Герой «Гри на пониження», який дав старт зльоту GameStop

У 2021 р. його фонд Scion Asset Management показав одну з найвищих дохідностей — плюс 43,67% при зростанні S&P 500 на 23,78%. Зараз же у Б'юррі є всі шанси прославитися, як інвестор, що спритно уникнув нового армагеддону. Розповідаємо про головний талант «Великого шорта» та про те, як можна розвинути такий талант у себе.

Заробив своїм пайовикам $750 млн: чому вони цього не пробачили

Безумовно, широкою популярністю поза інвестиційного світу Майкл Б'юррі (Michael Burry) зобов'язаний Голлівуду, який зняв гучний блокбастер «Гра на зниження» за книгою Майкла Льюїса. Б'юррі став прототипом головного героя, який заробив мільйони на падінні фондового ринку.

Проте навіть фільм, який тримає у напрузі від першого до останнього кадру, не здатний передати всього накалу ситуації, що склалася у реальному житті. Перемога над пузирем іпотечного ринку, що лопнув, далася йому не просто.

Б'юррі не тільки пішов проти ринку, він фактично винайшов інструмент, що дозволив вичавити зі своєї ідеї максимум, не побоявся збитку, коли всі підраховували прибуток, і пожертвував своїм фондом.

Читайте також: Білл Екман: заробив $2,6 мільярди на пандемії та $1 млрд — на інфляції

Про проблеми з іпотекою Б'юррі заговорив ще у 2003 р. «Мені здавалося, що ФРС створює пузир активів на ринку житла, щоб компенсувати негативні наслідки краху доткомів, 11 вересня 2001 р., скандалу (2002 р. з маніпуляціями бухгалтерського обліку — ред.) WorldCom, краху Enron та інших. Я підозрював, що пузир, що створюється, спровокує обвал житла, що набагато перевершує все, що було раніше», — розповідав він The Mercury News.

Що ж такого побачив Б'юррі, проаналізувавши, як працює ринок нерухомості та іпотечні кредити?

Видаючи іпотечні кредити, банк перевіряє позичальника і в залежності від надійності визначає ступінь ризику його кредитування. Але така прискіпливість була лише на початковому етапі. При випуску різноманітних похідних банки та фінансові компанії «упаковували» кредити з різним ступенем ризику в єдиний пул.

Кредити, видані як надійним, так і ненадійним позичальникам, фактично продавалися на фондовому ринку «у єдиному пакеті». Звідси і виникла назва subprime mortgage — «недопервосортна іпотека». Насправді це були «сміттєві» позики з невеликою домішкою добрих.

Але всім був вигідний такий стан справ. Рейтингові агентства не перевіряли окремо кожен кредит, зашитий у такі пули, і виставляли їм найвищі оцінки. Високий рейтинг забезпечував таким фінансовим продуктам високий попит та гарну ціну.

Це поступово розбещувало і самі банки: якщо таке купують, не перевіряючи базовий актив (тобто самі кредити), значить, і видавати позики можна, не надто звертаючи увагу на платоспроможність позичальника.

Не звертала уваги на цей недолік у фінансовій системі й організація, що вивчала платоспроможність позичальників, Федеральна корпорація з боргу та заощадження (Federal Savings and Loan Insurance Corporation — FSLIC). Вона досліджувала переважно лише рівень загальної закредитованості одержувачів позик до валового продукту, але погано враховувала інші обов'язкові платежі домогосподарств.

Побачивши, як працює система, Б'юррі зрозумів, що рано чи пізно на такі папери чекає дефолт, відповідно, на цьому можна заробити.

Для цього йому потрібно було вирішити кілька проблем. Перша — як грати проти пузиря на ринку іпотеки? Наприклад, можна було зробити ставку проти банків, чий бізнес багато у чому залежав від іпотеки, проти забудовників або виробників будматеріалів. Але кожен із таких варіантів враховував лише частину глобальної проблеми, а Б'юррі хотів зняти всі вершки.

Для цього йому фактично довелося винайти дефолтні кредитні свопи на субстандартні іпотечні облігації. Б'юррі замовив асоціації ISDA (Міжнародна асоціація свопів та деривативів) розробку типового контракту на них 19 травня 2005 р. та переконав Deutsche Bank продати йому дефолтні свопи на $60 млн. У всякому разі, саме так описує ситуацію автор «Великої гри на пониження».

Проблема друга — як організувати виплати з дефолтних свопів? Адже в одному такому свопі було запаковано іпотечні кредити багатьох домогосподарств. І, звісно, ​​всі вони не могли припинити обслуговування свсвоїх іпотек одночасно. У результаті було вирішено, що власник дефолтного свопу отримуватиме виплати в міру того, як окремі домогосподарства відмовлятимуться виплачувати іпотечні платежі.

Новий інструмент привернув увагу ринку. Незабаром Б'юррі вже не доводилося вмовляти продати йому дефолтні свопи. Навпаки, великі інвестиційники на зразок Goldman Sachs самі пропонували йому придбати цей інструмент.

Якщо в перші місяці вартість однієї операції з купівлі свопів не перевищувала $10 млн, то в червні 2005 р. Goldman Sachs пропонував Б'юррі угоди в $100 млн. Адже на той час навіть ділки Уолл-стріт не могли уявити масштаб майбутнього краху, а тому вважали продаж таких свопів простим та безризиковим заробітком.

Особливу перевагу грі Б'юррі на зниження іпотечних паперів надавала та обставина, що дефолтні свопи, що використовуються ним, за умовами були дуже схожі на страховий поліс. Щорічно він платив за них певний відсоток (зазвичай не більше 2%) та міг підрахувати розмір втрат, якщо його розрахунки виявляться невірними.

Звичайно, Б'юррі недовго залишався єдиним, хто розумів ситуацію. Вже у листопаді 2005 р. Deutsche Bank запропонував викупити з премією раніше продані йому свопи, а потім запропонував викупити свопи інших банків. Згодом чергову порцію свопів відмовився продати йому Bank of America. А Morgan Stanley слідом за Deutsche Bank запропонував викупити назад продані йому свопи.

Ця обставина ще більше зміцнила Б'юррі у правильності своїх дій. Але вселити таку ж впевненість у своїх пайовиків він не зміг.

Ті бачили у ситуації цілковитий провал. Через скупку дефолтних свопів фонд Б'юррі Scion Capital у другій половині 2005 р. і в 2006 р. при зростаючому ринку показав негативну дохідність.

Інвестори почали вимагати свої гроші, але на той момент Б'юррі вже зробив стільки ставок проти іпотечного буму, що за спроби їх перевести в готівку зазнав би величезних збитків, пояснював Business Insider. Тому він просто відмовився віддавати близько половини затребуваних грошей.

Тільки в 2007 р, після того, як іпотечна бульбашка дійсно лопнула, Б'юррі повернув пайовикам їхні кошти і належний їм прибуток. Для них він заробив на свопах $750 млн, а для себе особисто $100 млн. Але стосунки з інвесторами так зіпсувалися, що більшість відмовилася знову працювати з Б'юррі. Він не зміг набрати активи під управління та у 2008 р. закрив Scion Capital.

Після всіх витрат і виплат винагород за період з 1 листопада 2000 по червень 2008 року Scion Capital зафіксував 489,34% чистого прибутку. За цей період індекс S&P500 показав зростання лише у 2%.

Запустив безумство GameStop: скільки заробив сам

Втім, багато скептиків і зараз кажуть, що в 2007-му Б'юррі просто пощастило: мовляв, варто було йому вгадати одну з корекцій, і його вже охрестили «провісником», і припускають, що тоді це могло бути лише збігом.

Почасти в цьому винен і сам Б'юррі, який щиро вважає, що його успіх міг повторити будь-хто, хто б уважно вивчив фінансовий ринок. Але так складається, що саме Б'юррі опиняється там, до чого згодом буде прикуто увагу всього ринку. Так, саме Майкл Б'юррі сам того не знаючи, запустив ситуацію, яка в результаті вилилося в шаленство GameStop у січні 2021 року.

Він і уявити не міг, що його зусилля допоможуть мотивувати тисячі приватних трейдерів на форумі Reddit, Wall Street Bets підняти акції GameStop на цілих 2500% за лічені тижні.

«Моя пристрасть — це довгострокове інвестування в недооцінені та незаслужено обійдені увагою активи», — цитує Б'юррі Business Insider.

Саме тому у 2019 році Scion Asset Management почав купувати акції проблемного ретейлера GameStop, коли його папери стрімко дешевшали. У сукупності хедж-фонд скупив 3,4 млн. акцій (5,3% компанії) за ціною від $2 до $4,2 за штуку.

Ставши власником великого пакету, Б'юррі почав щільно спілкуватися з радою директорів GameStop, вказуючи їм на помилки в управлінні, які призвели до знецінення компанії. Одним із реальних способів підняти вартість акцій та повернути довіру акціонерів глава Scion Asset Management вважав зворотний викуп акцій.

Викуп може «різко збільшити прибуток на акцію — набагато більше, ніж будь-яка інша можлива дія», — пояснював Б'юррі у листі до керівництва GameStop. Наприклад, якщо рітейлер скоротить кількість своїх акцій до 30 млн і відновить свої дивіденди у розмірі $157 млн, акціонери отримають $5,25 на акцію.

Під натиском Б'юррі управлінці GameStop здалися: компанія з 2019 року викупила акції приблизно на $200 млн, скоротивши їхню кількість у вільному обігу на 38%.

Б'юррі, мабуть, і спровокував подальшу ситуацію з кампанією «збунтованих» трейдерів, писав Forbes USA: угоди іменитого інвестора привернули до GameStop увагу трейдерів-аматорів. Серед них був фінансовий консультант Кіт Гілл, який згодом став неформальним лідером руху «бунтуючих» трейдерів з Reddit.

В результаті їхньої координованої атаки на великих інвесторів, які намагалися заробити на падінні паперів ретейлера, акції GameStop тільки на початку 2021 року подорожчали на 2000%. На піку їхня ціна сягала $483 за папір.

Scion Asset Management продав останні 1,7 млн ​​акцій GameStop ще в четвертому кварталі 2020 року. На той час вони торгувалися в діапазоні від $10 до $20 за акцію. Загалом, за підрахунками американського Forbes, фонд витратив близько $15 млн і заробив на угоді близько $100 млн. Але якби він продав свої акції на піку вартості, його прибуток становив би $1,5 млрд.

«Якщо я помістив GameStop на ваш радар, і у вас все вийшло, я щиро радий за вас, — прокоментував Б'юррі цю ситуацію в Твіттері 27 січня 2021 року. — Проте те, що відбувається зараз, повинно мати юридичні та нормативні наслідки. Це неприродно, шалено і небезпечно».

Головні принципи інвестування

Десятирічна прибутковість Scion Asset Management складає близько 385%. І ось, що сам Б'юррі говорить про методи свого інвестування, які забезпечують такий прибуток інвесторам фонду.

Як вибирати компанії

«Моя стратегія не надто складна. Я купую акції непопулярних компаній, що виглядають так, ніби вони на межі краху, і продаю, коли вони трохи приведені в порядок. Управління портфелем для мене в цілому також важливе, як і вибір акцій, і якщо в мене вдасться вдало робити і те й інше, я буду на висоті».

«Моє знаряддя вибору акцій — дослідження. Для мене важливо розуміти вартість компанії до того, як вкладати гроші. Тут я не мав вибору. Коли я натрапив на роботи Бенджаміна Грема, я відчув, що був народжений для того, щоб бути value-інвестором. Мій вибір акцій на 100% ґрунтується на концепті запасу міцності, який описаний у книзі «Аналіз цінних паперів» Грема у співавторстві з Девідом Тоддом. Зараз у мене власна версія їхньої техніки, з урахуванням того, що я хочу контролювати просідання і запобігти постійним втратам капіталу. Ще одна особливість — каталізатори зростання необов'язкові. Value цілком достатньо.

Найкращий час для покупки

«Я волію купувати на рівні 10−15% від 52-тижневого low, де видно будь-яку підтримку ціни. Це контртрендова частина мене. І якщо акція падає на нові низи, я ріжу збитки, крім випадків тих рідкісних пташок, про які йтиметься нижче».

Інвестуй, як Баффет

«Я також інвестую в „рідкісні пташки“: акції „у грі“, арбітражні ідеї та компанії, що торгуються за ціною, нижчою, ніж дві третини їх net value (net working capital— liabilities). Я із задоволенням звертаю увагу на компанії, які вибирає Уорен Баффет — компанії зі сталою конкурентною перевагою, підтвердженою багаторічним високим поверненням на інвестиції. Якщо їх можна купити за привабливою ціною».

Сім питань, які потрібно поставити собі перед покупкою

«Успішне управління портфелем виходить за межі простого вибору акцій і вимагає відповіді на такі важливі питання: Яка оптимальна кількість акцій у портфелі? Коли купувати? Коли продавати? Чи потрібно приділяти увагу диверсифікації між секторами, циклічними та нециклічними акціями? Наскільки податки мають впливати на ухвалення інвестиційних рішень? Чи є метою низький обіг?»

Читайте також: Джон Богл: «святий» з Уолл-стріт, який доказав переваги інвестування в індекси

Ідеальний портфель Б'юррі

«Загалом це особиста справа кожного. Але я волію тримати 12−18 акцій, диверсифікуючи портфель по різних секторах. Намагаюся тримати портфель повністю завантаженим. Цього достатньо для моїх найкращих інвестиційних ідей, а також дозволяє згладити волатильність портфеля. Не те щоб я вважаю, що волатильність пов'язана з ризиком, але я страждаю від печії і зайвий стрес мені ні до чого».

Як Б'юррі став великим: 5 фактів про легенду Уолл-стріт

Вважає за краще спілкуватися письмово, а не особисто

Майкл Б'юррі, що народився в 1971 р., з дитинства відчував себе не таким, як інші. Через рідкісну форму раку він у дворічному віці втратив око, замість якого йому зробили скляний протез.

Б'юррі зізнавався автору книги «Велика гра на зниження» Майклу Льюїсу: «У мене всі сили йшли на те, щоб дивитися людині у вічі. Коли я дивився на людину, я вже не чув її».

У результаті досі він вважає за краще спілкуватися письмово, а не особисто. Він переконаний, що справляє «при особистому спілкуванні жахливе враження». Єдиний спосіб це виправити — люди спочатку мають оцінити його тексти, а потім знайомитися.

У книзі Льюїса він також розповідає про відсутність друзів. З двома приятелями, з якими він підтримує зв'язок вже 30 років, Б'юррі бачився лише кілька разів.

Заснув прямо під час операції через любов до інвестування

Майкл Б'юррі хотів стати лікарем і спочатку не думав про професійне інвестування. Закінчивши навчатись за спеціальністю «Медицина» в Каліфорнійському університеті Лос-Анджелесі, він продовжив навчання у Вандербільтському медичному університеті в Теннесі. Потім повернувся до Каліфорнії та влаштувався на роботу до Стенфордського шпиталю. Це була середина 1990-х років, коли в США стрімко надувався горезвісний пузир доткомів.

Люди скуповували акції всіх компаній, так чи інакше пов'язаних із інтернетом. Не минулося загальне божевілля і молодого медика. Майкл став читати матеріали з інвестування в інтернет у вільний від роботи час.

Читайте також: Деніел Леб: на чому зробив свої мільярди той, хто розділить Shell

Одного разу, в 1996 році, Б'юррі надибав сайт, присвячений технічному аналізу вартості акцій. Він почав вивчати, як передбачати динаміку цін цінних паперів з урахуванням аналізу зміни його ціни у минулому. Потім і сам став вкладатися в цінні папери, принагідно розповідаючи на своєму сайті Valuestocks.net про власні прогнозами котирувань.

Цей блог виявився настільки успішним, що Forbes включив його до списку 10 найкращих сайтів з підбору акцій у 2000 році.

Але поєднувати хобі з роботою було все складніше. Якось, перевтомившись від поєднання важкої роботи в медицині зі своїми дослідженнями в галузі фінансів, Б'юррі заснув стоячи прямо під час операції і впав на тент, який закривав пацієнта. Можливо, це підштовхнуло Б'юррі зробити вибір.

Отримав одразу мільйон

На момент заснування першого фонду Б'юррі мав $40 тис сімейних заощаджень і $145 тис боргу за студентським кредитом. Він став шукати інвесторів, давши оголошення у пресі та на своєму сайті. Несподівано з'ясувалося, що його блог читали багато ділків фінансового ринку — і вони зацікавилися його фондом. Першим зателефонував один із гуру у світі інвестицій Джоел Грінблатт, який заснував Gotham Funds.

Б'юррі одразу запропонували купити чверть його фонду Scion Capital за $1 млн. Після цього дивовижного випадку на нього посипалися інші пропозиції. Зокрема він продав невелику частку у своєму фонді страховій компанії White Mountains за $600 тис, і активи ще на $10 млн вона довірила йому в управління. Так з медика, що погряз у боргах, Б'юррі, відразу став багатою людиною.

Не раз обігравав ринок

Портфель фондів Б'юррі завжди був висококонцентрованим — складався з акцій менш ніж 25 компаній, зазначає ValueWalk. У 2000 та 2001 рр. індекс S&P 500 падав після краху доткомів, а Scion Capital заробив 55 та 22,1% відповідно.

До середини 2005 р. Scion Capital показав дохідність з моменту заснування 242%. До Б'юррі вишикувалася черга пайовиків, але йому не потрібна була популярність. До кінця 2004 р., коли у нього під управлінням було $600 млн, він став відмовляти охочим вкласти гроші у Scion Capital.

Знову готовий до кризи

Після закриття свого фонду у 2008-му Б'юррі кілька років займався інвестуванням власних коштів. Але 2013-го заснував фонд, знову назвавши його Scion — Scion Asset Management і керує ним досі. Незважаючи на те, що поріг входу в його фонд високий, лікар також роздає маленькі фінансові поради тим, хто готовий слухати його. Зараз Майкл знову говорить про нову фінансову кризу, що насувається, і вже підготувався до неї сам.

Захистився «акціями гріха»

Схоже, Б'юррі і цього разу зумів уникнути гірших наслідків розпродажу акцій, коли минулого року скоротив кількість своїх активів з 20 до 6 (у третьому кварталі 2021 року). Після цього загальна вартість його портфеля (без урахування опціонів) із майже $140 млн впала до $47,8 млн.

Читайте також: Джеремі Грентем: уже передбачив 3 бульбашки та пророкує новий обвал ринку

Станом на кінець 3 кварталу 2021 р. розподіл його активів виглядав так:

• CVS Health (виробник фармацевтичних препаратів): 40,68%;
• Lockheed Martin (оборонно-промислова корпорація, що виробляє військову та промислову техніку): 24,82%;
• GEO Group (інвестиційний фонд нерухомості, керуючий в'язницями та психіатричними лікувальними установами): 20,75%;
• CoreCivic (компанія, яка володіє та керує в'язницями та місцями ув'язнення, у тому числі для нелегальних мігрантів): 8,79%;
• NOW (пункти прокату): 2,75%;
• Scynexis (виробник фармацевтичних препаратів): 221%.

У результаті в портфелі відомого інвестора половина акцій — папери із так званого сектору «гріховних акцій».

Декілька акцій, які продав Б'юррі: Golden Ocean Group Ltd, Marinus Pharmaceuticals Inc і Scorpio Tankers Inc, впали з 30 червня на 26%, 44% і 45% відповідно.

Щоправда, не в усьому його розрахунок виявився вдалим. Наприклад, Б'юррі зарано ліквідував позицію на 1,1 млн акцій Tesla у 3 кварталі, оскільки акції компанії Маска злетіли з кінця червня до початку листопада на 80%. Однак глава Scion Asset Management не відчуває жалю з цього приводу з огляду на поточну динаміку акцій компанії.

Розпродаж портфеля Scion демонструє складність вибору часу для проведення транзакцій. Хоча Б'юррі уникнув різкого падіння одних своїх акцій, продавши їх минулого року, він потенційно втратив значний прибуток від інших і, ймовірно, не заробив стільки грошей, скільки міг би.

Потенційно він міг реінвестувати в ці акції, відновити пути або вчинити інші угоди в останні місяці. Але оскільки Scion розкриває дані про свій портфель американських акцій один раз на квартал, то про ці операції стане відомо лише в середині лютого.