Україні потрібні інвестиції: звідки їх узяти

Згідно з нещодавно оприлюдненими розрахунками Світового банку, відновлення економіки після війни потребуватиме $411 млрд, що у декілька разів перевищує рівень довоєнного ВВП України.

Для критичних та пріоритетних інвестицій у реконструкцію та відновлення вже у 2023 році знадобиться $14,1 млрд. Із них $3,3 млрд вже виділено з державного бюджету, а решта (близько $11 млрд) — має стати результатом взаємодії Уряду з донорами та приватним сектором.

Що відкидає ВВП України у минуле

Україні вдалось уникнути катастрофічних наслідків та втрат ВВП, про які багато писали як закордонні, так і вітчизняні експерти, а також забезпечити безперебійну роботу галузей і виробництв країни, ефективне функціонування соціальної сфери тощо.

Однак, окрім прямих збитків, Україна продовжує зазнавати втрат економічного зростання. За оцінками Мінекономіки, реальний ВВП у січні-лютому був нижчим за відповідний період минулого року на 29% (за минулий рік падіння ВВП становило 29,2%).

У І кварталі поточного року доходи загального фонду державного бюджету (без урахування грантів) були номінально нижчими за минулорічні показники на 11%, а з урахуванням інфляції — на 29%.

Інвестиційна активність в країні скоротилася до 11% ВВП, а рівень кредитування економіки — до 13% ВВП. Рівень безробіття та рівень бідності підвищились до 26% та 24% відповідно.

Скорочення сукупного та споживчого попиту вдарило по доходах реального сектора, який був змушений скорочувати робочі місця, що призвело до ще більшого скорочення доходів домашніх господарств та споживчого попиту.

Важливим досягнення останнього періоду стало схвалення нової Програми з МВФ. Характерно, що згідно з прогнозом МВФ, середньорічні темпи економічного зростання України до 2033 року становитимуть, в середньому, близько 4%.

Це означає, що у наступні 10 років рівень ВВП України лише вийде на показник довоєнного 2021 року, а значить, що і рівень добробуту населення залишатиметься низьким упродовж цілого покоління.

Очевидно, що вихід зі спіралі економічного падіння потребує зміни параметрів державної економічної політики та запровадження дієвих заходів із посилення мультиплікації ресурсів, задіяних у відновленні економіки країни.

Читайте також: Захід поки не планує залити Україну грошима після перемоги

Основні виклики для економіки

Одним із найважливіших викликів для вітчизняної економіки є критичне підвищення залежності економіки від імпорту, що призводить до нарощування дефіциту зовнішньоторговельного балансу та несе ризики для валютної стабільності. У 2022 році експортні поставки товарів скоротилися на 40%, а імпортні — лише на 20%.

Приблизно таке ж співвідношення спостерігається і цього року. В результаті, від'ємне зовнішньоторговельне сальдо зросло до рівня 21% ВВП. Згідно з прогнозом МВФ, у 2023 році річний обсяг імпорту товарів становитиме майже $60 млрд, або близько 40% ВВП (разом із послугами — майже 60% ВВП).

Варто врахувати, що офіційні дані щодо імпорту з очевидних причин не є повними, оскільки не відображають усіх обсягів воєнних постачань. Так, за оцінками Кільського інституту світової економіки, за минулий рік обсяг гуманітарної та воєнної допомоги Україні склав $77 млрд, або 53% ВВП.

Відновлення зруйнованої критичної інфраструктури та відбудова економіки генерують потенційно високий перманентний попит на інвестиційні товари, який не може бути забезпечений вітчизняним виробництвом.

Лише за минулий рік фізичні обсяги промислового виробництва України скоротилися на 37%, а за останні 10 років (порівнюючи з 2013 роком) — на 50%. Відповідно внутрішній попит на відновлення економіки буде все більшою мірою задовольнятися імпортом, що підвищує тиск на міжнародні резерви і валютний курс.

Акцент — на інвестиціях

Відповідь є однозначною — потрібен активний інвестиційний розвиток. Згідно зі згаданим вище Меморандумом із МВФ, сукупний приріст інвестицій у 2024−2033 роках становитиме лише близько $40 млрд, що становить менше ніж 10% від необхідного обсягу інвестицій для покриття збитків від війни.

Тому лише масштабна політика створення робочих місць за підтримки міжнародних партнерів може зміцнити конкурентоспроможність воєнної економіки, убезпечити її від майбутніх валютних, економічних чи соціальних криз.

Читайте також: МВФ заробить на Україні 6.9% річних: скільки насправді отримаємо ми

Ключові завдання

Економіка потребує залучення додаткового капіталу та його поєднання з вільною робочою силою у проєктах створення нової доданої вартості економіки, адже найнадійнішим фундаментом для забезпечення макроекономічної та фіскальної стабілізації економіки є відновлення її внутрішнього конкурентоспроможного реального сектора.

Деякі кроки в цьому напрямку вже зроблено. Програма EFF від МВФ орієнтована на створення передумов для довгострокового економічного зростання в контексті післявоєнної реконструкції України та її інтеграції до ЄС.

У 2023 році НБУ спільно з експертами МВФ проведе оцінку якості активів та стрес-тестування банківської системи. Це дозволить підготувати банківську систему до етапу активного спрямування кредитних ресурсів на цілі економічного відновлення країни.

Надалі, після необхідної стабілізації макроекономічних умов, необхідна модифікація монетарного дизайну політики центрального банку з орієнтацією на стимулювання кредитної активності банків та їх фінансового посередництва між власниками заощаджень та інвесторами.

Станом на 01.04.2023 у банківській системі України накопичено значні обсяги ліквідності (близько 550 млрд грн).

Активне залучення кредитного ресурсу у реальне виробництво не тільки дозволить полегшити процес економічного відновлення в країні, але й посилить трансмісійний механізм монетарної політики, його здатність впливати в майбутньому на рівень цін в економіці.

Необхідне також посилення програм Уряду, спрямованих на створення робочих місць. Це одночасно вирішує низку ключових завдань — мобілізація ресурсів тилу для перемоги на фронті, зняття гострих соціальних проблем безробіття та бідності, зниження валютних ризиків через стимулювання імпортозаміщення.

Необхідно також якнайшвидше запустити механізми захисту інвестицій від воєнних ризиків із залученням державних коштів та коштів міжнародних донорів.

У середньостроковій перспективі запроваджені заходи будуть посилені ефектом завершених структурних інституційних реформ.