Гривня девальвує: що змінити у своєму портфелі інвестицій

Гривня почала поволі девальвувати з початку липня, а пік знецінення припав на середину місяця: з 20 червня до 20 липня готівковий долар зміцнів майже на 2,5%. Це миттєво вплинуло на поведінку людей, які мали гривневі заощадження: українці кинулися скуповувати валюту.

Минулого місяця громадяни купили на $1,117 млрд більше, ніж продали, — це рекордний показник майже за 12 років. Лише в листопаді 2012 року він був більшим — $1,523 млрд.

Представники валютообмінного сервісу говорять про збереження цієї тенденції і у серпні.

«Приблизно з березня в мережі „КИТ Груп“ ми спостерігаємо відносно сталі обсяги продажу готівкової валюти. Натомість обсяги купівлі валюти з березня й донині зросли приблизно до 30%, і досягли піку, який спостерігався в грудні 2023 року. Поки що ми не фіксуємо зменшення інтенсивності купівлі валюти, адже курсові й економічні очікування і бізнесу, і населення перебувають у зоні песимізму», — розповіли «Мінфіну» аналітики компанії «КИТ Груп», одного з найбільших операторів ринку обміну готівкової валюти.

Люди не зволікають і відразу переводять у ВКВ те, що не витратили на життя.

«Ще декілька місяців тому переважала купівля валюти відносно значними сумами — еквівалент від тисячі-трьох тисяч доларів і більше: у багатьох людей закінчувалась дія строкових гривневих депозитів, а розвиток економічної ситуації підштовхував їх до вибору на користь валютних заощаджень.

Зараз разом із цим трендом ми спостерігаємо і збільшення невеликої, але регулярної купівлі валюти — буквально сотні доларів чи євро, коли люди переводять у валюту навіть невеликі тимчасово вільні кошти", — додають у «КИТ Груп».

Будь-які зміни макроекономічних показників, в тому числі девальвація нацвалюти, — сигнал для інвесторів перевірити свій портфель на міцність.

Хоча, як запевняють аналітики, девальвація сама по собі — це не причина змінювати інструменти інвестування. Їх вибір не має залежати від того, що відбувається на ринку цієї миті. Інструменти підбираються, з огляду на ваші цілі та, за потреби, враховуючи ризик девальвації.

«Наприклад, уявімо ситуацію, що ми маємо наприкінці року погасити гривневий борг, але гроші є вже сьогодні. Чому б не просто очікувати, а купити гривневі ОВДП та підзаробити до кінця року. І оскільки наша ціль — саме підзаробити на тимчасово доступних грошах, а не вберегти їх від знецінення, то ризик девальвації тут не такий важливий. Навіть, навпаки, перейшовши в долар із гривні, ви берете на себе валютний ризик, що гривня до кінця року зміцниться і вам доведеться докладати», — пояснює Григорій Овчаренко, директор із управління локальними активами групи ICU.

Утім, експерти визнають: знецінення нацвалюти — точно привід ще раз подивитися, чи вірний підхід був щодо вибору інструментів та чи можна його вдосконалити.

Разом із професіоналами «Мінфін» розбирався, які інструменти приватний інвестор може застосовувати для коротко- та довгострокових інвестицій, коли нацвалюта знецінюється.

Підбираємо активи для портфелю: час має значення

Для початку експерти радять визначитися з терміном інвестування. Адже від цього залежатимуть підходи до формування портфелю і, власне, підбір інструментів.

«Якщо вам, наприклад, за рік будуть потрібні ці кошти, то не можна ризикувати тим, що портфель може впасти в ціні. Тобто відпадає покупка акцій, довгострокових облігацій, капітальних активів — всього того, що має мінливе ціноутворення.

Для короткострокових портфелів потрібні сталі, спокійні, низькоризикові активи, бо у інвестора просто немає часу, щоб, у випадку зниження, очікувати на відновлення цін", — говорить Григорій Овчаренко з ICU.

Якщо інвестиційний горизонт ще коротший, то тут варто зважати ще й на ліквідність інвестиційних інструментів — обирати потрібно такі, які можна швидко і легко перевести у «живі» гроші.

Овчаренко радить приватним інвесторам обирати інструменти серед активів, що генерують дохід (валюту, товари та предмети колекціонування він вважає інструментами для професіоналів).

«Короткостроковий портфель — це короткострокові облігації та депозити. Довгостроковий — це довгострокові облігації, акції, інвестиційні фонди та нерухомість», — уточнює він.

На переконання Євгенія Тригубченка, інвестиційного експерта і лектора Біржового університету, короткострокові портфелі мають складатися з інструментів із фіксованою дохідністю.

«Оскільки до 1 року — це занадто короткий термін, щоб брати на себе додаткові ризики. А довгострокові інвестпортфелі можуть включати в себе значно ширший діапазон інструментів, такі як акції, біржові фонди та деривативи. Співвідношення залежатиме від ризик-профілю інвестора», — пояснює він.

Жертвуємо дохідністю, зменшуємо ризик, але підвищуємо ліквідність, — такі загальні правила для формування інвестиційного портфелю на короткий термін назвала «Мінфіну» Аліна Шух, фінансова радниця, операційна директорка Smart Family Office.

Серед стандартних інструментів для таких портфелів вона назвала готівку, короткострокові депозити, облігації.

Переформатовуємо портфель

Валюта

Це найпростіший і найпоширеніший в Україні спосіб інвестувати. За словами Богдана Данилишина, завідувача кафедри Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, минулого року на руках в українців було валютних активів (готівка, ОВДП та депозити разом) на $136 млрд. При цьому переважно наші співвітчизники тримали кошти саме кешем 85% від цієї суми.

Девальвація гривні загострила питання, в якій саме валюті тримати свої гроші.

«З огляду на розвиток ситуації, ми однозначно не можемо рекомендувати до валютного кошика заощаджень гривню та будь-які гривневі інструменти: гривня у готівці (з огляду на проблеми в енергетиці й ексцеси із зупиненням банківських операцій, які мали місце останнім часом) чи на банківських картках — винятково інструмент для поточних розрахунків», — говорять експерти «КИТ Груп».

Але рішення про зміну валюти накопичення і диверсифікацію валютної частки портфелю треба ухвалювати завчасно, а не в період активного знецінення гривні.

«Зазвичай такі рішення приймаються наперед, а панічно реагувати на ринкові зміни постфактум не варто», — застерігає Аліна Шух із Smart Family Office.

За підрахунками «КИТ Груп», наприклад, ті, хто «увійшов у валюту» в період грудня 2023 року та січня 2024 року, коли спостерігався пік попиту на валюту, вже зараз в разі обміну на гривню матимуть курсову премію близько 6−7%.

Говорячи про перехід у ВКВ, експерти мають на увазі традиційну для українців валюту накопичення — долар та євро.

«Інвестувати через якісь екзотичні валюти я б не радив, якщо ви, звичайно, не професійний учасник ринку FOREX і добре орієнтуєтесь у глобальних валютних трендах та політиці центробанків», — говорить Сергій Гончаренко, керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер.

Розподілення накопичень між доларом і євро залежать від конкретної ситуації. Але, якщо, наприклад, у інвестора немає потреб у тій чи іншій валюті, то можна, скажімо, скористатися підходом, який використовують центробанки світу.

«Більшість активів вони зберігають у двох валютах: долар та євро, в пропорціях 1 до 3 на користь долара. Є й інші валюти, як японська єна, британський фунт або китайський юань, але причини цього геополітичні, а не інвестиційні. Пересічному громадянину достатньо і двох найпоширеніших та найлегше конвертованих валют світу, а пропорції можна взяти аналогічні, тут немає ідеального рішення, головне — розподілити ризики», — пояснює Григорій Овчаренко.

«Будь-яка ВКВ щонайменше захистить ваші заощадження. Хоча, так само ми радимо насамперед дбати про їхню ліквідність і доступність. Невелика частина валютних заощаджень має бути вдома для екстрених ситуацій. Щодо більших сум — можна розглянути банківські комірки, які гарантують відносно швидкий доступ і безпеку ваших заощаджень», — радять у «КИТ Груп».

ОВДП

Якщо не плануєте витрачати свої заощадження принаймні рік, варто враховувати знецінення навіть валютних заощаджень через інфляцію. Річна інфляція в Єврозоні, за результатами липня, склала 2,6%, у США — 3%.

Тож, якщо горизонт інвестування складає від одного року (на короткому терміні цей чинник нівелюється), можна скористатися прикладом найуспішнішого інвестора сучасності Воррена Баффета.

«Він ніколи не тримає накопичення просто в грошах, адже в цьому немає сенсу через інфляцію. Натомість завжди купує найкоротші облігації і в них тримає кеш», — каже Євгеній Тригубченко, інвестиційний експерт і лектор Біржового університету.

Середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, у липні дорівнювала 15,08%. За якого курсу долара вкладення у гривневі облігації залишатимуться вигідними, можна прочитати тут.

Одна з переваг державних облігацій — відсутність оподаткування доходів. Купити ж облігації не складніше, ніж відкрити депозит. Це можна робити онлайн у застосунку «Дія» чи в додатках Сенс Банку та monobank.

«Наразі на внутрішньому ринку, з огляду на останній звіт щодо інфляції, — гривневі ОВДП залишаються все ще привабливим інструментом інвестицій, попри девальвацію національної валюти. Що стосується доларових ОВДП, то їх максимальна дохідність на вторинному ринку не більше 3,5% річних. При доларовій інфляції 3,5% — вони поки що є неефективним фінансовим інструментом для інвестування. А ось короткострокові казначейські облігації США терміном шість місяців до погашення приносять 5,2%, річні — 4,9%», — говорить Сергій Гончаренко з БТС Брокер.

Депозити

Банківські вклади поволі втрачають свою привабливість. Станом на 6 вересня середньозважена ставка за річними депозитами у нацвалюті складала 13,14% річних, на найпопулярніші тримісячні депозити — 13,31% річних.

Хоча ще можна знайти і значно кращі пропозиції: вклади на рік і на 3 місяці ще можна розмістити з дохідністю 15,75% річних.

На час дії воєнного стану та трьох місяців після його завершення запроваджено 100% гарантію за банківськими вкладами фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців (разом із нарахованими відсотками, якщо це був депозит). Тож, наразі можна обирати будь-який банк.

Однак тут потрібно враховувати, що, на відміну від ОВДП, із відсотків за депозитами доведеться сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Це за умови лояльного ставлення банку: якщо той ще не візьме з клієнта 1% комісії за отримання готівки в касі.

Дохідність гривневих депозитів припиняє перекривати інфляцію і просідання гривні. Тому, НБУ офіційно визнав: у червні вперше за тривалий час відбулося, нехай і незначне, але скорочення обсягів та частки гривневих строкових депозитів у банківській системі.

Як варіант, можна розглянути перевкладення коштів із гривневого депозиту (після його закінчення) у валютний. Саме такий спосіб, за твердженням банкірів, обирають все більше їх приватних клієнтів.

На рік гроші у доларі ще можна розмістити за ставкою 3,2% річних, у євро — 2,2% річних.