Чи готова гривня повернутися наступного року у вільне плавання

Про готовність банків до можливого блекауту

Вимоги НБУ до безперебійної роботи банківського сектора сформовані багато років тому та відображені у планах безперервної діяльності банків. Це, зокрема, наявність резервних центрів обробки даних, елементів живлення, каналів зв’язку, поповнення і збереження готівки тощо.

Якщо ж говорити про практичне виконання цих вимог, то зараз ми з банками напрацювали об'єднану мережу Power Banking. Що це? Кожен банк має організувати безперервну роботу щонайменше 35% своїх відділень в умовах тривалої відсутності електрики, забезпечивши їх необхідним обладнанням, каналами зв’язку, персоналом, касовою технікою, банкоматами, готівкою тощо.

Зараз у мережу Power Banking вже входять близько 1000 відділень системно важливих та інших банків, і їхня кількість постійно збільшується.

Також банки мають інформувати клієнтів про розташування «чергових» відділень всіма каналами: СМС, чати, сайти, все що завгодно, аби люди знали, куди звертатися у критичній ситуації.

Банкоматна мережа має працювати на умовах «банкоматного роумінгу» — з розширеними лімітами для карток усіх банків. Також люди мають змогу зняти готівку в касах супермаркетів, аптек, АЗС.

Читайте також: НБУ разом з банками створили спільну банківську мережу, яка працюватиме в умовах блекауту

Про запаси готівки

Готівки вистачить 100%. До речі, якогось ажіотажного попиту з боку населення ми не спостерігаємо. Хочу віддати належне нашим громадянам, вони все розуміють: може зникати зв’язок, ти можеш не розрахуватись карткою, але це тимчасові незручності.

Чи потрібен запас готівки? Я б сказала неправду, якби стверджувала, що взагалі не потрібен. Справді, не всі магазини, аптеки мають генератори, і може бути ситуація, коли не працюють термінали.

Тож (щодо запасу готівки, — ред.) люди мають орієнтуватись на свої потреби. Тижнева потреба має бути забезпечена на випадок, якщо термінали в магазинах, аптеках поруч не працюватимуть.

Крім того, навіть з погляду безпеки, якщо немає світла, не працює сигналізація, не варто багато готівки тримати вдома.

Читайте також: Чому з кас банків зникла готівка і як це впливає на економіку та курс

Про стан валютного ринку

Ми постійно калібруємо валютні обмеження. З одного боку, посилювали їх, аби убезпечити наші резерви, з іншого, намагались дати якісь альтернативні інструменти для населення, щоб зменшити тиск на готівковий ринок.

Це спрацювало: посилення обмежень, боротьба з банкоматним туризмом тощо. І в жовтні ми продали з резервів $2 млрд, у листопаді — $1,6 млрд. Тоді як влітку було $4 млрд. Водночас кількість мігрантів і їхні витрати зберігаються приблизно на тому самому рівні.

Тобто ми прибрали весь спекулятивний попит. А завдяки тому, що ми надали населенню інструменти, як вберегти гривню (можливість купити безготівково валюту і покласти на депозит, альтернативний депозит з захистом від курсових коливань), тиск на готівковий ринок зменшився.

І розрив між готівковим і безготівковим курсом скоротився (не перевищує 10%). Коли влітку ми змінювали офіційний курс, насамперед це було пов’язано з великим розривом між готівковим і безготівковим курсом.

Також тоді була інша ситуація з золотовалютними резервами: наші партнери обіцяли фінансову допомогу, але через бюрократичні процедури вона затримувалась. Тож ми витрачали резерви, а поповнювались вони не так ритмічно.

Зараз ситуація кардинально змінилась: з початку повномасштабної війни ми отримали $28,5 млрд, що дозволило повернути резерви на довоєнний рівень. І це дає нам більше впевненості і ресурсу для впливу на курсову динаміку.

Тож на сьогодні підстав переглядати курс взагалі немає.

Щодо повернення до плаваючого курсу — все залежить від того, коли ринок буде здатний сам себе збалансувати.

З одного боку, у нас поступово збільшується експорт, покращується логістика, працює зерновий коридор. Це плюс. Також ми маємо оголошені та подекуди вже забюджетовані обсяги міжнародної допомоги на наступний рік. Вони значні.

Та є декілька «але». Війна продовжується. Невизначеність, пов’язана з війною, не стала меншою. Бюджет наступного року — це також бюджет війни, і, можливо, доведеться збільшувати витрати.

Наші резерви зараз — один з головних елементів забезпечення макроекономічної і фінансової стабільності. Ми маємо їх берегти, забезпечуючи насамперед першочергові потреби.

Позиція управлінської команди — на сьогодні ми не бачимо достатніх економічних передумов для переходу на ринкове ціноутворення.

Читайте також: Попит на валюту зріс удвічі: як НБУ дає цьому раду

Що робити з інфляцією

На сьогодні головними проінфляційними чинниками є війна та її наслідки: втрата виробничих потужностей, руйнація логістичних ланцюгів, дефіцит окремих товарів, суттєве скорочення експорту, енергетичний терор країни-агресора тощо. Натомість споживчий попит зараз пригнічений.

Ми очікуємо, що після перемоги вплив згаданих інфляційних чинників суттєво зменшиться. Насамперед відбудеться зростання попиту, який стимулюватиме розвиток економіки та зростання ВВП: попит, спрямований на відновлення та розвиток бізнесу, на іпотеку тощо.

Тож за умови зростання економіки споживчий попит навряд чи критично негативно впливатиме на інфляцію.

Читайте також: НБУ проведе діагностику банків у 2023 році

Автор:

перший заступник голови Нацбанку Рожкова Катерина

Нацбанк