Депозити для юросіб: скільки на них заробляють компанії та в яких банках тримають гроші

Де зберігає гроші бізнес: 15 банків із відтоком депозитів юридичних осіб

У корпоративному сегменті депозитного ринку останніми місяцями спостерігається низхідна динаміка, якщо аналізувати весь депозитний портфель юросіб — кошти суб'єктів господарювання та небанківських фінустанов, розміщені у банках. Дані можна знайти у загальному балансовому звіті на офіційному сайті Нацбанку.

Після планомірного зростання в першому півріччі 2024 року, останні три місяці тут спостерігається невелике скорочення вкладень бізнес-вкладників:

• 1 серпня — 1,43 трлн грн;
• 1 вересня — 1,42 трлн грн;
• 1 жовтня — 1,4 трлн грн.

Зменшення поки що невелике й спостерігається лише у помісячному розрізі. Якщо взяти динаміку за 9 місяців за роками, то побачимо впевнене зростання портфеля:

• 2021 рік — 729,1 млрд грн;
• 2022 рік — 839,1 млрд грн;
• 2023 рік — 1,2 трлн грн;
• 2024 рік — 1,4 трлн грн.

Загальне збільшення в 1,9 раза за 4 роки, більшість якого припала на непростий воєнний час.

Трохи покращилася навіть структура вкладень: якщо у довоєнному 2021 році на кошти до запитання, тобто на поточних рахунках, припадало 80,4% усіх вкладень компаній (586 млрд грн), то у 2024-му — вже 74,8% (1 трлн). Звісно, зміни не революційні, але бізнес почав менше грошей тримати під оперативним управлінням і більше — на строкових депозитах.

Якщо в розрізі банків вивчати динаміку за останній рік (9 місяців 2023/9 місяців 2024), то видно, що з 62 банків прирости за корпоративними депозитними портфелями показали 47 структур, а 15 — відтоки.

В абсолютних значеннях (у грошах) найбільші притоки зафіксовані у такої 5-ки:

1. Ощадбанк — на 53 млрд грн (на 61,2%) — до 139,7 млрд грн;
2. Укрсиббанк — на 25,8 млрд грн (на 34,9%) — до 99,6 млрд грн;
3. Укргазбанк — на 22,2 млрд грн (на 23,4%) — до 117,3 млрд грн;
4. Сенс Банк — на 20,4 млрд грн (на 67,2%) — до 50,7 млрд грн;
5. ПУМБ — на 15,6 млрд грн (на 23,5%) — до 82,2 млрд грн.

У відсотковому прирості бачимо аномальні збільшення у невеликих банків:

1. Європромбанк — в 11,4 раза (до 1,1 млрд грн);
2. Банк ¾ — в 5,7 раза (до 1 млрд грн);
3. Український банк реконструкції та розвитку — у 3,7 раза (до 448,3 млн грн);
4. Оксі Банк — у 2,4 раза (до 694,1 млн грн);
5. Мотор-Банк — на 102,9% (до 460,2 млн грн).

Потрібно пам'ятати, що фінансовим директорам дуже важливо зважувати всі ризики та вивіряти вибір банку. Адже вклади юридичних осіб, як і раніше, не гарантуються державою. Якщо банк буде закрито з будь-якої причини, і його ліквідаційної маси не вистачить на розрахунки за всіма зобов'язаннями, то підприємства, найімовірніше, залишаться ні з чим, що найчастіше відбувалося в історії нашої банківської системи.

Витікали бізнес-депозити за останній рік здебільшого з невеликих банків, 5-ка найбільших відтоків виглядає так:

1. Банк «Український капітал» — «мінус» 1,4 млрд грн (68,8%) — до 652,4 млн грн;
2. Комінбанк — «мінус» 767,1 млн грн (19,4%) — до 3,2 млрд грн;
3. РВС Банк — «мінус» 494,1 млн грн (25,3%) — до 1,5 млрд грн;
4. Правекс-Банк — мінус 469,3 млн грн (8,8%) — до 4,8 млрд грн;
5. Акордбанк — «мінус» 465,7 млн грн (4,7%) — до 9,4 млрд грн.

Фінансисти зазначили, що ключовими вкладниками банківської системи залишаються великі корпорації та середній бізнес. Малий бізнес і ФОП їм сильно поступаються за оборотними коштами та обсягами заощаджень.

Збільшення залишків коштів у юросіб у першому півріччі 2024 року пояснили загальним пожвавленням економічної активності навесні.

«Крім того, спостерігалася стабільна робота українських портів та суттєве зростання вартості сировинних товарів на світових ринках, зокрема, агропродукції. Це — додаткові чинники, що сприяють збільшенню надходжень валютного виторгу до України та його подальшому розпродажу», — пояснив «Мінфіну» керівник відділу роботи з корпоративними клієнтами Правекс Банку Данило Раковиця.

Скорочення корпоративного портфеля у липні-вересні пояснюють зростанням видатків бізнесу.

«Спостерігається зростання витрат на енергоносії, підвищення тарифів на електроенергію, девальвація обмінного курсу гривні, що впливає на виробників, які змушені переносити зростання вартості на ціни реалізації, щоб їхня діяльність залишалася рентабельною. Рівень інвестиційної активності бізнесу залишається низьким», — уточнила нам членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за напрям ММСБ, Наталія Буткова-Вітвіцька.

Вона додала, що частина компаній зараз не залучають кредитів та активніше «проїдають» власні заощадження. Через це скорочуються суми на їхніх депозитних рахунках.

«Основне зростання портфеля юросіб відбулося у сегменті депозитів в іноземній валюті, коли у клієнтів почали накопичуватися надлишкові кошти через обмеження НБУ на їх виведення», — уточнив «Мінфіну» фінансовий директор Агропросперіс Банку Олександр Штефан.

Скільки платять за депозитами юридичних осіб

Ключовим орієнтиром для ставок за корпоративними депозитами залишається облікова ставка Нацбанку. 2024 рік вона починала на рівні 15%, але НБУ не приховував своїх планів щодо зниження облікової ставки, і фактично це сталося тричі:

• 15 березня — 14,5% річних;
• 26 квітня — 13,5% річних;
• 14 червня — 13% річних, які тримаються досі.

Додатковим чиником стало підвищення Нацбанком у жовтні обов'язкових резервів за коштами, що залучаються.

«До 15% у національній валюті та 25% в іноземній, що також впливає на депозитні дохідності. Це призвело до подальшого зниження ставок за депозитами юридичних осіб у середньому на 0,5−1% на листопад», — розповів Данило Раковиця.

Він пояснив, що, за темпами скорочення дохідності депозитів, банки обганяли зниження облікової ставки НБУ, опускаючи бізнесу відсотки заздалегідь.

«У першому півріччі 2024 року учасники ринку очікували на подальше зниження облікової ставки. Тож відсотки за депозитами строком від 3−6 місяців були навіть нижчими, ніж на коротші терміни. Адже банки не поспішали фіксувати високу ставку на тривалий період. Однак через значну конкуренцію за клієнтів на рівень відсоткової ставки впливали не лише сума депозиту, а й лояльність», — зауважив Раковиця.

У деяких банках депозити юросіб подешевшали навіть сильніше за нацбанківську облікову ставку.

«У нашому банку, наприклад, зниження середньої ставки становить 2,6% річних — по 0,2−0,3% відсоткових пунктів щомісяця. Наразі банк пропонує за гривнею від 9,5% до 13% річних, залежно від терміну розміщення коштів, для постійних клієнтів можливі індивідуальні умови. А за інвалютою дохідність тримається в межах 0,5−2% річних, залежно від терміну», — пояснив Олександр Штефан.

Втім, на зниження відсотків для підприємств зважилися не всі банки. Коли Нацбанк припинив опускати свою облікову ставку, багато хто з жовтня навіть трохи підвищили дохідність.

Директорка департаменту малого та середнього бізнесу Глобус Банку Оксана Шульга проаналізувала для «Мінфіну» зміну середніх депозитних ставок юросіб — порівняла значення літа/осені 2024 року та виявила переважно невелике підвищення гривні:

• до 31 дня — з 5,4% до 7,2% річних;
• від 32 до 91 дня — з 12,3% до 12,8% річних;
• до 365 днів — із 10,5% до 11,3% річних;
• понад 365 днів — з 10,9% до 9,5%.

За доларом різноспрямована динаміка:

• до 31 дня — з 1,9% до 1,3% річних;
• від 32 до 91 дня — з 1,8% до 2% річних;
• до 365 днів — із 1,6% до 1,9% річних;
• понад 365 днів — із 1,4% до 1,7% річних.

Так само, як і за євро:

• до 31 дня — з 1,1% до 1,2% річних;
• від 32 до 91 дня — з 1,8% до 1,3% річних;
• до 365 днів — із 1,1% до 1,4% річних;
• понад 365 днів — із 1,3% до 0,8% річних.

«Банки можуть пропонувати вищі ставки на депозити з тривалішим строком або пропонувати акційні умови для юридичних осіб на нові депозити — акційні ставки, що може стимулювати інтерес до довгострокових вкладів», — зазначила Шульга.

Багато банків також сплачують компаніям відсотки за поточними рахунками (не тільки за депозитними), хоча й не всі, як, наприклад, Райффайзен Банк, який підтвердив це «Мінфіну».

«Основні умови — це мати стабільні надходження на поточні рахунки та тримати мінімальні середньоденні залишки на рівні від 500 тис. грн», — пояснила вимоги до дохідних рахунків до запитання Шульга.

Стандартною ставкою для поточних рахунків у гривні вважається 5% річних.

В Ощадбанку розповіли, що у гривневому сегменті у представників малого та середнього бізнесу найбільшим попитом користуються вклади строком на 3−6 місяців, а у валютному — на 1−3 місяці.

«Валютні депозити не приносять високого доходу, їх використання, радше, пов'язане зі збереженням коштів за валютними контрактами (за умови, що вони не є постійними), щоб мати резерв валюти на випадок запровадження обмежень щодо її придбання. Адже такі обмеження можуть перешкодити виконанню планів та зобов'язань за імпортними операціями», — зазначила Наталія Буткова-Вітвіцька.

Читайте також: Українці активно перевкладаються у валютні депозити: скільки на них можна заробити у великих банках

Що далі буде зі ставками та залученнями

Облікова ставка, регуляції Нацбанку та війна залишаться ключовими чинниками, які впливають на рівень депозитних ставок юросіб та ринок загалом найближчим часом.

«Найбільш значущим чинником невизначеності є чинник війни, яка триває, тому прогнозувати волатильність ринку в таких умовах вкрай складно. Останніми роками провідну роль в економіці грає сільське господарство. Цьому сектору притаманна певна сезонність, пов'язана з надходженням коштів від експорту та, відповідно, потребами у фінансуванні власної виробничої діяльності», — зазначила Буткова-Вітвіцька.

Вона разом із колегами назвали й низку інших чинників та ризиків, які позначатимуться на обсягах залучення корпоративних депозитів та ставках за ними:

• економічна та політична ситуація — ставки можуть зростати через посилення нестабільності;
• рівень інфляції та інфляційні очікування. Активне зростання роздрібних цін може стимулювати збільшення відсоткових ставок;
• девальвація гривні та ситуація на валютному ринку. Якщо долар/євро особливо активно дорожчатимуть, банки можуть підвищувати депозитні дохідності для збільшення привабливості гривневих депозитів;
• зниження рівня депозитних ставок, що впливає на обсяги коштів, що розміщуються на рахунках; висока імпортозалежність, непередбачуваність коливань цін на сировину та матеріали, що може стимулювати активнішу контрактацію та проплати наперед. Відповідно — скорочення депозитного портфеля бізнесу;
• вимивання депозитної маси може також провокувати скорочення доступу українських компаній до стабільного кредитування (скорочення їх кредитних лімітів);
• поточні податкові платежі та зміни у податковому законодавстві, особливо в частині підвищення податкових ставок;
• конкуренція між банками, які потребують збільшення гривневої маси (наприклад, для нарощування кредитного портфеля), які можуть підвищувати депозитні ставки час від часу;
• витрати бізнесу на енергетичне обладнання, які можуть зростати, залежно від ворожих атак, і призводити до вимивання коштів юридичних осіб.

Виходячи з усього перерахованого, банкіри поки що не прогнозують серйозних змін за депозитними ставками для бізнесу.

«За гривнею не чекаємо істотних змін до кінця 2024 та на початку 2025 року. А за валютою допускаємо зниження депозитних дохідностей через зменшення ключових ставок Федеральної резервної системи США та Європейського Центробанку», — спрогнозував «Мінфіну» начальник управління казначейських операцій та менеджменту активів та пасивів Ukrsibbank BNP Paribas Group Руслан Левчин.

Але навіть у цьому випадку, фінансисти розраховують на припливи на депозитні рахунки українських компаній.

«До кінця 2024 року може спостерігатись збільшення обсягів депозитів внаслідок завершення фінансового року. У цей час компанії підбивають підсумки і тимчасово розміщують кошти на депозитах. Також юрособи можуть накопичувати кошти для сплати податків на початку наступного року», — сказали нам у Райффайзен Банку.

Водночас у банках допускають формування бізнесом у грудні невеликих валютних запасів на рахунках на девальваційних очікуваннях, які під час своїх опитувань фіксував Нацбанк.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена