В останньому чвертьфіналі Чемпіонату інвестицій сходяться два варіанти активів, які відносно недавно стали доступними для широкого загалу покупців, — боргові облігації та сільськогосподарська земля. Обирайте, в який із цих варіантів вкласти гроші більше подобається особисто вам і, можливо, саме він переможе у перегонах.
Облігації чи земля: вибираємо, куди краще вкласти гроші
Хто переміг минулого тижня
В попередньому чвертьфіналі Чемпіонату інвестицій вперше виникла напружена боротьба. Якщо в попередні рази акції США без проблем перемогли депозити, а золото — криптовалюту, то цього разу нерухомість, хоча з самого початку захопила лідерство, але готівкова валюта змогла нав'язати їй боротьбу.
За підсумками голосування на сторінці «Мінфіну» в Telegram, нерухомість отримала 56% голосів проти 44% у валюти. На сайті ж вона перемогла впевненіше — 63%.
Цього разу жереб звів два інвестиційні активи, які останнім часом набирають популярність, а хто з них кращий — скажете ви.
Облігації
Коли мова заходить про облігації, насамперед згадують ОВДП — державні боргові папери. Їх принцип досить простий і зрозумілий: купуючи облігацію, інвестор дає кошти в борг державі, а та — зобов'язується їх повернути та виплатити наперед визначений відсоток. Прогнозований прибуток робить облігації подібними до депозиту. Тільки краще.
Перевага ОВДП у вищій дохідності, ніж за банківськими вкладами. Під час останнього розміщення Міністерство фінансів випустило папери з погашенням приблизно через рік та дохідністю 16,35%. Для порівняння: середня ставка за депозитами з розміщенням на 12 місяців становить трохи більше 13%, а найщедріші банки пропонують 16,25−16,5%. При цьому прибуток від ОВДП не оподатковується, а від заробітку з депозиту доведеться віддати 18% ПДФО і 5% військового збору — це зменшує дохідність вкладу майже на чверть.
Ще разючішою є перевага валютних ОВДП. Востаннє доларові цінні папери розміщувалися зі строком погашення трохи більше півтора року і дохідністю 4,02%. Водночас у банках долар можна розмістити на рік у середньому під 1,23%, а максимальна ставка — 2,75%. І це ще до оподаткування.
Довгий час ОВДП вважалися інструментом для «обраних». Банки і брокери встановлювали мінімальну суму для їх придбання в межах 50−100 тис. грн і стягували комісії. Зараз же практично всі ключові продавці дозволяють держоблігації від однієї штуки (близько 1 тис. грн) і не стягують жодної комісії. Купити папери можна дистанційно в застосунках банків, і навіть в «Дії».
За таких умов популярність облігацій серед громадян стрімко пішла вгору. Якщо на початок 2022 року на руках у населення було ОВДП на 25 млрд грн, то зараз вже майже 106 млрд, і зберігається тенденція зростання.
Раніше фізособи були майже непомітні серед власників ОВДП, а зараз на них припадає близько 5,6% від загального обсягу облігацій. Хоча переважно цінні папери залишаються все ж у банків і НБУ — 48% і 35% від загального обсягу.
Окрім державних паперів, інвестори можуть вкладати кошти і в корпоративні облігації. Їх випускають приватні компанії, щоб обходитись без дорожчих кредитів. Серед тих, хто їх пропонує, — Нова пошта, NovaPay, Novus, AccessFinance, !FEST Coffee Mission тощо.
Дохідність тут вища, ніж у ОВДП. За гривневими паперами сягає 24−28% річних, а за доларовими — 8,8%. Водночас варто розуміти, що прибуток від цих облігацій оподатковується за тією ж ставкою, що й банківські депозити. Крім цього, повернення коштів гарантує лише сам позичальник. Якогось аналогу Фонду гарантування вкладів для цінних паперів не існує.
Земля
Інвестиції в сільськогосподарську землю почали набувати популярності приблизно в той самий час, коли масовими ставали ОВДП. Але якщо облігаціям допоміг Інтернет та низькі комісії, то земельний ринок запрацював завдяки закону, який у липні 2021 року скасував мораторій на продаж.
Спершу купувати землю могли лише фізичні особи і максимум 100 гектарів. На початку 2024 року стартував другий етап земельної реформи: до ринку допустили юридичних осіб, а ліміт зріс до 10 тис. га «в одні руки».
Динаміку ціни на землю однозначно визначити неможливо, оскільки вартість різних ділянок може суттєво відрізнятись. На неї впливають відстань до зони бойових дій, родючість, логістика, наявність переробних підприємств та рівень конкуренції у регіоні. Навіть два паї на одному й тому ж полі можуть мати різну ціну. Якщо земля ближче до дороги — вона коштуватиме дорожче, а якщо її оточують ділянки іншого власника, покупця знайти буде складно.
Однак загалом експерти вказують на позитивну динамку цін на сільськогосподарські площі. В момент відкриття ринку землі її вартість коливалася орієнтовно в межах $1 200−1 600 за га. За наступні три роки вона додала орієнтовно 25−30% вартості і ця тенденція продовжується.
Після припинення війни, завдяки зростанню інвестицій, спрощенню логістики, наближенню вступу до ЄС, подорожчання землі може ще прискоритися. Як взірець, можна взяти ціну на землю в сусідніх державах. В Польщі вона сягає 11 тис. євро за га, а в Чехії — 8 тис. євро.
Доки земля дорожчає, інвестори можуть заробляти на її оренді. В середньому вона приносить 5−8% від вартості ділянки. Потенціал зростання таких заробітків продемонстрували аукціони з оренди державної землі. На них учасники торгів пропонували $500−700 за оренду гектара. Водночас приватні особи отримували в середньому близько $90.
Навряд приватні інвестори можуть розраховувати на такі ж виплати. Державні землі здавались в оренду великими ділянками, що робило їх привабливішими. Також місцеві фермери могли завищувати ціну, аби не допустити агрохолдинги на свою територію. Однак загалом високі ціни говорять про потенціал зростання оренди в умовах високої конкуренції, а та, зі свого боку, підштовхуватиме і вартість ділянок.
Визначайте, аргументи за який із активів для вас були переконливішими, голосуйте та обирайте переможця останнього чвертьфіналу.
Коментарі - 24