Депозити, ОВДП та інвестпроекти: чи варто виходити з гривневих інструментів

Нацбанк не дає курсових прогнозів на наступний рік, але наголошує, що основним завданням регулятора залишається збереження стабільності валютного ринку. «Це означає: не чекайте від нас, що курс полетить у космос. Для НБУ це важливо, щоб виконати наше ключове завдання — повернути інфляцію до мети 5% у найближчі роки», — заявив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».

Крім того, керівництво НБУ впевнене, що гривневі інструменти, як і раніше, залишаються цікавими для населення з точки зору прибутковості.

Проте похід у магазин переконує наших громадян у протилежному. Питання збереження своїх заощаджень від знецінення більшість вирішує вже звичним для українців способом — скуповування валюти, показники якої ставлять нові рекорди.

За даними НБУ, минулого місяця обсяги купленої населенням валюти зросли порівняно з вереснем на 27,1% до $3,006 млрд. Це на $1,395 млрд. більше обсягів проданої за жовтень валюти.

При цьому вкладення у валюту (особливо за невдалої ціни входження) не завжди дають достатню прибутковість, а іноді на таких операціях можна навіть піти в мінус.

Свіжий приклад — ралі по євро, що тривають досі.

Навряд чи людей, які купили готівковий євро у вересні 2024 року по 46,50 грн., у листопаді тішить курс прийому євровалюти обмінок у межах 44,10−44,40 грн. Фіксувати збиток понад 2 грн. на євро їм неприємно, а коли курс євровалюти знову злетить, важко сказати.

Схожа ситуація була вже у воєнні роки і з готівковим доларом, коли він ситуативно просідав до гривні майже до 36 грн., хоч перед цим його продавали і по 38−39 грн. Тим, хто купив раніше долар по 39 грн і навіть по 40 грн, тоді довелося довго чекати, поки долар знову повернеться до рівнів 40 грн. та вище. Тобто їх заощадження в цей момент не тільки не працювали і не приносили доходу, а й формували довгий час «мінус».

Тому валюта може бути лише одним із варіантів диверсифікації своїх заощаджень, але точно не вирішенням усіх проблем. Частину накопиченого варто все ж таки тримати у гривні, де прибутковість у відсотках вища. При цьому, за рахунок цих відсотків громадяни компенсують частину зростання цін у магазинах, а періодично навіть дещо виграють.

Поговоримо про основні варіанти гривневих вкладень, які доступні пересічним українцям з невеликими заощадженнями, їх плюси та мінуси, а також перспективи прибутковості до весни 2025 року.

Читайте також: Інфляція прискорюється: що відбувається зі ставками за депозитами та ОВДП

Гривневі депозити та вклади

Їхнім головним плюсом є не лише досить високий у порівнянні з валютними вкладами відсоток прибутковості, а й те, що повернення всіх вкладів незалежно від суми у разі банкрутства банку зараз гарантуються державою.

Можливість вибирати терміни виплати відсотків (щомісяця, наприкінці терміну, авансом, із капіталізацією) теж плюс для вкладника залежно від його індивідуальних завдань та подальших планів на ці гроші. Мінусом для вкладників є оподаткування доходу за депозитами, про що розповім нижче.

Після підвищення нормативів резервування для банків (здійснюється на коррахунку банку у гривні), а також на тлі зростання цін, що провокує перетікання коштів населення у готівкову валюту та купівлю товарів, фінустанови змушені будуть підвищувати прибутковість за гривневими вкладами.

Навіть великі держбанки та «дочки» іноземців зупинили зниження відсотків, а основна частина фінустанов з вітчизняним капіталом вже підвищує їх на 0,5%-1% річних залежно від термінів.

Цей процес продовжиться, інакше банкіри ризикують втратити клієнтів, які переходитимуть до щедріших конкурентів. Вже зараз деякі банки пропонують дохідність на рівні 13−16% річних у гривні. І швидше за все, не пізніше за перший квартал наступного року ці ставки зростуть до 16%-17% річних. Особливо, якщо Нацбанк все ж таки в грудні підвищить облікову ставку до 13,5%-14% річних.

З урахуванням оподаткування (18% податку на дохід і 1,5% військовий збір) це складе «чистими» від 12,88% до 13,69% річних. Якщо президент підпише підвищення до 5% військового збору, то це буде від 12,32% до 13,09% річних.

Нинішній рівень «чистої» прибутковості за вкладами (12,88−13,69% річних) за теперішнього рівня податку 18% та військового збору 1,5% забезпечує при поточному курсі 41,50 грн за долар вихід у нуль через рік за курсу продажу «баксу» в обмінниках у межах близько 46,84−47,18 грн.

Якщо військовий збір буде збільшено до 5%, то цифри будуть менш оптимістичними, але також досить хорошими для інвестора. За тих же вступних розрахунковий граничний курс продажу долара в обмінниках за рік має бути на рівні 46,61−46,93 грн.

При всіх цих сценаріях, якщо курс продажу долара буде через рік меншим за розраховані вище значення, закриваємо вкладення з прибутком. І тільки, якщо він виявиться вищим за ці значення, йдемо в мінус.

Якщо врахувати, що максимальний курс, що закладається до бюджету 2025 року, — це близько 45 грн, гривневий депозит є досить привабливим інструментом для громадянина, який вагається при виборі між гривнею чи валютою.

Гривневі ОВДП

Повернення за ними так само, як і за вкладами, зараз гарантується державою. Крім того, до безперечних плюсів ОВДП для громадян варто віднести відсутність оподаткування. Тобто та прибутковість, яку отримують інвестори, — це їхній «чистий» дохід (за вирахуванням супутніх витрат: плата за відкриття рахунку та зберігання паперів). Мінус — те, що купувати облігації приватні особи можуть лише на вторинному ринку у посередників (банки та фінкомпанії).

А це означає, що для приватного покупця дохідність паперів буде нижчою, ніж на первинному ринку, тому що посередники залишатимуть собі частину дохідності або через комісії, або закладаючи свій інтерес у ціну продажу облігації.

Також варто враховувати, що виплата доходу за ОВДП проводиться зазвичай раз на півроку, що невигідно порівняно із вкладами, де можна вибрати графік виплати відсотків: щонайменше щомісяця або наприкінці терміну. А це в умовах зростання цін — важливий фактор.

На первинному ринку гривнева прибутковість за ОВДП станом на вечір 13.11.2024 знаходиться в межах від 13,42% до 16,80% річних.

На вторинному ринку, там де можна їх купити у банків та фінкомпаній, прибутковість гривневих ОВДП буде на 0,5−1,5% нижчою, залежно від виду облігації та її термінів до погашення.

Тобто, це рівень прибутковості в межах від 12% до 15,8% річних. Враховуючи, що зазначена прибутковість — це вже чиста прибутковість, то за аналогією розрахунку курсу з депозитами, виходимо на курс продажу долара через рік у межах від 46,48 грн. до 48,057 грн. Якщо продаж долара на цей момент буде нижчим, виходимо із вкладення з прибутком. І тільки якщо долар продаватимуть вище цих значень, вкладення буде збитковим.

Найбільш просунута у плані фінансової грамотності частина українців уже активно інвестує у гривневі ОВДП, що підтверджує статистика Нацбанку. Якщо, наприклад, ще на 6.11.2024 року портфель ОВДП у громадян становив 72,03 млрд. грн., то на 13.11.2024 року вже 73,31 млрд. грн., тобто за тиждень зріс на 1,28 млрд. грн.

Усього ж, з початку року до 13 листопада, портфель ОВДП фізосіб зріс з 53,25 млрд. грн. в еквіваленті до 73,31 млрд. грн., тобто майже в 1,38 раза. Левова частка ОВДП у портфелі населення — це саме гривневі облігації.

На рахунках населення та ФОПів у банках розміщено понад 1,3 трлн. грн. в еквіваленті., а Мінфіну потрібно закривати дефіцит бюджету, що зростає. Тож зацікавленість держави у залученні коштів населення до ОВДП лише збільшуватиметься. Залучити ці ресурси громадян Мінфін зможе лише за умови, що дохідність за облігаціями, як мінімум, перекриватиме рівень інфляції.

Щойно резерв Мінфіну у вигляді активного залучення банків до купівлі гривневих бенчмарк-ОВДП (вони потрібні фінустановам для виконання нормативу резервування) буде вичерпано, чиновники будуть змушені піднімати прибутковість облігацій.

За моїм прогнозом, ставки гривневих облігацій Мінфін почне підвищувати на 0,25−1,5% річних залежно від термінів розміщення паперів вже наприкінці 2024 року — першому кварталі 2025 року.

Альтернативні варіанти

До найбільш поширених варіантів можна віднести купівлю цінних паперів або укладання інвестиційних договорів з компаніями, які спеціалізуються на залученні коштів населення з подальшим вкладенням у купівлю та здачу в оренду землі, житлову та комерційну нерухомість (від супермаркетів до готелів), лізингові операції, фінансування купівлі обладнання, автомобілів, у всі сфери небанківського фінансового сектора — від ломбардів та споживчого кредитування до партнерства та вкладень у платіжні системи.

До плюсів таких проектів можна віднести досить низький поріг входу: це можуть бути чеки від 1000−4000 грн. Можуть бути варіанти і до 1 млн. грн. і навіть більше, але в більшості випадків йдеться про інвестиції від 10 тис. до 300 тис. грн.

Крім того, завдяки таким компаніям інвестор може диверсифікувати свої ризики, розмістивши свої гроші у кількох напрямках. Наприклад, з однією компанією можна працювати за вкладеннями в комерційну нерухомість, з іншою — з інвестицій у житлові комплекси, з третьою — за лізинговими програмами чи аграрною сферою.

Ризикуючи відносно невеликими сумами, можна працювати за багатьма напрямами, наприклад, отримуючи не тільки прибуток від здачі у найм купленого в такий спосіб управляючою компанією майна, а й дохід через капіталізацію побудованого об'єкта тощо. Потім інвестор може підібрати для себе найбільш ефективні проекти та вкладати вже ресурси саме у цей напрямок. В умовах війни та підвищених ризиків це серйозна перевага.

Частина подібних проектів прив'язана не лише до гривневої, а й до валютної прибутковості. Як правило, прибутковість у цих інвестпрограмах відштовхується від певного гарантованого компанією мінімуму плюс додатковий дохід за рахунок отриманого прибутку за проектом.

Зазвичай рівень прибутковості у гривні (гарантована частина плюс частина, що залежить від прибутковості проекту) у цих програмах коливається в межах від 12% до 25% річних, а з валютною прив'язкою — від 6% до 12% річних. У інвестора при цьому є оподаткування таких доходів (зазвичай до 20%).

На тлі жорсткої конкуренції за клієнта і поки що малої розвиненості цього сегменту ринку особливо знижувати прибутковість у гривні компанії не зможуть. Вона має бути вищою за «чисту» прибутковість гривневих ОВДП та депозитів. Адже ризики у комерційних проектах вищі, ніж у вкладів та облігацій, які повністю гарантовані державою.

У міру зростання інвестиційної активності українців фінкомпанії можуть вийти на рівень пропонованої прибутковості в межах близько 18−21% у гривні за проектами у комерційній та житловій нерухомості, лізингу та земельних програмах. Причому з урахуванням зростання вартості самої землі ті ж земельні проекти можуть давати дуже непогану кінцеву прибутковість і в прив'язці до валюти.

Крім того, дохідність таких проектів безпосередньо залежатиме від багатьох факторів — від тривалості війни та географії об'єктів до загального стану економіки України у 2025 році. Але якщо інфляційні процеси в країні вийдуть за рамки прогнозу Нацбанку, МВФ і Мінфіну, це змусить фінкомпанії переглядати свої бізнес-моделі і, відповідно, коригувати прибутковість інвесторів.

До мінусів таких проектів варто віднести військові, юридичні та фінансові ризики, пов'язані з реаліями сьогоднішнього життя. Тому в будь-якому разі раджу перед участю в них обов'язково провести юридичну, економічну та репутаційну експертизу самих проектів, власників фінкомпаній та їхнього списку вже реалізованих проектів.

Також потрібно дуже уважно вивчити текст інвестдоговору та бізнес-моделей проектів, і, звичайно, не боятися ставити «незручні» питання потенційним партнерам щодо цих проектів.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи