За три роки курс впаде до 45,8 грн/$, говорить уряд: чи можна довіряти цій оцінці

На що розраховує уряд

Очікування уряду щодо зміни курсу найближчими роками були опубліковані у бюджетній декларації. Це документ, в якому визначається прогноз щодо основних макроекономічних показників, а згодом на їх основі формується державний бюджет. Декларацію Кабмін затверджує до 1 червня.

Курс в документі прописується для того, щоб встановити орієнтир для доходів, які залежать від нього, наприклад, митні збори, а також для витрат, зокрема, закупівлі енергоносіїв, зброї тощо.

Відповідно до опублікованих очікувань, середній курс гривні щодо долара буде наступним:

• 2025 рік — 43,3 грн,
• 2026 рік — 44,7 грн,
• 2027 рік — 45,2 грн,
• 2028 рік — 45,6 грн.

А на кінець року курс очікується наступний:

• 2025 рік — 43,7 грн,
• 2026 рік — 44,8 грн,
• 2027 рік — 45,3 грн,
• 2028 рік — 45,8 грн.

Виходячи з цих даних, за підсумками поточного року, гривня щодо долара ослабне приблизно на 4,16%, у 2026 році втратить ще 3,23%, у 2027 році — лише 1,12%, а у 2028 році — 1,1%.

Якщо ж порівнювати нинішній курс із тим, який в бюджетній декларації закладено на кінець 2028 року, то за три з половиною роки національна валюта подешевшає на 10,21%.

Ще на початку цього року погляд на майбутнє гривні був значно песимістичніший. Відповідно до консенсус-прогнозу, який підготував «Мінфін», зібравши очікування банків та інвестиційних компаній, вже на кінець цього року курс мав сягнути 45,35 грн/$. Тобто мав трохи перевищити той показник, який зараз уряд встановлює на кінець 2027 року. Сам Кабмін на початку року прогнозував середньорічний курс на рівні 45 грн/$.

Як експерти оцінюють урядовий прогноз

Загалом прогноз, який підготував Кабмін, можна вважати досить умовним, адже залишаються невідомими багато чинників, пов'язаних переважно з війною, які фактично неможливо визначити. Як відзначає начальник управління казначейства та готівкового обігу Банку Львів Андрій Пришляк, термін у три з половиною роки — надто великий, а в сьогоднішній ситуації важко зробити вірогідний прогноз навіть на 12 місяців.

Тому загалом фахівці, з якими поспілкувався «Мінфін», говорять, що прогноз робиться за базовим сценарієм. Відповідно до якого, не буде суттєвого підвищення інтенсивності бойових дій, а зовнішня допомога продовжуватиме надходити.

За словами президента інвестиційної групи УНІВЕР Тараса Козака, логіка, чому уряд суттєво покращив прогноз курсу, є зрозумілою. Наприклад, коли наприкінці 2023 року очікувалась стрімкіша девальвація, не було зрозуміло, якою буде, і чи взагалі буде іноземна допомога — зупинились поставки зброї зі США, була складна ситуація з фінансами. Зараз же фінансова підтримка України є прогнозованішою, а валютні резерви на рекордному рівні — близко до $47 млрд, що на $3 млрд перевищує показники на початок року.

«Міжнародна фінансова допомога — це завжди валюта. Її уряд має продавати, щоб витрачати гривню всередині України. Є валютні витрати бюджету, як, наприклад, закупівля зброї, але більша частина бюджетних витрат — це гривня. Виходячи з того, що Нацбанк не планує швидко лібералізувати зовнішню торгівлю, є обмеження щодо виведення валюти з країни, уряд вважає, що валюти буде достатньо для того, щоб НБУ міг утримувати курс із невеликою девальвацією», — пояснює причину оптимістичних прогнозів Тарас Козак.

За його словами, Нацбанк витрачає валюту зі своїх резервів повільніше, ніж вона надходить від міжнародної допомоги, а її нинішніх запасів гарантовано вистачить до середини 2026 року.

Реалістичним прогноз зміни курсу за умов базового сценарію з відсутністю військових чи політичних шоків вважає і керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко.

За його словами, на користь урядового прогнозу говорять декілька чинників. Перший — це макрофінансова стабільність, яка передбачає продовження співпраці з МВФ і ЄС, отримання Україною значних траншів та, відповідно, подальшу підтримку резервів НБУ.

Другий чинник — це політика НБУ, яка передбачає плаваючий, але керований, завдяки валютним інтервенціям, курс гривні, а також високу облікову ставку та контроль імпорту.

І третій чинник, який на думку Сергія Гончаренка, має підтримати курсову стабільність, — це помірні потреби у валюті, що досягається завдяки обмеженням на виведення валюти, переказами трудових мігрантів та військовою допомогою, яка також підтримує валютний баланс.

Що вигідніше: ОВДП чи валюта

На фоні оптимістичних прогнозів уряду стрімко зростають інвестиції українців в ОВДП. Впродовж року цей показник регулярно оновлював рекорди і зараз перевищує 94 млрд грн. Для прикладу: ще на початку року ця сума становила 78,5 млрд грн, а це означає зростання майже на 20%.

При цьому, якщо традиційно співвідношення валютних і гривневих ОВДП було приблизно порівну, то зараз більший інтерес викликають саме гривневі папери — на них припадає 53,3% інвестицій (на початок року було 50,3%).

Інтерес до вітчизняних облігацій почали проявляти і нерезиденти, частка яких в ОВДП стабільно знижувалась з початку повномасштабного вторгнення, але почала зростати цього місяця. Якщо на початок травня нерезиденти тримали паперів на 18,92 млрд грн, то зараз — 19,99 млрд, а це означає зростання на 5,7%. При цьому 96% ОВДП у портфелях нерезидентів — саме гривневі.

Інвестиції у гривневі облігації набирають популярності через курсову стабільність на тлі високої дохідності державних паперів.

«Середня дохідність короткострокових ОВДП (до одного року) становить 13,5−15%, для паперів на один рік і більше — дещо вища, а на трирічні облігації — до 17,8%. Водночас, попри високий рівень облікової ставки НБУ, короткострокові ОВДП торгуються приблизно на 2 відсоткових пункти нижче цієї ставки», — відзначає заступниця директора Департаменту міжбанківського бізнесу РВС Банку Наталія Лозинська.

Водночас всі фахівці, з якими спілкувався «Мінфін», прогнозують, що в найближчому майбутньому дохідність за облігаціями знижуватиметься. «Очікується, що НБУ може знизити облікову ставку ближче до осені — за умови гарного врожаю в Україні, що позитивно вплине на інфляцію. Це також може призвести до зниження дохідності ОВДП», — пояснює Наталія Лозинська.

У тому, що ОВДП надалі демонструватимуть дохідність, що перевищує девальвацію, переконаний Тарас Козак. «Нацбанк останніми роками дотримується політики, що дохідність гривневих інструментів має перевищувати інфляцію і темпи девальвації. Виходячи з цього, визначається облікова ставка, яка впливає на ставки за ОВДП і депозитами» — наголошує він.

Водночас Козак вважає, що на нинішньому рівні дохідність за облігаціями не втримається і разом із інфляцією піде донизу. «Зараз максимальний рівень інфляції, а з червня вона знижуватиметься. До кінця року інфляція становитиме 8−9%. Дохідність державних паперів знижуватиметься слідом. Зараз ми маємо дохідність гривневих ОВДП 16−17%. Хто зафіксує цю дохідність зараз, купивши 2−3-річні папери, той отримуватиме відповідну дохідність до погашення облігацій. А ось восени, я думаю, дохідність ОВДП на ринку знизиться на 1−2 відсоткові пункти», — переконаний експерт.

Попри загалом оптимістичний прогноз щодо гривні, фахівці радять не забувати про диверсифікацію. За словами Сергія Гончаренка, інвесторам варто поєднувати гривневі та валютні активи, а також не забувати, що чим довший строк погашення, тим вищий курсовий ризик. Адже курсові розрахунки уряду актуальні за базового сценарію, але він, на жаль, не єдиний можливий.

Читайте також: Українці активніше несуть долари до обмінників: як це впливає на курс

Голова правління Юнекс Банку Іван Світек певен, що гривневі інструменти привабливіші в короткостроковій перспективі — до 1 року. Однак щодо середньої і довгострокової перспективи, то все залежатиме від розвитку ситуації на фронті, обсягів зовнішнього фінансування та інфляційної динаміки. «У разі загострення воєнної ситуації або зовнішньополітичних ризиків, темпи девальвації можуть виявитися вищими за очікувані. Тому варто зберігати баланс між короткостроковими гривневими інвестиціями та валютними заощадженнями», — радить він.

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка