Спекулянти знову зіграють на стрибках євро: 2 дні, коли на цьому можна буде заробити

Ось основні фактори, які формуватимуть валютний тренд найближчі 5 робочих днів:

Завершення розрахунків бізнесу за податками та сплата основною частиною населення комунальних платежів за минулий місяць. Зазвичай, період розрахунків компаній із бюджетом завжди підстраховує нацвалюту на міжбанку. Причина очевидна: в експортерів виникає додаткова потреба у гривні, і вони продають більше валютного виторгу, а в імпортерів після сплати податків залишається менше гривні на купівлю валюти. У результаті, пропозиція на торгах зростає, а попит знижується. Це працює і в умовах війни, хоча й у менших обсягах.

Сплата населенням комунальних платежів у мирний час не так сильно впливала на поведінку валютного ринку. Але в умовах війни, стиснення ринку, низької платоспроможності більшості громадян, та ще й у розпал опалювального сезону, цей фактор сильно збільшує обсяги валюти, що здається громадянами.

У нинішніх умовах ці обсяги впливають на загальну ситуацію на готівковому валютному ринку та працюють на зміцнення гривні. Тим паче, що останніми днями готівковий курс долара та євро знижується, і люди, для закриття комуналки, здають валюту оперативніше, щоб не втратити на курсі.

Нацбанк та його рішення. Насамперед, йдеться про інтервенції НБУ, їх регулярність та цінники. Тут нічого не змінюється. І враховуючи, що регулятор періодично закриває до 60−70% всього обсягу попиту на валюту на торгах, його поведінка і котирування повністю «керують» трендом на міжбанку і, фактично, офіційним курсом.

Читайте також: Як українці скаржаться на банки до Нацбанку і чому можуть залишитися без його допомоги

Але цього тижня до цього додасться ще й ефект від рішень Правління НБУ щодо облікової ставки. Засідання відбудеться 25 січня. При офіційній інфляції в 5,1%, рівні облікової 15% річних і платі за депозитними сертифікатами Нацбанку 15% річних (овернайт) і 19% річних (тримісячні), відчувається очевидна диспропорція у цих монетарних інструментах.

Судячи з того, як частина банків останнім часом знову потихеньку зменшує ставки за гривневими вкладами, банкіри ставлять на нове зниження облікової ставки та ставок за депсертифікатами. І готуються до цього завчасно. Найімовірніше, так і буде: облікову ставку, а також ставки за депсертифікатами зменшать ще на 0,5−1% річних.

Таке рішення Нацбанку безпосередньо позначиться на ресурсному ринку та опосередковано вплине на валютний ринок. Адже подальше за ним зниження ставок за гривневими вкладами додасть попиту на валюту, як готівкову, так і через придбання на картки, та конверсійні тримісячні депозити в банках. Тобто збільшить попит на валюту на всіх сегментах валютного ринку.

За наявності ЗВР у межах $40,5 млрд та обсягів щоденних міжбанківських торгів у межах до $200−300 млн, це не критично ані для Нацбанку, ані для банківської системи. Але все ж таки, подібні рішення регулятора вплинуть на ринок і його настрої.

Особливо, якщо у відповідях посадовців НБУ на пресконференції з монетарної політики прозвучать нові натяки на дії Нацбанку на ринку, або, окрім зміни облікової ставки, регулятор внесе зміни щодо послаблення валютних обмежень. Чутки про це ходять на ринку вже понад два тижні.

Поведінка бізнесу та населення. Обсяги операцій на міжбанку минулого тижня залишають бажати кращого.

Безготівковий валютний ринок (30 днів)

Це говорить про те, що гривневе «паливо» для зростання клієнтської активності міжбанку, пов'язане з бюджетними зарахуваннями коштів на рахунки компаній наприкінці минулого року, закінчилося, а експорт через різні причини «не працює» повною мірою, навіть за воєнними мірками.

Тому, з урахуванням відтоку коштів бізнесу з банківської системи на рахунки Держказначейства у вигляді податкових платежів, особливого обсягу вільної гривневої ліквідності (понад ресурси, що розміщуються банками в депсертифікати Нацбанку), яка б тиснула на валютний ринок, зараз немає. Тобто НБУ найближчим часом зможе без особливих проблем закривати обсяг незадоволеного попиту на валюту своїми інтервенціями та практично «керувати» курсом на міжбанку.

Дещо складнішою є ситуація з поведінкою населення, де Нацбанк може лише дуже опосередковано впливати на дії громадян. Попри збільшену кількість громадян, які здаватимуть валюту, загалом, обсяги її купівлі населенням перевищуватимуть обсяги продажу.

Операції фізичних осіб із купівлі/продажу іноземної валюти (30 днів)

Після нещодавнього «розігріву» готівкового курсу до рівнів продажу долара в 39−39,50 гривень та євро — майже до 43 гривень, нині йде суттєве зниження котирувань як міжбанку, так і цінників обмінників. Тож ажіотажного попиту на валюту цього тижня не буде.

У воєнних реаліях, коли більшості людей не до купівлі валюти, глобального ажіотажу в довоєнних масштабах не було і на початку січня, коли спостерігалося досить суттєве зростання котирувань.

Тому, якщо найближчими днями не розпочнуться нові спроби «погнати» курс вгору, готівковий ринок остаточно повернеться до середніх щотижневих обсягів, щоправда, зі збереженням тенденції до перевищення купівлі валюти населенням над її здачею. За моїми прогнозами, ця різниця буде в межах щоденних $25−50 млн.

Для стратегічного розуміння ситуації щодо перспектив курсу з горизонтом хоча б у 6−12 місяців залишаються принциповими новини щодо обсягів міжнародної фінансової допомоги, що виділяється Україні, на 2024 рік. Поки що, на жаль, остаточної конкретики ні щодо США, ні щодо ЄС — основних центрів фінансування — немає. Це психологічно відіграє проти нацвалюти. Хоча, за окремими сигналами від наших західних партнерів, можна розраховувати на те, що питання буде закрите позитивно для України. Тобто певний оптимізм у цьому питанні у наших посадовців та ринку присутній.

Читайте також: Репараційні облігації замість заморожених активів рф: як Україні отримати $300 млрд

Поки що ж психологічно та економічно в цій ситуації підтримують гривню:

• великі ЗВР, хоча й на фоні зростання негативного сальдо торгівлі та дефіциту валюти на міжбанку;
• відносно стабільне надходження коштів до бюджету за рахунок щотижневих розміщень ОВДП на аукціонах Мінфіну. У зв'язку з надходженнями коштів від західних партнерів, співпрацею з МВФ та надходженнями від податків та зборів, це закриває дефіцит бюджету з фінансування поточних витрат.

Із міжнародних факторів, окрім стандартних новин за показниками економіки США та ЄС, на нас чекають новини щодо засідання ЄЦБ (25 січня) та Федрезерва США (31 січня) за відсотковими ставками. Це традиційно обіцяє ралі за парою євро/долар у цей період і впливатиме на курс євро в Україні.

Мій прогноз: ані ЄЦБ, ані Федрезерв не наважаться цього разу на зниження ставок. Адже це спровокує серйозні зрушення на всіх ринках — від фондового до сировинного, до чого нині не готові ані країни Єврозони, ані США.

Але спекулятивне розгойдування пари євро/долар на новинах навколо можливих рішень європейського та американського регуляторів забезпечать у третій декаді січня стрибки курсу євро щодо долара в межах до 1−1,2 американських центів, що виллється у додаткові коливання курсу євро щодо гривні в межах 38- 46 копійок на українському міжбанку.

З огляду на вищеперелічені фактори, я не чекаю цього тижня на нову глобальну гру «на підвищення» курсу долара. Але й просідання валютних котирувань вже незабаром закінчиться. Цей тиждень мине у прощупуванні межі зниження котирувань долара на міжбанку та відносної стабілізації котирувань готівкового ринку із ситуативними коливаннями без загального постійного тренду.

Прогноз курсу долара та євро на 22−26 січня

Міжбанк:

Долар. Попит на валюту, здебільшого, продовжить перевищувати пропозицію, що забезпечить необхідність присутності Нацбанку на торгах практично щодня. Традиційно цінники його інтервенцій формуватимуть міжбанківський та офіційний курси долара цими днями.

За моїм прогнозом, котирування долара на міжбанку перебуватимуть у межах 37,35 — 37,85 гривень.

Євро. Пара євро/долар цього тижня перебуватиме в межах коридору від 1,081 до 1,098 долара за євро з піковими коливаннями 24−25 січня напередодні та під час оголошення рішень ЄЦБ щодо ставки. У цьому випадку, на мою думку, курс євро на українському міжбанку перебуватиме в межах від 40,37 до 41,56 гривень.

Готівковий ринок:

Основна частина пунктів обміну працюватиме у форматі «з обороту» зі спредом у межах 20−25 копійок за доларом та 20−30 копійок за євро. У районах із низькою конкуренцією між обмінниками частина точок, користуючись ситуацією, розширюватиме його до 1 гривні як за американською валютою, так і за євро.

Готівковий долар. У більшості кас банків долар перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 37,15 до 38,65 грн, а в обмінниках фінкомпаній — у межах від 37,20 до 38,60 грн.

Готівковий євро. У банках котирування євро при купівлі-продажу перебуватимуть у межах коридору від 40,35 до 42,30 грн, а в обмінниках фінкомпаній цей коридор перебуватиме в межах від 40,60 до 42,10 грн.

Євровалюта залишиться головним спекулятивним інструментом на всіх сегментах валютного ринку, особливо 24−25 січня, коли міжнародний ринок лихоманитиме перед і під час оголошення рішень ЄЦБ щодо відсоткових ставок.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи