Як алмази пересварили між собою країни Заходу та Глобального Півдня

Коли в лютому 2022 року росія вторглася в Україну, жителі індійського міста Сурат не могли уявити, що війна за тисячі миль від них призведе до проблеми самогубств у їхньому співтоваристві.

Щонайменше 63 особи наклали на себе руки в Сураті за останні 16 місяців. Дехто залишив передсмертні записки, в яких звинуватили фінансові труднощі, повідомляють місцеві ЗМІ. Багато тисяч інших втратили роботу або зіткнулися з приголомшливим скороченням зарплат.

Що ж сталося

63 самогубці із Сурата були огранювачами алмазів. Сурат — місто в західному штаті Гуджарат — центр алмазної промисловості Індії, де працюють понад 600 тис. осіб. За даними галузевої статистики, робітники в Сураті відповідають за огранювання і полірування 80% алмазів, що видобуваються, у світі.

Вторгнення росії в Україну спонукало ЄС і G7 заборонити імпорт російських алмазів через треті країни, що серйозно обмежило доступ до ключової сировини, яку використовує алмазна промисловість Індії. Коли заборона набула чинності у березні 2022 року, вона позбавила Індію майже третини доходів від алмазної промисловості.

«Понад 30% постачання сировини в Індію здійснювалося з російської копальні АЛРОСА. Цей втрачений бізнес досі не відновився», — сказав Дінеш Навадія, регіональний голова Ради зі сприяння експорту дорогоцінного каміння та ювелірних виробів (GJEPC), створеного при Міністерстві торгівлі та промисловості.

У президента Асоціації торговців алмазами Сурата Джагдіша Хунта така ж похмура перспектива. «З першого бомбардування російсько-української війни ситуація для нас тільки погіршилася», — сказав він.

Експорт огранених та полірованих алмазів із Індії скоротився на 27,6% у 2023—2024 фінансовому році, при цьому суттєве скорочення припало на трьох найбільших покупців — США, Китай та Об'єднані Арабські Емірати.

Занадто багато алмазів

Уряд і профспілка працівників алмазної промисловості не мають повних даних про те, скільки людей втратили роботу, оскільки деякі галузі алмазної промисловості, як і багато інших в Індії, працюють неформально.

«Ми спробували провести опитування, розсилаючи форми Google, але більшість із них не знають, як працювати з такою технологією», — кажуть у профспілці.

За зразковими оцінками профспілки, за останні шість місяців роботу втратили не менше 50 тис. полірувальників, а за останні вісімнадцять місяців — сотні тисяч.

Рамеш Зіларія, голова профспілки працівників алмазної промисловості Гуджарата, витрачає значну частину свого часу, відповідаючи на дзвінки за номером гарячої лінії для запобігання самогубствам, який вони запустили 15 липня.

«Ми отримали понад 1 600 дзвінків із проханням про допомогу з того часу, як запустили номер». Він розповів, що нещодавно врятували одного огранювача від самогубства. Той не мав роботи 4 місяці і його переслідували кредитори.

«Він плакав у нашому офісі весь день. Зрештою ми знайшли будинок в оренду для його сім'ї, внесли заставу та орендну плату за перший місяць, оплатили навчання його дітей та знайшли роботу для чоловіка та дружини за межами алмазної промисловості», — сказав він.

Проте допомогти фінансово всім огранювачам алмазів неможливо. «Ми намагаємося знайти роботу для інших, але все, що вони вміють, — це шліфування алмазів», кажуть у профспілці.

Один із огранювачів зміг знайти роботу кур'єром. Зарплата у нього низька, і роботодавець не відшкодовує витрати на паливо. Будучи єдиним годувальником у сім'ї з шести чоловік, він тепер заборгував орендну плату за два місяці, не зміг сплатити за навчання старшої дитини у школі та заклав сімейні коштовності.

Індустрія ограновування стискається

Через падіння експорту, запаси сировини зросли втричі, кредитів поменшало, тож власники бізнесів продають запаси задешево, аби лише залишитися на плаву.

Тим щасливчикам, які ще мають роботу, загрожує серйозне скорочення зарплат.

Багато компаній перейшли на чотириденний робочий тиждень, щоб заощадити гроші. Вони також скоротили кількість робочих годин на день.

«Вони хочуть забезпечити більше людей роботою, але це призвело до скорочення зарплат на 30−40%. Той, хто заробляв $477, тепер заробляє лише $274 на місяць», — сказав Навадія.

Профспілка працівників алмазної промисловості Гуджарату надіслала уряду штату Гуджарат декілька листів із закликом надати пакет економічної допомоги; останній такий лист було надіслано наприкінці липня.

Вони вимагали відродження «Ратнадіп Йоджана» — навчальної програми, яка має підвищити кваліфікацію робітників алмазної промисловості, яку Нарендра Моді запустив у Гуджараті під час економічної кризи 2008−09 років. Моді, який зараз є прем'єр-міністром Індії, на той час обіймав посаду головного міністра північного штату.

Профспілка також вимагає надати фінансову допомогу сім'ям ремісників, які наклали на себе руки.

У квітні міністр закордонних справ Індії С. Джайшанкар під час заходу в Сураті висловив стурбованість наслідками заборони країн G7 на російські алмази. «Їхній намір — нашкодити росії. Але це так не працює. Виробник зазвичай знаходить спосіб. Більше, ніж росії, такі кроки, зазвичай, завдають шкоди тим, хто знаходиться нижче в ланцюжку поставок», — цитують його місцеві ЗМІ.

Читайте також: ЄС пом'якшив заборону на імпорт алмазів російського походження

Чому ця тема знову на вустах

З вересня заборона ЄС вимагатиме, щоб алмази вагою 0,5 карата і вище проходили через Антверпен для сертифікації простежуваності з використанням блокчейну — цифрового реєстру, який використовують криптовалюти, писав Reuters у травні 2024 року.

Вже з березня імпортери до країн G7 мають самостійно підтверджувати, що алмази не походять із росії.

Європа є прихильницею санкцій і має намір закрити усі лазівки. Для того, щоб це зробити, потрібен надійний механізм відстеження, який неможливо створити без участі США.

Бельгія запровадила пілотну схему відстеження, яка базується в Антверпені, в якій беруть участь близько 20 покупців алмазів, серед яких французькі LVMH та Kering, а також швейцарська Richemont.

Водночас на США припадає 50% ринку ювелірних виробів із діамантами з країн G7. Джерела агентства повідомляли, що обговорення щодо впровадження відстеження зайшли в глухий кут, і що США вважають, що зобов'язання впровадити механізм простежуваності до 1 вересня стосується Європейського союзу, а не Сполучених Штатів, пославшись на формулювання заяви лідерів G7 у грудні.

«Нам необхідно зробити це таким чином, щоб врахувати занепокоєння африканських партнерів і африканських виробників, врахувати інтереси індійських та еміратських партнерів… і переконатися, що ми також зможемо зробити це прийнятним для промисловості США», — цитувало агентство посадовця адміністрації Байдена.

Президенти Анголи, Ботсвани та Намібії у лютому написали лідерам G7, що такий стан речей не є справедливим. На ці країни припадає 30% видобутку алмазів.