Депозити, ОВДП, валюта, золото: куди вигідніше вкласти 100 тис. грн при зростанні інфляції

Вклади у гривні та у валюті

100 тис. грн за ринковим курсом (брав для розрахунку ринкові курси на середину березня 2025 року — 41,60 грн/$ та 45,50 грн/євро) становить еквівалент близько $2 404 або 2 198 євро.

Гривня

Після нещодавнього підвищення облікової ставки Нацбанком до 15,5% річних банки підвищують доходність депозитів у гривні. Зараз цілком реально отримати в банку близько 16−16,5% річних строком 3 місяці — 1 рік. З огляду на оподаткування, це до 12,71% річних «чистими», або за рік близько 12 710 грн. Потенційно, якщо НБУ й надалі підвищуватиме облікову ставку, продовжуватиме зростати й дохідність вкладів у гривні.

Якщо перерахувати цей дохід на потенційний курс за рік, щоб вийти в «нуль», курс продажу у березні 2026 року має становити:

112 710/2 404 = 46,88 грн за долар;

112 710/2 198 = 51,28 грн за євро.

Тобто, порівнюючи із сьогоднішнім днем, це більше на 5,28 гривні на доларі або на 5,78 гривні — на євро. Якщо курс долара та євро будуть нижчими від цих значень, вкладення прибуткові, якщо вищі — «у мінусі».

З огляду на активне вливання в Україну європейської фінансової допомоги, цього року ймовірність зльоту курсу долара вища за закладений до бюджету 45 грн на кінець грудня 2025 року досить низька. А основні ризики зльоту котирувань можуть виникнути у січні-березні 2026 року.

Тому краще вкладатись у гривневі депозити на строк 3−6 місяців, щоб мати можливість швидко перегрупуватися у валюту при загрозі девальвації гривні наприкінці 2025 — першому кварталі 2026 років.

Щодо євро, то навіть при закладеному в бюджеті курсі долара на кінець 2025 року на рівні 45 грн і поточному співвідношенні пари євро/долар у 1,09 долара за євро, виходимо на курс 45*1,09 =49,05 грн за євро. За депозитом же вкладник виходить на курс продажу євро 51,28 грн, тобто такий зліт котирувань євровалюти також є малоймовірним. Хоча євро є ризикованішою валютою для інвестицій, аніж долар, саме за рахунок волатильності пари євро/долар на світовому валютному ринку.

Вклади у валюті

За вкладами у доларі можна отримати до 2,5−3% річних, в євро — до 2% річних. Із огляду на оподаткування та військовий збір, «чистими» це близько до 2,31% річних за доларом та 1,54% річних за євро.

Тобто за рік можна заробити на вкладі в еквіваленті 100 тис. грн всього в доларі:

2 404*2,31% = 55,53$.

У євро:

2 198 * 1,54% = 33,85 євро.

Тоді заощадження в доларі через рік будуть 2 459,53 $, а в євро 2 231,85 євро. І це рівнозначно тому, що за свої 100 тис. грн їхній власник сьогодні купив би долар за нижчим курсом — 40,66 грн, а євро — за курсом 44,81 грн.

З огляду на те, що ЄЦБ та ФРС розпочали цикл зниження своїх ставок, найближчим роком навряд чи варто розраховувати на потенційне зростання ставок за валютними депозитами в Україні. Нинішній рівень ставок — це максимум, який можна витиснути з валютних депозитів в Україні в цей період. Причому, якщо курс продажу долара в 40,66 грн ще теоретично тільки ситуативно може виникнути на горизонті 1 року, то курс євро в 44,81 грн і навіть значно нижче, аж до 43,60 грн, — це реалії ще зовсім нещодавного періоду.

Такі «валютні» фокуси з депозитами у доларі та євро виникають через значну волатильність євро щодо долара на зовнішніх ринках. Зараз він перебуває у межах 1,09 долара за євро, хоча ще декілька місяців тому був у межах 1,03−1,035 долара. Тобто ще не факт, що через турбулентність євро на світових ринках через рік валютний депозит у євро з відсотками не виявиться нижчим у гривневому еквіваленті від початку вкладених 100 тис. грн. І тоді через міжнародні стрибки пари євро/долар можна піти ще й у «мінус» у гривневому еквіваленті.

Валютні депозити в доларі, а особливо в євро — малоприбутковий інструмент. Кінцевий виграш від розміщення депозиту у валюті залежить від того, за яким курсом до нього входити, купуючи валюту (особливо за євро — раніше 43,60−44 грн, або зараз на піку євро з курсом понад 45 грн за євро). Також основний виграш за валютними депозитами можна отримати лише за суттєвої девальвації гривні, що поки що є малоймовірним. Принаймні, до середини осені-початку зими 2025 року.

Висновки

З огляду на політику НБУ щодо підвищення облікової ставки за загального терміну інвестиції в 1 рік, зараз краще працювати за короткими 3-місячними гривневими депозитами. Нині вони за дохідністю майже дорівнюють річному депозиту. Тоді, якщо ставки продовжать зростати, на наступний 3-місячний період можна буде перевкладатися під вищу ставку, а при катаклізмах на валютному ринку — швидко переходити у валюту, щоб мінімізувати свої валютні ризики.

Валютний депозит цікавий для вкладників зараз лише як засіб хеджування своїх валютних ризиків, і може «вистрілити» додатковим доходом лише у разі значної девальвації гривні, чого зараз не відбувається. Депозит у доларі в цій ситуації — не лише дохідніший, порівнюючи з дохідністю депозитів у євро, а й «спокійніший» у частині гривневого еквівалента заощаджень після отримання депозиту та відсотків за ним через постійні стрибки курсу євро щодо гривні.

Гривневі та валютні ОВДП

Після підвищення облікової ставки Нацбанку, підвищує ставки дохідності за ОВДП і Мінфін. Дохід за держоблігаціями не оподатковується, що є «плюсом» цього інструменту, порівнюючи з депозитами. До «мінусів» ОВДП для інвестора, порівнюючи з депозитами, можна віднести:

• Можливість для громадян купувати ОВДП лише на вторинному ринку через фінпосередників — банки та фінкомпанії. Це зазвичай знижує дохідність для покупця на вторинному ринку, порівнюючи з первинним ринком, на 0,75−1,5% річних.
• Виплата доходу зазвичай відбувається раз на пів року, тоді як за депозитами можна отримувати відсотки щомісяця, наприкінці терміну або з капіталізацією відсотків, що за умов високої інфляції теж важливо.
• Останні розміщення Мінфіну — це облігації строком понад 1 рік. Тобто переважна більшість облігацій — це довгострокові (за умов війни) вкладення. Щоправда, це вирішується шляхом придбання облігацій на вторинному ринку зі строками погашення, що є зручними для інвестора. Але зазвичай ці операції йдуть зі зниженням початкової дохідності для покупця і іноді комісіями торговця, які він часто закладає до кінцевої ціни для покупця паперів.

Ось останні дані Мінфіну щодо дохідності облігацій після останнього аукціону 18 березня 2025 року:

​

З огляду на послуги фінпосередників, на вторинному ринку можна зараз купити гривневі ОВДП на 1 рік із дохідністю 15−15,5% річних, а валютні — 3%-3,5% річних у доларі, і 2−2,3% у євро.

У результаті, купивши на 100 тис. грн ОВДП на 1 рік із «чистою» дохідністю у 15,5% річних, можна заробити близько 15,5 тис. грн. Тоді, за аналогією з розрахунками за гривневими депозитами, щоб вийти «у нуль», курс долара через рік має бути в межах:

115 500/2 404 = 48,04 грн за долар.

За євро:

115 500/2 198 = 52,55 грн за євро.

Тобто зростання курсу продажу долара за рік, щоб «піти в мінус», має бути в межах 48,04−41,60 = 6,44 грн на доларі, а за євро — взагалі 52,55−45,5 = 7,05 грн.

Як зазначалося вище, ймовірність такого розвитку подій на кінець 2025 року є досить низькою, а основні ризики зльоту котирувань можуть виникнути у січні-березні 2026 року.

Тому я рекомендував би краще вкладатися в гривневі ОВДП спочатку зі строком погашення наприкінці осені 2025 року, щоб за необхідності мати можливість швидко перегрупуватися у валюту при загрозі девальвації гривні наприкінці 2025 — першому кварталі 2026 року.

Валютні ОВДП у доларі дадуть до 3,5% у доларі та до 2,3% річних у євро. Тобто за рік можна отримати на вкладі в еквіваленті 100 тис. грн у доларі:

2 404*3,5% = 84,14$.

У євро:

2 198*2,3% = 50,55 євро.

Тоді заощадження в доларі за рік будуть 2 488,14$, а в євро — 2 248,55 євро. І це рівносильно придбанню за свої 100 тис. грн сьогодні долара за «нижчим» курсом 40,19 грн, а євро — за курсом 44,47 грн.

Мінфін буде змушений і надалі підвищувати дохіність гривневих ОВДП, якщо НБУ продовжить підвищувати облікову ставку. А от за валютними паперами підвищення дохідності з боку Мінфіну вочевидь не буде.

І також, як я описував ситуації щодо валютних депозитів, через стрибки пари євро/долар на світових майданчиках дуже важливо, що кінцевий виграш від придбання валютних облігацій залежить від того, за яким курсом входити в держоблігації, купуючи за 100 тис. грн валюту (особливо за євро — за раніше 43,60−44 грн, чи зараз на піку євро з курсом понад 45 грн за евро).

Також принциповим є те, що основний виграш від вкладень у валютні облігації (повертаються в тій валюті, в якій вони номіновані) можна отримати лише за суттєвої девальвації гривні, що поки що є малоймовірним. Принаймні, до середини осені — початку зими 2025 року.

Висновки

З огляду на нинішню політику НБУ, зараз покупцю облігацій краще працювати з паперами з погашенням не пізніше 1 року. Але у разі різких змін на валютному ринку або суттєвого зростання дохідності гривневих паперів на первинному ринку потрібно бути готовим до перегрупування свого портфеля облігацій із заміною менш доходних ОВДП на привабливіші, або за умов сюрпризів на валютному ринку — швидкого продажу облігацій і переходу у валюту.

Валютні ОВДП цікаві зараз, лише як засіб хеджування своїх валютних ризиків і можуть «вистрілити» додатковим доходом лише у разі значної девальвації гривні. Причому ОВДП у доларі залишаться як трохи дохіднішими, порівнюючи з дохідністю ОВДП у євро, так і стабільнішими в частині гривневого еквівалента ваших заощаджень після погашення цих облігацій державою.

Придбання валюти

Старше покоління розглядає придбання валюти, як універсальний засіб для захисту своїх заощаджень від знецінення. У 90-ті і, приблизно, до 2015 року ця тактика себе виправдовувала. Тоді інфляція в Україні відразу провокувала стрибки валютного курсу в межах більших, ніж зростання цін. І власники валюти опинялися у виграшному становищі, оскільки ціни в доларовому еквіваленті або залишалися такими ж, або навіть ставали меншими, ніж до девальвації купонів, а потім і гривні.

Але останнім часом, особливо після активного запуску «друкарського верстата» ЄЦБ та ФРС під час пандемії, стрімкого нарощування зовнішнього боргу США та початку війни в Україні, все змінилося.

Розглянемо це на прикладі 2024 року у цифрах та графіках.

Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро

Станом на 18 березня (дата написання статті) офіційний курс долара США становив 41,4395 грн, євро — 45,1649 грн. На цю дату рік тому офіційний курс долара — 38,7998 грн, євро — 42,2452 грн. Тобто за рік, із 18 березня 2024 року до 18 березня 2025 року, долар зріс щодо гривні 41,4395/38,7998 = 1,068, або на 6,8%. Євро — 45,1649/42,2452 = 1,0691, або на 6,91%.

З огляду на те, що за цей рік значних відхилень офіційного курсу та курсу міжбанку не було, через специфіку методики його розрахунку Нацбанком, можна вважати, що поки що НБУ утримує курс гривні та процеси її девальвації у вищезазначених межах. Причому як за доларом, так і за євро. Немає сильних відхилень і курсу міжбанку від готівкового ринку: ці відхилення перебувають у межах від 1% до максимум 3%.

При цьому за 2024 рік інфляція становила 12%, а лише за січень-лютий 2025 року офіційна інфляція досягла 13,4% у річному вимірі. І цей процес зростання цін поки що тільки посилюється. Тобто темпи інфляції перевищують темпи зростання курсу долара та євро майже вдвічі.

Наприклад, ми беремо лише офіційні дані. Якщо порівнювати ціни на окремі товари, то вони швидше дорожчають саме у гривневому вираженні. Наприклад, той самий хліб «Український» зараз коштує близько 41,50−43 грн, тобто не менше 1−1,04$, а ще рік тому це співвідношення було в межах до 1$ в еквіваленті.

Таку поведінку цін та валютного курсу формує безліч чинників: і затиснення нашого валютного ринку в умовах війни, і цінові перекоси в Україні, і фіскальні нововведення, і проблеми ринку праці, коли через нестачу робочих рук темпи зростання зарплат перевищують темпи зростання продуктивності праці тощо.

Після ослаблення Нацбанком валютних обмежень ці перекоси ще не одноразово провокуватимуть ситуативні стрибки курсу та диспропорції, але поки що факт залишається фактом — зростання вартості валюти поки що не встигає за зростанням цін і не компенсує власникам валюти інфляційних втрат.

Якщо додати до цього ще й сам факт зниження купівельної спроможності євро та долара в ЄС та США (річна інфляція в Європі та Штатах у межах 2,3−3%), то просто купівля валюти, як засіб збереження заощаджень, в Україні зараз повною мірою не працює.

Щобільше, стає важливим час входження в ту чи іншу валюту. Це дуже добре видно за євро. Якщо ви купували євро ще місяць тому за 43,6 грн і зараз здали його за 45 грн і вище, то заробили близько 1,4 грн на євро за місяць і це відмінний інвестиційний результат. Але якщо купили євро ще на піку за 46−46,5 грн менше ніж рік тому, то навіть зараз, коли він ситуативно зріс до 45−45,50 грн, ви все одно ще в «мінусі» вже майже рік:

Аналогічна історія з доларом США.

Купивши його в квітні 2024 року за 39,3 грн і вище, а потім здавши на піку в січні 2025 року за 42,20 грн і вище, ви заробили близько 2,9 грн на доларі, або близько 7,4% за 9 місяців, але якщо купили його на піку майже за 43 грн у середині січня, то досі ви «в мінусі» і це, схоже, щонайменше до осені цього року.

Висновки

Нині універсальний раніше рецепт «купуй валюту в будь-якому випадку» вже не працює. Принциповим питанням стає навіть не сам курс, а період купівлі та продажу ВКВ. А тут уже потрібні професійні знання, щоб розуміти це «пік» курсу або його «дно», і на який курсовий тренд найближчим часом чекати.

Придбання золота у вигляді прикрас, монет або злитків

В умовах колосальної нестабільності у світі золото знову стало одним із головних активів консервативних інвесторів для хеджування своїх ризиків. Це призвело до переоцінення наразі цього активу та ризику його можливого просідання у разі стабілізації обстановки у світовій політиці, економіці та військовій ситуації.

Ціна на золото

Поки що ж золото зросло до рівнів 3 039 $/унція на момент написання статті, і за подальшої агресивної політики Дональда Трампа та ескалації військових конфліктів у світі цілком може досягти рівнів 3 100−3 200 $/унція до осені — початку зими 2025 року.

Це призведе до автоматичного зростання вартості всіх виробів із золота — від ювелірних прикрас до монет та злитків. Але тут варто врахувати, що в ювелірних виробах ціна золота вже закладена щонайменше з 30−70% націнкою до вартості самого металу на світових ринках на момент продажу цих виробів.

При цьому прийом пересічних прикрас із золота і сам Нацбанк, і ломбарди роблять лише за ціною брухту. Тому купувати просто прикраси із золота — вочевидь не найкраща інвестиція. Щодо ювелірної продукції — як інвестицію, можна розглядати саме вкладення в ексклюзивні речі, де ціна самого золота — не головне в ціноутворенні.

Щодо монет, то тут так само, як і в ювелірці, треба розумітися на тому, що купувати: нумізматична вартість монети може бути в десятки разів більшою за вартість самого металу. Можна подивитися мої ролики чи почитати статті щодо української нумізматики тут — на «Мінфіні». Там є поради саме щодо таких монет. Тому при чеку інвестиції в 100 тис. грн ($2 404 в еквіваленті на момент написання статті) можна придбати монету або злиток в межах ½ унції. Тобто, найімовірніше, підійдуть або невеликі за вагою золоті монети, або злиток вагою ½ унції. На значно більші інвестиції у золото взятих нами 100 тис. грн просто не вистачить.

З огляду на ризик корекції вартості золота у разі стабілізації ситуації у світі, я не радив би робити ставку тільки на нього. Тим паче, на потенційно пікових цінах. Але саме собою золото, як актив, в поточній ситуації можна застосовувати для хеджування ризиків за всіма заощадженнями.

Потрібно враховувати, що в Україні лише частина банків займається торгівлею золотом (як монет, так і злитків). Причому зазвичай, через практично монопольне становище, вони суттєво занижують ціну прийому золота щодо світових цінників, але залишають вище світових рівнів ціну своїх продажів цього металу. Це призводить до суттєвого спреду між прийомом та продажем злитків. Він може досягати до 10−15% світової вартості золота, залежно від ваги зливка. У фінкомпаніях, які мають ліцензію на торгівлю дорогоцінними металами, цей спред зазвичай менше — до 5−8%.

Також потрібно пам'ятати про те, що банки пред'являтимуть підвищені вимоги до збереження злитків та їх упаковки при прийомі золота, але не завжди вони так само педантичні, коли продають їх клієнту. Тому уважно стежте за тим, що купуєте і в якому стані ці зливки.

Частина банків має ліцензію на роботу за депозитами в дорогоцінних металах як у вигляді безготівкового золота, так і у фізичному металі. Але поки що ця послуга не є масовою та дуже популярною. Крім того, ці депозити не гарантуються Фондом гарантування депозитів, що теж не грає «в плюс» даному банківському продукту.

Тому, якщо вирішите вкладатися в золото, потрібно пам'ятати, що ці інвестиції зазвичай щонайменше на 2−3 роки. Крім того, в поточних умовах — це здебільшого придбання фізичного металу, тобто виникне питання безпеки зберігання таких вкладень.

Якщо все ж таки вирішите купувати золото, то, з огляду на великий спред між купівлею та продажем золота в українських реаліях, варто спочатку розглянути всі доступні пропозиції банків щодо купівлі/продажу окремих зливків за вагою та характеристиками (є литі та штамповані зливки, і вони відрізняються за ціною навіть за умови однакової ваги), щоб знайти оптимальний варіант.

Читайте також: Слідом за гуру: як змінилися портфелі відомих інвесторів за останній квартал

Як сформувати інвестиційний портфель

З огляду на значний рівень інвестиційних ризиків у світі та в Україні в умовах війни, нині головним варіантом збереження заощаджень є їхня диверсифікація. Причому так, щоб усі активи були дохідними. Тобто просто придбання готівкової валюти та її зберігання «під матрацем» у цьому випадку — ненайкращий варіант, хоча теж має право на життя, як підстрахування на непередбачені випадки.

Інвестиційний портфель в Україні може включати:

• нерухомість, земля, фондовий ринок — близько 50% своїх заощаджень;
• вкладення у гривневі грошові інструменти — 20% (на короткі строки 3−6 місяців для депозитів, або 6−12 місяців у гривневі ОВДП, причому перевага — ОВДП, де дохідність вища);
• вкладення у валюту — 25% (перевага — ОВДП зі строком до погашення до 1 року в пропорції 50/50 долар та євро);
• 5% — вкладення в дорогоцінні метали.

Якщо ж ми говоримо про грошові заощадження пересічного громадянина в межах до 100 тис. грн, то портфель в Україні може включати:

• вкладення у гривневі грошові інструменти — 40% (на короткі строки 3−6 місяців для депозитів, або 6−12 місяців у гривневі ОВДП, причому перевага — ОВДП, де дохідність вища);
• вкладення у валюту — 55% (перевага — ОВДП зі строком до погашення до 1 року в пропорції 50/50 долар та євро);
• 5% — вкладення в дорогоцінні метали.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи