Не тільки ОВДП: які інструменти можуть з`явитися найближчим часом

Чому українці вибирають ОВДП

Фізичним особам належить портфель ОВДП на понад 84 млрд грн, хоча до повномасштабного вторгнення він оцінювався приблизно в 26 мільярдів, тобто з того часу зріс у понад тричі.

«Коли декілька років тому я сказав, що у власності фізичних осіб буде ОВДП на 50 млрд, то журналісти на цих словах посміхалися. Зараз ця сума є значно більшою, але вже ніхто не посміхається. Та й я не міг подумати, що інвестиції приватних осіб в ОВДП вчетверо перевищуватимуть кошти страхових компаній в цьому інструменті. Зараз драйвер зростання інвестицій — це саме ресурси приватних осіб, і саме у державні облігації», — відзначив під час конференції директор із управління активами групи ICU в Україні Григорій Овчаренко.

На його думку, запорукою зростання інвестицій в ОВДП стало поєднання низки чинників. «Це, зокрема, спрощення доступу до них, висока ставка і відсутність оподаткування. Останнє важливо, не лише з погляду підвищення дохідності, але й відсутності потреби спілкуватися сам-на-сам із податковою» — пояснює Овчаренко.

«Ще один важливий чинник популярності ОВДП, хоча це і не дуже гарно звучатиме від брокера, — відсутність потреби спілкуватися з брокером», — додає президент інвестиційної групи Універ Тарас Козак.

За його словами, у фізичних осіб вже немає потреби щось писати брокеру, заносити папери, виписки, вся торгівля відбувається у застосунках чи електронних кабінетах, де можна в декілька кліків пройти реєстрацію, купити чи продати держоблігації.

Чи є зараз альтернатива

Григорій Овчаренко вважає, що причини популярності ОВДП демонструють, які чинники сприятимуть поширенню інших інструментів.

За словами Тараса Козака, серед альтернатив, які цікавлять українців, насамперед варто відзначити ОЗДП, або ж, як їх частіше називають, євробонди.

«Наприкінці літа минулого року за ними відбулася реструктуризація і була можливість купувати ці папери дуже дешево. З того часу ці папери зросли на 40−50% у валюті. Хто вклав у ці папери наприкінці літа $20 тис., зараз має близько $30 тис. При цьому доходи за ОЗДП також не оподатковуються. Торгівля ними є досить простою і відбувається у застосунках деяких фінансових компаній», — пояснює він.

З'являються також нові емітенти корпоративних облігацій та розширюються способи придбання цінних паперів. Так, експерт звернув увагу на облігації NovaPay, які представлені у застосунку компанії. 20 лютого почалась торгівля новими корпоративними облігаціями від фінтех-компанії Activitis, що стало першим великим публічним випуском за довгий час.

«Для цих паперів ми зробили новацію, яка дозволена рішенням НКЦПФР лише з листопада минулого року, — випуск базового проспекту, під який можна протягом року випускати декілька різних серій облігацій. Ці серії можуть бути гривневі, валютні, з різними строками, відсотками. Це спрощує роботу організаторів випусків. Випуск облігацій завдяки цим змінам займає до двох тижнів роботи, і після цього нові папери вже торгуються на ринку», — розповів Тарас Козак.

Ще одна зміна, яка, за його словами, вдосконалить ринок корпоративних облігацій — поява адміністратора з їх випуску. Це означає, що для внесення змін до проспекту емісії цінних паперів не потрібно буде збирати всіх власників паперів. Замість цього, можна буде призначити такого адміністратора — юридичну компанію чи великого брокера, який проаналізує, чи корисні ці зміни для наявних інвесторів в облігації. Якщо так — він надасть дозвіл на зміни до проспекту емісії.

На які новинки очікувати

Діджиталізується не лише доступ до фінансових інструментів, але й робота НКЦПФР, розповів її очільник Руслан Магомедов. «Ми запустили Комплексну інформаційну систему, завдяки якій із Комісією можна спілкуватися в електронній формі. Зараз працює перша версія цієї системи, можливо, ми ще її допрацьовуватимемо, робитимемо зручнішою, але найважливіше, що її створення вже запущено», — повідомив він під час FinYear.

На нові можливості для інвестицій можуть очікувати і громадяни. Одна з ініціатив регулятора — створення особових інвестиційних рахунків. Їх поява передбачена законопроєктом № 8111, який вже два роки перебуває в парламенті, але з того часу так і не зрушився. Зараз же НКЦПФР планує активізувати його просування. «Я хочу, щоб ми запровадили цей інструмент до кінця воєнного стану», — відзначив Руслан Магомедов.

Такі рахунки фізичні особи зможуть відкривати у інвестиційних фірмах і спрямовувати кошти з них на інвестиції у різні інструменти, зокрема, в муніципальні та корпоративні облігації, акції, що торгуються на біржі.

Особливість цих рахунків в тому, що доходи від використання коштів із них не оподатковуватимуться. Тобто якщо зараз із доходів, наприклад, від корпоративних облігацій потрібно сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору, то при використанні цих рахунків такої потреби не буде: інвестори отримуватимуть той «чистий» прибуток, який закладений, як дохідність паперів, за умови, що протягом 3−5 років гроші не виводитимуться з цих рахунків, а працюватимуть в реальному секторі економіки України, у вигляді інвестицій.

«Ми розуміємо, що під час війни у державних позик не повинно бути конкурентів. Однак поява цих рахунків буде не конкуренцією, а допомогою державі. Є певна психологічна межа інвестицій в ОВДП, і якщо приватний інвестор до неї доходить, то, навіть маючи гроші, він їх вже не купуватиме. Ми ж пропонуємо розширити можливі інструменти. Завдяки цим змінам гроші з „подушок“ буде залучено в реальну економіку», — наголосив Руслан Магомедов.

Читайте також: Долар або євро: як зараз українцям вибрати валюту заощаджень

В розробці НКЦПФР є ще один проєкт, який готується спільно із Мінцифри, — Diia City Invest. Це ініціатива, яка має спростити залучення коштів стартапами, які є резидентами Дія.City. Передбачається, що відбуватиметься спрощена реєстрація венчурних фондів без компанії з управління активами. Щоправда, це стосуватиметься залучення відносно невеликих сум: передбачається встановити ліміт в 20 інвесторів та 50 млн грн у одному фонді.

За словами Руслана Магамедова, такі зміни забезпечать підтримку прогресивних ідей та дозволять створити ефективний інструмент для розвитку технологічного ринку.

***

ICU — незалежна інвестиційна група, що надає брокерські послуги, депозитарні послуги, послуги з управління активами та приватним акціонерним капіталом, а також займається венчурними та фінтех-інвестиціями.

В Україні ICU впродовж вже 15 років є найбільшим брокером з торгівлі державними облігаціями. Група також є лідером ринку управління активами та пенсійними заощадженнями.

Trustee Plus. Це криптовалютний гаманець із вбудованою платіжною карткою для тих, хто хоче користуватися криптовалютою просто.