Минулий робочий тиждень пройшов на валютному ринку України досить активно і з елементами інтриги, яка продовжить впливати на курс долара та євро в Україні й наступного тижня. Які чинники вплинуть на курс цими вихідними — читайте у свіжому прогнозі «Мінфіну».
Навіщо НБУ «чавить» долар на міжбанку і що зіграє на користь гривні
Тренд на зміцнення гривні, який підтримує Нацбанк
НБУ 26 жовтня знизив облікову ставку. Ринок очікував на її зменшення з 20% до 18% річних, натомість, її знизили відразу до 16%, і зберегли при цьому старі ставки плати за депсертифікатами на рівні овернайт — 16% річних, тримісячні депсертифікати — 20% річних. На цьому несподіваному рішенні сюрпризи не закінчились.
Практично весь кінець жовтня та початок листопада Нацбанк наполегливо грає «на зниження» курсу долара. Причому, з огляду на те, що він практично зберігає монополію головного продавця на міжбанку, його цінники інтервенцій та обсяги вливань долара на торгах провокують обвал офіційного курсу долара та ринкових котирувань:
Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро
У результаті, за рахунок масованої заливки валюти Нацбанком за «низькими» цінниками офіційний курс долара за цей тиждень просів до рівня 36,2659 гривень станом
Офіційний курс євро, а також безготівковий євро на торгах, навпаки, за тиждень навіть зросли. Курс євро від НБУ — з 38,3774
Тут спрацював не так український чинник, а більше міжнародний: зміцнення позицій євровалюти на зовнішніх ринках щодо долара та перерахунок співвідношень пар євро/долар та долар/гривня на торгах.
Таким чином, НБУ своїми інтервенціями та їх цінниками навмисне «притиснув» долар на міжбанку. Для експертів і просто учасників ринку так і залишається загадкою, навіщо Нацбанк так агресивно продовжує знижувати офіційний та ринковий курс.
Головним поясненням можна вважати, що це робиться задля боротьби з інфляційними процесами, які традиційно посилюються до кінця року в умовах війни. Інтрига щодо подальшої поведінки Нацбанку на міжбанку, обсягів його інтервенцій, і головне — його цінників, збережеться і наступного тижня.
Готівковий ринок при цьому жив своїм життям та коригував свої цінники досить стримано. До кінця тижня обмінники фінкомпаній продають долар за 37,65−37,85 гривень, а банки — від 37,70 до 38,05 гривень.
За євровалютою обмінники виставляють курс продажу в межах від 40,10 гривень і максимум до 40,50 гривень, а банки — в межах від 40,25 до 40,70 гривень за євро.
Рішення Федрезерва США щодо відсоткових ставок
Нагадаю, що 26 жовтня ЄЦБ зберіг свої відсоткові ставки на колишньому рівні: за депозитами — 4% річних, базова ставка за кредитами — 4,5% річних, ставка за маржинальними кредитами — 4,75% річних.
І 1 листопада всі чекали кроку у відповідь від ФРС США, закладаючи сценарій збереження відсоткових ставок на попередньому рівні 5,25%-5,5% річних. Якби щось пішло не так, валютні ралі пари євро/долар стали б мрією будь-якого спекулянта. Але американський регулятор розсудливо вирішив не «підривати» ринок і зберіг свої ставки. Тому спекулянти досить швидко відіграли цю новину на ринку і не почали розгойдувати пару євро/долар у глобальних масштабах.
Тому найближчим часом на поведінку євровалюти щодо долара впливатимуть лише поточні економічні новини в ЄС та США, а також геополітичні події.
Відносне зниження курсових ризиків призведе до того, що цими вихідними обмінники фінкомпаній працюватимуть, переважно, у форматі «з обороту» з низьким або максимум середнім рівнем спреду.
Тому, якщо в ці два дні вам потрібно буде проводити валютообмінні операції з купівлі/продажу валюти, раджу уважно ознайомитися з усіма пропозиціями обмінників у вашій окрузі, щоб підібрати найоптимальніший курс. Адже за поточного ринку фінансисти будуть поступливішими як за курсом прийому валюти, так і за цінниками її продажу.
Прогноз готівкового курсу долара та євро на 4−5 листопада
Працюючи у форматі «з обороту», більшість обмінників фінкомпаній виставлятимуть спред за доларом у межах від 20 до 30 копійок, а за євро — в межах від 20 копійок до 55 копійок.
Кількість особливо «жадібних» обмінників зі спредом до 1 гривні на євро цими вихідними різко скоротиться. Інакше вони ризикуватимуть залишатися без клієнтів навіть у особливо жвавих точках, а втрата доходів нікому не цікава.
Курс долара в більшості обмінників цієї суботи та неділі перебуватиме в межах коридору: прийом від 37,40 до 37,65 гривень та продаж від 37,70 до 37,90 гривень.
А курс євро 4−5 листопада в обмінниках фінкомпаній перебуватиме в межах: прийом від 39,80 до 40,15 гривень та продаж від 40,20 до 40,70 гривень.
З огляду на те, що нині ажіотажу з купівлі готівкової валюти з боку громадян немає, особливих загроз курсу долара та євро цими вихідними очікувати не варто.
Коментарі - 68
и затем на зароботки в ВСУ на передовую…
А вы всегда поступаете
по примеру других или
хоть иногда думаете
своей головой…
кроме критики чужих текстов.
Вот бы и написали хоть что-нибудь
умное в качестве совета экспортерам,
если известно, что импорт превышает
экспорт в разы…
Невже не зрозумiло,
що курс в ПОВах
вище, чим курс в банках.
А бриють когось чи нi,
кожен вирiшуе сам…
До речі, ви також не маєте ніякого відношення до того,
«що і скільки коштує в цьому житті.»
Тому самі «піднімайте свою дупу та йдіть працювати.»
Якщо ж у вас немає можливості брати по 36, то про що йде мова?
Чтобы на наличке он был не «по 40»
а торговался ниже 38, что собственно
сейчас и происходит…
Когда был фиксированный курс,
многие хотели плавающего…
Как стал плавающий, так
почему-то не туда «поплыл»…
Отак от ось з довідника Стеля одразу й не скажеш чи у виграші вони, чи у програші.
ФОПЫ ? нужно чтоб они работали в отстутсвие работающих …
не выдумывай . все их доходы уже в тех странах .
сколько можно пропитаться по 20−30 эвро/день при пособии ВПО 80 долл в месяц ?
А сколько украинских пенсионеров и мамочек с детьми
сейчас в качестве беженцев в Германии?
К сведению, летом 2023 года в Германии было
зарегистрировано 3,26 млн беженцев из Украины.
«сколько можно пропитаться по 20−30 эвро/день
при пособии ВПО 80 долл в месяц ?»
Разве не в курсе, что украинским беженцам
Германия платит пособие в евровалюте или
это так сложно для понимания.
Гривневые средства на картах укрбанков — это
дополнительный бонус к выплатам в евровалюте…
Я понимаю, что ты мнишь себя самым умным и поэтому
не читаешь публикации на Минфине, вот и несёшь всякую
пургу, но специально для тебя я процитирую текст Минфина:
«Украинские беженцы за рубежом использовали в первом
квартале 2023 года $3,48 млрд с карт украинских банков»
https://minfin.com.ua/2023/05/08/105451463/
Мы сейчас говорим о том что вы считаете что Украина платит пособие на ВПО когда человек в германии , что врядли — не вникал . И второе что пенсиями по 150 долл можно тратить по 30−40 евро в день весь месяц .
Для того чтоб на гривневой карте в Украине были деньги — тут должен быть у беженца доход . Какой доход ? ВПО и пенсии явно не подходят под миллиарды долл .
Я вам уже процитировал публикацию Минфина,
со ссылкой на цифры НБУ о расходах украинских беженцев
за пределами Украины при рассчётах картами укрбанков,
а вы всё равно бубните что-то непонятное…
Могу повторно процитировать, если
с первого раза плохо доходит:
«Украинские беженцы за рубежом использовали в первом
квартале 2023 года $3,48 млрд с карт украинских банков«
Общая сумма потраченных средств с карт укрбанков
всего за один квартал $3,48 млрд и в этой сумме есть
все виды денежных выплат — пенсии, зарплаты, соц. пособия,
выплаты ВПО, помощь родственников, полученная
гривневыми р2р-переводами и т. д. и т. п.
Это тоже самое если бенз резко станет стоить на 2−5грн больше, а я напишу, да это я специально сделал, чтобы откупить затраты, хотя по сути влияние ни какого моего не было)
НБУ — принимает факт и пишет что это он сделал)
Однозначно будут, что собственно и происходит ежедневно,
ведь у нас более 30% бизнеса в тени и теневому бизнесу
намного проще купить валюту дороже в ПОВах или у валютчиков,
чем светить свои обороты и доходы банкам, а значит и налоговой.
И я так понимаю, что страна (видимо, в лице НБУ) не указ ПОВам при установке курса обмена. Хотя и в этом случае сказать, что нет никакого влияния страны, было бы неправильно. Сделай сейчас НБУ фиксированный курс, скажем, по 30, и в ПОВах явно по 38 не останется.
НБУ не имеет ни какого влияния на валюту, он лишь играет роль будто у него есть влияение ахаха)
Куча раз было, когда, например, стремительно валится доллар из-за излишнего предложения, выходит НБУ, скупает все предложение и уже никто никуда не валится. И наоборот.
скажем, по 30, и в ПОВах явно по 38 не останется.»
ПОВы обычно работают с оборота, продавая валюту,
которую ранее купили у населения…
Если население будет нести валюту в ПОВы для обмена
на гривну, то валюта в ПОВах будет однозначно.
Некоторые валютчики покупают небольшие суммы
наличной валюты в банках «по знакомству».
В реальной действительности, курс доллара США
к гривне в Украине определяет исключительно НБУ
и никто другой…
«Валюту продают не только через банки)
есть куча зарубежных платёжных систем по типу wise)»
Если покупка валюты за гривну с гривневых карт укрбанков,
то валюту по факту перечисляют укрбанки на счета зарубежных
финкомпаний или банков. И покупают эту валюту на межбанке
по курсам, установленным НБУ…
резюме- можна скільки завгодно медитувати про «мультивалютні кошики» та «крипту», але на довгій дистанції вже переміг той, хто тупо купував долари по 2, 4.70, 5, 8, 12, 25 …
щоб дійти вірного висновку, треба зробити дуже прості розрахунки :-))
починаючи з 1996 року і до сьогодні, змоделювати 4 варіанти для, наприклад, 100 тисяч гривень, які людина могла заощаджувати щорічно:
— купівля долару в банківську комірку,
— депозит у гривні (у різних банках, але не більше 200 тисяч в кожному),
— депозити долар/гривня 50/50,
— класика жанру 50/30/20.
і тоді все стане ясним, як божий день.
стоимость недвижимости зависит от наплыва людей и от доходов людей .
Украина вымирает и уезжает — с наплывом плохо . Будут ли расти доходы и как будут расти — под вопросом .
Если уж диверсифицироваться то уже на американский / европейский рынок . там стабильный рост если взять длительные промежутки времени . Сейчас его колбасит , но то ненадолго , не более года . В Украине денег не будет если только не сесть на восстановительные процессы .
1996−2013 тупа купівля долару, з депозитом чи без нього, не так важливо.
2014- вихід у гривню, депозит. проблема- якщо розкодувати по 200 тисяч, не вистачить нормальних банків, доведеться залучати родичів. і треба брати до уваги, що фонд гарантування навіть 200 тисяч міг повертати по 5−6 місяців, можливі касові розриви :-)
нерухомість не конкурент, абсолютно. результат просто шокуючий.
це явно не про економічні закони та нашу країну.
Що там було з 1996 по 2005 важко сказати бо треба шукати звіти по відсотках, яких ще, можливо на той час не було.
Проте навіть 20% річних за цей період з 1996 дадуть нам фантастичні 7000%. Або у 146 разів з 1992 (що не є правдою бо до 1996 я й по 50% депозити бачив).
Це прям співставно з 190-кратним зростанням нерухомісті (яка з 2008 не дуже й зростає).
От якась інвестиція у SPDR, yahoo каже, що дає 9.56% щорічно за останні 30 років. Й воно б'є гривню й нерухомість. Але хто міг його придбати у 1994?
є статистика НБУ за ці роки, діапазон 6−15 %
де?
За наявності такої облікової ставки у 1998−2000 я вашим цифрам не довіряю зовсім.
2000 рік
з 15.08 — 27.0
з 10.04 — 29.0
з 24.03 — 32.0
з 01.02 — 35.0
1999 рік
з 24.05 — 45.0
з 28.04 — 50.0
з 05.04 — 57.0
1998 рік
з 21.12 — 60.0
з 07.07 — 82.0
з 29.05 — 51.0
з 21.05 — 45.0
з 18.03 — 41.0
з 06.02 — 44.0
до речі, я мав на увазі не облікову ставку, а відсотки по депозитах фізичних осіб.
2005 рік
з 10.08. 9.5
2004 рік
з 09.11. 9.0
з 07.10. 8.0
з 09.06. 7.5
2002 рік
з 05.12. 7.0
з 05.07. 8.0
з 04.04. 10.0
з 11.03. 11.5
С учетом того что экспорт в два раза ниже импорта — это прямой показатель к девальвации . Какое то время продержимся за счет кредитов , но по ним надо будет платить .
«В среднем чтоб выйти в ноль…»
С каких это пор вас стала волновать гривна…
«сейчас риски больше.»
Открыли америку — война за окном…
«экспорт в два раза ниже импорта — это прямой показатель к девальвации»
сколько не девальвируй, а экспорт не увеличится.
сколько не девальвируй, а импорт не уменьшиться.
проблема субсидируемого курса в том что нет смысла развивать свою экономику когда дешевле можно завезти в долг .
Для того чтоб понять как мы будем жить без промышленности которую можно угробить на металлолом за пару лет — посмотри на болгарию . Я понимаю что для тебя это непонятная страна , для меня знакомая , но там реальная нищета . Еще больше чем у нас . Но у них исторически так сложилось , а мы просираем все день за днем .
И в какой то моменты будешь в долларах зарабатывать в два раза меньше чем сейчас просто потому что ты занял у экономики сейчас .
«йемен запустил баллистическую ракету по израилю»
Вы смешны в своём желании игнорировать реальные факты,
которые доступны для ознакомления всем желающим при
наличии доступа в интернет и умения пользоваться поиском…
К сведению:
— ракету запустил не Йемен, а ХАМАС с территории Йемена
— ракета изготовлена в Иране, как и прочее оборудование
для запуска этой ракеты и предоставлено Ираном в качестве
военной поддержкаи ХАМАС в борьбе против Израиля
сколько не девальвируй, а импорт не уменьшиться.
========
Це не є правдою.
За певного курсу впаде імпорт бо стане занадто дорогим.
От щодо експорту складніше й реагує він повільніше й не тільки на курс.
мабуть, друкарська помилка. вірно- «які ЧИНОВНИКИ вплинуть,»
нiяк не вплинуть на курс
гривнi на цих вихiдних…
Надо было больше накупать по 42 :)