Облікова ставка, нерезиденти, ОВДП і валюта: що буде з курсом долара

Це пов'язано з все більшою залежністю валютного ринку від дій найбільших гравців на тлі зниження обсягів операцій клієнтів через наслідки локдауна. Причому, серед них все менше представників реального сектора економіки і все більше нерезидентів і гравців, що спеціалізуються на торгівлі ОВДП. Саме їхні ситуативні рішення по виходу на ринок з купівлею/продажем валюти повністю змінюють співвідношення попиту і пропозиції на торгах, а також курсовий тренд під час сесії.

Економіка дрібніє і заявки окремих клієнтів в межах $15−25 млн здатні повністю розгортати курс в ту чи іншу сторону. Це ще більше посилює позиції окремих банків на міжбанку і робить їх не тільки маркетмейкерами, але і створює небезпечну спокусу «рухати» курс у потрібному їм напрямку.

Втручання Нацбанку в ситуацію на ринку зараз мінімальне, і самі чиновники НБУ про це говорять з певною бравадою. Вони з Мінфіном якось «забули» про необхідність збільшення золотовалютних резервів, які зараз вже знизилися до $ 27 млрд за рахунок постійних виплат за зовнішнім боргом і пробуксовкою в отриманні нових міжнародних позик.

Адже раніше Нацбанк поповнював ЗВР багато в чому саме завдяки викупу валюти на торгах. І це опосередковано дозволяло експортерам отримувати необхідні фінансові ресурси в повному обсязі. По факту — хоча б кошти від викупу валюти Нацбанком йшли в реальний сектор економіки.

Читайте також: Втеча інвесторів з України та реальна вартість долара в 2021 році (відео)

Зараз же в питанні поповнення втрат валютних резервів чиновники роблять в основному ставку на нові позики від МВФ, міжнародних кредиторів, операції з ОВДП і сприятливу кон'юнктуру на світових ринках для українського традиційного експорту — зерна, соняшникової олії і металу. Але ж фортуна в торгівлі явище не вічне і примхливе. А курс — лише один з інструментів управління економікою і не завжди головний.

Дійсно, за даними Держстату, негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в лютому 2021 року скоротилося на 47,5% — до $ 0,32 млрд, але в цілому за два місяці зафіксовано навіть невелике збільшення — на 5,9% до $0,6 млрд. І це в період поки ще досить ліберальних світових цін на енергоносії, що теж не буде тривати вічно.

Після відновлення світової економіки все різко зміниться. І не на користь України. А якщо до цього додати ще й все меншу активність з переказу коштів в країну найбільш кваліфікованими з заробітчан, які все частіше самі залишаються за кордоном, остаточно і активно «перетягують» туди свої сім'ї, то казка про стабільні притоки валюти в країну починає втрачати свою привабливість навіть у найоптимістичніших експертів.

Україна знову незрозуміло чому спочиває на лаврах і втрачає дорогоцінний час. Замість того, щоб при зниженні негативного сальдо торгівлі та зменшенні споживання імпорту через наслідки пандемії модернізувати реальний сектор економіки, посилити його експортний потенціал не тільки в частині виробництва і видобутку сировини, а й в товарах з високою доданою вартістю, ми знову просто користуємося невеликим перепочинком.

Але не змінюємо головного в цьому порочному колі — банківська система перестала стимулювати розвиток реального сектора економіки, а все більше перетворюється на придаток для збирання коштів громадян і бізнесу і перекладання їх в ОВДП для покриття дірок бюджету. Вкладення банків в ОВДП вже становлять понад 50% їх дохідних активів і поступово тільки ростуть.

На цьому тлі переможні рапорти чиновників про видачу «дешевих» кредитів за програмами уряду в сумах декількох мільярдів гривень при потребах підприємств в десятках мільярдів гривень обігових коштів виглядають, м'яко кажучи, натягнуто і нещиро.

І головне — абсолютно нічого не вирішують в справі модернізації країни і виходу її зі стану «бананової» республіки, а також сировинного і трудового придатка для більш успішних сусідів. Чистий відтік прямих іноземних інвестицій з України в 2020 році в сумі $ 868,2 млн — ще не найгірша з цифр.

При зміні світової кон'юнктури по цінах на сільгосппродукцію і метали, а це обов'язково колись станеться, або при скороченні обсягів врожаю, що теж закономірно для сільськогосподарського бізнесу, залежного від погодних умов, Україна буде знову неготовою до нових викликів при відновленні світової економіки. При цьому — із зростаючими зовнішніми і внутрішніми боргами, низьким рівнем ЗВР, колосальними дірами в бюджеті, і всіма ознаками економічно відсталої держави. І знову зіткнеться з тією ж проблемою, що і всі попередні уряди і керівники Нацбанку, і Мінфіну — необхідністю різкої девальвації гривні, щоб закрити хоча б на час економічні діри і прорахунки.

Читайте також: Хто і як заробляє в Україні понад 7% річних у валюті

Оплатять ж це все в черговий раз пересічні громадяни. Як за рахунок стрімкого зростання цін та інфляції, які неминуче будуть при скачках курсу, так і за рахунок знецінення заощаджень людей, які так «безглуздо» і неефективно для української економіки зараз використовуються всією фінансовою системою нашої країни.

За фактом, зараз реальний сектор економіки, бюджет, валютний курс, розміри валютних резервів і державних боргів, а також ринок ОВДП та зовнішніх запозичень живуть кожен своїм життям. І якщо все це скласти в один пазл, то загальна картина буде явно не на користь позитивного розвитку країни.

Поки ж «в Багдаді все спокійно, курс відносно стабільний», але тільки ось біда — показники економіки падають і особливо до цього нікому з чиновників справи немає. Все в піарі, зум-конференціях і онлайн презентаціях. Працювати і щось в реальності міняти їм при цьому просто ніколи.

Що вплине на курс на цьому тижні

1. Низький попит на валюту з боку бізнесу і населення на тлі активних її розпродажів аграріями і металургами. В умовах пандемії громадянам зараз не до валюти і не туризму. Тому на готівковому ринку спостерігається надлишок пропозиції валюти, що страхує курс гривні як на цьому сегменті валютного ринку, так і на торгах.

Обмінники банків і фінкомпаній — зараз стабільний постачальник «дешевого» долара і євро на міжбанк через механізм роботи фінустанов з власної валютної позиції. Не особливо закуповуються валютою і імпортери. Проблеми з реалізацією стримують попит на валюту з їх боку і на тлі стабільної пропозиції з боку експортерів — це також страхує курс гривні.

2. Ринок ОВДП. Головну загрозу для курсу гривні на цьому тижні представляють дії нерезидентів на первинному і вторинному ринках ОВДП. На момент написання статті на аукціоні 13 квітня Мінфін пропонуватиме до продажу гривневі ОВДП на 168 днів з обмеженням за сумою в 500 млн гривень і облігації на 329, 588,770 і 1134 дня без обмежень. Крім цього, будуть пропонуватися ще й папери, номіновані в доларах, терміном на 659 днів. І теж — без обмеженнями по сумі.

Останні аукціони для чиновників проходили досить невдало, що призводило до того, що виплачувати у вигляді погашень облігацій доводилося більше, ніж бюджет отримував від нових розміщень.

Аукціон 6 квітня взагалі зміг поповнити скарбницю лише на 1,088 млрд гривень. На тлі оголошення 15 квітня рішення НБУ по обліковій ставці, де її, швидше за все, піднімуть, як мінімум, до 7% річних, логіка інвесторів зрозуміла. Вони чекають на рішення Нацбанку, щоб потім отримувати більше доходів за облігаціями, купленими на наступних аукціонах. Тому навряд чи цей аукціон 13 квітня, тобто до оголошення нових рішень регулятора, буде успішний з розміщень гривневих паперів.

За нашим прогнозом, швидше за все, інвестори виявлять більший інтерес до доларових облігацій і куплять їх на $120−160 млн із прибутковістю в межах 3,7% -3,9% річних. А ось із гривневих паперів особливого інтересу не буде і продадуть їх чиновники всього на 3,8−7,4 млрд гривень з дохідністю від 7,8% до 12,05% річних.

Такі результати нацвалюту на міжбанку особливо не підстрахують. А ось значні надходження 14 квітня місцевим клієнтам і нерезидентам від погашень гривневих паперів і відсотків на загальну суму понад 12 млрд гривень здатні істотно вплинути на ресурсний і валютний ринки.

Тому рішення одержувачів цих коштів щодо подальшого їх використання будуть головною інтригою для курсоутворення на цьому тижні. Потенційне збільшення попиту на валюту за рахунок цих грошей — небезпечна проблема для гривні в цей період.

3. Ліквідність у банківській системі, готівковий ринок і спекулянти. Стан ліквідності в банківській системі, як і поведінка готівкового ринку, не стануть великою загрозою для курсу. В обмінниках зараз спостерігається надлишок пропозиції валюти з боку населення, вимушеного здавати валюту для фінансування своїх поточних витрат в умовах локдауна.

Тому обмінники залишаться зараз стабільним постачальником валюти на валютний ринок і будуть «союзником» для гривні найближчим часом. Коррахунки банків на ранок в період з 12 по 16 квітня, за нашими прогнозами, будуть в межах 44−63 млрд гривень. Даних коштів банкам вистачить на виконання всіх вимог за нормативами НБУ. У той же час цієї ліквідності не буде вистачати для активної «розкачки» курсу.

Що стосується поведінки спекулянтів, то тут все залежатиме від психологічної «готовності» учасників торгів до спроб «розкачки» курсу спекулянтами. За інформацією «Мінфіну», більшість великих гравців зараз не готові до значних «валютних ралі», тому не схильні підтримувати спекулянтів в подібних спробах.

Більш того, необхідність активного фінансування своїх поточних господарських витрат формує певний дефіцит гривні у всіх великих клієнтів. У цих умовах все, на що можуть розраховувати спекулянти на цьому тижні — це плюс-мінус до 5−8 копійок на доларі протягом торгової сесії.

З євро складніше, оскільки тут багато в чому працює не тільки наш валютний ринок, але і скачки пари євро/долар на світових ринках. Тому коливання по євро можуть бути в цей період і до 12−18 копійок за день.

Заробіток на волатильності курсу євро щодо гривні — буде основною статтею доходу для спекулянтів на цьому тижні.

Поведінка Нацбанку особливо не зміниться і він постарається з'являтися на міжбанку якомога рідше. За нашими прогнозами, це буде не більше 2−3 інтервенцій за тиждень з купівлі/продажу долара на загальну суму не більше $ 25−65 млн. Цінники регулятора при цих інтервенціях, як і раніше, будуть головним курсовим орієнтиром для всіх учасників торгів в такі дні.

Прогноз котирувань готівкового ринку і міжбанку на тиждень

На готівковому валютному ринку ажіотажу з купівлі готівкової валюти з боку громадян ми не прогнозуємо. Населення продовжить активно здавати валюту в обмінники фінкомпаній і банків. Власники обмінників при виставленні своїх цінників будуть орієнтуватися на поведінку міжбанку і на реальний попит і пропозицію по готівковій валюті в своєму регіоні.

«Мінфін» прогнозує на 12- 16 квітня коридор:

за готівковим доларом — в обмінниках фінкомпаній в межах 27,65- 28,05 гривень при спреді в 15−20 копійок і в банках 27,55 — 28,10 гривень при спреді в межах до 25 копійок.

за готівковим євро — в обмінниках фінкомпаній в межах 32,60 — 33,40 гривень при спреді в 20−25 копійок і в банках 32,55 — 33,50 гривень при спреді до 25−30 копійок.

На міжбанку головними факторами при формуванні курсу на торгах будуть:

1) рішення і дії одержувачів гривні від погашення ОВДП 14 квітня як серед місцевих клієнтів, так і нерезидентів у напрямку цих коштів. У разі їх перевкладання в нові папери найближчим часом це не вплине на котирування міжбанку. Якщо ж нерезиденти вирішать виводити дані ресурси і почнуть активно купувати валюту, це буде основною проблемою для курсу гривні в ці дні;

2) поведінка та курсові завдання великих гравців;

3) побічно на ситуацію на валютному ринку вплине рішення Правління Нацбанку по обліковій ставці, яке буде оголошено о 14 годині 15 квітня. Це відіб'ється на всіх подальших діях нерезидентів на первинному і вторинному ринках ОВДП в усі наступні дні цього тижня.

За розрахунками «Мінфіну», в період 12−16 квітня коридор по долару на міжбанку перебуватиме в межах 27,70 — 28,10 гривень, а євро в межах 32,70 — 33,40 гривень.

Обсяги щоденних операцій складуть:

Понеділок-четвер — звичайний (з урахуванням поправки на локдаун) для середини місяця рівень активності клієнтів на міжбанку по фінансуванню своєї поточної господарської діяльності. Статистика торгів буде в межах до $ 125−165 млн при укладанні до 420−580 угод;

У п'ятницю — зниження обсягів торгів до $105−120 млн при укладанні до 360−410 угод за рахунок ефекту завершення робочого тижня.