низку обмежень. Зокрема, тимчасово закрито в'їзд для мігрантів в Ель-Пасо, що спричинило скасування запланованих зустрічей мігрантів із представниками міграційної служби.

Також президент заборонив використання мобільного додатку CBP One, який дозволяв мігрантам легше потрапляти до США, записуючи на прийом до міграційної служби. Трамп вирішив повернути політику «Залишайся в Мексиці», яка передбачає, що шукачі притулку у Штатах мають перебувати в сусідній країні, доки їх справа розглядається.

Серед інших рішень Трампа — указ, спрямований на скасування надання громадянства за фактом народження у США, а також залучення армії до будівництва стіни на кордоні з Мексикою.

Ще до інавгурації Трамп обіцяв також проведення облав на мігрантів у найбільших містах США. Розпочати планується із Чикаго. Щоправда, до кінця незрозуміло, чи планується висилати всіх, хто нелегально перебуває в Америці, чи розпочати мають з тих, хто порушував закон.

Критики рішучих кроків вказують на залежність американської економіки від нелегальних мігрантів. Зокрема, 40% працівників американських ферм — саме вони. В разі депортації, їх не буде ким замінити, а працівники, які перебувають в країні на законних підставах, вимагатимуть більшої платні. Як наслідок — зростатиме вартість продовольства.

Близько 14% всіх американських працівників у будівельній галузі становлять також мігранти без документів. У готельній галузі задіяно до 1 млн нелегалів.

Крім цього, щорічно працівники-нелегали сплачують до $80 млрд федеральних і місцевих податків, після чого в них залишається близько $250 млрд, які вони витрачають у США. Втрата цих ресурсів обмежить споживання і ВВП Америки. Тому навряд чи Трамп наважиться вислати всіх нелегалів зі США, радше, буде обмежено притік нових, а додому повертатимуть тих, хто переступив закон.

Початок тарифних війн

Запровадження мит на імпортні товари було однією з ключових передвиборчих обіцянок Трампа, і перші кроки до їх запровадження він вже зробив. Розпочати вирішив із сусідів та ключових торговельних партнерів США — Канади та Мексики.

За словами президента, з 1 лютого мають почати діяти 25% мита на товари з цих країн. Щоправда, документ, який регулюватиме нові правила, не представлено, Трамп обмежився лише усною заявою. Коли ж будуть запроваджені мита проти Китаю і яким буде їх розмір, очільник США відмовився повідомити, сказавши лише, що зустрічі та переговори щодо цього тривають.

Під час виборчої кампанії Трамп говорив про можливість запровадження мита в 10−20% на будь-які імпортні товари та до 60% — на вироблені в КНР.

Митна політика, серед інщих кроків нової Адміністрації, викликає найбільше занепокоєння у світі. Про ризики для глобальної економіки попереджає Банк міжнародних розрахунків: «Глобальна торгівля, ймовірно, зіткнеться зі збільшенням тертя та фрагментації, що матиме наслідки для внутрішнього виробництва та цін. Виробництво, ймовірно, впаде в короткостроковій перспективі, тоді як зміни споживчих цін, ймовірно, будуть нерівномірними в різних економіках».

Міжнародний валютний фонд вже знизив прогнози обсягів світової торгівлі на наступні два роки. Його експерти стверджують: якщо країни не досягнуть консенсусу щодо торгівлі, їм загрожуватиме привид стагфляції, тобто падіння економіки разом зі зростанням цін.

«Тарифи — це грубий інструмент, який карає споживачів і підриває глобальні ринки. Тарифна стратегія Трампа може викликати резонанс у внутрішньої аудиторії, але світова економіка не працює у вакуумі. Ця політика ризикує спровокувати торговельну війну, яка зашкодить усім, особливо середньому та робітничому класам», — застерігає генеральний директор DeVere Group Найджел Грін.

Відповідь на нові тарифи вже готує Канада. У Ліберальній партії, яка зараз перебуває при владі, заявили, що запровадять низку заходів, які завдадуть «максимального політичного болю». Канадські чиновники розробляють триетапний план запровадження тарифів та інших торговельних обмежень проти Сполучених Штатів, який буде введено в дію, якщо Трамп виконає свою погрозу про 25% мита на усі канадські товари. Зустрічні обмеження будуть зосереджені на товарах, вироблених у Штатах, де голосують за республіканців.

Представники місцевої Консервативної партії, яка, найімовірніше, виграє наступні парламентські вибори, готуються відповісти з іншого боку. За їх словами, позитивний для Канади торговельний баланс із США виникає через те, що їх країна задешево продає нафту, а тому має зосередитись на внутрішній переробці сировини, тим самим атакуючи американську переробну галузь.

Президент Мексики Клаудія Шейнбаум також заявила про готовність відповісти на дії США власними митами. Водночас там все ще сподіваються досягнути компромісу, зокрема, допомогти Штатам боротися з міграційною кризою, якщо ті відмовляться від радикального підвищення мит.

Помилування TikTok та допомога ШІ

Одним із перших рішень Трампа стало відкладення на 75 днів заборони на діяльність TikTok у США. Обмеження на китайський сервіс були накладені Джо Байденом і навіть діяли близько одного дня.

Трамп не лише відклав заборону, але й пом’якшив вимоги до TikTok. Якщо раніше уряд США вимагав продати весь американський підрозділ новому власнику, то тепер мова може йти про 50% відділення, а решта — залишатиметься в руках материнської компанії ByteDance.

Фаворитом на придбання частки TikTok називають Ілона Маска. Кандидатуру соратника Трампа, нібито, розглядають в китайському уряді, щоб завдяки цьому налагодити відносини з президентом США. Серед інших потенційних покупців соцмережі називають Amazon, платформу обміну відео Rumble, колишнього генерального директора Activision Blizzard Боббі Котіка. Про можливість купити TikTok заявив навіть найпопулярніший YouTube-блогер MrBeast, в цьому йому, нібито, вже погодились допомогти декілька мільярдерів.

Ще одне рішення Трампа, яке вплине на технологічний сектор, — скасування указу Джо Байдена щодо зниження потенційних ризиків ШІ. Документ вимагав від розробників штучного інтелекту ділитися результатами тестів безпеки з урядом. Трамп же вирішив, що це лише перешкоджає інноваціям.

Новий президент привітав спільну ініціативу OpenAI, Softbank та Oracle, які планують інвестувати $500 млрд в інфраструктуру штучного інтелекту у США. Трамп заявив, що вони потребуватимуть великої кількості дешевої електроенергії, а тому спростить регулювання її виробництва.

Читайте також: Пітер Тіль: мільярдер-консерватор із Кремнієвої долини, який фінансував кампанію Трампа

На новинах про лояльність Трампа до ШІ акції NVIDIA подорожчали у вівторок на 2,3% і додали практично стільки ж перед відкриттям торгів у США у середу. Також на 3,4% зросла вартість найбільшого виробника чипів TSMC. Oracle, яка займеться будівництвом згаданої ШІ-інфраструктури, подорожчала на 7% у вівторок і майже на 8% перед торгами у середу.

Новини для України

Для України сигнали, які надходять зі США неоднозначні. З одного боку, Трамп вже декілька разів зустрічався з Володимиром Зеленським і заявив, що той готовий до укладення мирної угоди, на відміну від путіна. З іншого — Президент України не був на інавгурації, посилаючись на зайнятість, хоча син Дональда Трампа заявив, що Зеленського не запрошували, а той хотів приїхати.

Як повідомляє The Wall Street Journal, Трамп поставив перед своїм спецпосланцем в Україні Кітом Келлогом завдання завершити війну за 100 днів. При цьому новий американський лідер має намір особисто контролювати перебіг переговорного процесу щодо України, йдеться у публікації. Як повідомляється, допомогти у завершенні війни Трамп вже просив китайського лідера Сі Цзіньпіна.

Що ж буде з військовою допомогою Україні — наразі невідомо. Трамп на 90 днів заблокував допомогу будь-яким державам та організаціям до проведення аудиту. Водночас, як запевняє керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, ці обмеження не стосуватимуться військової підтримки Україні.

Як пишуть західні ЗМІ, команда Трампа, нібито, хоче, щоб Україна мала кращі переговорні умови. Очевидно, для цього потрібно більше зброї, але повідомлень про нові пакети немає. Раніше президент США заявляв, що більший тягар підтримки України має взяти на себе ЄС.

Читайте також: Трамп переміг: чому зростають акції приватних тюрем та коли США збільшать допомогу Україні

Найімовірніше, у США ще тривають внутрішні дискусії щодо того, який формат підтримки України має бути у найближчому майбутньому.

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка