ChatGPT незабаром забере вашу роботу та інші міфи про ШІ: чи варто в них вірити

Давайте коротко розберемося, чим є генеративний штучний інтелект, на кшталт нашумілого ChatGPT. Це, грубо кажучи, програма, синтез математики та комп’ютерного коду, головна мета якої — навчання машини на певних даних, на основі яких вона відповідає на ваші запити. Проте, називати такі системи по-справжньому інтелектуальними не можна, адже у них немає свідомості, абстрактного мислення, мотивації, бажань і справжнього розуміння тих речей, яких ми її навчаємо.

Це нормально — не розуміти, як працює подібна складна система, особливо якщо ви не працюєте з AI постійно. Проте, важливо також не піддаватися паніці, яка завадить вам опанувати ці системи, — зрештою, від подібних страхів постраждає лише ваша продуктивність. Єдине, що зараз можна стверджувати точно, — AI нікуди не дінеться, і з часом люди будуть все більше покладатися на нього. А тому необхідно розвінчувати популярні міфи, щоб розбивати страхи.

Міф #1: штучний інтелект забере мою роботу

Традиційний міф для будь-якої революційної технології. Страх перед машинами, які от-от замінять усіх людей, активно поширювався ще у XVIII—XIX ст. під час промислової революції, коли робітники страйкували через запровадження верстатів на фабриках. Натомість, вони отримали значне покращення у продуктивності, безпеці праці й, зрештою, її оплаті, адже підприємства виробляли й продавали більше товарів.

Згадайте еру комп’ютеризації — тоді теж багатьом здавалося, що машини, які можуть робити деякі завдання швидше за мозок, зроблять людську працю непотрібною. Проте, технологічні революції завжди відбуваються однаково: дійсно, певні професії зникають, проте, замість них виникають нові, а загальна продуктивність підвищується, що створює додаткові пропозицію та попит.

У випадку зі штучним інтелектом все просто: вас не замінить AI, вас замінять люди, які використовують AI. Тому я б рекомендував розширювати свою інформаційну бульбашку і починати знайомитись зі сферою штучного інтелекту.

Міф #2: штучний інтелект зламає систему освіти

Освітній процес трансформуватиметься. Так, ChatGPT зробив непотрібними такі речі, як написання есе. Проте, штучний інтелект допоможе зробити навчання набагато персоналізованішим. AI у режимі реального часу зможе відзначати навички дитини, її уподобання, та підказувати вчителям, як краще налаштувати програму навчання під кожного учня окремо.

Якщо зараз це умовна GTA, де у дитини є конкретні задачі та інструменти, то у майбутньому, завдяки штучному інтелекту, освіта буде більше схожою на Minecraft, де у гравця немає конкретної місії. Натомість, він вивчає навколишній світ та генерує ці завдання сам для себе — тільки у реальному житті у дитини буде ще вчитель, який допоможе подивитися у потрібному напрямку.

Завдяки AI ми зможемо відійти від парадигми, де важливий лише факт виконаного завдання, і прийти до культивування креативності у дітей завдяки дискусіям та залученням різноманітних AI-інструментів.

Міф #3: Навчитися працювати з AI дуже важко

Для того, щоб взаємодіяти з інструментами генеративного AI, вам не потрібні жодні технічні навички. Недарма колишній директор зі штучного інтелекту Tesla Андрій Карпати, який зараз працює в OpenAI, нещодавно написав, що «найгарячіша мова програмування — англійська».

Єдиний «секрет», який допоможе вам ефективніше працювати з інструментами генеративного AI, — це промпт-інжиніринг. Якщо коротко, то це вміння створювати чіткі текстові інструкції для нейромереж, враховуючи їхні особливості, щоб отримувати бажаний результат. Це навичка, якій можна швидко навчитися, — і буквально за декілька тижнів подружитися зі штучним інтелектом.

Міф #4: AI постійно бреше

Штучний інтелект дійсно може «брехати». У подібної «AI-брехні» є навіть офіційна назва — галюцинації. Коли ми кажемо, що штучний інтелект галюцинує, це означає що він впевнено пише про речі, яких немає у даних, на яких його тренували. Фактично, він «вигадує» їх, просто добираючи якесь логічне продовження для речення.

Дехто навіть використовує ці галюцинації на свою користь. Наприклад, мовні моделі, на кшталт ChatGPT, можуть використовувати пропагандисти для поширення неправдивого контенту. Що ще гірше, люди схильні більше вірити саме тій дезінформації, яку створює штучний інтелект.

Наразі дослідники AI активно розробляють різноманітні інструменти, які б виявляли дезінформацію та контент, згенерований штучним інтелектом. Проте, цей процес є обопільним — розвиваються як антифейкові інструменти, так і мовні моделі з чат-ботами, тому ідеального розв’язання цієї проблеми поки що немає.

Читайте також: Агресивний портфель «Мінфіну»: як ми купили цілий сектор компаній блокчейну

Якщо ж говорити про галюцинації штучного інтелекту (наприклад, ChatGPT видає вигадану інформацію), то з ними все простіше. Тут вам знову ж таки допоможе промпт-інженерія, яка допомагає приборкати ці галюцинації та змусити ChatGPT надавати правдиву та прикладну інформацію.

Автор:

Cпівзасновник та CEO Gathers Пономар Богдан