Достроковий продаж ОВДП: чи можна на цьому заробити

Інвестиції громадян в ОВДП продовжують оновлювати історичні максимуми. Якщо на початок березня на руках у наших співвітчизників було облігацій на 82,5 млрд грн, то зараз ця сума вже сягнула 92,6 млрд грн. А якщо порівнювати з початком року, то зростання є ще відчутнішим: тоді загальна сума інвестицій становила 78,5 млрд грн.

Приватні інвестори відіграють дедалі помітнішу роль у фінансуванні бюджетного дефіциту через розміщення ОВДП. До повномасштабного вторгнення на руках у громадян було лише 2,5% від загального випуску цінних паперів, а зараз — понад 5%. Звісно, основними утримувачами облігацій залишаються банки та НБУ, але частка фізосіб вже приблизно в 5 разів вища, ніж у страхових компаній, та менш ніж вдвічі поступається юридичним особам.

Основна причина зростання інтересу до ОВДП — дохідність, яка перевищує середні ставки за депозитами. При цьому прибутки від цих цінних паперів не оподатковуються. Також важливі відсутність комісії у найпопулярніших продавців облігацій і спрощення процедури їх придбання онлайн.

Більшість інвесторів в ОВДП сприймають їх, як строковий депозит. Придбавши папери, вони чекають на їх погашення. Водночас державні облігації вільно конвертуються на вітчизняних біржах і їх без проблем можна продати. В тому числі з додатковою вигодою.

Як співвідносяться ціна і дохідність

Ціна і дохідність облігацій — обернено пропорційні. Це не українська особливість, а стосується будь-яких паперів такого типу. Тому, якщо ви чуєте в новинах, що дохідність ОВДП, євробондів чи американських трежеріс впала, — це означає, що ціна паперів зросла. І навпаки — зростання дохідності означає, що ціна паперів пішла донизу.

Розглянемо це на спрощеній моделі. Припустимо, випущено облігації вартістю 1 тис. грн строком на рік і дохідністю 15%. Якщо відразу після випуску дохідність цих паперів на вторинному ринку зростає до 16%, отже, ціна становить 991,38 грн. Якщо ж дохідність впала до 14%, то вартість паперу зросла до 1 008,77 грн.

Очевидно, що на таких коливаннях можна заробляти, продаючи папери, якщо ціна краща. Якщо ж ціна на облігації падає, а інвестор продовжує просто тримати їх у своєму портфелі і чекає на виплати, то для нього ці коливання не мають жодного значення — його дохідність зафіксована і він отримає кошти, незалежно від ситуації на ринку.

Причини коливання ціни облігацій

На вартість боргових цінних паперів впливає поєднання цілої низки чинників. Основний із них — це облікова ставка центрального банку. Чим вища вона — тим більшою є дохідність за цінними паперами і, відповідно, нижчою є їхня ціна.

Це відбувається внаслідок того, що облікова ставка безпосередньо впливає на дохідність нових облігацій та депозитів. Розберемо на простому прикладі. Міністерство фінансів минулого тижня випустило ОВДП із дохідністю 15%. Сьогодні НБУ підвищує облікову ставку і тепер дохідність за новими облігаціями — 17%, всі тепер хочуть купити їх, а попередні, з нижчою дохідністю, — нікому не потрібні.

За цих умов інвестор, який купив попередній випуск, тепер хоче їх продати, але за старою ціною не може цього зробити, тому знижує вартість паперів: їх дохідність тепер, скажімо, 16,9%, і знаходяться покупці, які готові їх взяти. Інвестор у цьому випадку фіксує збиток.

Якби ж регулятор знизив ставку і Мінфін випускав нові папери з дохідністю 13%, то попередній випуск, навпаки, став би бажаним для всіх — такої дохідності більше не знайдеш. Тому інвестор може перепродати папери, підвищивши ціну і знизивши дохідність до, скажімо, 13,1%.

Другий важливий чинник — валютні коливання. Якщо національна валюта знецінюється, то інвестори більше не хочуть тримати випущені у ній інструменти, продають папери, фіксуючи збитки, і тікають, наприклад, у долар чи євро. Зміцнення національної валюти, навпаки, робить цінні папери привабливішими, стимулюючи зростання їх ціни.

Інфляція — ще один чинник, який впливає на дохідність паперів. Вища інфляція зазвичай призводить до зростання дохідності цінних паперів, адже всі очікують, що регулятор почне підвищувати ставку.

Геополітика та надійність позичальника. Яскравий приклад їх впливу — це ситуація з американськими трежеріс: ще на початку осені минулого року дохідність за десятирічними паперами становила менше 3,7% річних, а зараз стрибнула до 4,4%. Причина, окрім вищих інфляційних очікувань, у хаосі, який запанував у політиці, ослабленні долара, тиску Трампа на ФРС, ризику розпродажу американських паперів Китаєм тощо.

Читайте також: Що станеться зі США, якщо Китай і Японія продадуть американські облігації

Як змінювалась дохідність облігацій

ОВДП торгуються на біржах, тому коливання їх ціни можна відслідковувати на відповідних сайтах. Для прикладу, як змінювалась вартість паперів, «Мінфін» розглянув коливання семирічних облігацій UA4000207518 на біржі ПФТС.

Випущені ці папери були у 2020 році, коли ключова ставка НБУ становила 13,5% і відслідковувався тренд на її зниження. За таких умов номінальна дохідність паперів становила близько 10%.

Після початку повномасштабного вторгнення біржова торгівля була поставлена на паузу, а коли відновилась, то дохідність цих паперів різко пішла вгору. Восени 2022 року вона коливалась в межах 25−28%. Тобто інвестори позбувались цих паперів зі значними знижками, що відображає високу облікову ставку (25%), стрімку інфляцію, валютні ризики та острахи дефолту.

На початку 2023 року дохідність за цими паперами почала поволі знижуватись і становила близько 21%. В той час облікова ставка ще не знижувалась, але всі вже цього очікували, плюс, нормалізувалась економічна ситуація.

У другій половині 2024 року на тлі зниження облікової ставки дохідність за цими паперами переважно коливалась межах 16−17%. Це означає, що ті, хто купив ці папери з дохідністю 28% за приблизно 570 грн, тепер міг їх продати приблизно за 870 грн. Тобто заробити 300 грн на кожному папері додатково до вже отриманих купонних виплат.

Зараз на тлі вищої інфляції та підвищення ключової ставки НБУ дохідність цих облігацій знову дещо зросла і становить, за результатами останніх торгів, близько 17,25%.

Як продати ОВДП

Як банки, так й інвестиційні компанії, які продають ОВДП, так само і викуповують їх. При цьому, за бажанням, власник паперів може придбати папери в одній установі, а продати в іншій — обмежень тут немає.

«ОВДП належать до категорії фінансових інструментів, що вільно обертаються на ринках капіталу. Право власника ОВДП на їхній продаж не може бути обмежене жодною умовою. Тому особі, яка придбала ОВДП у нашому банку, не потрібно запитувати у нас дозволу щодо їх подальшого продажу», — розповіла «Мінфіну» начальник відділу торгівлі цінними паперами Радабанку Наталія Вітнова.

Як пояснює заступник начальника центру з казначейства Альтбанку Мар’яна Пічугіна, банк може придбати облігації як собі в портфель, так і виступити брокером та допомогти клієнту з перепродажем паперів третій стороні.

«Іноді ми особисто купуємо, іноді продаємо „в ринок“ на біржі. У будь-якому випадку, ми дотримуємося принципу „best execution“, щоб забезпечити клієнту найкращі умови», — додає заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Дмитро Божко.

Всі представники фінустанов, із якими спілкувався «Мінфін», підтвердили, що немає значення місце придбання паперів — в цієї ж установи чи іншої, з продажем вони однаково можуть допомогти.

«Якщо клієнт не є нашим, і угода передбачається на позабіржовому ринку, то буде проведена процедура ідентифікації клієнта, відповідно до вимог законодавства», — пояснила «Мінфіну» заступниця директора Департаменту міжбанківського бізнесу РВС Банку Наталія Лозинська. Також клієнта можуть попросити підтвердити наявність ОВДП за допомогою виписки з рахунку в цінних паперах та надати підтверджуючі документи про їх придбання, якщо це потрібно для проведення фінансового моніторингу операції, зазначила вона.

Низка банків та брокерів зараз не встановлюють комісії як за продаж, так і за викуп облігацій онлайн, або встановили символічні комісії на рівні декількох гривень за операцію. Наприклад, саме так працюють ICU, ІГ Універ, Кінто, БТС Брокер, monobank, Сенс тощо.

Окремо варто виділити наразі відсутні комісії при проведенні операцій з купівлі чи продажу ОВДП через застосунок «Приват24», адже довгий час найбільший банк зберігав плату за торгівлю цінними паперами.

Водночас варто враховувати, що за відсутності комісії банки чи брокери все ж заробляють на торгівлі облігаціями через спред. Тут той самий принцип, що й в обміні валют — продають дорожче, а викуповують дешевше.

Як розповіли «Мінфіну» в ІГ Універ, у них спред між цінами купівлі та продажу зазвичай становить близько 1%, але може змінюватися, залежно від конкретних облігацій, їхньої дохідності, терміну погашення тощо. У Кінто спред між купівлею-продажем також становить трохи більше 1%. В межах 1−2% спред у Приватбанку. Тому загалом при торгівлі цінними паперами варто готуватися приблизно до таких витрат.

Читайте також: Декларації голів НБУ, НКЦПФР та уряду: у якій валюті тримають гроші та чи купують ОВДП

Як відзначає керівник управління цінних паперів Приватбанку Борис Бисько, варто враховувати, що через спред, якщо ви щойно купили ОВДП і вирішили відразу їх продати, найімовірніше, отримаєте менше, ніж інвестували.

Зміни на ринку, які дозволяють отримати більше, час від часу відбуваються, але однозначно передбачити їх не вдасться, тому активна спекуляція паперами може призвести до фінансових втрат.

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка