ШІ-бульбашка може луснути до листопада: що втратять мільярдери та звичайні люди

Короткий огляд цієї доповіді — про те, хто вони, сучасні мільярдери, і що приносить їм такі величезні гроші, — публікує на своїй сторінці у Facebook економіст, президент Інституту свободи Ярослав Романчук.

Народжуються в одній країні — багатіють в іншій

У 2025 році 29 найбагатших людей планети зі статками понад $50 млрд володіли $4,1 трлн, або 27% сукупних статків усіх мільярдерів. Для порівняння: у 2017 році їхня частка становила 7,2%, а людей із такими статками було лише десять.

У США у 2025 році налічувалося 1 265 мільярдерів. Це втричі більше, ніж у Китаї. Найбільше мільярдерів працюють у фінансовому та банківському секторах.

Майже 40% мільярдерів повністю або частково володіють компаніями, штаб-квартири яких розташовані за межами країн їхнього проживання. Кожен п'ятий мільярдер народився не в тій країні, де живе зараз і де здобув свої статки.

У США частка мільярдерів, які народилися за межами країни, становить майже 18%. Серед лондонських мільярдерів 60% народилися за межами Великої Британії. Для порівняння: у Нью-Йорку таких 19%.

На чому зараз заробляють статки

Одним з основних драйверів зростання статків мільярдерів із 2023 року став бум штучного інтелекту (ШІ).

«Рекордні обсяги приватних інвестицій, вихід компаній на біржу та стрімке зростання ринкової вартості підприємств, що спеціалізуються на штучному інтелекті, породили абсолютно нову хвилю мільярдерів, чиї статки сформувалися завдяки фундаментальним моделям, хмарним застосункам, робототехніці та кібербезпеці.

Крім того, оскільки статки мільярдерів, як правило, зосереджені в акціях компаній, засновники та великі акціонери провідних світових технологічних компаній стали значними бенефіціарами цього зростання, що безпосередньо призвело до істотного збільшення їхнього особистого чистого капіталу", — йдеться в доповіді.

28% усіх мільярдерів живуть у Європі

У Європі налічується 1 081 мільярдер — 28% від їхньої загальної кількості у світі. Їхні сукупні статки становлять $3,7 трлн. Цим людям не страшні ані торговельні та технологічні війни, ані регуляторні бар'єри, високі податки, інфляція чи навіть конкуренція з боку малого та середнього бізнесу.

На них працюють найкращі у світі консультанти, керуючі активами та інвестиційні фонди. Вони мають прямий доступ до провідних осіб, які ухвалюють рішення у світі, а також безпосередні контакти з інсайдерами економічної політики ключових країн. Це стосується практично всіх мільярдерів світу.

Як виглядає середньостатистичний мільярдер

Середній вік мільярдера — 71 рік. Близько 9% мільярдерів молодші за 50 років, а майже половина — старші за 70. Жінки становлять 13% усіх мільярдерів.

62% мільярдерів — self-made, тобто самі створили свої статки, а не отримали їх у спадок.

Близько 30% мільярдерів створили свої статки на основі успадкованого капіталу. Частка мільярдерів, які повністю успадкували свої статки, у 2025 році становила 8%, тоді як у 2020 році — 11%.

Приблизно 73% портфеля середнього мільярдера припадає на акції компаній, що котируються на фондових біржах. Отже, мільярдери є одними з головних бенефіціарів стрімкого зростання біржових котирувань. На предмети мистецтва, коштовності та колекції автомобілів припадає менш як 2% їхніх статків.

Від чесних підприємців до мафіозі

Соціально-економічна група «мільярдери» далеко не однорідна. Серед них є справжні герої підприємництва. Вони створили себе з нуля. Відкрили нові ідеї, продукти, товари чи послуги. Сформували потужні професійні команди. Знайшли ресурси на ринкових умовах, а не в коридорах синдикату «VIP-розпорядників і споживачів чужого». Вони ризикували всім, що мали, в умовах жорсткої відкритої конкуренції.

Новачків на жодному ринку й у жодній країні не зустрічають із розпростертими обіймами. Як піонери бізнесу, вони часто ступають у невідомість, покладаючись на унікальне поєднання власних знань, розуміння споживача та інтуїції. Часто помиляються. Іноді банкрутують і починають із нуля — точніше, вже маючи цінний досвід зроблених помилок.

Але серед мільярдерів є й інші. Вони — довгострокові партнери, а нерідко й господарі VIP-розпорядників чужого. Вони захоплюють контроль над державою, регуляторною та правовою системами, знищують або жорстко обмежують конкуренцію та «доять» споживачів і платників податків, перетворюючи країну на територію особистого збагачення, отримання вигод для своєї родини та власної мережі.

Такі мільярдери — не ринкові, а політичні підприємці. Головне джерело їхніх статків — держава, тобто ексклюзивний доступ до певних ринків і ресурсів.

Дуже часто такі мільярдери є олігархами, феодалами, диктаторами чи мафіозі. Руками держави — без неї це було б неможливо — вони створюють монополії чи олігополії, позбавляючи споживачів свободи вибору або роблячи альтернативні варіанти дуже дорогими та складними.

Таким чином, сам факт наявності мільярдних статків не є однозначною ознакою якості чи чесного підприємницького успіху.

Чому заробляти мільярди завдяки державі стало простіше

Важко визначити співвідношення політичних і ринкових мільярдерів, однак кількість перших суттєво зросла протягом останніх 15−20 років, особливо після фінансової кризи кінця 2000-х років, пандемії COVID-19 та різкого загострення воєнних загроз, торговельних і технологічних війн.

Уряди, намагаючись захистити внутрішні ринки, надавали ресурси для «точок зростання». Держава сприяла надуванню бульбашок у найрізноманітніших сегментах економіки. Найнебезпечнішими є процеси на фондових ринках, а також боргова бульбашка та турбулентність на ринку нерухомості.

Немає сумнівів, що політичні підприємці-мільярдери стали частиною синдикату «VIP-розпорядників і споживачів чужого». Вони втягнули у свої сумнівні проєкти центральні банки та уряди, перетворивши себе на антиринкові утворення — корпорації «too big/important to fail» («занадто великі/важливі, щоб збанкрутувати»). Сьогодні їхні корпоративні проблеми вже стають проблемами урядів.

Що може вдарити по американських мільярдерах

Якщо бульбашка ШІ почне здуватися до виборів у США в листопаді 2026 року, Америку може очікувати справжній політичний землетрус із високою ймовірністю повноцінної рецесії американської економіки. Ситуацію погіршує боргова криза США.

Загрозу такої фінансової лавини прогнозують багато фінансистів, економістів та аналітиків, звертаючи увагу як на історичні паралелі, так і на нинішній стан компаній, ринкова оцінка яких, на їхню думку, відірвалася від реальності.

Ніхто не знає, коли вона почнеться, скільки триватиме, якими будуть її глибина та масштаби. Зрозуміло одне: кількість мільярдерів різко скоротиться. І зовсім не факт, що покарання зазнають саме ті політичні підприємці, які в межах синдикату «VIP-розпорядників і споживачів чужого» роздували ці бульбашки.

Існує висока ймовірність, що інсайдери встигнуть до початку фінансової бурі вийти в кеш або інші безпечні активи. Але якщо фондовий ринок і вартість бізнесу скоротяться на $25−30 трлн, наслідки для власних гаманців відчують люди майже в усіх країнах світу.

Хто насправді створює ризик глобальної рецесії

Ще ніколи ризики Великої глобальної депресії XXI століття не були такими високими. Її активно наближають уряди, які загнали свої країни в борги на рівні понад 100% ВВП, утримують державні видатки на рівні 45−50% ВВП і більше, одержавили інвестиційну та інноваційну діяльність і перетворили державу на підприємця, грубо порушивши закони економіки.

Коли Велика глобальна депресія розпочнеться, теоретики та жерці Левіафана активно намагатимуться перекласти всю провину на жадібних мільярдерів і підприємців загалом, на капіталізм і вільний ринок. І саме тут дуже важливо бути чесними, принциповими та спиратися на науково обґрунтовані аргументи.

Жодна глобальна криза, жодна рецесія, а тим більше депресія, неможлива без активної участі та авторства держави. Так буде й цього разу. І якщо історія може нас чогось навчити, то саме того, що держава — ворог економіки, працьовитого підприємця, споживача та західної цивілізації.

Так, частина мільярдерів вступила з нею у змову, але це точно не є підставою відмовлятися від капіталізму на користь соціалізму. Навпаки, сьогодні світ потрібно рятувати від синдикату «VIP-розпорядників і споживачів чужого», які дискредитують ідеї свободи та капіталізму.