Незалежна асоціація банків України разом із німецькою компанією Growth for knowledge (GFK) досліджувала тему заощаджень. 79% опитаних мають заощадження, що втричі перевищують їхній місячний дохід.
Опитування GFK: як українці заощаджують гроші
Соціологи провели опитування серед 6 млн українців, що проживають у містах. Тобто довідалися думку близько 16% усього населення України. Про це «ЕП» розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Мінфін» вибрав головне.
Результати опитування
Середній вік опитуваного — 36 років, вона або він проживають у великому місті, мають сім'ю, працюють переважно в галузі промисловості, торгівлі або у сфері обслуговування.
Особистий дохід середньостатистичного респондента перебуває на рівні 14 340 грн, сімейний — на рівні 22 111 грн.
Опитані розповіли, що цих грошей їм вистачає на харчування та необхідний одяг і взуття. Проте для великих покупок – побутової техніки, машини або квартири – потрібні заощадження або додаткові джерела фінансування.
На момент опитування 79% респондентів мали заощадження втричі більші їхнього місячного доходу, 12% — не заощаджують взагалі. Причиною вважають брак коштів.
Однак загалом лише 44% опитаних заощаджують постійно приблизно 20% свого доходу, ще 44% – роблять це час від часу, тобто коли відкладають на велику покупку або отримують незаплановані доходи.
Читайте також: Українці розповіли, чи є у них заощадження «на чорний день»
Гроші під матрацом чи депозит
58% із кола заощадливих мають банківські депозити, щоб отримати додатковий прибуток до вкладених грошей. 47% опитаних довіряють іноземній готівці через її стабільність, 31% — заощаджує у гривні.
21% людей тримає гроші просто на поточному рахунку, адже для них так простіше і надійніше. В інвестиційному гетто містяться цінні папери, навіть державні; накопичувальне страхування; участь в інвестиційних і пенсійних фондах або кредитних спілках.
Портрет середньостатистичного вкладника показує, що він має депозит в одному банку на суму близько 35 тис. грн.
Вигідні депозити від топ-банків зі ставкою до 19%
Водночас 28% вкладників експериментують і мають депозити у двох чи більше банках, щоб не перевищити ліміт відшкодування у 200 тис. грн на випадок кризової ситуації й отримати кращу ставку.
Представники великих міст починають довіряти банківській сфері. Водночас українці багато чого бояться, наприклад, девальвації. Тому вважають, що заощадження в іноземній валюті — кращий вибір. Більшість добре пам'ятає тотальну руйнацію банківської сфери та неможливість повернути свої вклади, а тому не довіряє банкам своїх грошей.
Читайте також: Українці назвали головні джерела доходів (інфографіка)
Результати дослідження показали, що найважливіший критерій під час вибору способу заощаджень – гарантія їх збереження. На другому місці серед пріоритетів — постійний доступ до них. Прибутковість лише на п'ятому місці, а економія часу — взагалі на останньому. Отже, задля надійності українці готові жертвувати доходом і зручністю.
Опитана аудиторія очікує дохідності від депозитних накопичень у гривні на рівні 20-30% річних. Однак фактичну дохідність вкладів у середньому розмірі 15% річних вважають прийнятною близько 40% опитаних. Аналогічна картина щодо валютних накопичень.
Цифри подібного опитування GFK про заощадження, респондентами якого були мешканці маленьких міст і сіл, приголомшливо змінюються. Тільки 30% опитаних заощаджують взагалі, лише 9% — відкривають банківські депозити.
Читайте також: У яких банків найбільше підписників у YouTube (дослідження)
А що з кредитами
Рівень користування ними серед населення відносно невисокий: 7% беруть короткострокові кредити і тільки 0,3% — довгострокові.
Найпоширеніша причина – дефіцит коштів, що протягом останнього року спонукала опитаних іти до банку за грошима на великі покупки: техніка, мандрівки, житло.
Третина аудиторії знайома з ситуацією, коли бракувало грошей до наступної зарплати, а також несподіваними життєвими ситуаціями, наприклад, операція або ремонт авто.
У 40% випадків рішенням фінансових проблем була кредитна картка, в 26% — позика в родичів. Лише 15% опитаних скористались «некартковим» кредитом у банку.
Коментарі - 24
Если проследить еще глубже, то видно что власть захватывает социальная группа в которой доверие выше чем в среднем по обществу и чтобы удержать власть нужно доверие. С самого распада СССР это была партийная номенклатура. В конце 90ых к ним присоединился криминал. Организованная преступность совместно действуя, накопила нужное доверие. В 2014 ко власти присоединились люди майдана. Они тоже наработали доверие совместным действием, когда еще не было понятно победят они, или нет.
Вот потому у Зеленского проблемы с кадрами. Голосование на совместное действие не тянет. У него было совместное действие с коллегами по кварталу, но там мало нужных кадров. Порошенко черпал кадры из лидеров майдана. Янукович из организованной преступности. Прошлые президенты из партийной номенклатуры (разве что Ющенко немного из своего майдана). А у Зеленского ничего этого нет.
Я уже молчу про НПФ, которые пользуются спросом в Европе и США.
Вывода два:
1. Депозит выгоднее.
2. Плохо быть таким зрадолюбом и не уметь считать деньги. От этого народ здесь так плохо живет.
А сделайте ещё расчет по депозиту в долларах за это же время....
«Гривневые депозиты это хорошо, но если происходит 2-х кратная девальвация гривны, то зачем тогда такой депозит нужен с его супер высокими 20%. Лучше уж дома в вечнозеленых пусть хранится капитал или в ячейке.»
Потому считать нужно разве что:
«Я уже молчу про НПФ, которые пользуются спросом в Европе и США.»
Но там проценты очень низкие, может все равно не получиться.