Валюта, ВВП, бюджет: як відновлюється українська економіка

Економіку підтримали споживачі

Реальний ВВП України у 2020 році за даними Держстату знизився на 4%, що на 0,2 в.п. краще, ніж за попередньою оперативною оцінкою Мінекономіки (4,2%) та згідно із березневим прогнозом уряду (-4,8%).

Упродовж другого півріччя економіка України поступово відновлювалася після найглибшого з 2015 року падіння у 2 кварталі 2020 року (-11,2% у річному вимірі) та завершила 4 квартал 2020 року зі зниженням на 0,5% до відповідного кварталу попереднього року.

Таке падіння економіки України у 2020 році є близьким до середнього, у порівнянні з іншими країнами Центральної та Східної Європи — Польщею (-2,8%), Чехією (-5,6%), Угорщиною (-5,1%), Румунією (-3,9%), Росією (-3,1%).

За категоріями кінцевого використання найбільший негативний внесок у зміну ВВП мало скорочення валового нагромадження основного капіталу (-24,4% за рік), як результат низької інвестиційної активності підприємств через епідеміологічну невизначеність.

Натомість підтримку стійкості економічного відновлення здійснювали кінцеві споживчі витрати домашніх домогосподарств, які зросли у 2020 році на 1,6%. Це підтверджується даними про зростання фізичного обсягу роздрібного товарообігу, який у січні-лютому 2021 року збільшився на 4,6% до відповідного періоду минулого року. У тому числі в лютому на 1,3%, порівняно із січнем, та на 5,6% у річному вимірі.

Найглибше падіння обсягів виробництва у галузевому розрізі у 2020 році продемонстрували галузі, які найбільш залежні від обмежень, запроваджених державою у зв’язку із заходами з протидії поширенню епідемії. А саме: транспорт (-16,4%), тимчасове розміщення та організація харчування (-28,5%), надання інших послуг (-23,1%).

Читайте також: Інфляція розженеться до 10%: чи почнемо ми більше купувати

Також у зв’язку зі зниженням врожайності основних сільськогосподарських культур у 2020−2021 роках, знизилося виробництво у сільському господарстві (-11,5% у 2020 році). У січні-лютому індекс сільськогосподарського виробництва знизився на 6,1% до відповідного періоду минулого року (у січні-лютому 2020 року становив +0,1%, у січні 2021 р. -5,7%).

Нижчий врожай та скорочення виробництва продукції тваринництва може позначитися на зростанні цін на продукти харчування та напої, частка яких становила майже 40% у структурі кінцевих споживчих витрат домогосподарств у 2019 році.

Водночас за нашими оцінками вплив даного фактору на загальне зростання споживчих цін буде тимчасовим, а підвищення цін за продовольчою групою товарів буде уповільнюватися після надходження на ринок продукції нового врожаю.

ОВДП купують «фізики» і «нерези»

Обсяг залучень гривневих коштів з метою фінансування державного бюджету на первинних аукціонах Міністерства фінансів з початку березня становив 22,2 млрд грн, а середньозважена ставка по ним становила 11,06%, що на 32 б. п. нижче, ніж у січні-лютому.

Така ситуація стала можливою за рахунок скорочення середньої строковості первинних розміщень на підвищення попиту на державні цінні папери на короткому кінці кривої дохідності.

Водночас подальше зволікання із виконанням плану державних запозичень на рік (разом із запозиченнями в іноземній валюті на внутрішньому ринку Мінфін залучив 21% від планового обсягу) може змусити Міністерство фінансів до підвищення ставок, що збільшить вартість обслуговування державного боргу.

У подібній ситуації зі зростанням вартості державних запозичень центральні банки провідних країн світу (ЄЦБ, Банк Австралії) збільшували обсяги викупу державних цінних паперів на вторинному ринку.

Читайте також: Чи зможе Україна прожити без грошей МВФ

Попри зниження загального обсягу ОВДП в обігу (планові погашення перевищували нові запозичення), дві категорії інвесторів минулого тижня збільшили свої портфелі державних цінних паперів — фізичні особи (+372 млн грн, з яких 53% — в іноземній валюті) та нерезиденти (+2,3 млрд грн).

Слід визнати, що інвестори цих категорій є схильними до зміни настроїв на ринку та характеризуються відносно швидкою реакцією у разі погіршення економічних очікувань, що створює певний ризик для Міністерства фінансів в контексті рефінансування існуючої заборгованості.

Громадяни здають валюту

Пропозиція іноземної валюти з боку клієнтів банків на МВРУ упродовж минулого тижня була у середньому на $30 млн за день нижчою від пропозиції, закриваючись в основному за рахунок валютної позиції банків.

В результаті — курс гривні на МВРУ за тиждень практично не змінився. Інтервенції НБУ з купівлі валюти становили минулого тижня $30,5 млн (сальдо інтервенцій з початку року + $270,5 млн).

Водночас на готівковому валютному ринку обсяг чистої пропозиції іноземної валюти зріс, порівняно з минулим тижнем, що дозволило збільшити обсяг чистої купівлі іноземної валюти банками з початку березня до $53 млн та практично компенсувати її чистий продаж з початку року.

Читайте також: Локдаун, ОВДП і курс: чи варто чекати істотного обвалу валютних котирувань

Прибутки банків скоротилися вдвічі

Прибуток банківської системи України за січень-лютий 2021 року становив майже 6,5 млрд грн, що більш як удвічі менше, ніж за відповідний період минулого року. Це стало результатом як загальної кризи в економіці внаслідок епідемії Covid-19 та від'ємної переоцінки вартості ОВДП, так і зниження ставок за основними операціями, що генерують процентний дохід банків.

Водночас рентабельність капіталу банків залишається досить високою, порівняно із іншими країнами, — понад 18%, а його адекватність — перевищує 22% (за нормативного значення >10%).

Ліквідність банківської системи (коррахунки та депозитні сертифікати) також продовжує залишатися високою — понад 195 млрд грн (норматив обов’язкового резервування — 53,5 млрд грн), що обумовлює наближеність ставок за короткостроковими міжбанківськими операціями до нижньої межі ставок за операціями овернайт НБУ (5,5%).

Підтримку ліквідності банківської системи минулого тижня надавало скорочення залишку коштів на рахунку уряду в НБУ на 16,6 млрд грн (до 29 млрд грн), а також надання Національним банком рефінансування банкам на суму 180 млн грн на строк 84 дні та за ставкою 6,5%.

В умовах недостатньої схильності банків до кредитування реального сектору кредитну підтримку підприємств продовжує забезпечувати реалізація державної програми «Доступні кредити 5−7−9%», в рамках якої минулого тижня було видано 573 кредити на суму 1,5 млрд грн.

Загальний обсяг програми зріс до 27 млрд грн, а частка нових кредитів збільшилася до 50% у загальній кількості у майже 11 тис. кредитів. Найбільш активними учасниками програми продовжують виступати підприємства сільського господарства (54%), торгівлі та виробництва (20%), і промислової переробки (15%).

У березні також стартувала державна програма «Доступна іпотека 7%», за якою вже було підписано 20 кредитних договорів на загальну суму 14,7 млн грн.