Українці знову отримають шанс вигідно купити та продати євро

Фінансовий світ уже кілька років мешкає у форматі перегонів. Спочатку гонку «друкарських верстатів» спровокувала політика кількісного пом'якшення, яка насправді виявилася вельми спірним інструментом для боротьби з економічними наслідками пандемії COVID-19. Тепер регулятори влаштовують гонки відсоткових ставок, щоб приборкати інфляцію, яка розігралася через божевільні обсяги надрукованих грошей.

Читайте також :Як правильно захистити доларові заощадження

Весь світ став заручником рішень регуляторів — США та, частково, Європи. Насамперед, від зростання ставок страждають країни, що розвиваються, оскільки зовнішні запозичення обходяться їм все дорожче. Жертвами перегинів політики активного зростання відсоткових ставок стануть також ринки нерухомості Америки та країн ЄС, фондовий та валютний ринки.

Неминучим наслідком швидкого зростання вартості позикових ресурсів стане рецесія. У результаті постраждає і ринок праці: звільнення працівників у великих світових компаніях набирають обертів уже зараз. Хоча демографічні проблеми в Америці поки що частково і нівелюють наслідки поступового охолодження економіки.

Читайте також: 0,02%: чому американці відкривають депозити з мізерною ставкою

Динаміка ставки ФРС США за 1971−2022 роки:

Молодший Європейський Центральний банк поводився більш стримано, ставки ЄЦБ за весь час існування євровалюти коливалися в межах від 0% до 4,75% річних. З 2017 року по сьогоднішній день графік ключової ставки ЄЦБ має такий вигляд:

Наразі позиції американської економіки виглядають привабливішими. Штати мають дуже ємний внутрішній ринок із практично замкнутими виробничими ланцюжками по значній частині продукції та наявністю власних природних ресурсів — від нафти та газу до сировини для металургії та промислової хімії.

При цьому неодноразові цього року підвищення процентної ставки у поєднанні з фіскальними послабленнями щодо багатьох галузей економіки (зокрема в енергетиці) вже призвели до уповільнення інфляції у США. У жовтні споживчі ціни (індекс CPI) зросли лише на 7,7% у річному вимірі, що є мінімальним показником із січня цього року.

У Європі ситуація явно гірша. Різнобій в економічному розвитку країн єврозони, війна біля кордонів ЄС, збереження часткової залежності від російського газу та нафти не вселяють оптимізму: аналітики не вірять у можливість швидкого приборкання інфляційних процесів.

Споживчі ціни в єврозоні за жовтень зросли на 10,7% порівняно з жовтнем 2021 року. При цьому рівень зростання цін у країнах Європи дуже різний, що ще більше тисне на показники економічного розвитку окремих членів ЄС.

Приміром, у прибалтійських країнах інфляція становила близько 22%. А загалом у ЄС за жовтень знову сильно зросли ціни на енергоносії — на 41,9%, продукти, тютюнові вироби та алкогольну продукцію — на 13,1%. Дорожчає сфера послуг і транспорт. Це також створює передумови до продовження прискореного зростання цін.

На тлі позитивніших сигналів американської економіки можливостей для маневру за процентною ставкою явно більше у ФРС США. Чиновники Федрезерва можуть дозволити собі зараз підвищити ставку не на 0,75% річних, що декларувалися раніше, а на скромніші 0,5% — тобто до 4,5%.

А ось ЄЦБ такого запасу міцності за економічними показниками практично не має. Європейці затягнули як із процесом оперативного виходу із політики «кількісного пом'якшення», так і зі своєчасним підвищенням ключової ставки. Наздоганяти поїзд, що йде, завжди важко, а в період світової рецесії, що насувається, так і поготів.

Тому, швидше за все, в середині грудня на нас чекає наступний сценарій:

ФРС підніме свою ставку лише на 0,5% річних, до 4,5%. При цьому чиновники Федрезерва сигналізують ринку, що за позитивного розвитку ситуації з інфляцією вони досить скоро перестануть піднімати її взагалі. За моїми прогнозами, вже з середини 2023 року. А максимальне значення ставки у першій половині 2023 року становитиме близько 5 — 5,75% річних.

ЄЦБ змушений буде активніше піднімати ключову ставку. Тобто, ще на 0,75% річних до 2,75% у грудні цього року і ще мінімум на 0,75% — на початку 2023 року. Ціль — близько 3,5%-4% річних у першому півріччі наступного року.

Скорочення розриву між ключовими ставками Федрезерва та ЄЦБ призведе до чергових серйозних зрушень у співвідношенні пари євро/долар наприкінці цього року-першому кварталі 2023 року. Вказаний вище сценарій поки що не закладений у розрахунки більшістю основних світових гравців. Що автоматично гарантує чергові ралі з пари євро/долар протягом усього першого кварталу 2023 року.

За моїми прогнозами, коридор по парі євро/долар у другій половині грудня 2022 року — першому кварталі 2023 року різко розшириться, що негайно вдарить по курсу євро щодо гривні.

Швидше за все, пара євро/долар у цей період перебуватиме у широкому коридорі від 1,03 до 1,08 долара за євро із частою зміною тренду на економічних новинах США та Європи. Серйозно розхитуватимуть ринок і суперечливі заяви чиновників Федрезерва щодо перспектив подальшого підвищення відсоткових ставок. Це не дивно, оскільки ФРС США за фактом поки що не знайшов нового рецепта боротьби з інфляцією і не має в запасі нічого, окрім старої методички збільшення ставки для уповільнення економіки за рахунок охолодження попиту — зниження цін.

Доки ефективне рішення знайдено не буде, валютні ралі по парі євро/долар тільки посилюватимуться. Занадто багато суперечливих чинників впливатиме на поведінку ринків.

Що відбуватиметься в Україні у другій половині грудня 2022 — першому кварталі 2023 року:

Через зростання процентних ставок ФРС США та ЄЦБ зросте ціна запозичень для України. Ще, як мінімум, на 0,25−0,75% річних поступово підніметься дохідність по військових облігаціях у євро та на 0,5−1,0% — у доларі. Після закінчення війни, у кращому разі, ще на додаткові 1−2,5% річних зросте вартість валютних кредитів українського бізнесу від іноземних партнерів.

Посилиться коливання безготівкового євро щодо гривні. На міжбанку Нацбанк навряд чи змінить найближчим часом коридор по долару 36,57−36,93 гривні. Це автоматично призведе до відображення на безготівковому курсі євро всіх перипетій стрибків пари євро/долар на міжнародних ринках із поправкою на цей коридор по долару щодо гривні.

У підсумку, якщо взяти до уваги мій прогнозний коридор з пари євро/долар у період другої половини грудня 2022 року — першому кварталі 2023 року від 1,03 до 1,08 долара за євро, безготівковий курс євро на торгах у цей період становитиме від 37 ,66 до 39,88 гривень за євро .

Читайте також: Банкам можуть дати привід для зниження ставок за депозитами

На готівковому ринку євро продовжить лихоманити. Через підвищені валютні ризики фінансисти збережуть широкий спред між курсом купівлі/продажу цієї валюти в межах від 20−25 копійок до 1,10−1,30 гривень на євро.

А самі котирування готівкового євро будуть у межах широкого коридору покупок та продажів: у банках — від 39,20 до 43,50 гривень, в обмінниках фінкомпаній — від 39,50 до 43,30 гривень за євро.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи